Багатопрофільний медцентр “Лелека” планує продовжити міжнародний сертифікат JCI (Joint Commission International), що підтверджує стандарти якості в охороні здоров’я, повідомив операційний директор медцентру Вадим Зукін.
“У грудні 2022 року багатопрофільний медцентр “Лелека” надав до спілки акредитації JCI підтвердження своєї діяльності, і термін дії сертифіката було продовжено на один рік. У грудні 2023 року ми плануємо пройти повноцінну онлайн-перевірку міжнародними аудиторами”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” напередодні Всесвітнього дня безпеки пацієнтів, який відзначають 17 вересня.
За словами Зукіна, великою перевагою JCI є те, що його впровадження “вимагає постійного життя за певними стандартами, тому безпосередньо підготовка до перевірок не забирає багато часу, адже ми щодня виконуємо всі вимоги”.
Коментуючи можливість дотримання стандартів JCI під час воєнного стану, Зукін наголосив, що “стандарти JCI при впровадженні глибоко вкорінюються в корпоративну культуру лікарні, і медики навіть під час війни не можуть уявити свою діяльність по-іншому, аніж із дотриманням стандартів JCI”.
“Коли 2022 року з об’єктивних причин акушерське відділення медцентру “Лелека” протягом кількох місяців працювало на базі одного з державних пологових будинків, наше керівництво не ставило за мету вести там діяльність за стандартами JCI. Однак завдяки тому, що всі співробітники нашої команди по-іншому вже не можуть працювати, ми зробили все можливе для дотримання стандартів JCI навіть у період тимчасової релокації”, – сказав він.
При цьому Зукін не очікує найближчим часом активізації отримання міжнародних сертифікатів українськими клініками. Водночас, на його думку, низка великих приватних українських клінік готова до впровадження таких стандартів.
“Такої кількості госпіталів з акредитацією JCI, як, наприклад, в Ізраїлі або ОАЕ, найближчим часом в Україні очікувати не варто. Але справді є кілька великих приватних лікарень, які, переконаний, здатні підтягнути свій рівень до стандартів JCI та отримати акредитацію. Очевидно, якби не повномасштабна війна, то медичних центрів, які отримали акредитацію цієї престижної системи, було б більше”, – сказав він.
Зукін наголосив, що “через військову агресію Росії більшість приватних медзакладів зіштовхнулися зі значними фінансовими проблемами, розв’язання яких потребує багато часу, ресурсів і зусиль. Проте всі вони точно продовжують дотримуватися стандартів якості та безпеки діяльності лікарень, не послаблюючи контроль цього напряму”.
“Очевидно, що наразі не йдеться про отримання акредитації JCI державними установами. Принаймні, найближчим часом. Серед причин – економічні чинники, зокрема недостатня диференціація тарифів НСЗУ за медичну допомогу, залежно від рівня якості та безпеки”, – сказав він.
Зукін зазначив, що “якість медицини не вимірюється тільки стандартами JCI, є інші, менш популярні, але серйозні системи контролю якості”.
“Є приклад інших країн, наприклад Чехії, де взяли за основу стандарти JCI під час реформування власної національної системи акредитації”, – сказав він.
Сертифікація Joint Commission International (США) вважається найпрестижнішою міжнародною системою акредитації медичних закладів, що має на меті стимулювати постійне поліпшення роботи медичних організацій світу та їхню відповідність високим вимогам, узгодженим на міжнародному рівні. Використання стандартів JCI передбачає найвищий рівень медичної організації.
Акредитація JCI розглядається як золотий стандарт якості в охороні здоров’я у світі.
Наразі JCI акредитовані медичні заклади в США і більш ніж у 85 інших країнах світу. Стандарти JCI визнані вищим рівнем медичної якості та безпеки Всесвітньою організацією охорони здоров’я (World Health Organization).
В Україні зростає попит на медичні послуги з ведення вагітності та планові медогляди, але багато запущених випадків, повідомив операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
“На початок вересня можна говорити про стабільний попит на пологи, ведення вагітності та інші ургентні та невідкладні випадки зі здоров’ям, вирішення яких неможливо заздалегідь планувати або відкладати. Водночас зростає попит на планові профілактичні огляди. Особливо це спостерігається у жінок – вони частіше звертаються до медичних установ для проходження профоглядів, ніж чоловіки”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”, коментуючи динаміку попиту на медичні послуги в Україні.
Зукін також зазначив, що “зростає кількість “відкладеної” медичної допомоги – випадки, які не потребують нагального вирішення, і повернутися до них можна згодом, але зовсім нехтувати не варто”.
При цьому, за словами Зукіна, зокрема, зростає зростання на оперативні втручання з приводу гінекологічних проблем, гриж, видалення жовчного міхура, видалення фіброаденом молочних залоз, різноманітні флебологічні процедури та операції.
Водночас Зукін підкреслив, що “з початком повномасштабної війни українці стали менше стежити за своїм здоров’ям”.
“Як результат – фахівці медицини відзначають збільшення запущених випадків. Тому, хочу наголосити: слід розуміти, що лікування деяких захворювань краще не відкладати на потім”, – сказав він.
Зукін також відзначив збільшення попиту на так звані “немедичні” та “естетичні послуги”.
“У нашій клініці ще до початку повномасштабного вторгнення такі послуги становили досить незначний відсоток у загальній структурі послуг медцентру, але наразі досить популярними є різноманітні святкові сервіси під час виписки з акушерського стаціонару (фото та відео виписки, урочистий фуршет та інше). Також чималої популярності набрали послуги з естетичної гінекології та проведення масажів для вагітних тощо”, – сказав він.
Крім того, експерт вказав на “проблему, яка зараз набирає обертів в Україні, – це незадовільний стан із вакцинацією дітей”.
“У той час, коли батьки масово готові самостійно платити за щеплення своїх дітей, певні бюрократичні проблеми не дають змоги постачальникам завозити з-за кордону достатню кількість відповідних препаратів”, – сказав він.
Як повідомлялося, кількість медичних послуг, наданих українцям 2023 року в рамках ПМГ, зросла як порівняно з минулим роком, так і з довоєнним періодом. Станом на червень кількість пацієнтів, яким надавали медичну допомогу за кожним із пакетів ПМГ 2021 року становила 3,06 млн пацієнтів, 2022 року – 3,55 млн, 2023 року – 4,22 млн.
Водночас за сім місяців меддопомогу під час пологів отримали 2023 року 101,101 тис. пацієнтів, 2022 року – 109,403 тис. пацієнтів, 2021 року – 141,144 тис. пацієнтів.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямку оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
У 2019 році “Лелека” першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Медики багатопрофільного медцентру “Лелека” (Київ) провели унікальну операцію вагітній жінці з рідкісною патологією – вростанням плаценти, що становить надвисокі ризики для життя і здоров’я матері та дитини.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в клініці, операцію провели пацієнтці, яка була вагітна втретє, проте вагітність перебігала з ускладненнями і ще на ранніх термінах жінці було поставлено діагноз вростання плаценти (placenta accreta spectrum).
“Після виявлення патології лікарі, до яких зверталася пара, запевняли, що виносити і народити дитину пацієнтка не зможе. Ба більше, навіть якщо це вдасться, то матку доведеться видалити. Її також попереджали про ризики життя. Але одноголосно направляли на переривання вагітності. Це дуже рідкісна патологія”, – кажуть у “Лелеці”.
Водночас, після численних консультацій у різних клініках пацієнтка звернулася до “Лелеки”, де взялися за цей складний випадок, основним ризиком якого є велика крововтрата.
“Це не звичайний кесарів розтин. Така маніпуляція потребує мультидисциплінарного підходу, з породіллею мають працювати кілька спеціалістів різних напрямків із залученням новітніх технологій та сучасного обладнання. Саме тому до операції залучили команду з трьох бригад хірургів – акушерів-гінекологів, урологів та судинних хірургів, які працювали за чітким алгоритмом. У результаті проведено складну органозберігаючу операцію: корпоральний кесарів розтин із висіченням плаценти і метропластикою”, – уточнили в клініці.
Команда лікарів застосувала кровозберігаючі технології, зокрема, аортальний балон і сучасний апарат Cell saver (система аутогемотрансфузії), що дало змогу мінімізувати крововтрату, знизити застосування донорської крові.
“Лікарям вдалося провести успішну операцію. Адже породіллі вдалося зберегти матку і, в разі бажання, вона може стати мамою вчетверте”, – зазначили в клініці.
Наразі пацієнтка з новонародженою донькою вже вдома, обидві здорові та почуваються добре.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної я гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
У 2019 році “Лелека” першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Роздрібні продажі препарату екстреної контрацепції “Постинор” за 1,5 року війни зросли на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії “Бізнес Кредит”.
Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавали приблизно 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року – 17,163 тис. упаковок на місяць.
Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232, 49 грн за упаковку, на кінець 2022-го – 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року – 360 грн.
Загалом, за даними аналітиків “Бізнес Кредит”, 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок “Постинора” (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).
Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.
“Постинор” – препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція – це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.
Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Водночас 30 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров’я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.
“МОЗ не заперечує перегляд правового статусу (категорії відпуску), а саме переведення препаратів, що застосовуються для екстреної контрацепції, до групи лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, із запровадженням певних обмежень їхнього відпуску за віком пацієнтів шляхом внесення відповідних змін до реєстраційних матеріалів”, – ідеться у відповіді Шмигаля на петицію.
Раніше низка експертів виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.
Зокрема, онкогінекологиня медичної мережі “Добробут” Альона Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона зазначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.
Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру “Лелека” Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.
У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального і гендерного насильства як засобу ведення війни і наголосив, що це являє собою воєнний злочин. Водночас він закликав ЄС і країни, що приймають жінок і дівчаток, які втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, зокрема до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.
Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНСК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовців РФ, щодо п’яти матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок щодо одного російського військового.
Медичний центр “Лелека” (Київ) зберіг потік пацієнтів завдяки переформатуванню клініки репродуктивних технологій і пологового будинку в багатопрофільний медцентр.
“Порівняно з довоєнним станом кількість пацієнтів в абсолютних числах у нас збереглася завдяки переформатуванню “Лелеки” в багатопрофільний медичний центр”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор медцентру Вадим Зукін.
Водночас він зазначив, що в акушерському напрямку кількість пацієнтів коливається пропорційно до того, як коливається кількість пологів у Києві та області.
Багатофункціональний медцентр “Лелека” – одна з провідних українських клінік у галузі акушерства, гінекології, хірургії широкого профілю. Медцентр практикує медичні протоколи, схвалені в Україні, США та Західній Європі. У центрі сучасної хірургії “Лелека” працює в напрямі оперативної гінекології, мамології, судинної хірургії (флебологія), проктологічних та урологічних операцій, ендокринної хірургії, пластичної, абдомінальної, баріатричної, амбулаторної хірургії та ендоскопії.
Як повідомлялося, “Лелека” 2019 року першим в Україні отримав акредитацію JCI, одного з найпрестижніших світових стандартів якості для медичних закладів. Стандарт базується на американській системі медичної акредитації медустанов, заснованої на управлінні результатами лікування пацієнтів.
Міжнародне відділення JCI акредитує лікарні в Азії, Європі, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці, а тепер і в Україні. JCI щорічно оновлює свої стандарти акредитації, розширюючи цілі безпеки пацієнтів.
Медики відзначають зростання кількості профілактичних оглядів і звернень, пов’язаних із запущеними формами захворювань.
“Зараз ми спостерігаємо зростання кількості профілактичних оглядів за різними напрямами. І водночас маємо ситуацію щодо оперативних втручань із більш запущеними формами проблем”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Він наголосив, що “у 2022-му багато українців менше дбали про своє здоров’я через зрозумілі причини”.
“Уже зараз ми відчуваємо негативний вплив війни на здоров’я населення. Причому це стосується навіть тих, хто не постраждав від війни безпосередньо”, – сказав директор медцентру.
Зукін також зазначив, що загалом у клініці збільшився попит на послугу ведення вагітності.
“Ми прогнозуємо, що порівняно з першим півріччям 2023 року в Києві за наступні шість місяців і на початку 2024 року кількість пологів потроху збільшуватиметься, однак ці показники будуть досить далекі від довоєнних”, – сказав він.
Водночас, за словами Зукіна, наразі в Україні склалася “дуже дивна ситуація з вакцинацією”, зокрема через дефіцит вакцин.
“Усі визнають, що це корисно, пацієнти готові за це платити самостійно, але в Україні є суттєвий дефіцит багатьох вакцин”, – сказав він.
Коментуючи перспективи регіонального розвитку, зокрема в деокупованих регіонах, Зукін зазначив, що наразі він не бачить можливостей регіонального розвитку.
“Відкриття регіональних філій медичного центру потребує значних інвестицій. Тим паче що наш заклад на 99% функціонує і розвивається на кошти, отримані від пацієнтів. Водночас потрібно розуміти, що якісна медицина – це досить дорого. Тому, незважаючи на наше велике бажання допомагати населенню деокупованих територій, про відкриття філій там говорити зарано”, – сказав він.
При цьому Зукін вважає, що “за нинішніх умов запуск медичних закладів серйозних гравців ринку в тих зонах неможливий”.
Коментуючи ефективність участі приватних клінік у національній системі охорони здоров’я, Зукін зазначив, що “приватна медицина може бути дуже корисною для загальної системи охорони здоров’я через високу ефективність управління та гнучкість”.
У свою чергу гендиректор медичної мережі “Добробут” Вадим Шекман однією з тенденцій останнього часу назвав те, що “медицина, яка раніше активніше розвивалася в Києві, зараз розвивається і в українських регіонах, бо запит на якісну медицину є скрізь”.
“Ми на це уважно дивимося не лише з точки зору потенційного придбання цікавих закладів, а і з точки зору можливого партнерства з регіональними клініками, для яких ми можемо бути центром експертизи. Власне, наша мета і мрія – побудувати медичну мережу такого масштабу, щоб якісна медична допомога була доступна українцям, хоч би де вони були”, – сказав він.
Шекман зазначив, що медмережа “Добробут” “завжди бачила себе як національного гравця”.
“Плани виходу в інші міста з медичними центрами залишаються в силі. Війна внесла свої корективи в ці плани, вони дещо змістилися в часі. Реалізуватимемо ці наміри ми вже після нашої перемоги”, – сказав він.
Водночас, коментуючи можливі перспективи відкриття клінік у деокупованих регіонах, Шекман зазначив, що “приватна медицина передбачає, що людина має оплачувати медичні послуги з власної кишені, відповідно, в деокупованих містах має скластися відповідна економічна ситуація”.
“Ми б радо відкрилися на звільнених українських територіях, щойно з’явиться відповідна можливість”, – сказав він.
Загалом Шекман вважає, що “неможливо створити якісну медичну систему без залучення бізнесу”.
“У нашої держави просто не буде достатньо грошей у бюджеті, щоб відбудувати та створити необхідну нам систему охорони здоров’я. Медицина у світі дорожчає з кожним днем, і ми маємо бути готові відповідати на ці виклики. Сьогодні в Україні приватна медицина розвивається, оскільки є запит на якісну медицину й обслуговування. Не можна сказати, що зараз багато приватних медичних закладів працюють із НСЗУ, оскільки пропоновані нею пакети не включають усі витрати й менші за собівартість послуг приватних клінік”, – сказав він.
Шекман наголосив на важливості того, що “держава почала рухатися в напрямку приватного бізнесу”.
“Щоб залучити іноземні інвестиції, потрібно створити систему, привабливу для інвесторів, щоб їм було зрозуміло не тільки у що вкладати гроші, а і як вони можуть ці кошти повернути. І це не означає, що медицина буде виключно платною – в умовах розвитку конкуренції вартість послуг зазвичай знижується. І сьогодні, говорімо відверто, безкоштовної медицини не існує в Україні”, – сказав він.
Зі свого боку заступник директора Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) з науково-медичної роботи Сергій Кацан зауважив, що серед тенденцій останнього часу спостерігаються, зокрема, – наслідки збільшення кількості пацієнтів, які потрапляють до клініки “зі стадіями захворювань очей, які зайшли далеко вперед, з ускладненнями, що надалі призводить до збільшення термінів лікування, неможливості подолати хворобу терапевтичними методами, виникнення потреби в хірургічному лікуванні…”.
“Насамперед це стосується пацієнтів із запальними захворюваннями органа зору, офтальмоонкологією. Зросла й кількість пацієнтів відділення мікрохірургічного лікування дитячих захворювань ока”, – сказав він.
DOBROBUT, ВАДИМ_ЗУКІН, ВАДИМ_ШЕКМАН, ІНСТИТУТ_ФІЛАТОВА, Лелека, МЕДИЦИНА, ПРОФОГЛЯД, СЕРГІЙ_КАЦАН
