Національний банк України 11 листопада вніс до Державного реєстру страхових і перестрахувальних брокерів представництво “Лондон Марін Іншуренс Сервісез Лімітед”, повідомляється на сайті регулятора.
Водночас наголошується, що НБУ виключив кредитну спілку “Центр фінансових послуг” (КС “ЦФП”) з Державного реєстру фінансових установ у зв’язку з анулюванням усіх наявних у неї ліцензій на здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Як повідомлялося, ліцензії було анульовано 30 вересня 2022 року у зв’язку з ухваленням рішення про припинення діяльності цієї компанії шляхом приєднання до кредитної спілки “СуперКредит”.
Станом на 1 жовтня 2022 року обсяг активів КС “ЦФП” становив 15,897,15 млн грн (1% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 12,253 млн грн (1,4% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зокрема 10,658 млн грн – зобов’язання перед членами спілки у вигляді вкладів членів КС на депозитні рахунки.
Лондон Марін Іншуренс Сервісез, НАЦБАНК, перестраховий брокер
Національний банк України (НБУ) планує у 2023 році перевести банківський сектор зі стратегії виживання до стратегії зміцнення, повідомив його голова Андрій Пишний.
“Стратегічний пріоритет – це почати працювати вже сьогодні над тим, щоб перейти у 2023 році від стратегії виживання до стратегії зміцнення. Через це триватиме робота з розроблення концепції, яка має дати оцінку стійкості фінсектору, оцінити якість активів, дати параметри майбутнього стрес-тестування, і яка має визначити горизонти та обсяги майбутньої докапіталізації”, – сказав він під час прес-брифінгу в понеділок.
За його словами, таким чином вдасться забезпечити працюючу стійку фінансову систему.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії 13 небанківським фінансовим установам і виключив з реєстрів 10 фінансових установ, повідомляється на сайті регулятора.
Так, на підставі власних заяв анульовано всі наявні ліцензії ТОВ “АРЕС Капітал”, ТОВ “Інфінанс”, ТОВ “КФ.ЮА”, ТОВ “Омега-Фінанс”, ТОВ “ФК “Аланд”, ТОВ “ФК “Альма”, ТОВ “ФК “Інтайм фінанс”, ТОВ “ФК “Монті”. Усі компанії крім ФК “Монті” виключені з Державного реєстру фінансових установ.
АТ “МОТОР СІЧ” також виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, у зв’язку з відсутністю чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Крім того, на підставі отриманих заяв анульовано окремі ліцензії у ТОВ “ФК “Прайм фінанс” на надання гарантій, ТОВ “Факторингова компанія “Фонд боргових зобов’язань” на надання гарантій, ТОВ “ФК “Елаєнс” – на надання послуг з фінансового лізингу.
Національний банк відкликав (анулював) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг КС “Гаранта-Л.К.” та КС Партнер-Плюс і виключив ці кредитні спілки з Державного реєстру фінансових установ на підставі їх власних заяв, керуючись особливим порядком під час дії воєнного стану*.
Обсяг активів КС “Гаранта-Л.К.” станом на 1 жовтня 2022 року становив 1,032 млн грн (0,067% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 105 тис. грн (0,012% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зокрема 105 тис. грн – зобов’язання, на які не нараховуються відсотки.
Обсяг активів КС “Партнер-Плюс” станом на 1 жовтня 2022 року становив 996,65 тис. грн (0,065% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 23,16 тис. грн (0,003% від загального обсягу ринку кредитних спілок).
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 3 листопада 2022 року.
Національний банк України (НБУ) очікує, що у разі продовження активних бойових дій з російськими окупантами до середини 2024 року врожай зернових та зернобобових культур у країні скоротиться (за песимістичного сценарію з блокадою її портів) до 51,5 млн тонн у 2023 році (- 40% порівняно з 2021 роком), і до 52,5 млн. тонн у 2024 році (-38,7%).
Як повідомляється в інфляційному звіті НБУ за жовтень, ключовим фактором за прогнозу обсягів урожаю стане можливість доступності експорту сільгоспкультур з українських морських портів.
Так, за сценарію продовження російської агресії до середини 2023 року очікується, що сумарний урожай зернових і зернобобових у 2023 році становитиме 57 млн тонн за умови повного доступу України до агроекспорту через свої чорноморські порти, і 51,5 млн тонн у разі їх блокади.
Аналогічним чином, якщо війна триватиме до середини 2024 року, Україна зможе зібрати у 2024 році не 62 млн. тонн врожаю зернових та зернобобових, як за умови вільного морського експорту, а лише 52,2 млн. тонн через блокаду її портової інфраструктури.
При цьому Нацбанк прогнозує врожай зернових та зернобобових культур у 2022 році на рівні 52,5 млн. тонн.
Банк нагадав, що у 2019 році Україна зібрала 75,1 млн тонн зернових та зернобобових культур, у 2020 році – 64,9 млн тонн, 2021 – рекордні за часи незалежності 85,7 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії до 28 жовтня зібрали 48,81 млн. тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 13,13 млн. га, або 70% раніше запланованих площ.
Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн тонн, олійних – 22,6 млн тонн.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.
“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.
НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.
До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
Національний банк України (НБУ) виключив із Державного реєстру фінансових установ кредитну спілку (КС) “Едельвейс” у зв’язку з анулюванням 30 вересня 2022 року ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, повідомляється на сайті регулятора.
Крім того НБУ відкликав ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у Кредитної спілки авіаційних працівників Міністерства оборони України та Кредитної спілки профспілок УМВС України в Рівненській області та виключив обидві організації з реєстру фінансових установ на підставі поданих ними заяв, керуючись особливим порядком під час дії становища.
Кредитна спілка авіаційних робітників Міністерства оборони України мала дві ліцензії на надання коштів у борг, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, а також на залучення фінансових активів із зобов’язанням їх повернення.
Кредитна спілка профспілок УМВС України в Рівненській області мала одну ліцензію на надання коштів у борг, у тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідні рішення комітет із нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 26 жовтня 2022 року.
