Споживання молока та молочної продукції в Україні протягом 2022 року скоротилося на 28% через міграцію основних споживачів жінок і дітей за кордон, а також зниження купівельної спроможності населення на тлі війни, повідомила керівниця проєкту “Оптовий збут молока” Олена Жупінас на брифінгу Асоціації виробників молока (АВМ).
“З 2019 року в Україні спостерігалася позитивна динаміка споживання молока та цільномолочної продукції. Однак у лютому 2022-го споживання за всіма категоріями продуктів, зокрема й твердих сирів, стрімко впало: від 18% до 20% – через міграцію населення та окупацію, ще 5-8% – через інфляцію та від 3 до 5% – через інші фактори, які негативно позначилися на купівельній спроможності”, – наведені її слова в повідомленні на сайті аналітичної агенції milkua.info в четвер.
За інформацією експерта, переробні підприємства через побоювання зниження виробництва молока взимку та в березні 2023 року намагалися стримувати ціни на молоко-сировину і сподівалися, що ситуація на ринку зміниться, що люди повертатимуться і споживання молочних продуктів зросте. Однак у квітні їм довелося знижувати ціни.
“Сьогодні на внутрішньому ринку складається ситуація, коли споживання падає, але імпорт продуктів зростає”, – констатувала Жупінас.
Як повідомлялося, надлишок виробництва, висока ціна на готову продукцію та рецесія призвели до надмірного накопичення готової молочної продукції на складах країн ЄС. Міністерство агрополітики та продовольства спільно з АВМ для вирішення проблем молочної галузі розробили низку змін до галузевого законодавства, а також підготували “Дорожню карту відновлення молочної галузі”.
За підсумками першого кварталу, Україна збільшила експорт молока і вершків (згущених) у 4 рази – до 6,747 тис. тонн. Україна в січні-березні 2023 року поставила згущене молоко і вершки на загальну суму $17,680 млн (+83,8% у тому ж порівнянні). Імпорт цієї групи товарів скоротився в 3,2 раза, до 220 тонн, у грошовому вираженні знизився в 4,8 раза – до $940 тис.
Основний експорт молока і вершків згущених спрямовувався до Польщі (21,74% поставок у грошовому вираженні), Ізраїлю (10,16%) і Бангладеш (9,08%), імпорт – із Польщі (55,64%), Чехії (28,62%) і Німеччини (13,72%).
Польські переробники молока занепокоєні закриттям свого ринку для експорту української молочної продукції та очікують на використання принципу взаємності, який призведе до падіння обсягів імпорту Україною польської молочної продукції, повідомляє аналітичне агентство “Інфагро”.
“Найбільше я сьогодні боюся використання принципу взаємності України в торговельних відносинах із Польщею. Якщо Україна закриє для нас свій ринок, ми опинимося в дуже складній ситуації. Сьогодні 6% всього експорту нашого сиру йде в Україну. Обсяг імпорту молочних продуктів до Польщі з України був невеликий порівняно з польським експортом в Україну. Отже, рахунок доходів і збитків очевидний”, – цитує віцепрезидента COGECA, директора Izba Mleka (Польща) Агнєшку Малішевську агентство.
Її стурбованість поділяє президент польської Асоціації переробників молока Марцін Гідзік. Згідно з принципом взаємності можна очікувати, що польський експорт сповільниться, якщо не буде досягнуто інших домовленостей між міністрами сільського господарства, – сказав він в інтерв’ю portalspozywczy.pl.
За його інформацією, у січні-березні 2023 року Україна поставила до Польщі 1 тонну продуктів, позначених кодом CN 0401 – неконцентровані молоко і вершки без додавання цукру, 60 тонн вершкового масла або інших молочних жирів і 710 тонн сухого молока.
За цей самий період Польща експортувала в Україну 2213 тонн сиру, 1080 тонн молочної сироватки та 1312 тонн ферментованих продуктів.
Виробництво сирого молока в Україні за підсумками нинішнього року становитиме орієнтовно 7,5 млн тонн, що на 13,9% менше за торішні показники, з них 4,9 млн тонн буде вироблено господарствами населення (-15% до 2021 року), а 2,6 млн тонн (-5%) – спеціалізованими підприємствами.
Загальна пропозиція молока і молокопродуктів 2022 року становитиме 7,9 млн тонн, повідомила заступник директора департаменту управління тваринництва та племінної справи Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Дадус в авторській колонці на сайті галузевого аналітичного агентства “Інфагро”.
За представленими нею прогнозними розрахунками, нинішнього року експорт молока і молокопродуктів з України становитиме 510 тис. тонн, а імпорту – 415 тис. тонн.
Водночас, за інформацією Держстату, індекс споживчих цін на молоко в січні-листопаді 2022 року зріс на 18,4% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Уточнюється, що переважну більшість молока вироблено в регіонах, де не тривають військові дії – 94,7%. Водночас за рік його виробництво зросло в окремих областях – Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській. Це свідчить про наявність попиту на молочну продукцію, а також про те, що вакуум, який утворився через знищення підприємств на Півдні та Сході України, заповнюють підприємства з безпечніших частин країни.
“Нинішній 2022 рік став для молочної галузі викликом і випробуванням. Важливим є те, що, нарешті, кожен знайшов і заповнив свою нішу, конкуруючи й водночас не знищуючи опонента. Коли було зруйновано ланцюжки поставок як сировини, так і продукції, на допомогу прийшли дрібні локальні торговельні сітки та почали стрімко створюватися невеликі й середні підприємства з первинної переробки продукції, і, таким чином, було забезпечено постачання продукції на місцеві локальні ринки”, – уточнила представниця Мінагрополітики в авторській колонці.
Згодом, коли налагодилися експортні шляхи і для України відкрилися нові європейські ринки, відбулася переорієнтація окремих підприємств на європейські ринки, і завдяки сприятливій світовій кон’юнктурі з’явилася можливість експортувати українську продукцію за привабливішою ціною.
“Головним завданням залишається зберегти баланс між маржинальністю бізнесу та забезпеченням потреб населення, адже ємність ринку часто обумовлюється купівельною спроможністю споживачів продукції”, – констатувала Дадус підсумки року для галузі.
Як повідомлялося з посиланням на дані Асоціації виробників молока (АВМ), виробництво молока в Україні за 10 місяців 2022 року знизилося на 12,4% – до 6,56 млн тонн на тлі скорочення поголів’я та продуктивності корів у прифронтових зонах і на територіях з активними бойовими діями.
При цьому надходження на переробку в Україні молока базової жирності скоротилося на 13,5% – до 1,99 млн тонн. Крім того, продовжує посилюватися роль промислового сектору в харчовій переробці: 1,7 млн тонн, або 85,7% сирого молока надійшло на переробку від молочно-товарних ферм, а частка “присадибного” молока впала до 14,6%.
Виручка від експорту молочних продуктів з України у вересні сягнула рекордних від початку року значень – $35,9 млн, що на 9,2% перевищує показники серпня 2022 року, та у 2,45 раза більше, якщо порівнювати з вереснем 2021 року.
Ракетні удари РФ по Україні залишили молокопереробну галузь країни без електрики, внаслідок чого зупинено роботу підприємств і порушено механізм збуту продукції, тому спотові ціни на молоко в даний період можна вважати умовними.
Як повідомив аналітик молочної галузі Максим Фастєєв у Telegram-каналі, масовані ракетні обстріли України зайвий раз свідчать про те, наскільки важливим наразі є фактор наявності генераторів на підприємствах, і цей фактор буде актуальним і в наступні місяці.
“Деякі українські заводи, як і населення, майже добу залишалися без світла, молоковози, в окремих випадках, досі чекають на розвантаження сирого молока (добре, що хоч температура повітря сприяє збереженню якості товару). Перепродати сировину немає можливості, бо всі переробники перебувають в однакових умовах. Це все наслідки чергової хвилі ракетних ударів країни-терориста (вже офіційно) по українській цивільній інфраструктурі”, – написав експерт.
За його даними, компанії-переробники молока продовжують виконувати свої зобов’язання щодо рівнів закупівельних цін, але на вторинному ринку питання вартості зараз не стоїть, оскільки попит на товар повністю відсутній. Таким чином, нинішню ціну споту сирого молока в Україні можна вважати умовною.
“Ціни українських біржових товарів на внутрішньому ринку залишаються під тиском зниження експортних (європейських) котирувань, але зміни еквівалента сухе знежирене молоко (СЗМ)/олія порівняно з минулим тижнем відсутні через помірне зміцнення гривні до євро”, – уточнив аналітик у повідомленні.
Крім того, за минулий тиждень спотова вартість українського сирого молока порівняно з продукцією ЄС була на 38% нижчою, тоді як на тижні, що передував цьому, цей показник становив 34%, а різниця еквівалента молока (ЕМ) СЗМ/олія становила 21% (на тижні, що передував цьому, -23%).
Експерт нагадав, що показник еквівалента молока (ЕМ) – перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва цих товарів.
Підприємства групи “МХП” у 2020 році реалізували 53,56 тис. тонн молока на загальну суму понад 500 млн грн, повідомила прес-служба агрохолдингу на сайті в п’ятницю.
“Коли люди дізнаються, що ми виробляємо молоко, всі дивуються. Дійсно, це не ключовий для нас бізнес-напрям. Але якщо говорити про молочне скотарство, то у нас поголів’я понад 8 тис. корів. З таким обсягом цей напрям міг би бути цілком повноцінним окремим бізнесом, оскільки маржинальний дохід минулого року становив майже 200 млн грн”, – зазначив головний спеціаліст із тваринництва МХП Олександр Білоус.
За даними агрохолдингу, маржинальний дохід на одну корову на підприємстві “Зернопродукт МХП” становив 26 тис. грн, що на 19,4% вище за середній показник у холдингу. Це підприємство з поголів’ям у 4 тис. корів виробило в 2020 році половину молочної сировини МХП – 25,73 тис. тонн.
Згідно з даними агрохолдингу, 86% реалізованого молока входить до сорту “екстра”.
“Ми працюємо з багатьма ключовими переробниками, тому молоко, яке ви купуєте в супермаркеті, цілком імовірно, може виявитися від наших корів”, – підсумував Білоус.
Як повідомлялося, МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Виробляє також зернові, соняшникову олію, продукти м’ясопереробки. На європейський ринок агрохолдинг постачає охолоджені півтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року МХП завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Виручка МХП за дев’ять місяців 2020 року знизилася на 6% – до $1,41 млрд. Агрохолдинг отримав $109 млн чистого збитку проти $276 млн чистого прибутку за дев’ять місяців 2019 року. Це пов’язано зі збитками від курсової різниці в $191 млн за січень-вересень 2020 року порівняно з прибутком у розмірі $182 млн за січень-вересень 2019 року. EBITDA МХП за зазначений період скоротилася на 7% – до $332 млн.
Обсяги продажу курятини агрохолдингом у 2020 році зросли на 4% порівняно з 2019 роком – до 698,02 тис. тонн. МХП за аналогічний період зібрав на 30% менше врожаю зернових із 356,04 тис. га землі – 1,7 млн тонн. Зокрема, урожай кукурудзи у 2020 році знизився порівняно з 2019 роком на 34% – до 864,53 тис. тонн, пшениці – на 30% до 208,14 тис. тонн, рапсу – на 34%, до 80,70 тис. тонн, сої – на 57%, до 43,19 тис. тонн за зростання врожаю насіння соняшнику на 9% – до 261,89 тис. тонн. Урожай інших зернових (включно з ячменем, житом, цукровим буряком, сорго) скоротився на чверть – до 248,47 тис. тонн.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
