Сьогодні Азербайджан представляє приклад виваженого підходу до відновлення та реінтеграції повернутих територій.
У повністю зруйнованому Карабасі розпочато реалізацію вільної економічної зони “Карабах”. Нові підприємства, що активно з’являться у цьому регіоні, націлені на виробництво продукції, що забезпечить енергонезалежність та повноцінне функціонування регіону.
Цей досвід стає безумовно корисним для України, яка вже сьогодні готується до відновлення зруйнованих територій після їх повернення.
“Наше підприємство розглядає можливість створення українсько-польсько-азербайджанського консорціуму з виробництва інверторів, збудників систем керування технологічними процесами та реєстраторів. Цей консорціум буде базуватися на розробках українських та польських інженерів і спрямований на задоволення попиту не лише у східному регіоні, але й у світі. Обладнання виготовлене за розробками фахівців “TWERD Energo-Plus Sp. z o.o”, що входить до консорціуму “ЕНЕРГО-ПЛЮС”, успішно працює в проєктах реалізованими нашими бакінськими партнерами у бакінському метрополітені, забезпечуючи надійну систему керування вентиляцією. Це стає стратегічно важливим у контексті сучасної ситуації в Україні, де надійна вентиляція метрополітену має велике значення у зв’язку з перебуванням великої кількості людей під час повітряних тривог.”, – наголосив директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф.
Українське підприємство прагне перейняти досвід реінтеграції деокупованих територій та спільно з Азербайджаном сприяти розвитку стійких економічних та соціальних систем.
Після встановлення Азербайджаном контролю над колишнім Нагірним Карабахом, регіон Закавказзя вступив у нову епоху, де політичні та економічні перспективи країн регіону стали предметом обговорення на міжнародній арені. У світлі цього експерти з різних країн аналізують поточну ситуацію, намагаючись прогнозувати майбутнє відносин між країнами в цьому регіоні. Саме цій тематиці було присвячено нове відео, опубліковане на YouTube-каналі “Experts club”, у якому своєю думкою про ситуацію поділилися азербайджанський військовий аналітик, провідний експерт аналітичного центру “STEM” Агіль Рустамзаде і засновник київського аналітичного центру “Клуб експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Військово-політичний аспект
Експерти наголошують на важливості досягнутого взаєморозуміння щодо питання Карабаху.
“Вирішення конфлікту створило основу для відновлення дипломатичного діалогу та економічного співробітництва між країнами Закавказзя. Протистояння Азербайджану з Вірменією обумовлюються не тільки конфліктом у Карабасі, річ у тім, що ті люди, які створювали цю геополітичну парадигму, займалися формуванням світогляду населення Вірменії. Частина населення Вірменії досі вважає, що в них колись була держава, яка включала території Азербайджану, Туреччини, Грузії. З появою західних інститутів і зміною поглядів вірмен, вони починають розуміти, що ворогувати з таким геополітичним гравцем, як Туреччина, – це тупиковий шлях розвитку країни. Це шлях у нікуди, особливо коли ці країни не мають територіальних претензій до тебе, а ти маєш територіальні претензії до сусідів”, – наголосив Рустамзаде.
Експерт також зазначає, що підписання можливого мирного договору дасть поштовх Вірменії перейти на новий рівень розвитку, дозволить стати не об’єктом, а суб’єктом міжнародної політики.
“Я зустрічаю таку думку як в Азербайджані, так і в турецьких колег. Вона полягає в тому, що за певних змін гарантом територіальної цілісності Вірменії можуть стати Туреччина та Азербайджан. Тому, я вважаю, що з прагматизмом, який проявлять як вірменський народ, так і уряд, політична еліта Вірменії, у Вірменії є шанси стати прозахідною демократичною країною”, – заявив Рустамзаде.
На його думку, для забезпечення довгострокової стабільності необхідно проаналізувати всі аспекти конфлікту і його наслідки для регіональної безпеки.
Економічний аспект
Максим Уракін акцентував увагу на економічній сфері взаємин між країнами регіону.
“Економіка і політика тісно пов’язані, і торговельні відносини між країнами Закавказзя відіграють важливу роль у формуванні політичного ландшафту регіону”, – зазначив Уракін.
Експерт також звернув увагу на те, як експортні напрямки впливають на політичні преференції країн.
“Більша частина експорту Азербайджану та Ірану спрямована в Європу та Азію, а експорт Туреччини значно більшою мірою диверсифікований”, – підкреслив економіст.
Уракін також детально проаналізував експортні товари кожної країни та їхні торговельні відносини, наголошуючи на взаємозв’язку економічних і політичних чинників у регіоні.
Перспективи розвитку
Рустамзаде і Уракін сходяться на думці щодо того, що для подальшого сталого розвитку регіону необхідно продовжувати роботу з врегулювання конфліктних ситуацій, які ще не завершилися, і розширювати економічне співробітництво між країнами.
“Відновлення довіри і зміцнення економічних зв’язків між країнами Закавказзя сприятимуть створенню сприятливого клімату для інвестицій і зростання регіональної економіки”, – підсумував Рустамзаде.
Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІЙНА, Вірменія, ЗАКАВКАЗЗЯ, КАВКАЗ, КАРАБАХ, НАГІРНИЙ_КАРАБАХ, РУСТАМЗАДЕ
