Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Косово обрав економістку та академічку Юстину Широку Пулю новим президентом. За її кандидатуру проголосував 81 депутат 120-місного парламенту, що дозволило завершити процедуру в першому турі та уникнути дострокових парламентських виборів.
Голосування відбулося пізно ввечері 6 жовтня, фактично в останні хвилини перед закінченням конституційного терміну. Якби президента не було обрано, парламент підлягав би розпуску, а в Косово довелося б проводити нові дострокові вибори.
Широка Пуля стала компромісною кандидатурою, яку підтримали правлячий рух «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційна Демократична партія Косово. До обрання вона очолювала Академію наук і мистецтв Косово, раніше обіймала посаду міністра економіки.
Безпосередньо перед президентським голосуванням парламент також схвалив зміни до законодавства, що обмежують повноваження Спеціалізованих палат щодо Косово в Гаазі, які розглядають справи про військові злочини колишніх керівників Армії визволення Косово. Це питання стало частиною політичного компромісу між основними партіями.
Президент Косово має переважно представницькі повноваження, проте відіграє помітну роль у зовнішній політиці та є верховним головнокомандувачем. Широка Пуля стала третьою жінкою, яка обійняла цю посаду після Атіфете Ях’ягі та Вьоси Османі.
Незалежність Косово, проголошену в 2008 році, Сербія не визнає і продовжує вважати Косово та Метохію своєю автономною провінцією. Незалежність Косово також не визнають низка великих держав, зокрема Росія та Китай, які є постійними членами Ради Безпеки ООН. Її не визнають також Індія, Бразилія та низка європейських країн, зокрема Іспанія. Україна також не встановила дипломатичних відносин із Косово і не визнає його незалежність.
https://t.me/relocationrs/3825
Як повідомляє Сербський Економіст, Косово наближається до нової політичної кризи: якщо до 6 жовтня парламенту не вдасться обрати президента, Асамблею буде розпущено, і регіон знову піде на дострокові парламентські вибори — вже четверті за менш ніж два роки.
Цього разу президентська криза виявилася безпосередньо пов’язаною з судовим процесом над колишніми керівниками Армії визволення Косово (ОВК) у Гаазі. Згідно з рішенням Конституційного суду, 6 жовтня закінчується термін для обрання нового президента. У разі провалу голосування парламент розпускається, а нові вибори мають відбутися протягом 45 днів — тобто не пізніше 15 листопада.
За останні 18 місяців виборці в Косово вже тричі голосували на парламентських виборах — 9 лютого 2025 року, 28 грудня 2025 року та 7 червня 2026 року.
Причому ситуація виглядає майже парадоксально: лише 13 вересня парламент після червневих виборів нарешті затвердив новий уряд Альбіна Курті. За уряд проголосували 62 із 120 депутатів. Але вирішити інше ключове питання — обрати президента — поки що не вдалося.
У вересні Спеціалізовані палати Косово в Гаазі винесли вирок першої інстанції чотирьом колишнім керівникам ОВК — Хашиму Тачі, Кадрі Веселі, Реджепу Селімі та Якупу Краснічі.
Після цього Демократична партія Косово (ДПК), одним із засновників якої є Тачі, вимагала змінити закон про Спеціалізовані палати.
Зокрема, ДПК домагається обмеження повноважень суду розслідуванням злочинів, що фігурували у доповіді Діка Марті, а також запровадження міжнародного контролю за його діяльністю. Саме після гаазького вироку партія різко активізувала цю ініціативу.
Для Курті це вкрай складна ситуація: часу до 6 жовтня практично не залишилося.
Сербське видання «Blic» називає те, що відбувається, «небезпечною грою». Опитані виданням аналітики вважають, що ДПК намагається одночасно домогтися зміни правил роботи Гаазького суду та перекласти політичну відповідальність за можливі нові вибори на рух Курти «Самовизначення».
Белград не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і вважає цю територію частиною Сербії.
Причому невизнання Косово — це далеко не лише сербська позиція. Незалежність Косово, як і раніше, не визнають Росія та Китай — два постійні члени Ради Безпеки ООН, що є однією з перешкод для вступу Косово до ООН.
Косово також не визнають Іспанія, Україна, Індія та інші країни.
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство США в Приштині попередило громадян про можливі масштабні демонстрації 16 вересня у центрі Приштини та інших великих містах Косово. За даними дипломатичної місії, акції можуть призвести до перекриття доріг, великих заторів та серйозних збоїв у роботі транспорту.
Американським громадянам рекомендовано обмежити пересування та, по можливості, не користуватися маршрутами, що проходять через райони проведення протестів. Співробітникам уряду США рекомендовано уникати будь-яких необов’язкових поїздок поблизу місць масових зібрань, а також не відправляти дітей до шкіл 16 вересня через ймовірні транспортні проблеми.
Посилені заходи безпеки пов’язані з очікуваним 16 вересня рішенням Спеціалізованих палат Косово в Гаазі у справі колишнього президента Косово Хашима Тачі та трьох колишніх керівників Армії визволення Косово — Кадрі Веселі, Якупа Краснічі та Реджепа Селімі. Усі четверо заперечують звинувачення у військових злочинах та злочинах проти людяності.
12 вересня в Приштині вже відбувся багатотисячний мітинг на підтримку підсудних.
Косово проголосило незалежність від Сербії в лютому 2008 року, однак його державність, як і раніше, не має загального міжнародного визнання. Сербія не визнає незалежність Косово і продовжує вважати його частиною своєї території. Косово також не визнають, зокрема, Китай, Росія та Україна, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр. Європарламент зазначає, що питання статусу Косово залишається пов’язаним із діалогом між Белградом і Пріштиною за посередництва ЄС.
https://t.me/relocationrs/3669
Як повідомляє «Сербський економіст», перша група ув’язнених із Данії має прибути до Косово у квітні 2027 року, повідомив директор Косовської виправної служби Ісмаїл Дібрані в інтерв’ю Ekonomia Online. Йдеться про реалізацію угоди, за якою Данія отримає можливість використовувати до 300 місць у виправній установі в Косово для виконання данських вироків.
Важлива деталь: мова йде не про громадян Данії, а переважно про іноземців, засуджених у Данії та таких, що підлягають висиланню після відбуття терміну. Данські громадяни, засуджені за тероризм або військові злочини, а також ув’язнені з психічними захворюваннями не повинні направлятися до Косово.
Установа працюватиме за моделлю спільного управління: нею керуватимуть данський губернатор та косовський директор.
Фінансова частина угоди побудована за орендною моделлю. Договір передбачає щорічну плату в розмірі 15 млн євро після повної адаптації об’єкта під 300 місць, а також початковий платіж у розмірі 5 млн євро на перехідний період. У публічних повідомленнях загальний обсяг угоди оцінюється приблизно в 210 млн євро на десятирічний період.
Для Данії це спосіб розвантажити переповнену пенітенціарну систему та зменшити навантаження на в’язниці й персонал. Для Косово — джерело бюджетних коштів, можливість модернізувати власну виправну систему та отримати доступ до данських практик управління в’язницями.
При цьому проєкт залишається суперечливим. Правозахисні організації раніше попереджали, що подібні схеми можуть створювати ризик «аутсорсингу» відповідальності за умови утримання.
Така практика в Європі не є цілком новою. Раніше Бельгія та Норвегія орендували місця у в’язницях Нідерландів: Бельгія використовувала в’язницю в Тілбурзі у 2009–2016 роках, Норвегія — місця в Нідерландах у 2015–2018 роках.
Відмінність датсько-косовської моделі полягає в тому, що вона переносить виконання частини вироків за межі ЄС і фактично пов’язує кримінальну політику з міграційною: до Косово мають направлятися ув’язнені-іноземці, які після відбуття терміну не повинні залишатися в Данії. Це робить проєкт не просто технічним рішенням щодо нестачі камер, а політичним сигналом про більш жорсткий підхід Копенгагена до іноземних засуджених.
Правовий статус Косово залишається спірним. Приштина проголосила незалежність від Сербії 17 лютого 2008 року. Міжнародний суд ООН у 2010 році дійшов висновку, що сама декларація незалежності не порушила міжнародне право, однак це не означало автоматичного визнання Косово всіма державами.
Сербія не визнає незалежність Косово і вважає його своєю автономною областю Косово та Метохія. У міжнародних документах ЄС часто використовується формула «Kosovo*» із застереженням, що це позначення не визначає позицію щодо статусу та відповідає резолюції Радбезу ООН № 1244 і висновку Міжнародного суду ООН.
Косово визнали США, більшість країн ЄС та понад 100 держав-членів ООН, однак воно не є членом ООН через опір Сербії та низки інших держав. Серед великих держав, які не визнають незалежність Косово, — Китай, Індія, Росія, Україна, Бразилія, ПАР, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Кіпр, Румунія та Словаччина.
Як повідомляє «Сербський економіст», рух Vetëvendosje чинного прем’єра Альбіна Курті посів перше місце на дострокових парламентських виборах у Косово, однак не отримав самостійної більшості у 120-місному парламенті.
За даними Центральної виборчої комісії Косово, «Vetëvendosje» набрало 47,13% голосів і отримало 53 депутатські мандати. Для формування уряду необхідно щонайменше 61 місце.
Друге місце посіла Демократична партія Косово (PDK) з 19,44% і 22 мандатами. Демократична ліга Косово (LDK) отримала 16,69% і 18 місць, Альянс за майбутнє Косово (AAK) — 6,74% і 7 мандатів.
З 20 місць, зарезервованих для національних меншин, Сербський список отримав 9 мандатів. Демократична турецька партія Косово отримала 2 місця, решта мандатів меншин розподілена між іншими політичними силами.
Для Курті результат виглядає як перемога, але не як вихід із політичного глухого кута. Його партія залишається найбільшою силою, однак для стабільного уряду їй знадобиться підтримка партій меншин або ширші домовленості. Особливо складним залишається питання обрання президента, для чого в перших турах потрібна присутність щонайменше 80 депутатів.
Саме президентське питання стало причиною нинішньої кризи. Після попередніх виборів партії не змогли домовитися про кандидатуру президента, парламент було розпущено, а Косово пішло на чергове дострокове голосування. Це вже треті парламентські вибори менш ніж за півтора року.
Для економіки регіону це важливий сигнал. Тривала політична нестабільність у Приштині гальмує роботу інститутів, ускладнює доступ до міжнародних фондів і заважає просуванню у напрямку ЄС та НАТО. Для Сербії ключовим питанням залишається не лише склад нового уряду, а й те, чи буде Приштина готова до практичного діалогу щодо півночі Косово, сербських муніципалітетів, торгівлі та безпеки.
Для Белграда перемога Курті означає збереження жорсткої політичної лінії в Приштині. Саме за його уряду відносини з Сербією залишалися напруженими, а кроки косовської влади на півночі викликали різку реакцію сербської сторони та критику з боку частини західних партнерів.
З економічної точки зору продовження кризи в Косово невигідне для всього регіону. Нестабільність знижує передбачуваність для інвесторів, ускладнює транспортні та торговельні зв’язки, заважає інфраструктурним проєктам і створює політичний ризик для компаній, що працюють між Сербією, Північною Македонією, Албанією, Чорногорією та ЄС.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, однак Белград не визнає цей статус і вважає Косово та Метохію частиною своєї території. Косово визнали США та більшість країн ЄС, але воно не є членом ООН через позицію Сербії та її союзників, зокрема Росії та Китаю.
Незалежність Косово також не визнають низка великих країн та держав ЄС, зокрема Росія, Китай, Індія, Бразилія, Індонезія, Україна, Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина, Кіпр, Боснія і Герцеговина та Південна Африка. З 27 країн ЄС п’ять не визнають Косово — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Косово відбулися дострокові парламентські вибори — вже треті за менш ніж півтора року. За попередніми підсумками, рух Vetëvendosje прем’єр-міністра Альбіна Курти знову посів перше місце, набравши близько 43% голосів.
На другому місці Демократична партія Косово з приблизно 21%, далі йде Демократична ліга Косово з близько 18%. «Сербський список», головна партія косовських сербів, за прогнозами Democracy in Action набрав близько 6,4% голосів. Явка виявилася низькою — менше 37%, що свідчить про втому виборців від постійних виборів і затяжної політичної кризи.
Головна проблема для Курти полягає в тому, що перемога не дає йому стійкої більшості. Для формування уряду йому знову доведеться шукати партнерів або домовлятися з опозицією. Тому вибори можуть не вирішити головне питання — створення стабільних інститутів і вихід із політичного глухого кута.
Для Сербії ці вибори важливі насамперед через позицію Курти щодо діалогу Белграда і Приштини. Його партія традиційно займає жорстку лінію і не готова до серйозних поступок Сербії. Це означає, що швидкого прогресу в переговорах за посередництва ЄС чекати складно.
Окреме питання — представництво сербської громади. Якщо «Сербський список» збереже домінування серед сербських партій, Белград продовжить мати важливий політичний канал впливу на півночі Косово та в інститутах Приштини. Але за умови жорсткої лінії Курти це навряд чи швидко знизить напруженість.
Для регіону це також питання економіки. Політична нестабільність у Приштині гальмує реформи, заважає доступу до міжнародного фінансування та ускладнює європейський порядок денний. А для Сербії зберігається додатковий фактор тиску з боку Брюсселя, який продовжуватиме пов’язувати просування Белграда до ЄС із нормалізацією відносин із Приштиною.
Важливо пам’ятати й про міжнародний контекст. Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, але його державність залишається частково визнаною. Косово не є членом ООН. Незалежність Косово не визнають багато країн, зокрема Сербія, Росія, Китай, Україна та Іспанія.
Тому нові вибори в Приштині — це не лише внутрішня політика Косово. Це частина ширшої балканської проблеми, де перетинаються інтереси Сербії, ЄС, США, Росії, Китаю та країн, які не визнають незалежність Косово.
https://t.me/relocationrs/2984
