Банки з іноземним капіталом Альфа-Банк і Райффайзен Банк (обидва – Київ) у вересні очолили перелік із 46 прибуткових банків із чистим прибутком 558,2 млн грн і 522,3 млн грн відповідно.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті зі значною затримкою даними, Альфа Банк зменшив резерви на 646,1 млн грн, тоді як Райффайзен Банк спрацював із прибутком попри формування додатково відповідно 667,9 млн резервів.
Крім того зазначено, що якщо в Альфи активи у вересні скоротилися на 6,6 млрд грн, або на 5,9%, то в Райфа вони зросли на 5,1 млрд грн, або на 3,2%.
У п’ятірці лідерів за прибутком у вересні ще три банки з іноземним капіталом: ОТП Банк – 423,0 млн грн, Укрсиббанк – 399,1 млн грн і Сітібанк – 390,5 млн грн.
Зовсім трохи відстав Ощадбанк, який у вересні показав 371,4 млн грн прибутку попри збільшення резервів ще на 1,18 млрд грн. Слідом ідуть Універсал Банк (mono) – 222,9 млн грн і банк “Кредит Дніпро” – 178,1 млн грн.
Якщо Альфа-Банк зміг у вересні кардинально поліпшити свій фінрезультат після показаного в серпні найбільшого серед усіх банків збитку в 1,357 млрд, то у державного Укрексімбанку, який зайняв тоді другу знизу позицію, зі збитком 1,103 млрд грн, у вересні показник лише погіршився – до 3,5 млрд грн за умови збільшення резервів на 2,47 млрд грн і активів на 16,93 млрд грн.
Шлях від найприбутковішого в серпні банку (3,21 млрд грн) до одного з найзбитковіших у вересні здійснив ПриватБанк, який показав від’ємний фінрезультат 317,4 млн грн і скорочення активів на 20,02 млрд грн за зовсім невеликого зростання резервів – на 0,07 млрд грн.
Серед банків, які завершили вересень зі значним збитком, також Ідея Банк – 190,3 млн грн (зростання резервів на 67,6 млн грн), ПУМБ – 183,1 млн грн (приріст резервів 498,1 млн грн), ПроКредит Банк – 145,3 млн грн (приріст резервів 256,3 млн грн) і банк “Альянс” – 138,1 млн грн (приріст резервів 86 млн грн).
За результатами дев’яти місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 13,83 млрд грн.
За ним зі значним відривом ідуть Ощадбанк – 2,71 млрд грн, Райффайзен Банк – 2,39 млрд грн, Укрсиббанк – 2,10 млрд грн і Сітібанк – 1,51 млрд грн, а слідом три приватні українські банки: Універсал банк – 0,88 млрд грн, банк “Південний” – 0,34 млрд грн і Айбокс Банк – 0,29 млрд грн.
Найбільші ж збитки за січень-вересень показали Укрексімбанк – 7,91 млрд грн, Альфа-Банк – 4,32 млрд грн, державний Укргазбанк – 3,36 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових ПроКредит Банк – 1,43 млрд грн та Ідея Банк – 0,23 млрд грн.
Загалом за дев’ять місяців цього року 44 банки спрацювали з чистим прибутком, тоді як 23 – з чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків становив 7,37 млрд грн після чистого збитку, зокрема у вересні – 1,06 млрд грн. Однак без урахування ПриватБанку фінансовий результат банківської системи за дев’ять місяців також буде негативним – 6,46 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку, у вересні сумарний портфель ОВДП усіх банків зменшився на 0,24 млрд грн, найбільше в Альфа Банку – на 1,97 млрд грн, тоді як у ПУМБа – на 0,56 млрд грн, Сітібанку – на 0,5 млрд грн, РВС Банку – на 0,46 млрд грн.
Водночас Райффайзенбанк і Ощадбанк збільшили свої портфелі держоблігацій відповідно на 1,09 млрд грн і 2,83 млрд грн.
Національний банк України 11 листопада вніс до Державного реєстру страхових і перестрахувальних брокерів представництво “Лондон Марін Іншуренс Сервісез Лімітед”, повідомляється на сайті регулятора.
Водночас наголошується, що НБУ виключив кредитну спілку “Центр фінансових послуг” (КС “ЦФП”) з Державного реєстру фінансових установ у зв’язку з анулюванням усіх наявних у неї ліцензій на здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Як повідомлялося, ліцензії було анульовано 30 вересня 2022 року у зв’язку з ухваленням рішення про припинення діяльності цієї компанії шляхом приєднання до кредитної спілки “СуперКредит”.
Станом на 1 жовтня 2022 року обсяг активів КС “ЦФП” становив 15,897,15 млн грн (1% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 12,253 млн грн (1,4% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зокрема 10,658 млн грн – зобов’язання перед членами спілки у вигляді вкладів членів КС на депозитні рахунки.
Лондон Марін Іншуренс Сервісез, НАЦБАНК, перестраховий брокер
Національний банк України (НБУ) планує у 2023 році перевести банківський сектор зі стратегії виживання до стратегії зміцнення, повідомив його голова Андрій Пишний.
“Стратегічний пріоритет – це почати працювати вже сьогодні над тим, щоб перейти у 2023 році від стратегії виживання до стратегії зміцнення. Через це триватиме робота з розроблення концепції, яка має дати оцінку стійкості фінсектору, оцінити якість активів, дати параметри майбутнього стрес-тестування, і яка має визначити горизонти та обсяги майбутньої докапіталізації”, – сказав він під час прес-брифінгу в понеділок.
За його словами, таким чином вдасться забезпечити працюючу стійку фінансову систему.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії 13 небанківським фінансовим установам і виключив з реєстрів 10 фінансових установ, повідомляється на сайті регулятора.
Так, на підставі власних заяв анульовано всі наявні ліцензії ТОВ “АРЕС Капітал”, ТОВ “Інфінанс”, ТОВ “КФ.ЮА”, ТОВ “Омега-Фінанс”, ТОВ “ФК “Аланд”, ТОВ “ФК “Альма”, ТОВ “ФК “Інтайм фінанс”, ТОВ “ФК “Монті”. Усі компанії крім ФК “Монті” виключені з Державного реєстру фінансових установ.
АТ “МОТОР СІЧ” також виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, у зв’язку з відсутністю чинної ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Крім того, на підставі отриманих заяв анульовано окремі ліцензії у ТОВ “ФК “Прайм фінанс” на надання гарантій, ТОВ “Факторингова компанія “Фонд боргових зобов’язань” на надання гарантій, ТОВ “ФК “Елаєнс” – на надання послуг з фінансового лізингу.
Національний банк відкликав (анулював) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг КС “Гаранта-Л.К.” та КС Партнер-Плюс і виключив ці кредитні спілки з Державного реєстру фінансових установ на підставі їх власних заяв, керуючись особливим порядком під час дії воєнного стану*.
Обсяг активів КС “Гаранта-Л.К.” станом на 1 жовтня 2022 року становив 1,032 млн грн (0,067% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 105 тис. грн (0,012% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зокрема 105 тис. грн – зобов’язання, на які не нараховуються відсотки.
Обсяг активів КС “Партнер-Плюс” станом на 1 жовтня 2022 року становив 996,65 тис. грн (0,065% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – 23,16 тис. грн (0,003% від загального обсягу ринку кредитних спілок).
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 3 листопада 2022 року.
Національний банк України (НБУ) очікує, що у разі продовження активних бойових дій з російськими окупантами до середини 2024 року врожай зернових та зернобобових культур у країні скоротиться (за песимістичного сценарію з блокадою її портів) до 51,5 млн тонн у 2023 році (- 40% порівняно з 2021 роком), і до 52,5 млн. тонн у 2024 році (-38,7%).
Як повідомляється в інфляційному звіті НБУ за жовтень, ключовим фактором за прогнозу обсягів урожаю стане можливість доступності експорту сільгоспкультур з українських морських портів.
Так, за сценарію продовження російської агресії до середини 2023 року очікується, що сумарний урожай зернових і зернобобових у 2023 році становитиме 57 млн тонн за умови повного доступу України до агроекспорту через свої чорноморські порти, і 51,5 млн тонн у разі їх блокади.
Аналогічним чином, якщо війна триватиме до середини 2024 року, Україна зможе зібрати у 2024 році не 62 млн. тонн врожаю зернових та зернобобових, як за умови вільного морського експорту, а лише 52,2 млн. тонн через блокаду її портової інфраструктури.
При цьому Нацбанк прогнозує врожай зернових та зернобобових культур у 2022 році на рівні 52,5 млн. тонн.
Банк нагадав, що у 2019 році Україна зібрала 75,1 млн тонн зернових та зернобобових культур, у 2020 році – 64,9 млн тонн, 2021 – рекордні за часи незалежності 85,7 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії до 28 жовтня зібрали 48,81 млн. тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 13,13 млн. га, або 70% раніше запланованих площ.
Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн тонн, олійних – 22,6 млн тонн.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.
“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.
НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.
До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
