Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
Фармацевтична компанія “АТ “Галичфарм” (Львів) в другому кварталі 2026 року випустила 3,934 млн упаковок готових лiкарських засобiв на близько 981,424 млн грн.
Як повідомляє компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), середня вартiсть однієї упаковки лiкарських засобiв становить 213,18 грн для iн’єкцiйних засобів, 52,11 грн – для iнфузiї, 117,25 грн – для рiдини та сиропів, 52,6 грн – для таблеток.
Загальний виторг “Галичфарм” за другий квартал 2026 року становив 354,394 млн грн. Загальна сума експорту сягнула 115,4 млн грн, або 48,3% загального обсягу продажів.
Наразі компанія постачає продукцію на ринок України та експортує її до Казахстану, Узбекистану, Латвiї , Австралiї та iнших країн.
Як повідомлялося, “Галичфарм” (Львів) за підсумками 2025 року випустила 22,098 млн упаковок ліків, реалізувала готову продукцію на суму 1,774 млрд грн. Компанія отримала тоді чистий збиток 1,151 млрд грн проти чистого прибутку 13,705 млн грн у 2024 році (-39% порівняно з 2023 роком).
Як повідомлялося, в травні 2025 господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство фармвиробника АТ “Галичфарм” за вимогами ТОВ “Скай-Девелопмент” у розмірі 479,262 млн грн. ТОВ “Скай-Девелопмент” 21 квітня 2025 року придбало у АТ “Банк “Фінанси та Кредит” права вимоги до АТ “Галичфарм” за кредитними договорами та договорами забезпечення.
Інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Аптечні продажі лікарських засобів в Україні у січні-червні 2026 року в грошовому вимірі збільшилися на 19,52% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до майже 97,918 млрд грн.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” компанія “Бізнес Кредит” з посиланням на результати дослідження, у натуральному вираженні реалізація лікарських засобів також зросла – на 4,9%, майже до 418,711 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя становила 233,85 грн за упаковку, що на 13,96% перевищує показник січня-червня 2025 року.
Таким чином, сегмент лікарських засобів демонстрував зростання не лише за рахунок підвищення цін, а й завдяки збільшенню кількості проданих упаковок. Це відрізняє його від аптечного ринку загалом, де натуральні продажі за шість місяців скоротилися на 5,8%.
У першому кварталі 2026 року продажі ліків у грошовому вираженні зросли на 13,9% – до понад 48,426 млрд грн, а в натуральному – на 4,85%, майже до 211,947 млн упаковок.
За підсумками 2025 року українські аптеки реалізували лікарських засобів на 170,318 млрд грн, що на 12,79% більше, ніж роком раніше. Натуральний обсяг тоді знизився на 0,2% – до 808,546 млн упаковок.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
Загальні продажі ліків на АЗС склали менше 0,1% роздрібного ринку, вплив цього сегменту на роздрібний фармринок несуттєвий, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” експерти.
“Станом на сьогодні видано 260 ліцензій, з яких більше третини припадає на Київ та область. Це становить 1% від загальної кількості аптек на ринку. Це більше схоже на аптечні пункти, ніж на аптеки при АЗС”, – сказала генеральний директор аналітичної й консалтингової компанії Support in Market Development (SMD) Ірина Горлова.
Вона зазначила, що через ці точки продажу закон дозволяє продаж тільки певного переліку лімітованих безрецептурних ліків, переважно знеболювальних, крапель в ніс, протизастудних препаратів.
“У зв’язку з тим, що це 1% від кількості аптек, і потенційно орієнтовно 0,05% від обігу фармацевтичного ринку, відкриття цих аптек ніяк не вплинуло і не вплине на фармацевтичний ринок країни”, – сказала вона.
При цьому Горлова зауважила, що “ціни регулюються законодавством”.
“Минулого року був впроваджений Національний каталог цін, згідно якого існує ліміт на кожну з зареєстрованих позицій лікарського засобу, дорожче якого аптека не має права його продавати. Тому ціни в аптеках на АЗС не можуть бути вищими порівняно зі звичайними аптеками і ніяк не вплинуть на зміну цін”, – сказала вона.
Водночас, за словами Горлової, незважаючи на те, що “ця ініціатива наближає Україну до інших розвинених країн, де дозволено продаж ліків на автозаправних станціях, на жаль, ці ініціативи не допоможуть зробити ліки доступнішими для сільських регіонів, як передбачалося, але підвищать їхню доступність і зручність для водіїв та їхніх пасажирів”.
Зі свого боку, доктор фармнаук Сергій Сур також зазначив, що “дозвіл продажів ліків на АЗС поки ніяк не впливає на ринок”.
“За результатами квітня-2026 лікарські засоби реалізовувалися лише на 260 АЗС і загальний обсяг їх продажів склав всього 354 тис. грн. Середній обіг на одну точку склав 4700 грн на місяць. Для порівняння, обсяги продажів лікарських засобів, що відпускаються без рецепту, на роздрібному ринку (у 18 тис. аптек) за підсумками квітня 2026 склали 5,167 млрд грн. Відповідно середній обіг цієї категорії ліків на одну аптеку склав близько 283 тис. грн на місяць. Тобто, обсяги продажів безрецептурних ліків на АЗС за підсумками квітня 2026 склали менше 0,007% від обсягів їх продажів в аптеках”, – сказав він.
За оцінками Сура, реалізація ліків на АЗС також не вплинула на номенклатуру фармвиробників через незначні обсяги продажів. “Виробникам ліків немає потреби змінювати свою номенклатуру продуктів під цей канал продажів”, – сказав він.
Водночас він зазначив, що наразі відсутні доступні аналітичні дані щодо різниці цін на одні й ті ж препарати на АЗС і в аптеках, але вартість ліків на АЗС, як і в аптеках, не повинна перевищувати граничні роздрібні ціни, внесені до Нацкаталогу цін.
“Теоретично розширення каналу реалізації ліків на АЗС може створювати додаткові можливості для доступу пацієнтів до безрецептурних препаратів, особливо в окремих ситуаціях – у дорозі або поза стандартним графіком роботи аптек. Водночас з практичної точки зору не варто очікувати, що цей канал забезпечить відчутне зростання продажів на фоні обсягів, які продаються через аптечну мережу. АЗС залишатимуться нішевим каналом з обмеженим асортиментом та специфічною моделлю споживання. Таким чином, може йтися лише про точкове доповнення існуючої структури продажів, а не про її суттєву трансформацію”, – резюмував він.
Сур також звернув увагу, що “в різних країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо реалізації ліків на АЗС”: у частині країн їх реалізація можлива лише через аптечні заклади, тоді як інші допускають продаж поза аптеками, зокрема на АЗС. Однак йдеться виключно про обмежений перелік безрецептурних препаратів, як правило, призначених для лікування легких станів, що не потребують складної діагностики та мають низький ризик для здоров’я пацієнта. Окрім того, така діяльність супроводжується регуляторними запобіжниками: встановленням спеціальних переліків, вимогами до умов зберігання, а також персоналу.
Міжнародний досвід, зокрема країн ЄС, таких як Франція та Австрія, свідчить, що асортимент дозволених безрецептурних препаратів на АЗС, є досить обмеженим – орієнтовно 30-50 найменувань. Йдеться про лікарські засоби у невеликих упаковках (2-4-6 таблеток або капсул) та в стандартних, але невисоких дозуваннях, наприклад, ібупрофен 200 мг.
Як свідчать результати дослідження, проведеного компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club у лютому і презентованого в прес-центрі Інтерфакс-Україна, лише 13,1% респондентів повідомили, що користуються державною програмою реімбурсації вартості ліків, 70,6% – не користуються, 16,3% – чули про неї, але не користувалися.
«Низьке використання програми часто пов’язане не з відсутністю потреби, а з бар’єрами поінформованості та доступу», – засновник Experts Club Максим Уракін.
«Якщо люди «чули, але не користувалися», значить шлях пацієнта до компенсації залишається складним», – додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року.
В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЛІКИ, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, реімбурсація
