Правління Національного банку України (НБУ) очікувано підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту — до 16% річних і назвало причинами такого рішення стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
«Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дозволить зберегти контрольованість інфляційних очікувань і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цільового показника 5% на горизонті політики», – зазначив регулятор у прес-релізі в четвер.
Він нагадав, що в серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному обчисленні та дещо перевищила траєкторію липневого прогнозу НБУ. Регулятор пояснив це насамперед сильнішим, ніж очікувалося, подорожчанням палива на тлі ескалації війни на Близькому Сході та вищими темпами зростання окремих адміністративних тарифів через наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Центробанк очікує, що в найближчі місяці інфляція може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз, проте у 2027 році повернеться на траєкторію уповільнення.
Регулятор також зазначив, що в липні-серпні обсяги офіційного зовнішнього фінансування виявилися меншими, ніж очікувалося, через що міжнародні резерви зменшилися. Водночас за умови виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки значна частина фінансування має бути поповнена в наступні місяці.
Серед інших ризиків Нацбанк назвав можливе виникнення додаткових бюджетних потреб на оборону та відновлення, а також посилення тиску на заробітну плату через дефіцит робочої сили. Водночас погіршення ситуації з безпекою може охолодити споживчий попит і ринок праці, що матиме дезінфляційний ефект.
«Якщо в найближчі місяці погіршення ситуації з безпекою призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов», – йдеться в прес-релізі.
Як повідомлялося, наприкінці січня 2026 року Нацбанк знизив облікову ставку з 15,5% до 15% річних і після цього утримував її на цьому рівні на трьох засіданнях поспіль. На попередньому засіданні в липні регулятор несподівано для ринку підвищив ставку на 0,5 п.п. – до 15,5% річних і анонсував можливе ще одне підвищення до кінця року.
Підсумки обговорення членами Комітету з монетарної політики питання про підвищення облікової ставки до 16% річних НБУ оприлюднить 28 вересня.
Наступне засідання правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 29 жовтня 2026 року.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $124,5 млн, або на 21,6% – до $700,9 млн, свідчить статистика на сайті регулятора. Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зросло до $71,3 млн з $58,2 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно становило $285,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, зменшилося до $33,4 млн з $43,4 млн позаминулого тижня, і всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень із позначки 41,9782 грн/$1, за три дні ослаб до 42,0641 грн/$1, але завершив тиждень на рівні 42,0423 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, і загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 12 коп.: купівля – до 41,86 грн/$1, а продаж – до 42,23 грн/$1.
Аналітики мультисервісної FinTech-платформи КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну, відзначили поступове здешевлення гривні, але під повним контролем з боку Нацбанку, якому допомагають рекордні міжнародні резерви і надходження минулого тижня ще EUR5,9 млрд від ЄС.
За їхнім прогнозом, короткостроково (1-2 тижні) гривня перебуватиме в базовому діапазоні 41,8-42,5 грн/$1 з імовірними тяжінням до верхньої межі прогнозу.
“Середньостроково (2-3 місяці) – 42,0-42,9 грн/$1. Зараз є всі підстави для зміцнення долара на міжнародному ринку, де панують позитивні настрої через зрозумілу політику пом’якшення від ФРС. Але для України головну роль відіграватимуть такі фактори, як ситуація в енергетиці, подальше можливе просування військ ЗС РФ територією країни і стабільність фінансових надходжень допомоги від партнерів”, – вважають у КИТ Group.
Довгостроково (6+ місяців) у компанії зберігають прогнозний сценарій девальвації гривні. За умови своєчасного і ритмічного надходження міжнародної допомоги вони наводять як орієнтир діапазон 43,40-44,60 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту військово-політичної ситуації в Україні.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1120665.html
Національний банк України в жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 61,5 млн тонн з 57,9 млн тонн у липневому звіті, зате знизив оцінку врожаю олійних до 19,3 млн тонн з 21,0 млн тонн.
«За припущеннями НБУ, у 2026-2027 роках обсяги врожаїв зернових і зернобобових будуть зростати завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектора і збільшенню посівів кукурудзи та інших зернових культур у регіонах з меншим впливом кліматичних змін», – йдеться в документі.
Однак, на думку Нацбанку, урожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, буде нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону.
«Зберігатиметься і вплив ситуації з безпекою в прифронтових регіонах півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року і уповільнює темпи розмінування земель», – йдеться також у звіті.
В результаті Нацбанк поліпшив прогноз врожаю зернових на 2026 рік з 59,6 млн тонн до 62,9 млн тонн, на 2027 рік – з 60,4 млн тонн до 63,5 млн тонн.
Водночас очікування врожаю олійних зменшені в наступному році до 21,4 млн тонн з 22,0 млн тонн, на 2027 рік – до 22,2 млн тонн з 22,8 млн тонн.
«Однак НБУ очікує збереження негативного внеску галузі тваринництва у додану вартість с/г через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)», – зазначається також у звіті.
За даними Держстату, обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року досягли 32,6 млн т, тоді як за результатами жнив 2024 року – 31,9 млн т (+2,1%). Нинішнє зростання забезпечено насамперед за рахунок більш високого врожаю пшениці (+3,9%) і зернобобових культур (+35%), тоді як урожай ячменю практично досяг рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий за торішній.
Раніше аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз виробництва пшениці провідними країнами світу за період 1991-2024 років.
Національний банк України (НБУ) поліпшив оцінку дефіциту електроенергії в Україні в поточному році з 4% до 3% і в наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам і розвитку розподіленої генерації.
«Швидкі ремонти маневрової генерації та енергетичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стабільного імпорту е/е дозволяють поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті», – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанка, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено в звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії в 2025-2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, наприкінці 2024 року Міністерство енергетики відзвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, склала 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
