Кабінет Міністрів запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів (металобрухту) – стратегічної для металургійної промисловості сировини.
Про відповідні зміни йдеться у його постанові №1795 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” від 31 грудня 2025 року.
Згідно з документом, обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, наведено в додатку 1. Зокрема, нульова квота встановлена на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) за кодом 7204 (згідно з УКТЗЕД). Також нульові квоти встановлено на відходи і брухт мідні за кодом 7404 00 і на електричні та електронні відходи та брухт, які використовуються переважно для видобутку дорогоцінних металів за кодами 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у коментарі на своїй сторінці у Facebook привітав таке рішення уряду, зазначивши, що стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків.
Цей принцип, на думку експерта, є одним з базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн. Україна також має успішний досвід його реалізації: мита на насіння соняшника і мораторій на ліс-кругляк свого часу створили цілі нові галузі і залучили мільярдні інвестиції. А нещодавно запроваджене мито на сою і ріпак вже суттєво збільшили обсяг внутрішньої переробки, наголосив заступник очільника парламентського комітету.
“Рішення уряду встановити на 2026 рік нульові експортні квоти на вивезення промислової деревини та брухту з України – важливий приклад реалізації цього принципу. Дякую прем’єр-міністерці Юлії Свириденко і міністру економіки Олексію Соболеву за позицію і розуміння національних економічних інтересів”, – написав народний депутат.
Кисилевський пояснив, що державі вигідно залишати весь брухт всередині країни, оскільки 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, утворює приблизно 15 тис. грн податків. Натомість 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків (в межах 100 грн з тонни), оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого “тіньовим” бізнесом.
Він зауважив, що експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже наразі в ЄС мито 0, в інші країни – 180 EUR. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тис. тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків.
“З 2026 року ЄС запроваджує так зване “вуглецеве мито” CBAM. Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Адже брухт є дефіцитною сировиною для виплавки сталі з меншим обсягом викидів СО2. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди”, – підкреслив Кисилевський.
Нардеп додав, що одне з завдань для Верховної Ради на 2026 рік – зафіксувати рішення щодо обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення.
Як повідомлялося, у травні 2025 року Міністерство економіки України ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (металобрухту) за встановленням нульового обсягу квоти. Відповідну норму було внесено в проєкт постанови уряду “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1481”, який тоді оприлюднило Мінекономіки для громадського обговорення.
Заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua повідомляв, що метпідприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році за умови подолання дефіциту брухту. При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.
Згідно з наведеними ним розрахунками, 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.
“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн з 261,578 тис. тонн.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.
“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голова правління.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
Українські підприємства в січні-травні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 155,809 тис. тонн з 102,366 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, в травні було експортовано 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-травень зросло на 46,4% – до $48,127 млн з $32,872 млн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи, повідомляє система “Prozorro.Продажі”.
Згідно із пресрелізом у п’ятницю, 5 червня поточного року у державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” “Укрзалізниця” провела онлайн-аукціони з продажу металобрухту – це перші торги після паузи у понад півтора року.
При цьому уточнюється, що з виставлених 33 лотів брухту чорних металів розподілені, за сім з них на торги прийшли змагатися учасники. У середньому за брухт “Укрзалізниці” змагалося троє учасників.
Вартість лотів на торгах стартувала з майже 11,9 млн грн, і за підсумками торгів переможці повинні будуть сплатити за них майже 13 млн грн. Найбільше коштів “Укрзалізниця” отримає від продажу 300 тонн брухту з осей залізничних колісних пар – понад 2,3 млн грн.
Як повідомляло агентство “Інтефакс-Україна“, 5 червня 2025 року відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 4, вага лота – 142,608 тонни) зі стартовою ціною 1 млн 29 тис. 629,76 грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “НДМЗ” – лот проданий за 1 млн 240 тис. 689,60 грн.
Крім того, 5 червня відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 213, вага лота – 300 тонн) зі стартовою ціною 2,80 млн грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “ЗАХІД-ТЕХНОМЕДБУД” – лот проданий за 2 млн 318,1 тис. грн.
Відбувся також аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 3 (осі), вага лота – 200 тонн) зі стартовою ціною 1,520 млн грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “ЗАХІД-ТЕХНОМЕДБУД” – лот проданий за 1 млн 790,001 тис. грн.
У четвер також відбувся аукціон з продажу брухту чорних металів (вид 10, вага лота – 320 тонн) зі стартовою ціною 1 млн 702,4 тис. грн без ПДВ, торги виграла компанія ТОВ “УКРПОБУТБРУХТ” – лот проданий за 1 млн 920,001 тис. грн.
Відбулися успішні торги і по іншим лотам брухту.
Крім того, повідомлялось, що призначені на 26 травня поточного року аукціони не відбулись через відсутність заявок від учасників.
АТ “Прозорро.Продажі” – акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства економіки. АТ “Прозорро.Продажі” забезпечує роботу електронної торгової системи, в якій відбуваються онлайн-аукціони з продажу та здачі в оренду публічних активів, зокрема майна “Укрзалізниці”.
Українські підприємства у січні-квітні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 127,209 тис. тонн зі 87,414 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у квітні було експортовано 46,321 тис. тонн (більше на 16,1% до березня), у березні – 39,908 тис. тонн (зростання на 57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (підвищення на 61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-квітень зросло на 39,4% – до $39,247 млн з $28,155 млн.
Експорт металобрухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (86,96% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,60%) та Німеччини (3,09%).
За перші чотири місяці року Україна імпортувала 33 тонни металобрухту на $12 тис. з Польщі (54,55%), Сейшельских островів (36,36%) та Британських Віргінських Островів (9,09%).
Як повідомлялося із посиланням на дані комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Крім того, повідомлялось, що через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту металобрухту із встановленням нульового обсягу квоти. Наразі відбувається публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби металобрухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
