Міністерство освіти і науки України розпочинає процес відбору кандидатів на посаду освітнього омбудсмена.
“Освітній омбудсмен – важлива посада в системі захисту прав у сфері освіти. Основне його завдання – забезпечувати права і свободи людини, а також громадянина у сфері освіти”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Кандидати на посаду освітнього омбудсмена повинні мати громадянство України, вищу освіту, досвід роботи у сфері освіти або науки не менше 5 років, проживати в Україні останні 5 років, вільно володіти державною мовою.
“Звертаємо увагу, що освітнім омбудсменом не може бути особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Крім того, ця посада несумісна з іншими видами оплачуваної діяльності, крім викладацької, наукової та творчої”, – додали у відомстві.
Згідно з повідомленням, документи прийматимуть до 28 липня, їх можна надати особисто або надіслати поштою в міністерство за адресою: проспект Берестейський, 10, кім. 136, 138, м. Київ 01135.
“МОН запрошує долучитися до конкурсу фахівців, які мають великий досвід у сфері освіти та готові активно захищати права всіх учасників освітнього процесу”, – підсумували в Міносвіти.
У зв’язку з цим міністр освіти і науки Оксен Лісовий подякував чинному освітньому омбудсмену Сергію Горбачову за роботу на посаді останні п’ять років.
Як повідомлялося, директора київської спеціалізованої школи №148 Сергія Горбачова було призначено на посаду освітнього омбудсмена в серпні 2019 року. Він став першим освітнім омбудсменом в Україні.
У червні 2018 року Кабінет міністрів схвалив створення з 1 січня 2019 року служби освітнього омбудсмена.
Міністерство освіти і науки України затвердило розподіл 18,8 млрд грн видатків державного бюджету між 134 закладами вищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління Міносвіти.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, розмір виділених державних коштів для кожного університету визначено з урахуванням 5 основних критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.
Зокрема, основний критерій розподілу – контингент здобувачів, які навчаються за кошти бюджету, а також ідеться про такі показники, як: наукова діяльність – кількість коштів, що виш заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки; інтернаціоналізація – місце в міжнародних рейтингах або участь в європейських проєктах Еразмус+; працевлаштування – відсоток працевлаштованих випускників; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що є найбільш розвинутими в Європі; регіональний коефіцієнт – для підтримання закладів освіти, що розташовані в регіоні.
Так, найбільше коштів отримають: Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут імені Сікорського” (1 530,9 млн грн), Національний університет “Львівська політехніка” (980,1 млн грн), Національний університет біоресурсів і природокористування (620 млн грн). ), Львівський національний університет імені Франка (568,4 млн грн.), Національний авіаційний університет (498,8 млн грн.), Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (496,6 млн грн.), Харківський національний університет імені Каразіна (412 млн грн.).
“МОН розробляє методичні рекомендації щодо використання резерву, сума якого налічує 504 млн грн. Передбачено, що частина цього резерву буде спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних із функціонуванням переміщених закладів освіти”, – ідеться в повідомленні.
Міністерство освіти та науки опублікувало алгоритм дій для абітурієнтів із іноземним документом про освіту.
“ДП “Інфоресурс” надає алгоритм дій для вступників, які отримували освіту за кордоном. Якщо вступати на підставі іноземного документа про освіту, подати заяви можна лише у паперовій формі безпосередньо до вишу. Для подальшого навчання та отримання диплома вступнику обов’язково потрібно пройти процедуру визнання іноземного документа в Україні”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
У Міносвіті зазначають, що для цього необхідно після зарахування протягом першого місяця навчання звернутися до ЗВО, а заклад має ухвалити рішення до початку другого семестру першого року навчання.
“У разі підтвердження видається свідоцтво про визнання іноземного документа про освіту, інформація про який вноситься до ЄДЕБО. Зверніть увагу, що таке свідоцтво діє лише у тому виші, який його видав”, – повідомляють у відомстві.
Крім того, можна звернутися до ДП “Інформаційно-іміджевий центр” Міносвіти, де при визнанні документа видається свідоцтво, інформація про яке вноситься до ЄДЕБО, та яке приймається у всіх навчальних закладах, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності.
“Свідчення, видані і вузом, і МОН дійсні лише разом із оригіналом документа та діють безстроково”, – інформують у міністерстві.
Серед іншого, у Міносвіти повідомили, що процедури визнання не вимагають документів про утворення громадян колишнього СРСР, виданих до 15 травня 1992 року, а також документів, виданих за підсумками навчання до початку 1992/1993 навчального року у навчальних закладах держав колишнього СРСР.
