Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Господарства всіх категорій у січні-липні 2026 року виробили 3,55 млн тонн молока-сировини, що на 12% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У липні господарства всіх категорій виробили 563,7 тис. тонн молока-сировини – на 0,5% менше, ніж у червні, та на 15% менше, ніж у липні 2025 року.
При цьому сільгосппідприємства виробили 281 тис. тонн, що на 0,7% менше, ніж у червні, але на 4,5% більше, ніж торік, тоді як господарства населення – 282,7 тис. тонн, що на 0,2% менше, ніж у червні, та на 28,3% менше, ніж у липні 2025 року.
За сім місяців 2026 року молочно-товарні ферми наростили виробництво молока-сировини на 5% – до 1,93 млн тонн, тоді як господарства населення скоротили його на 27% – до 1,62 млн тонн.
“В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини під впливом спеки, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію і укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу. Спекотна погода вплинула на скорочення виробництва молока-сировини у багатьох господарствах на 10-15%”, – пояснили в АВМ.
У січні-липні 2026 року близько 54% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у п’яти областях: Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Чернігівській та Вінницькій.
В АВМ зазначили, що в січні-липні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
СТОВ “Агроко” (Черкаська обл.) розпочало будівництво нового корівника на 800 голів із системою крос-вентиляції, завершити яке планує у 2027 році, розповів директор компанії Володимир Тарандушка в інтерв’ю United Farmers Ukraine.
“Будівництво ми почали з 1 травня, на сьогодні вже завершено фундамент для нашого майбутнього крос-корівника. Будуємо новий крос-корівник на 800 голів за сучасною технологією з крос-вентиляцією”, – розповів він.
За словами Тарандушки, плануєть створити новий доїльний зал типу “карусель” на 60 місць, який обслуговуватиме новий та діючі корівники.
Крос-вентиляція має забезпечити стабільніший мікроклімат, зменшити тепловий стрес у тварин, що, за розрахунками, дасть змогу підтримувати продуктивність стада в літню спеку.
Як зазначив Тарандушка, новий корівник стане першим об’єктом такого типу в Черкаській області.
До нього спочатку планують перевести найбільш продуктивне стадо, після чого господарство поступово нарощуватиме поголів’я.
У планах – збільшити виробництво молока з 50 до 75 тонн на добу.
СТОВ “Агроко” зареєстровано в 2001 році в Черкаській області. Займається вирощуванням зернових, бобових та олійних культур, розведенням ВРХ молочних порід і виробництвом молока.
Кінцевим бенефіціарним власником є Ігор Потапенко.
За даними Opendatabot, у 2025 році СТОВ “Агроко” збільшило виручку на 31,5% – до 1,079 млрд грн, чистий прибуток – на 35,4%, до 382 млн грн.
ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) у січні-червні 2026 року збільшило чистий прибуток до 67,2 млн грн з 1,8 млрн грн за аналогічний період минулого року.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її виручка зросла на 10,4% – до 1,19 млрд грн.
Згідно зі звітністю, валовий прибуток підприємства за перше півріччя збільшився на 46,1% – до 179,8 млн грн, операційний прибуток – у 14,2 раза, до 72,6 млн грн.
Станом на 30 червня 2026 року активи ПрАТ “Юрія” становили 1,092 млрд грн проти 1,039 млрд грн на початок року, непокритий збиток скоротився до 275,2 млн грн із 342,5 млн грн, тоді як поточні зобов’язання зросли до 1,325 млрд грн із 1,271 млрд грн, з них 700,9 млн грн припадало на кредиторську заборгованість перед постачальниками, а 473,9 млн грн – на отримані аванси.
Водночас компанія суттєво скоротила банківську заборгованість: довгострокові кредити на початок року становили 67,7 млн грн, тоді як на кінець червня у звітності відображено лише 1 млн грн короткострокових кредитів.
Як повідомлялося, акціонери ПрАТ “Юрія” на позачергових загальних зборах 2 липня 2026 року попередньо погодили укладення з АБ “Південний” значних правочинів на загальну суму до 900 млн грн, зокрема кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до чинних угод щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.
ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.
Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.
Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.
Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.
Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
Агропромисловий холдинг “Астарта” модернізував один із найбільших тваринницьких комплексів на Хмельниччині, встановивши сучасну доїльну карусель на 40 голів, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
“Молочне тваринництво залишається для “Астарти” одним із стратегічних напрямів розвитку… Лише за останні 2,5 роки обсяг інвестицій у молочний сегмент перевищив 1 млрд грн”, – цитує пресслужба генерального директора агропромхолдингу Віктора Іванчика.
За її словами, інвестиції здійснюються у модернізацію ферм, технології та якість виробництва, а результатом є лідерство на ринку виробництва промислового молока і 99% молока екстра-класу.
За інформацією компанії, комплекс розрахований на утримання 2 тис. голів великої рогатої худоби.
Проєкт модернізації охопив оновлення виробничих потужностей із фокусом на покращення умов утримання тварин, ефективності виробництва та можливості подальшого розширення.
У компанії зазначили, що модернізація є частиною інфраструктурної програми холдингу, яка також передбачає впровадження цифрових технологій у тваринництві, підвищення енергоефективності ферм та покращення генетики поголів’я.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і 26 молочних ферм з 29 тис. голів ВРХ у трьох регіонах. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Виручка сегменту тваринництва минулого року становила EUR56 млн, середньорічне поголів’я збільшилося на 5% – до 29 тис.
Обсяги продажу молока зросли на 6% р/р – до 122 тис. тонн. При цьому 99% сировини класифіковано як молоко екстра-якості порівняно із 97% у 2024 році.
