Посилення хмарної інфраструктури та кібербезпеки є одним із ключових напрямів зміцнення «цифрового щита» України в умовах триваючої війни, заявили учасники панельної дискусії «Rebuilding Smarter: Cloud Infrastructure and Cyber Security for a Strong Ukraine’s Digital Shield» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті.
Панель модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Даніел Іоніца. До обговорення долучилися радник з питань ШІ та інновацій дата-центру «ПАРКОВИЙ», колишній заступник міністра оборони України з питань цифрового розвитку Олег Гайдук, технічний директор Kyivstar Володимир Лученко, старший радник з кібербезпеки Місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraine) Драгош Діма та співкерівниця практики технологій, медіа і комунікацій у ЦСЄ CMS Cameron McKenna LLC Ольга Белякова.
За словами спікерів, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна перенесла критичні масиви даних до дата-центрів на території ЄС. Уже в 2023 році стратегія була трансформована в бік створення суверенних національних дата-центрів із підтримкою транскордонних рішень резервного копіювання. Цей перехід став можливим завдяки прискореним законодавчим змінам, які до кінця року забезпечили функціональну нормативну базу для надання хмарних послуг.
У сфері кібербезпеки ключовими заходами, за оцінкою учасників панелі, є широке використання VPN-рішень, впровадження централізованого управління доступом (PAM), застосування багатофакторної автентифікації та інтеграція рішень класу WAF для захисту веб-ресурсів. «Йдеться не лише про технічні засоби, а про побудову цілісної архітектури довіри – від користувача до державних реєстрів і критичної інфраструктури», – зазначив Гайдук.
Експерти підкреслили, що кіберстійкість України має вибудовуватися в транскордонному форматі – через інтеграцію критичної цифрової інфраструктури до систем безпеки НАТО та ЄС, спільні протоколи реагування на інциденти та обмін даними про загрози. «Чим тісніше українська цифрова інфраструктура вбудована в євроатлантичну екосистему безпеки, тим важче її ізолювати або паралізувати внаслідок кібератак», – наголосила Белякова.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що розвиток національних дата-центрів, розширення хмарних сервісів і синхронізація стандартів кіберзахисту з НАТО та ЄС є необхідною умовою не лише для безпеки державного сектору, а й для стабільного функціонування бізнесу та реалізації проєктів відбудови.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
NATO, Бухарест, ЄС, ІНТЕГРАЦІЯ, хмарна інфраструктура, цифровий щит
Учасники панелі «Green Reconstruction and Green Energy» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у столиці Румунії дійшли висновку, що модернізація та декарбонізація енергетичної інфраструктури України мають відбуватися одночасно з цифровізацією, розвитком «розумних» міст і поглибленням інтеграції до енергетичного простору ЄС.
Панель модерував президент Romanian Energy Center Корнеліу Бодеа, який окреслив необхідність глибоких трансформацій енергосистем для переходу до низьковуглецевої моделі. Ключовим спікером виступив міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван, що визначив стратегічні орієнтири дискусії. До обговорення також долучилися керівник департаменту сталого розвитку та інституційних зв’язків PPC Group Джордж Агафіцей, керівник практики енергетики та змін клімату CMS Ukraine Віталій Радченко, генеральний директор Engie Romania Ніколя Рішар, президент Electroalfa International Георге Чуботару та президент Romanian Smart City Association Едуард Думітрашку.
Спікери відзначили, що проєкти міської цифровізації та енергетичної модернізації – зокрема ініціативи «розумних» міст – стали важливими каталізаторами оновлення локальних енергосистем і комунальної інфраструктури. Вони наголосили, що Україна не повинна недооцінюватися з точки зору технологічних рішень: бізнес і органи влади демонструють високу готовність до впровадження цифрових інструментів – від штучного інтелекту до оптимізації мережевої інфраструктури. «Україна вже показала, що може швидко переходити на нові цифрові платформи. Це дає можливість одразу будувати сучасну, а не “латану” енергетику», – зазначив Радченко.
Учасники підкреслили, що Україна проходить інтенсивний етап законодавчих реформ і наближення до європейських стандартів у сфері енергетики, екології та регулювання ринку. Це створює умови для більш ефективної координації між центральними органами влади та місцевим рівнем, а також для реалізації спільних проєктів із державами ЄС, з акцентом на міждержавні інтерконектори, балансування мереж і посилення регіональної енергетичної безпеки. «Вирівнювання правил із європейськими – це не лише вимога інтеграції, а й передумова для приходу інвесторів у довгострокові “зелені” проєкти», – підкреслив Іван.
Окремий блок дискусії був присвячений переосмисленню архітектури енергомереж у напрямі децентралізації, гнучкості й збільшення можливостей для перетоку електроенергії між країнами. Учасники нагадали, що Україна вже працює в синхронному режимі з європейською енергосистемою та нарощує обсяги обміну електроенергією і газом з державами ЄС. На їхню думку, «зелена» трансформація України потребує не лише фізичної реконструкції генераційних і мережевих активів, а й формування нової культури інновацій, здатної залучати стратегічні інвестиції та найсучасніші технології.
У цьому контексті співпраця між європейськими та українськими енергетичними й технологічними екосистемами була охарактеризована як базовий елемент регіональної енергетичної стійкості. Зелену відбудову учасники назвали історичним шансом для формування більш сталої, цифровізованої й інтегрованої до ЄС економіки України. За підсумками панелі було зроблено висновок, що, попри наявні виклики, саме тісна співпраця та скоординовані інвестиції з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів є єдиним реалістичним шляхом до ефективної, орієнтованої на майбутнє відбудови енергетичного сектору.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Інтеграція європейських стандартів, зокрема положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельної продукції та нових екологічних стандартів, є одним із важливих критеріїв залучення інвестицій у відновлення України, зростання локального будівельного ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників будівельних матеріалів, вважає виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Європейська інтеграція – це один із критеріїв інвестування в Україну. Ключовими факторами, які сприятимуть зростанню будівництва в Україні та розвитку будівельного сектору є державні програми відновлення інфраструктури, активізація будівельних робіт, локалізація виробництва, впровадження сучасних технологій та орієнтація на екологічні стандарти. Саме ті українські виробники, які зосередяться на цих напрямках, зможуть закріпити конкурентні позиції, стимулювати розвиток галузі та забезпечити ринок якісними будівельними матеріалами», – розповіла вона на пресконференції “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій” в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
За її словами, підприємства цементної галузі одними з перших імплементували положення 305-го регламенту у свою діяльність і наразі працюють над впровадженням екологічних стандартів, які також закладені в нову директиву ЄС.
Крипка зазначила, що імплементація євростандартів не тільки підвищує конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках, а й відкриває шлях до розвитку та впровадження інновацій.
Одним із важливих завдань для цементної галузі є зменшення викидів СО2.
«Галузь працює над зменшенням викидів. Підприємства запроваджують найкращі доступні технології та методи управління, беруть участь у моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Україна може стати прикладом простих методів зниження викидів СО2, використовуючи біомасу при випалюванні клінкеру», – повідомила експертка.
Підприємства цементної галузі самі вкладають інвестиції у власне виробництво, зазначила Крипка. Компанії також інвестують у будівництво додаткових технологічних ліній, силосів для зберігання клінкеру, термінали, модернізацію печі та перехід на альтернативне паливо. Подальше нарощування потужностей цементних заводів розпочнеться в період активної фази відновлення, коли споживання цементу зросте до 10-10,5 млн тонн. За останні два роки цей показник становить близько 6,3 млн тонн, пояснила вона.
Асоціацію «Укрцемент» створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент». До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
БУДІВНИЦТВО, євростандарти, інвестиції в Україну, ІНТЕГРАЦІЯ
Міністерство цифрової трансформації України працює над інтеграцією польських електронних документів до української системи, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Ми зараз працюватимемо над тим, щоб польські електронні документи могли приймати та зчитувати в Україні”, – заявив він на брифінгу у Києві у понеділок.
Він зазначив, що Україна та Польща зараз набувають унікального досвіду не лише всередині своїх держав, а й в міждержавному обміні даними.
“Це перший кейс, коли дві держави створюють такий цікавий обмін нового формату з шерингом документів з одного мобільного додатка до іншого. І це відкриває для нас великі можливості в Європейському союзі, тому що зараз вивчається направлення електронних документів до ЄС, і ми залучені до робочих груп, які опікуються цими питаннями”, – заявив міністр.
У свою чергу, Державний секретар з цифровізації, урядовий уповноважений з питань кібербезпеки Польщі Януш Цешинський зазначив, що вірить у діджитальність майбутнього, і повідомив, що українська та польська сторона розглядають можливість для розширення співпраці.
Федоров також подякував Цешинському за допомогу з безоплатним отриманням Україною терміналів Starlink, повідомивши, що Україна вже отримала 13 тис. шт. та ще 5 тис. будуть передані найближчим часом. За словами міністра, польська сторона також взяла на себе зобов’язання щодо підтримки роботи цих терміналів.
Глава Мінцифри також зазначив, що Україні потрібна ще як мінімум “половина від уже наявної кількості” терміналів Starlink для забезпечення стабільного зв’язку в умовах воєнного часу.
Європейська криптовалютна біржа WhiteBIT запустила інтеграцію та співпрацю з державним сервісом “Дія”, повідомила пресслужба компанії у суботу.
У WhiteBIT пояснили, що завдяки інтеграції з застосунком “Дія” тепер будь-який користувач з України може пройти верифікацію (KYC) на біржі WhiteBIT менше ніж за одну хвилину. Зазвичай ця процедура на всіх криптовалютних біржах потребує заповнення анкети, сканування документів і часу на перевірку. Для проходження KYC достатньо натиснути кнопку “Пройти верифікацію за допомогою “Дії”. Після цього в програмі “Дія” необхідно підтвердити передання копій цифрових документів.
“В умовах війни криптовалюта стає потужним інструментом посилення обороноздатності нашої країни. Вона дає змогу збирати гроші на гуманітарну допомогу, потреби ЗСУ та тероборони. Люди зі всіх куточків світу хочуть і готові підтримати Україну за рахунок донатів своїх криптоактивів. Ми не стоїмо осторонь, а прагнемо першими впроваджувати інновації, спрощувати шлях користувачів і робити їхню взаємодію з WhiteBIT максимально комфортною. Адже це, зокрема, допомагає українській економіці, армії, людям, хто через війну опинився в біді. Ми раді, що держава стає зручним сервісом і наша співпраця з Міністерством цифрової трансформації це підтверджує. Замість того, щоб марнувати час на рутину, тепер наші клієнти можуть пройти процедуру верифікації лише у два кліки”, – наводяться слова CEO WhiteBIT Володимира Носова.
Крім того, у WhiteBIT наголосили, що компанія створила спільний проект із WhitePay, де кожен охочий може обрати з понад 90 криптовалют і спрямувати кошти на допомогу МОЗ або постраждалим цивільним, Збройним силам України та теробороні.
