Business news from Ukraine

Нацбанк прогнозує скорочення врожаю зернових на 38%, якщо війна затягнеться до 2024 року

Національний банк України (НБУ) очікує, що у разі продовження активних бойових дій з російськими окупантами до середини 2024 року врожай зернових та зернобобових культур у країні скоротиться (за песимістичного сценарію з блокадою її портів) до 51,5 млн тонн у 2023 році (- 40% порівняно з 2021 роком), і до 52,5 млн. тонн у 2024 році (-38,7%).

Як повідомляється в інфляційному звіті НБУ за жовтень, ключовим фактором за прогнозу обсягів урожаю стане можливість доступності експорту сільгоспкультур з українських морських портів.

Так, за сценарію продовження російської агресії до середини 2023 року очікується, що сумарний урожай зернових і зернобобових у 2023 році становитиме 57 млн ​​тонн за умови повного доступу України до агроекспорту через свої чорноморські порти, і 51,5 млн тонн у разі їх блокади.

Аналогічним чином, якщо війна триватиме до середини 2024 року, Україна зможе зібрати у 2024 році не 62 млн. тонн врожаю зернових та зернобобових, як за умови вільного морського експорту, а лише 52,2 млн. тонн через блокаду її портової інфраструктури.

При цьому Нацбанк прогнозує врожай зернових та зернобобових культур у 2022 році на рівні 52,5 млн. тонн.

Банк нагадав, що у 2019 році Україна зібрала 75,1 млн тонн зернових та зернобобових культур, у 2020 році – 64,9 млн тонн, 2021 – рекордні за часи незалежності 85,7 млн ​​тонн.

Як повідомлялося, українські аграрії до 28 жовтня зібрали 48,81 млн. тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 13,13 млн. га, або 70% раніше запланованих площ.

Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн тонн, олійних – 22,6 млн тонн.

, ,

Нацбанк прогнозує спад ВВП України на 35,6%

Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.

Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.

Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.

У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.

Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.

Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.

“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.

НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.

Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).

Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.

НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.

До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.

Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.

,

Нацбанк виключив ще 3 кредитні спілки з реєстру

Національний банк України (НБУ) виключив із Державного реєстру фінансових установ кредитну спілку (КС) “Едельвейс” у зв’язку з анулюванням 30 вересня 2022 року ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, повідомляється на сайті регулятора.

Крім того НБУ відкликав ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у Кредитної спілки авіаційних працівників Міністерства оборони України та Кредитної спілки профспілок УМВС України в Рівненській області та виключив обидві організації з реєстру фінансових установ на підставі поданих ними заяв, керуючись особливим порядком під час дії становища.

Кредитна спілка авіаційних робітників Міністерства оборони України мала дві ліцензії на надання коштів у борг, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а також на залучення фінансових активів із зобов’язанням їх повернення.

Кредитна спілка профспілок УМВС України в Рівненській області мала одну ліцензію на надання коштів у борг, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідні рішення комітет із нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 26 жовтня 2022 року.

, ,

Нацбанк відновив страховику “ЕКТА” дію ліцензій

Національний банк України 21 жовтня відновив ТОВ “СК “ЕКТА” (Київ) дію тимчасово зупинених ліцензій, повідомляється на сайті регулятора.

Раніше, 19 серпня цього року Нацбанк застосував до компанії міру впливу у вигляді призупинення ліцензій на провадження страхової діяльності за порушення обов’язкових фінансових нормативів (платоспроможності, достатності капіталу та ризику операцій). Порушення виявлено за результатами аналізу звітності СК за перший квартал 2022 року, які страховик мав усунути до 20 вересня 2022 року.

Компанія усунула порушення у вказаний термін, після чого НБУ відновив дію ліцензій, пояснюється у повідомленні Нацбанку.

СК “ЕКТА” зареєстровано у 2018 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні.

У першому півріччі поточного року страховик зібрав 94,2 млн грн страхових платежів та виплатив 6,5 млн грн страхових виплат. Статутний капітал складає 37 млн. грн.

, , ,

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук колишнього голову Нацбанку Кирила Шевченка

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило у розшук трьох фігурантів справи Укргазбанку (Київ), зокрема колишнього голову Національного банку України (НБУ) Кирила Шевченка.

“НАБУ розшукує трьох посадових осіб АБ “Укргазбанк”, причетних до розкрадання понад 200 млн грн. Йдеться про екс-голову правління Укргазбанку, одного із заступників Укргазбанку та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови”, – повідомляє прес-служба. -служба НАБУ.

Уточнюється, що, крім Шевченка, колишнього голову НБУ, який раніше обіймав посаду голови правління Укргазбанку, у розшук оголошено заступника голови правління банку Дениса Чернишова та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Олену Хмеленку.

Зазначається, що про підозру вони були повідомлені ще на початку жовтня, однак у спеціальному порядку, оскільки місцезнаходження цих осіб було невідоме. З того часу підозрювані ігнорували виклики до слідчого, через що були оголошені в розшук.

Як повідомлялося, антикорупційні органи України викрили протиправну діяльність посадових осіб державного Укргазбанку. Про підозру повідомлено п’ятьох основних фігурантів цього злочину, серед яких був і Шевченко.

За інформацією прокуратури, встановлено, що керівництво Укргазбанку, маючи інформацію про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використало її для розкрадання коштів.

“З цією метою посадові особи банку забезпечили укладання фіктивних договорів з фізичними та юридичними особами, які нібито будучи “агентами” банку залучили до нього великих клієнтів. За такі “агентські послуги” банк щомісяця незаконно виплачував “винагороду” зазначеним особам”, – пояснили тоді у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Наслідком встановлено, що протягом 2014–2020 років. за цією схемою 52 фіктивним агентам було безпідставно перераховано кошти держбанку у сумі понад 206 млн грн.

Шевченко 4 жовтня заявив про відставку з посади голови НБУ за станом здоров’я. Рада призначила його на цей семирічний термін 16 липня 2020 року, до цього він очолював правління державного Укргазбанку.

Верховна Рада 7 жовтня 2022 року призначила на посаду голови НБУ екс-керівника Ощадбанку Андрія Пишного.

, , ,

Нацбанк опублікував рейтинг найприбутковіших банків України

Згідно з оприлюдненими Нацбанком України даними на його сайті, вони спрацювали з прибутком, незважаючи на формування додатково відповідно 7,71 млрд грн та 0,62 млрд грн резервів.

Основною причиною такого значного прибутку обох держбанків став отриманий у серпні результат від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями – відповідно 7,49 млрд грн та 2,95 млрд грн.

Крім того, ПриватБанк у серпні продемонстрував збільшення загальних активів на 14,95 млрд грн, а Ощадбанк – 8,22 млрд грн, тоді як у державного Укрексімбанку активи скоротилися відразу на 31,23 млрд грн, що, ймовірно, пов’язано з отриманням через нього урядом частини зовнішнього фінансування та його витрачанням.

Серед інших лідерів із прибутку в серпні опинилися Укрсиббанк – 625,0 млн грн, Сітібанк – 444,4 млн грн, Райффайзен банк – 267,7 млн ​​грн, Універсал банк (monobank) – 210,7 млн ​​грн, Укргазбанк – 143,0 млн грн та ОТП Банк – 131,4 млн грн.

Найбільший збиток у серпні показали Альфа-Банк та державний Укрексімбанк – відповідно 1,357 млрд грн та 1,103 млрд грн. Ці банки сформували за місяць додаткових резервів 1,674 млрд. і 0,776 млрд. грн. відповідно. Крім того, Альфа-Банк у серпні втратив ще 1,51 млрд грн загальних активів.

Серед збиткових виявились також банк “Кредит-Дніпро” – 181,8 млн грн, Ідея Банк – 110,7 млн ​​грн, банк “Глобус” та Кредобанк – 87 млн ​​грн і 86 млн грн відповідно.

За результатами восьми місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 14,15 млрд грн, а друге місце завдяки серпневому результату зайняв Ощадбанк – 2,34 млрд грн.

Далі йдуть три банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 1,87 млрд грн, Укрсиббанк – 1,7 млрд грн та Сітібанк – 1,12 млрд грн, а потім два приватні українські банки: Універсал банк – 0,65 млрд грн та банк “Південний” – 0,34 млрд. грн.

Найбільші ж збитки за січень-серпень показали Альфа-Банк – 4,88 млрд грн та два держбанки: Укрексімбанк – 4,41 млрд грн та Укргазбанк – 3,40 млрд грн.

Замикають п’ятірку збиткових два банки з іноземним капіталом: ПроКредит Банк – 1,29 млрд грн та ОТП Банк – 0,44 млрд грн.

Загалом за вісім місяців цього року 42 банки спрацювали із чистим прибутком, тоді як 25 – із чистим збитком.

Сумарний чистий прибуток усіх банків склав 8,43 млрд грн, у тому числі у серпні – 5,1 млрд грн, проте без урахування ПриватБанку та Ощадбанку фінансовий результат банківської системи буде негативним – відповідно 8,05 млрд грн та 0,95 млрд грн.

За даними Нацбанку, у серпні портфелі ОВДП усіх банків зменшилися, найбільше – Ощадбанку: на 3,05 млрд грн, тоді як Універсал Банку – на 1,99 млрд грн, ПУМБ – на 1,73 млрд грн. Сумарно ж банківський портфель ОВДП за серпень знизився на 23,83 млрд. грн.

, ,