Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) випустить серію “L” облігацій загальним номіналом 100 млн грн, яка стане вже 12-ою такою серією у загальній програмі їх випуску.
Як зазначається в системі розкриття інформації SMIDA, емітентом знову виступає дочірня компанія “новаПей” – ТОВ “НоваПей Кредит”, а відповідно рішення було затверджено загальними зборами учасників 16 липня.
Згідно з повідомленням, облігації плануються до розміщення серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом публічної пропозиції, без залучення андеррайтера, номінал облігації 1 тис. грн.
Компанія зазначає, що зараз в обігу знаходяться 10 серій облігацій – от “А” до “J”, кожна загальним номіналом 100 млн грн за виключенням серії “I”, загальний номінал якої 90 млн грн. Вказано, що загальна номінальна вартість цінних паперів ТОВ “НоваПей Кредит”, які знаходяться в обігу на момент прийняття рішення, складає 506,7% від статутного капіталу компанії.
Залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.
NovaPay засновано 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) й забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. За даними на сайті, у компанії працюють близько 13 тис. працівників у більш ніж 3,6 тис. відділеннях “Нової пошти” в усій Україні. За даними Національного банку України, компанія займає близько 35% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
NovaPay першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок із широким спектром фінансових послуг.
Як повідомлялось, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще один серії “J”, всі по 100 млн грн. Також цього року було прийнято рішення про випуск облігацій серії “K” на 100 млн грн. Цінні папери всіх серій, окрім “B” та “I”, використовуються для програми РЕПО-операцій як альтернатива банківським депозитам, вони доступні для купівлі в мобільному застосунку NovaPay, тоді як облігації серій “B” та “I” пропонуються для продажу інституційним клієнтам, виплата відсоткового доходу за ними здійснюється щокварталу.
Згідно з проспектами, облігації чотирьох останніх серій випущено на три роки. Номінальна процентна ставка за ними становить 17% річних, тоді як за трьома попередніми вона була на рівні 18%.
Згідно із проспектом емісії “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.
В минулому році чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.
Національний банк України (НБУ) прогнозує, що у 2025 році кредитний портфель банків зросте на 20–25%, що дозволить збалансувати вкладення в ОВДП, повідомила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.
“Ми очікуємо, що в 2025 році кредитний портфель зростатиме десь такими темпами – 20-25%, і це буде балансувати вкладення в ОВДП”,- сказала вона під час презентації звіту з фінансової стабільності у вівторок.
Вона зазначила, що частка кредитного портфелю в структурі банківських балансів зростає, і регулятор сподівається, що цей тренд продовжиться.
“За підсумками аналізу реального сектору, балансів підприємств ми бачимо, що з точки зору кредитних метрик бізнесу, таких як платоспроможність бізнесу, співвідношення боргів до виручки, співвідношення витрат по обслуговуванню боргів до доходів, переважна кількість підприємств знаходиться в непоганому стані”, – констатувала Рожкова.
Це свідчить про те, що бізнес зумів адаптуватися та відновитися, зокрема завдяки підтримці державними програмами. У результаті більшість підприємств нині виглядають привабливими для банків як потенційні позичальники, пояснила перша заступниця голови НБУ.
Водночас вона зазначила, що споживчого попиту недостатньо для швидкого зростання економіки, а ключову роль нині відіграє готовність бізнесу інвестувати у виробництво. Вагомим джерелом платоспроможного попиту також виступає держава, зокрема через потреби в обороноздатності, що підживлює економіку та кредитування.
“Наразі всі умови, які сьогодні є на ринку, і банківський сектор, який може надавати кредитну підтримку, хоче це робити і має для цього ресурс. Відповідно до банківського опитування, попит на кредити з боку бізнесу десь на рівні 30% приросту”, – наголосила Рожкова.
Вона зазначила, що регулятор спостерігає зростання частки позик строком від одного до трьох років у кредитному портфелі банків, що свідчить про збільшення обсягу більш довгострокового фінансування, яке часто має інвестиційний характер, зокрема це стосується нових виданих кредитів.
Як повідомлялося, члени комітету з монетарної політики НБУ зазначили, що ставки за кредитами для бізнесу зросли, але залишаються на доковідному рівні, й кредитні портфелі банків продовжують стабільно зростати.
Згідно з даними НБУ, за травень обсяг кредитів у зріс на 1,8%, або на 21 млрд грн – до 1 трлн 186,3 млрд грн, тоді як депозитів зменшився на 0,4%, або на 10,3 млрд грн – до 2 трлн 804,8 млрд грн.
Державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно із нею, найбільшим кредитором став Ощадбанк, який видав шість кредитів на 9,86 млрд грн та став учасником консорціумного кредиту разом із Укргазбанком та ПУМБ на 2,38 млрд грн.
У свою чергу Укрексімбанк надав чотири кредити на загальну суму 8,25 млрд грн.
Згідно із даними Мінфіну, 2023 року за Програмою підвищення обороноздатності держави було надано всього два кредити під держгарантії: Ощадбанк на 6,09 млрд грн та Укрексімбанк на 5,98 млрд грн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, з початку повномасштабної війни банку взяв участь у кредитуванні підприємств ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.
“Ощад історично кредитував підприємства державного ОПК, тому ми як ніхто знаємо, наскільки важким був процес спрощення доступу до банківських кредитів для компаній ОПК приватної форми власності й наскільки важливим для розвитку галузі”, – сказав заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
Ощадбанк та державний енерготрейдер “Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) уклали меморандум про співпрацю з метою спрощення процедури та покращення умов кредитування нових енергетичних проєктів у територіальних громадах України.
Як пояснюється в релізі “ЕКУ” в четвер, сторони створили спільну програму для спрощення фінансування та впровадження енергетичних проєктів на рівні громад. Згідно з меморандумом, “ЕКУ” здійснюватиме економічний та технічний аналіз ініційованих громадами проєктів, які претендують на фінансування. Також компанія пропонуватиме громадам ринкові інструменти для підвищення економічної ефективності й сталості таких проєктів, серед яких співпраця в межах механізмів самовиробництва, агрегованої та балансуючої груп. Розроблені “ЕКУ” економічні моделі проєктів стануть основою для фінансової оцінки їхньої рентабельності та окупності Ощадбанком при ухваленні рішення щодо кредитування.
“За нашим досвідом, одним з бар’єрів розвитку децентралізованої генерації є відсутність відповідної компетенції в переважній більшості невеликих громад. Залучення профільної експертизи “ЕКУ” дасть громадам змогу оцінити потенціал розвитку власних енергетичних проєктів, які можуть не лише забезпечувати безперебійність енергопостачання чи заміщувати його власною генерацією, а й приносити дохід у бюджет громади”, – прокоментував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
Він додав, що Ощад має глибоку експертизу в роботі з енергетичними проєктами будь-якої складності, а його частка на цьому ринку складає понад 31%.
За словами генерального директора “ЕКУ” Віталія Бутенка, компанія постійно шукає та створює шляхи для посилення саме ринкової парадигми забезпечення безпеки енергопостачання для громад, а поєднання глибокої ринкової експертизи її команди з надійною фінансовою платформою Ощадбанку створює умови для досягнення win-win рішень в одній із найскладніших, але стратегічно важливих галузей енергопостачання.
Як повідомлялося, у жовтні 2024 року глава “ЕКУ” Віталій Бутенко заявив, що компанія хоче зайняти нішу державного оператора розподіленої генерації (РГ) для допомоги комунальним підприємствам і містам з її запуском та роботою. 19 грудня “ЕКУ”, асоціація “СІГРЕ – Україна” та Асоціація малих міст України (АММУ) підписали меморандум про співпрацю в розвитку розподіленої генерації в регіонах.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” на початку січня 2025 року Бутенко зазначив, що компанія розвиває спеціальний підрозділ, який буде фокусуватися на комплексній підтримці розбудови розподіленої генерації в регіонах. За його словами, вона визначить список спільних пілотних проєктів для впровадження, відпрацювавши які, зможе масштабувати на рівні інших громад країни.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” наприкінці лютого 2025 директор департаменту розвитку та підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин повідомив, що банк в сегменті корпоративного бізнесу за півтора місяці цього року має в підписаних кредитних угодах по енергопроєктах вже EUR40 млн, що майже стільки, як за весь минулий рік – EUR45 млн, тому бачить чітку тенденцію до зростання обсягу фінансування енергетичних проєктів.
АТ «ОТП БАНК» пропонує своїм клієнтам можливість оформити кредит на електромобіль будь-якої марки, як новий, так і з пробігом, гарантуючи прозорість і простоту умов та індивідуальний підхід до кожного позичальника. Про це розповів начальник відділу розвитку автомобільного кредитування ОТП БАНК Віталій Скоробогатий.
«За підтримки Банку шлях до омріяного електрокара може стати максимально швидким і легким. Ми переконані в тому, що придбання електромобіля з фінансуванням – це вигідне рішення, яке дозволить клієнту користуватися сучасним екологічним транспортом вже сьогодні, не відкладаючи життя на потім. Нове авто чи з пробігом, марка, технічні характеристики й стан – кожен шукає для себе ідеальне співвідношення. Ми допоможемо обрати найкращий варіант відповідно до бюджету та потреб. Отримати кошти на авто можна протягом одного дня», – зазначив В.Скоробогатий.
Ринок електрокарів стрімко розвивається. За даними експертів Інституту досліджень авторинку, протягом місяця в Україні у середньому продається понад 3 тисячі імпортованих авто з пробігом, близько 2 тисяч одиниць шляхом внутрішнього перепродажу та майже 1 тисяча нових електромобілів. Ключовою перевагою машини на електричній тязі є інноваційність та екологічність.
У п’ятірку найпопулярніших електричних ТЗ, які українці купували протягом 2024 року за фінансової підтримки ОТП БАНК, увійшли:
• Tesla;
• Nissan;
• Volkswagen;
• BYD;
• Honda.
«Банк надає своїм клієнтам повну свободу у виборі авто. Ми не виставляємо обмежень за станом, віком чи пробігом. Не вимагаємо заставу та обов’язкове страхування КАСКО. Готові підтримати як самостійний вибір покупця, так і допомогти при підборі автівки, адже маємо надзвичайно широку мережу партнерів по всій Україні», – додав начальник відділу розвитку автомобільного кредитування.
Нагадаємо, ОТП БАНК пропонує від 10 000 до 750 000 грн кредиту на авто з пробігом. Початковий внесок складає 10% від вартості автомобіля. Є фіксована процентна ставка на весь строк фінансування, водночас відсутні приховані платежі чи комісії. Термін кредитування – до 5 років.
Уряди України та Фінляндії уклали Рамкову угоду, згідно з якою Фінляндія мобілізує до EUR50 млн наступного року на проєкти, що фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ), повідомляють у прес-релізі Міністерства фінансів.
«У рамках угоди на 2025 рік заплановано надання кредитів на суму до EUR50 млн. Подальша реалізація Програми передбачатиме укладення відповідних кредитних договорів для визначення обсягу, строків та умов надання позик», – уточнюється в релізі.
Угоду з української сторони підписав міністр фінансів Сергій Марченко, тоді як від Фінляндії підписантом виступив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Уточнюється, що грантова складова проєкту становитиме щонайменше 35% загальної вартості, що дасть змогу забезпечити пільгові умови фінансування.
Крім цього, міністри обговорили поточні програми розвитку і підтримки відновлення України за сприяння Фінляндії. Марченко наголосив на важливості співпраці в рамках Української платформи донорів, до керівного комітету якої Фінляндія приєдналася у квітні 2024 року в ролі спостерігача.
Своєю чергою Тавіо акцентував, що найперспективнішими галузями для інвестицій та відновлення для фінської сторони є: енергетика, освіта, інфраструктура, а також цифрові технології та сільське господарство.
У Мінфіні нагадали, що пряма бюджетна підтримка Фінляндії з лютого 2022 року становить понад $36 млн грантового фінансування.
