В результаті введення з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів галузь заготівлі брухту втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників, заявив голова Української асоціації вторинних металів («УАВтормет») Володимир Бублей на прес-конференції в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» на тему «Заборона на експорт брухту: економічні наслідки для ринку та держави» у вівторок.
За його даними, по суті заборона на експорт брухту без складання балансу споживання та заготівлі цієї сировини негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств. При цьому впало виробництво сталі в Україні: за січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% — з 1,183 млн тонн до 1,026 млн тонн.
При цьому закупівля брухту чорних металів на металургійні підприємства істотно скоротилася – на 31,7%, з 257,8 тис. тонн до 176 тис. тонн. Водночас заготівля впала на 41,1% – з 313,6 тис. тонн до 184,8 тис. тонн.
«Раніше експорт брухту становив 20–25%. Нам було комфортніше працювати на внутрішньому ринку. І працюємо на ньому й зараз, і хочемо працювати в Україні», — сказав Бублей, підкресливши, що ціна на брухт у ЄС є привабливішою і сягнула 300–330 євро за тонну.
«Держава втрачає 12 млн євро щомісяця через заборону на експорт. Втрачає 200 млн грн податків. При цьому металурги забезпечені брухтом на 112%», — навів свої дані голова «УАВтормет».
За його оцінками, Україна у 2026 році виробить 7,4 млн тонн сталі, для чого знадобиться 1,5 млн тонн брухту — галузь може забезпечити до 2 млн тонн брухту.
Генеральний директор ТОВ «Укрмет-Інвест» Сергій Вовк констатував, що брухт, який заготовляють компанії, не викуповують металургійні заводи, запас брухту на даний момент у його компанії досяг 13 тис. тонн. «Експорт — єдина можливість вижити для галузі», — вважає генеральний директор.
Генеральний директор групи компаній «Укрмет» Владислав Клещинський додав, що заборону було введено через нібито дефіцит брухту.
«Але дефіциту немає. 30–50% максимум купують металургійні заводи. Тож назвати це дефіцитом неможливо. Зараз ринок брухту в Україні — це ринок металургійних підприємств, які диктують ціни. Ми вже скоротили 50% персоналу, 35 підрозділів працюють на 20% своїх потужностей, закрили всю експортну інфраструктуру», — заявив гендиректор.
Директор ТОВ «Міртен» Микола Климович уточнив, що у 2022–2026 рр. ринок брухту буде профіцитним, і поставки брухту на експорт були можливістю його реалізувати.
За оцінками фахівців, після урядової заборони на експорт брухту заготівельна галузь перебуває в «жорсткій рецесії» з тенденцією до подальшого скорочення заготовок.
Раніше Бублей заявляв, що заборона на експорт автоматично вплинула не тільки на обсяги заготівлі, але й на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дозволило металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.
У таких умовах компанії, що займаються заготівлею брухту, змушені скорочувати штат співробітників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі істотно скоротилася. Тільки за перші два місяці підприємства нашої галузі були змушені звільнити близько 2 тис. працівників, повідомив голова «УАВтормета».
«Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повне зупинення діяльності або істотне скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників», – прогнозував раніше Бублей.
За дослідженнями «УАВтормет», через заборону на експорт щомісяця держава недоотримує близько 200–250 млн грн податків. Окрема стаття втрат — це валютні надходження: вже втрачено близько 25 млн євро.
Як повідомлялося, українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили експорт брухту чорних металів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 9,309 тис. тонн з 40,980 тис. тонн. Згідно зі статистикою Державної митної служби (ДМС), у лютому експорт був відсутній, у січні було вивезено 9,309 тис. тонн, у грудні 2025 року — рекордні 68,520 тис. тонн брухту.
Ломзаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн з 293,190 тис. тонн.
Через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало введення режиму ліцензування та квотування експорту брухту з встановленням нульового обсягу квоти. Уряд тимчасово ввів нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Підприємства з заготівлі брухту в Україні у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком — до 293,190 тис. тонн з 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% — до $91,311 млн з $52,723 млн.
Джерела: https://interfax.com.ua/news/press-announcement/1153229.html; https://uavtormet.com/en/na-mezhi-katastrofy-zagotivlya-bruhtu-chornyh-metaliv-vpala-na-40/
Кабінет Міністрів запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів (металобрухту) – стратегічної для металургійної промисловості сировини.
Про відповідні зміни йдеться у його постанові №1795 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” від 31 грудня 2025 року.
Згідно з документом, обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, наведено в додатку 1. Зокрема, нульова квота встановлена на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) за кодом 7204 (згідно з УКТЗЕД). Також нульові квоти встановлено на відходи і брухт мідні за кодом 7404 00 і на електричні та електронні відходи та брухт, які використовуються переважно для видобутку дорогоцінних металів за кодами 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у коментарі на своїй сторінці у Facebook привітав таке рішення уряду, зазначивши, що стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків.
Цей принцип, на думку експерта, є одним з базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн. Україна також має успішний досвід його реалізації: мита на насіння соняшника і мораторій на ліс-кругляк свого часу створили цілі нові галузі і залучили мільярдні інвестиції. А нещодавно запроваджене мито на сою і ріпак вже суттєво збільшили обсяг внутрішньої переробки, наголосив заступник очільника парламентського комітету.
“Рішення уряду встановити на 2026 рік нульові експортні квоти на вивезення промислової деревини та брухту з України – важливий приклад реалізації цього принципу. Дякую прем’єр-міністерці Юлії Свириденко і міністру економіки Олексію Соболеву за позицію і розуміння національних економічних інтересів”, – написав народний депутат.
Кисилевський пояснив, що державі вигідно залишати весь брухт всередині країни, оскільки 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, утворює приблизно 15 тис. грн податків. Натомість 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків (в межах 100 грн з тонни), оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого “тіньовим” бізнесом.
Він зауважив, що експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже наразі в ЄС мито 0, в інші країни – 180 EUR. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тис. тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків.
“З 2026 року ЄС запроваджує так зване “вуглецеве мито” CBAM. Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Адже брухт є дефіцитною сировиною для виплавки сталі з меншим обсягом викидів СО2. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди”, – підкреслив Кисилевський.
Нардеп додав, що одне з завдань для Верховної Ради на 2026 рік – зафіксувати рішення щодо обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення.
Як повідомлялося, у травні 2025 року Міністерство економіки України ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (металобрухту) за встановленням нульового обсягу квоти. Відповідну норму було внесено в проєкт постанови уряду “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1481”, який тоді оприлюднило Мінекономіки для громадського обговорення.
Заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua повідомляв, що метпідприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році за умови подолання дефіциту брухту. При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.
Згідно з наведеними ним розрахунками, 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.
“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн з 261,578 тис. тонн.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.
“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голова правління.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
Українські підприємства в січні-травні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 155,809 тис. тонн з 102,366 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, в травні було експортовано 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-травень зросло на 46,4% – до $48,127 млн з $32,872 млн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи, повідомляє система “Prozorro.Продажі”.
Згідно із пресрелізом у п’ятницю, 5 червня поточного року у державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” “Укрзалізниця” провела онлайн-аукціони з продажу металобрухту – це перші торги після паузи у понад півтора року.
При цьому уточнюється, що з виставлених 33 лотів брухту чорних металів розподілені, за сім з них на торги прийшли змагатися учасники. У середньому за брухт “Укрзалізниці” змагалося троє учасників.
Вартість лотів на торгах стартувала з майже 11,9 млн грн, і за підсумками торгів переможці повинні будуть сплатити за них майже 13 млн грн. Найбільше коштів “Укрзалізниця” отримає від продажу 300 тонн брухту з осей залізничних колісних пар – понад 2,3 млн грн.
Як повідомляло агентство “Інтефакс-Україна“, 5 червня 2025 року відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 4, вага лота – 142,608 тонни) зі стартовою ціною 1 млн 29 тис. 629,76 грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “НДМЗ” – лот проданий за 1 млн 240 тис. 689,60 грн.
Крім того, 5 червня відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 213, вага лота – 300 тонн) зі стартовою ціною 2,80 млн грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “ЗАХІД-ТЕХНОМЕДБУД” – лот проданий за 2 млн 318,1 тис. грн.
Відбувся також аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 3 (осі), вага лота – 200 тонн) зі стартовою ціною 1,520 млн грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “ЗАХІД-ТЕХНОМЕДБУД” – лот проданий за 1 млн 790,001 тис. грн.
У четвер також відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 10, вага лота – 320 тонн) зі стартовою ціною 1 млн 702,4 тис. грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “УКРПОБУТБРУХТ” – лот проданий за 1 млн 920,001 тис. грн.
Відбулися успішні торги і по іншим лотам брухту.
Крім того, повідомлялось, що призначені на 26 травня поточного року аукціони не відбулись через відсутність заявок від учасників.
АТ “Прозорро.Продажі” – акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства економіки. АТ “Прозорро.Продажі” забезпечує роботу електронної торгової системи, в якій відбуваються онлайн-аукціони з продажу та здачі в оренду публічних активів, зокрема майна “Укрзалізниці”.
