Через снігопад, що розпочався в четвер, рух транспорту до пунктів пропуску через державний кордон у кількох регіонах сповільнено, повідомляє прес-служба Держприкордонслужби України.
“Найдовші черги утворилися на кордоні з Польщею на під’їзді до пунктів пропуску “Шегині”, “Краковець”, “Рава-Руська” на Львівщині, а також перед пунктами пропуску “Ягодин” і “Устилуг” на Волині”, – ідеться в повідомленні.
У ньому уточнюється, що водночас пункти пропуску в Закарпатській і Чернівецькій областях не перевантажені.
“Врахуйте цю інформацію під час перетину (кордону – ІФ-У). Наразі ж прикордонники спільно з працівниками Нацполіції за необхідності здійснюють реверсний рух для пропуску автомобілів та намагаються якнайшвидше оформляти пасажирів і транспортні засоби”, – підсумували в ДПСУ.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Влада Норвегії слідом за Фінляндією розглядає можливість закриття російсько-норвезького кордону для її перетину громадянами РФ на тлі пов’язаної Росією повномасштабної війни проти України, повідомив уряд країни в п’ятницю.
“При необхідності ми швидко закриємо кордон, зміни можуть набути чинності в найкоротші терміни. Порівняно з Фінляндією до Норвегії прибуває менше людей, і тут ситуація інша. на кордоні та ретельно перевіряємо всіх, хто приїжджає”, – пояснила міністр юстиції та надзвичайних ситуацій Емілі Енгер Мель.
Як зазначили в уряді, оголошена в Росії часткова мобілізація та можлива заборона на виїзд для російських громадян можуть збільшити ризик незаконного перетину кордону з боку РФ на тлі ескалації Росією військової агресії в Україні. З п’ятниці в регіоні Фіннмарка облети території здійснюватимуть поліцейські гелікоптери. Поліція також тримає під контролем Стурскуг та територію за його межами.
За словами міністра юстиції та надзвичайних ситуацій, поліцейський гелікоптер є корисним інструментом для спостереження за прикордонним районом з норвезької сторони.
Влада також нагадала, що в травні Норвегія посилила вимоги до видачі віз росіянам, зокрема значно поменшало оформлятися туристичних віз.
Співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час дії воєнного стану перемістила через митний кордон України грошові кошти в іноземній валюті. 3,6 млн євро (в еквіваленті орієнтовно понад 140 млн грн.) були належним чином задекларовані. Водночас їхнє походження викликало сумніви.
У межах досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що вивезені грошові кошти не відповідають фактичним офіційним доходам згаданої особи на території України та за її межами. Громадянка мала на меті легалізувати їх на території країн Європейського союзу та приховати ймовірно незаконні джерела походження. Як наслідок, до державного бюджету України не надійшло понад 27 млн грн. податку з доходів фізичних осіб.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків) та ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора у співпраці з Агентством з розшуку та менеджменту активів.
Співробітники Бюро економічної безпеки України відпрацьовують інформацію щодо фізичних осіб, які під час війни здійснили незаконне переміщення готівкових валютних цінностей, дорогоцінних аксесуарів та банківських металів в особливо великих розмірах. Наразі детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами незаконного вивезення коштів на загальну суму понад 335 млн грн., з яких вже 66 млн заарештовано, та розробляють механізми щодо їх повернення до державного бюджету.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили держслужбовця, який вивіз за кордон 80 млн грн незадекларованих доходів. Детальніше
Співробітники Бюро економічної безпеки України, за матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції, здійснюють досудове розслідування кримінального провадження щодо держслужбовця, який під час воєнного стану порушив правила перевезення коштів через державний кордон. З метою їх легалізації на території країн Європейського союзу та приховування джерел походження при переміщенні та декларуванні коштів надав підроблені банківські документи співробітникам митних органів.
Сума вивезених грошових коштів складає понад 2 млн доларів США (80 млн грн в еквіваленті).
Громадянин України уповноважений на виконання функцій держави та є суб’єктом декларування. Проте у ході досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що ці статки не підтверджені декларацією про його доходи та членів сім’ї та можливо були отримані незаконним шляхом.
Такі дії мають ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів) та ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація коштів отриманих злочинним шляхом) та караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Нагадаємо, нещодавно співробітники БЕБ викрили громадянку України, яка під час війни перемістила через митний кордон України, дорогоцінне майно, грошові кошти в іноземній валюті в еквіваленті орієнтовно понад 50 млн грн., які не були підтверджені її доходами. Детальніше