Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запропонувало запровадити експериментальний механізм розподілу квот на експорт брухту чорних металів через електронні аукціони в системі «Прозорро.Продажі». Ініціатива з’явилася на тлі суперечок між металургійними підприємствами та брухтозаготівельниками щодо збереження експортних обмежень, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів оприлюднено 30 жовтня 2026 року для громадського обговорення. Документ передбачає розподіл квот на експорт брухту та відходів чорних металів за кодом УКТ ЗЕД 7204 через електронні торги. Переможці аукціонів отримуватимуть право на використання відповідного обсягу квоти та оформлення експортної ліцензії.
У Мінекономіки зазначають, що новий механізм має забезпечити рівний доступ до квот для підприємств різного масштабу, запобігти їх надмірній концентрації та мінімізувати антиконкурентні практики. Передбачається також повторний розподіл невикористаних обсягів.
Водночас проєкт не визначає загального обсягу експортної квоти. Отже, його оприлюднення не означає автоматичного скасування чинних обмежень або відновлення вільного експорту металобрухту. Зауваження до документа прийматимуться протягом місяця.
З 1 січня 2026 року в Україні діє нульова квота на експорт брухту чорних металів, запроваджена для забезпечення вітчизняної металургії стратегічною сировиною. Водночас уряд передбачив окремі можливості ліцензованого експорту для переможців визначених електронних аукціонів грудня 2025 року.
Українська асоціація вторинних металів «УАВтормет» виступає за перегляд обмежень. Її президент Володимир Бублей під час пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» 16 вересня заявив, що фактична заборона експорту призвела до скорочення заготівлі, звільнення працівників і накопичення нереалізованої сировини.
Представники галузі пропонують відновити контрольований експорт до Європейського Союзу зі щорічною квотою до 200 тис. тонн. За їхніми даними, внутрішні ціни суттєво знизилися: «Укрзалізниця» у 2026 році продавала брухт приблизно по 5,5 тис. грн за тонну проти середніх 8,5 тис. грн у 2025 році.
За даними «УАВтормет», у січні-серпні 2026 року Україна експортувала лише 13,86 тис. тонн брухту проти 283,06 тис. тонн за аналогічний період 2025 року. Скорочення становило 95,1%, а валютна виручка зменшилася з $85,4 млн до $3,93 млн.
Водночас за вісім місяців 2026 року в Україні вироблено 4,3 млн тонн сталі, заготівля брухту становила 971,7 тис. тонн, а постачання на металургійні підприємства — 925,4 тис. тонн.
Великі металургійні компанії дотримуються протилежної позиції. Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд зберегти нульову експортну квоту у 2027 році, попереджаючи про ризики дефіциту сировини. Альтернативою асоціація називає експортне мито EUR180 за тонну.
Об’єднання «Укрметалургпром» також наполягає на необхідності спочатку визначити реальний баланс заготівлі та споживання металобрухту.
Таким чином, остаточне рішення щодо відновлення експорту залежатиме від уряду, який має врахувати інтереси металургійної промисловості, брухтозаготівельного бізнесу та потреби економіки в умовах війни.
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає зберегти нульову квоту на експорт брухту чорних металів, що означає фактичну заборону на експорт металобрухту у 2027 році, а альтернативно, у разі її скасування, компанії-члени пропонують встановити експортне мито у розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов’язань України.
“Внутрішня переробка металобрухту в Україні дозволяє формувати додану вартість, підтримувати робочі місця та податкові надходження, а також забезпечувати сировиною виробництво сталі й готової металопродукції. Використання брухту також сприяє зниженню енерговитрат і викидів CO₂ у виробництві сталі, що набуває додаткового значення в умовах застосування CBAM у ЄС”, – йдеться у публікації.
Згідно з нею, компанії-члени ЄБА звернулися до Кабінету міністрів та Мінекономіки.
Останнім часом після зупинки більшості українських металургічних комбінатів, викликаною масованими російськими обстрілами, компаній зі збору брухту закликали уряд переглянути обмеження на його експорт. Раніше брухтозбиральники виступали за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України і введення квот на поставки в країни ЄС цієї сировини у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України з 1 січня 2026 року встановив нульову квоту на експорт металобрухту, щоб забезпечити українські підприємства цією сировиною.
ЄБА нагадала, що за підсумками 2025 року експорт брухту чорних металів з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. тонн. На переконання бізнесу, послаблення поточних обмежень може призвести до зростання експорту та дефіциту сировини для українських виробників.
За даними “УАВтормет”, за 8 міс-2026 вироблено 4,3 млн тонн сталі (у 2025р – 7,41 млн тонн), на меткомбінати поставлено 925,4 тис. тонн брухту (1,56 млн тонн), заготівля брухту склала 971,7 тис. тонн (2,11 млн тонн). За попередніми прогнозами, у 2026 році буде вироблено 6,4-6,5 млн тонн сталі, на меткомбінати буде поставлено 1,2-1,25 млн тонн брухту, заготівля брухту складе 1,22-1,25 млн тонн.
Українські підприємства в січні-серпні цього року скоротили експорт брухту чорних більш ніж у 20 разів порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 13,86 тис. тонн із 283,06 тис. тонн, у грошах – до $3,930 млн з $85,4 млн. При цьому у січні було вивезено у зв’язку із завершенням минулорічних контрактів 9,31 тис. тонн порівняно із 68,52 тис. тонн у грудні 2025 року. У лютому-травні цього року експорт був відсутній, у червні за кордон реалізовано 4,08 тис. тонн, у липні – 315 тонн, у серпні – 157 тонн.
Кабінет міністрів 29 квітня 2026 року своєю постановою №563 вніс зміни до додатку 1 до своєї постанови від 31 грудня 2025 р. №1795, дозволивши експорт брухту на підставі ліцензій, виданих Мінекономіки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є переможцями проведених у грудні 2025 року електронних аукціонів з продажу таких товарів згідно з Порядком відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником якої є держава.
Українські підприємства, що працюють на ринку брухту чорних металів, виступили за скасування чинної нульової квоти на експорт сировини та запровадження контрольованих постачань до країн ЄС, заявивши про різке погіршення ситуації в галузі.
Про це представники компаній і профільної асоціації повідомили на пресконференції «Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю», що відбулася 16 вересня в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Президент Української асоціації вторинних металів «УАВтормет» Володимир Бублей заявив, що встановлена з початку 2026 року нульова квота на експорт брухту до ЄС негативно впливає на заготівлю сировини та діяльність підприємств галузі. За його словами, у разі збереження чинних обмежень обсяги брухтозаготівлі до кінця року можуть суттєво скоротитися.
Генеральний директор ТОВ «УкрМетІнвест» Сергій Вовк повідомив, що компанія вже скоротила 180 співробітників, а з 18 виробничих майданчиків продовжують працювати лише чотири. На складах підприємства накопичилося понад 14 тис. тонн брухту, який компанія не може реалізувати.
Директор із розвитку ТОВ «Міртен» Микола Климович зазначив, що за вісім місяців 2026 року обсяг заготівлі брухту, за оцінками представників галузі, скоротився приблизно на 400 тис. тонн. Втрати податкових надходжень учасники ринку оцінюють у понад 1 млрд грн.
Генеральний директор ГК «УКРМЕТ» Владислав Клещинський заявив про різке скорочення внутрішнього попиту з боку металургійних підприємств та необхідність дозволити регульований експорт брухту до ЄС. Представники галузі раніше пропонували встановити експортну квоту на рівні близько 200 тис. тонн на рік.
За даними «УАВтормет», за січень-серпень 2026 року в Україні було вироблено близько 4,3 млн тонн сталі, тоді як за весь 2025 рік цей показник становив 7,409 млн тонн. Постачання металобрухту на металургійні підприємства за вісім місяців становили 925,4 тис. тонн, а загальний обсяг заготівлі — 971,7 тис. тонн.
Асоціація прогнозує, що за підсумками 2026 року виробництво сталі становитиме близько 6,4-6,5 млн тонн, постачання брухту на металургійні підприємства — 1,2-1,25 млн тонн, а загальний обсяг заготівлі — приблизно 1,22-1,25 млн тонн.
Експорт українського брухту чорних металів у січні-серпні 2026 року скоротився на 95,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 13,856 тис. тонн із 283,055 тис. тонн. У грошовому вираженні постачання зменшилися на 95,4% — до $3,93 млн.
У 2025 році, навпаки, експорт брухту зріс на 45,3% — до 448,685 тис. тонн, а валютна виручка збільшилася на 44,5% — до $131,927 млн. Саме різке зростання вивезення сировини стало однією з причин запровадження Міністерством економіки режиму ліцензування та нульової експортної квоти на 2026 рік.
У квітні уряд частково скоригував обмеження, дозволивши експорт за ліцензіями для окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які стали переможцями державних електронних аукціонів. Однак представники брухтозаготівельної галузі вважають цей механізм недостатнім для відновлення повноцінної роботи ринку.
Учасники пресконференції заявили, що в разі збереження чинної моделі регулювання домагатимуться перегляду рішення та не виключають протестних дій.
БРУХТ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, МЕТАЛОБРУХТ, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Підприємства, що займаються операціями з брухтом чорних металів, виступили за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України та запровадження квот на постачання цієї сировини до країн ЄС у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Таку позицію представники бізнесу озвучили на пресконференції “Ринок брухту України: між потребами економіки та регуляторною невизначеністю” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Президент Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) Володимир Бублей зазначив, що виробництво сталі за 5 місяців поточного року скоротилося на 6%, споживання брухту – на 7,6%, до 604 тис. тонн. Через це країна втратила EUR60 млн валютної виручки, відповідно скоротилися надходження податків до державного бюджету.
За його словами, через заборону на експорт брухту впали ціни на брухт на внутрішньому ринку. Так, “Укрзалізниця” реалізовувала в поточному році брухт за ціною 5,5 тис. грн, тоді як у 2025 році середня ціна становила 8,5 тис. грн за тонну. При продажу 50 тис. тонн брухту “УЗ” втратила на кожній тонні 3 тис. грн.
“Споживачі зараз продають брухт на внутрішньому ринку по $160-165 за тонну, тоді як підприємці в ЄС платять $360 за тонну. Таким чином, ми втрачаємо в середньому $200”, – констатував Бублей.
Він запропонував провести нараду на урядовому рівні, щоб розібратися із ситуацією на ринку та скласти баланс споживання брухту. Крім того, він вважає неправильними плани щодо підвищення ПДВ на операції з брухтом.
Генеральний директор ТОВ “Укрмет-Інвест” Сергій Вовк зазначив, що його компанія через фактичну заборону на експорт брухту звільнила 150 співробітників.
“Із 18 підрозділів залишилося 6, решта виставлені на продаж через мільйонні збитки. Раніше постачали на ринок 5-6 тис. тонн брухту, зараз – 2 тис. тонн. Галузь із заготівлі брухту відповідно скоротила відрахування до бюджету. Загалом держава втратила понад 500 млн грн надходжень до бюджету”, – сказав Вовк.
Генеральний директор Групи компаній “УКРМЕТ” Владислав Клещинський зазначив, що після фактичного закриття експорту брухту галузь “зламалася”.
“Ми закрили два термінали, порт і 10 майданчиків. Але не слід закривати галузь, коли немає можливості збувати продукцію на внутрішньому ринку. Компромісне рішення – запровадити експортну квоту в розмірі до 200 тис. тонн на постачання брухту до ЄС”, – сказав Клещинський.
Директор із розвитку ТОВ “Миртен” Микола Климович звернувся до уряду: “Ми не вимагаємо пільг або допомоги – дайте нам можливість працювати в ринкових умовах”.
Раніше глава “УАВтормет” Володимир Бублей заявляв, що в результаті запровадження з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів брухтозаготівельна галузь втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників.
Як повідомлялося, брухтозаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн із 293,190 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за 2025 рік зросло на 44,5% – до $131,927 млн із $91,311 млн. Експорт брухту в зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (75,42% постачань у грошовому вираженні), Греції (10,19%) та Італії (6,65%).
У зв’язку з різким зростанням вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту з установленням нульового обсягу квоти. Уряд запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Брухтозаготівельні підприємства України у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн із 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
ВЛАДИСЛАВ_КЛЕЩИНСЬКИЙ, ВОЛОДИМИР_БУБЛЕЙ, МЕТАЛОБРУХТ, МИКОЛА_КЛИМОВИЧ, СЕРГІЙ_ВОВК
ТОВ “Метінвест-Ресурс” (Запоріжжя) в січні-березні поточного року наростило чистий прибуток на 20,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,044 млн грн з 5,857 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 11,1% – до 1 млрд 188,955 млн грн з 1 млрд 338,114 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня становив 32,398 млн грн.
ТОВ у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 62,679 млн грн при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 42,4% у порівнянні з 2024 роком – до 5 млрд 673,455 млн грн з 3 млрд 982,851 млн грн.
Обсяг реалізації готової продукції в 2025 та 2024 роках склав 108,165 тис. тон та 113,321 тис. тон відповідно.
Кількість працівників на кінець 2025 року складала 35 чол., на кінець 2024 року – 34 чол. Витрати на оплату праці штатних працівників у 2024 році склали 19,595 млн грн., у 2025 році – 22 млн 789,9 тис. грн.
ТОВ у 2024 році отримало чистий прибуток 6,085 млн грн, тоді як завершило 2023 рік зі збитком 43,270 млн грн, а у 2022 році чистий збиток був 129,227 млн грн.
ТОВ “Метінвест-Ресурс” є ексклюзивним постачальником брухту чорних металів для українських метпідприємств групи “Метінвест”. Основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля відходами та брухтом (основний), оброблення металобрухту. Станом на кінець 2025 року юридична адреса підприємства – м. Запоріжжя. Можливості компанії дозволяють задовольняти потреби підприємств і складають близько 0,693 млн тонн сировини на рік.
Статутний капітал ТОВ – 6,437 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, МЕТАЛОБРУХТ, Металургія, Метінвест-Ресурс, ПРИБУТОК
В результаті введення з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів галузь заготівлі брухту втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників, заявив голова Української асоціації вторинних металів («УАВтормет») Володимир Бублей на прес-конференції в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» на тему «Заборона на експорт брухту: економічні наслідки для ринку та держави» у вівторок.
За його даними, по суті заборона на експорт брухту без складання балансу споживання та заготівлі цієї сировини негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств. При цьому впало виробництво сталі в Україні: за січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% — з 1,183 млн тонн до 1,026 млн тонн.
При цьому закупівля брухту чорних металів на металургійні підприємства істотно скоротилася – на 31,7%, з 257,8 тис. тонн до 176 тис. тонн. Водночас заготівля впала на 41,1% – з 313,6 тис. тонн до 184,8 тис. тонн.
«Раніше експорт брухту становив 20–25%. Нам було комфортніше працювати на внутрішньому ринку. І працюємо на ньому й зараз, і хочемо працювати в Україні», — сказав Бублей, підкресливши, що ціна на брухт у ЄС є привабливішою і сягнула 300–330 євро за тонну.
«Держава втрачає 12 млн євро щомісяця через заборону на експорт. Втрачає 200 млн грн податків. При цьому металурги забезпечені брухтом на 112%», — навів свої дані голова «УАВтормет».
За його оцінками, Україна у 2026 році виробить 7,4 млн тонн сталі, для чого знадобиться 1,5 млн тонн брухту — галузь може забезпечити до 2 млн тонн брухту.
Генеральний директор ТОВ «Укрмет-Інвест» Сергій Вовк констатував, що брухт, який заготовляють компанії, не викуповують металургійні заводи, запас брухту на даний момент у його компанії досяг 13 тис. тонн. «Експорт — єдина можливість вижити для галузі», — вважає генеральний директор.
Генеральний директор групи компаній «Укрмет» Владислав Клещинський додав, що заборону було введено через нібито дефіцит брухту.
«Але дефіциту немає. 30–50% максимум купують металургійні заводи. Тож назвати це дефіцитом неможливо. Зараз ринок брухту в Україні — це ринок металургійних підприємств, які диктують ціни. Ми вже скоротили 50% персоналу, 35 підрозділів працюють на 20% своїх потужностей, закрили всю експортну інфраструктуру», — заявив гендиректор.
Директор ТОВ «Міртен» Микола Климович уточнив, що у 2022–2026 рр. ринок брухту буде профіцитним, і поставки брухту на експорт були можливістю його реалізувати.
За оцінками фахівців, після урядової заборони на експорт брухту заготівельна галузь перебуває в «жорсткій рецесії» з тенденцією до подальшого скорочення заготовок.
Раніше Бублей заявляв, що заборона на експорт автоматично вплинула не тільки на обсяги заготівлі, але й на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дозволило металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.
У таких умовах компанії, що займаються заготівлею брухту, змушені скорочувати штат співробітників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі істотно скоротилася. Тільки за перші два місяці підприємства нашої галузі були змушені звільнити близько 2 тис. працівників, повідомив голова «УАВтормета».
«Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повне зупинення діяльності або істотне скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників», – прогнозував раніше Бублей.
За дослідженнями «УАВтормет», через заборону на експорт щомісяця держава недоотримує близько 200–250 млн грн податків. Окрема стаття втрат — це валютні надходження: вже втрачено близько 25 млн євро.
Як повідомлялося, українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили експорт брухту чорних металів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 9,309 тис. тонн з 40,980 тис. тонн. Згідно зі статистикою Державної митної служби (ДМС), у лютому експорт був відсутній, у січні було вивезено 9,309 тис. тонн, у грудні 2025 року — рекордні 68,520 тис. тонн брухту.
Ломзаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн з 293,190 тис. тонн.
Через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало введення режиму ліцензування та квотування експорту брухту з встановленням нульового обсягу квоти. Уряд тимчасово ввів нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Підприємства з заготівлі брухту в Україні у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком — до 293,190 тис. тонн з 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% — до $91,311 млн з $52,723 млн.
Джерела: https://interfax.com.ua/news/press-announcement/1153229.html; https://uavtormet.com/en/na-mezhi-katastrofy-zagotivlya-bruhtu-chornyh-metaliv-vpala-na-40/
