Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $124,5 млн, або на 21,6% – до $700,9 млн, свідчить статистика на сайті регулятора. Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зросло до $71,3 млн з $58,2 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно становило $285,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, зменшилося до $33,4 млн з $43,4 млн позаминулого тижня, і всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень із позначки 41,9782 грн/$1, за три дні ослаб до 42,0641 грн/$1, але завершив тиждень на рівні 42,0423 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, і загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 12 коп.: купівля – до 41,86 грн/$1, а продаж – до 42,23 грн/$1.
Аналітики мультисервісної FinTech-платформи КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну, відзначили поступове здешевлення гривні, але під повним контролем з боку Нацбанку, якому допомагають рекордні міжнародні резерви і надходження минулого тижня ще EUR5,9 млрд від ЄС.
За їхнім прогнозом, короткостроково (1-2 тижні) гривня перебуватиме в базовому діапазоні 41,8-42,5 грн/$1 з імовірними тяжінням до верхньої межі прогнозу.
“Середньостроково (2-3 місяці) – 42,0-42,9 грн/$1. Зараз є всі підстави для зміцнення долара на міжнародному ринку, де панують позитивні настрої через зрозумілу політику пом’якшення від ФРС. Але для України головну роль відіграватимуть такі фактори, як ситуація в енергетиці, подальше можливе просування військ ЗС РФ територією країни і стабільність фінансових надходжень допомоги від партнерів”, – вважають у КИТ Group.
Довгостроково (6+ місяців) у компанії зберігають прогнозний сценарій девальвації гривні. За умови своєчасного і ритмічного надходження міжнародної допомоги вони наводять як орієнтир діапазон 43,40-44,60 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту військово-політичної ситуації в Україні.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1120665.html
Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн з 57,9 млн тонн у липневому звіті, зате знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн з 21,0 млн тонн.
«За припущеннями НБУ, у 2026-2027 роках обсяги врожаїв зернових і зернобобових будуть зростати завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектора і збільшенню посівів кукурудзи та інших зернових культур у регіонах з меншим впливом кліматичних змін», – йдеться в документі.
Однак, на думку Нацбанку, урожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, буде нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону.
«Зберігатиметься і вплив ситуації з безпекою в прифронтових регіонах півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року і уповільнює темпи розмінування земель», – йдеться також у звіті.
В результаті Нацбанк поліпшив прогноз врожаю зернових на 2026 рік з 59,6 млн тонн до 62,9 млн тонн, на 2027 рік – з 60,4 млн тонн до 63,5 млн тонн.
Водночас очікування врожаю олійних зменшені в наступному році до 21,4 млн тонн з 22,0 млн тонн, на 2027 рік – до 22,2 млн тонн з 22,8 млн тонн.
«Однак НБУ очікує збереження негативного внеску галузі тваринництва у додану вартість с/г через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)», – зазначається також у звіті.
За даними Держстату, обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року досягли 32,6 млн т, тоді як за результатами жнив 2024 року – 31,9 млн т (+2,1%). Нинішнє зростання забезпечено насамперед за рахунок більш високого врожаю пшениці (+3,9%) і зернобобових культур (+35%), тоді як урожай ячменю практично досяг рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий за торішній.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз виробництва пшениці провідними країнами світу за період 1991-2024 років.
Національний банк України (НБУ) поліпшив оцінку дефіциту електроенергії в Україні в поточному році з 4% до 3% і в наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам і розвитку розподіленої генерації.
«Швидкі ремонти маневрової генерації та енергетичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стабільного імпорту е/е дозволяють поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті», – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанка, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено в звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії в 2025-2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року Міністерство енергетики відзвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, склала 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
