Китай у п’ятницю запустив автоматичний космічний корабель із майже двомісячною місією зі збору каміння і ґрунту зі зворотного боку Місяця, ставши першою країною, яка зробила таку амбітну спробу, повідомляє Reuters. Найбільша китайська ракета Long March-5 стартувала о 17:27 за пекінським часом (12:27 за Києвом) з космодрому Веньчан на південному острові Хайнань із зондом Chang’e-6 вагою понад 8 тонн.
Завдання “Чан’є-6″ – здійснити посадку в басейні Південний полюс – Ейткен на зворотному боці Місяця, який вічно повернутий у бік від Землі, після чого він витягне і поверне зразки.
Цей запуск став ще однією віхою в китайській програмі освоєння Місяця і космосу.
Для нас залишається загадкою, як Китай зміг розробити таку амбітну й успішну програму за такий короткий час”, – сказав П’єр-Ів Меслен, французький дослідник, який працює над одним із наукових завдань місії “Чан’е-6”.
У 2018 році “Чан’е-4” здійснив першу безпілотну посадку на зворотний бік Місяця. У 2020 році “Чан’є-5” уперше за 44 роки доставив місячні зразки, а “Чан’є-6” може зробити Китай першою країною, яка дістане зразки з “прихованого” боку Місяця.
Раніше повідомлялося про запуск супутника-ретранслятора Quequiao-2, призначеного для забезпечення зв’язку місячних апаратів Китаю з наземними станціями.
Посадковий модуль “Вікрам” індійської автоматичної міжпланетної станції Chandrayaan-3 (“Чандраян-3”), який у середу здійснив посадку на Місяць, успішно встановив зв’язок із центром управління польотами в Бангалорі, повідомила Індійська організація космічних досліджень (ISRO).
“Встановлено зв’язок між посадковим модулем Chandrayaan-3 і MOX-ISTRAC (Центром забезпечення польотів мережі телеметрії, спостереження та управління), розташованому в Бангалорі”, – йдеться в повідомленні організації.
Посадку апарата було здійснено о 18:02 за індійським часом (о 15:32 кв. м) у районі незвіданого Південного полюса Місяця.
Таким чином, Індія стала четвертою країною після СРСР, США і Китаю, яка здійснила посадку свого апарату на Місяці.
Запуск ракети LVM3 з автоматичною міжпланетною станцією Chandrayaan-3 було здійснено 14 липня зі стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана, розташованого на острові Шріхарікота. 5 серпня станція була виведена на навколомісячну орбіту.
Після посадки місячний ровер “Праг’ян”, оснащений різним дослідницьким обладнанням, з’їде з платформи і почне проведення хімічного аналізу поверхні природного супутника Землі. Місія місяцеходу масою 20 кг розрахована на 14 земних діб.
Попередню спробу відправити на Місяць посадковий модуль і місяцехід було зроблено 2019 року в рамках місії Chandrayaan-2. Тоді орбітальний апарат зумів вийти на навколомісячну орбіту, проте через проблеми зі зв’язком фахівці не змогли скорегувати примісячення посадкового модуля, що відокремився від міжпланетної станції і розбився об поверхню Місяця.
Орбітальний апарат місії Chandrayaan-2 залишився на орбіті і продовжує збирати наукові дані про природний супутник Землі. У рамках Chandrayaan-3 такої місії не передбачено.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) планує відправити свою автоматичну міжпланетну станцію Chandrayaan-3 (Чандраян-3) до Місяця в п’ятницю.
Запуск місії Chandrayaan-3 планується здійснити 14 липня 2023 року о 14:35 за Індійським часом (о 12:05 кв) зі стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана, розташованого на острові Шріхарікота.
За планом організації, космічний апарат буде виведений на орбіту за допомогою ракети-носія LVM-3, після чого зонд почне свій автономний політ до навколомісячної орбіти.
Станція Chandrayaan-3 складається з трьох компонентів – посадкового модуля, модуля з рушійною установкою і місяцеходу, основне завдання яких – демонстрація і випробування технологій, необхідних для проведення міжпланетних місій.
Після виходу апарату на навколомісячну орбіту, його посадковий модуль повинен буде здійснити м’яку посадку на поверхню Місяця, потім ровер, оснащений різним дослідним обладнанням, з’їде з платформи і почне проведення хімічного аналізу поверхні природного супутника Землі. Місія місяцеходу розрахована на 14 земних діб.
Попередню спробу відправити на Місяць посадковий модуль і місяцехід було зроблено 2019 року в рамках місії Chandrayaan-2. Тоді орбітальний апарат зумів вийти на навколомісячну орбіту, проте через проблеми зі зв’язком фахівці не змогли скорегувати примісячення посадкового модуля, що відокремився від міжпланетної станції, унаслідок чого він розбився під час зіткнення з місячною поверхнею.
Орбітальний апарат місії Chandrayaan-2 залишився працювати на орбіті і продовжує збирати наукові дані про природний супутник Землі. У рамках Chandrayaan-3 така місія орбітального апарату не передбачена.
Управління програми пілотованих польотів Китаю (CMSA) у понеділок повідомило про плани відправити космонавтів (китайських тайконавтів) на поверхню Місяця раніше 2030 року.
“Згідно з планом проєкту з дослідження Місяця тайконавтами, китайські тайконавти вперше висадяться на Місяць до 2030 року, двоє тайконавтів керуватимуть місячним ровером для проведення наукових досліджень”, – ідеться в повідомленні на сайті управління.
Раніше Китай заявляв про плани з висадки тайконавтів на Місяць і будівництва на ньому місячної дослідницької бази у 2030-х роках. Попереднім місцем висадки називали Південний полюс через достатню освітленість цієї області сонячним світлом і наявність запасів льоду, з яких можна добувати воду.
Основним конкурентом Китаю в “місячній гонці” є США. У квітні глава Національного управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) Білл Нельсон повідомив, що в рамках національної місячної програми “Артеміда” американське космічне відомство розраховує відправити астронавтів на Місяць наприкінці 2025 або у 2026 році.
Американська надважка ракета-носій SLS (Space Launch System) з космічним кораблем Orion (“Оріон”), який має у тестовому безпілотному режимі здійснити політ до Місяця в рамках місії Artemis 1 (“Артеміда-1”), у понеділок стартує космодрому у Флориді, повідомляє NASA.
Запуск планується здійснити у двогодинне часове вікно, яке відкривається о 08:33 за часом Східного узбережжя США (15:33 за київським часом) зі стартового майданчика 39B космічного центру імені Кеннеді.
У рамках тестової місії Artemis 1 космічний корабель Orion у непілотованому режимі попрямує до Місяця, на орбіті якого він буде кілька тижнів. Потім корабель повернеться до Землі. Уся місія триватиме 42 дні. капсула Orion, Що Спускається, повинна буде приводніться в Тихому океані біля берегів Каліфорнії 10 жовтня.
Тестовий політ повинен продемонструвати готовність ракети SLS і корабля Orion до виконання місії, що пілотується.
Ракета-носій SLS, розроблена корпорацією Boeing, на даний момент є найпотужнішою у світі. У базовій версії вона здатна виводити на орбіту 95 тонн корисного навантаження. Перспективні модифікації ракети-носія мають забезпечити збільшення вантажопідйомності до 130 тонн.
За планом американського космічного агентства, у 2024 році планується здійснити місію Artemis 2, в рамках якої до Місяця вирушить екіпаж у складі чотирьох астронавтів. Пілотований корабель повинен здійснити обліт природного супутника Землі. Після виконання тривалого космічного польоту корабель Orion, що спускається, з астронавтами приводниться в Тихому океані. У рамках місії Artemis 3, яка зараз планується у 2025 році, американські астронавти мають висадитися на поверхню Місяця.
Програма Artemis була оприлюднена у вересні 2020 року. Її головна мета – повернення через 53 роки після останньої місії американських астронавтів на місячну поверхню, будівництво близькомісячної станції та підготовка умов для можливої колонізації Місяця в майбутньому.
За даними американських експертів товариства The Planetary Society, NASA розробляло ракету-носій SLS та космічний корабель Orion протягом 17 років. На ці цілі агентство витратило близько 50 млрд. дол.
