У зв’язку з невідповідністю структури власності вимогам законодавства Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг ТДВ “СК “Амджі-Іншуренс” (Київ) і ПрАТ “СК “ВОНА” (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Рішення про анулювання ліцензій ухвалило правління НБУ 2 березня 2023 року відповідно до ст. 381 закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
НБУ повідомляє, що, згідно з останньою поданою СК “Амджі-Іншуренс”, звітністю за 2022 рік, станом на 31 грудня 2022 року обсяг страхових премій компанії становив 1,927 млн грн, вартість активів – 39,322 тис. грн, страхові резерви – 270 тис. грн. Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,006%.
Згідно з останньою поданою СК “ВОНА” звітністю за 2022 рік, обсяг вартості її активів склав 31,098 млн грн. Страхові премії, страхові резерви були відсутні. Частка ринку компанії за страховими преміями – 0,0%.
Після відкликання ліцензій фінансова установа позбавляється права вести діяльність за видами відкликаних ліцензій, але не звільняє фінустанову від виконання зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг.
СК “Амджі-Іншуренс” (до березня 2019 року – ТДВ “ОТЛ-Страхування”) спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії, оприлюдненими на її сайті, станом на початок 2022 року її акціонерами були 16 фізичних осіб.
СК “ВОНА” (раніше – СК “Велтва”) зареєстрована в жовтні 1995 року. З 1997 року є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Харківського союзу страховиків, асоціації “Страховий бізнес” і Харківської торгово-промислової палати.
У жовтні 2013 року СК “Велта” провела ребрендинг на ПрАТ “Страхова компанія “WONA” і змінила своє місцезнаходження на Львів.
Як повідомляється на сайті страховика, його акціонером станом на 1 січня 2022 року є ТОВ “УКР СЕЛ” (Львів), якому належить 99,9% акцій страховика. Через нього Тетяні Барбанюк належить 13,9986% акцій страховика, Ярославу Іщаку – 41,276%, Роману Капустію – 44,816%.
Національний банк України анулював ліцензії восьми небанківським фінансовим установам (НФУ) і п’ять виключив з Державного реєстру фінансових установ, повідомляється на сайті регулятора.
Так, на підставі власних заяв анульовано всі наявні ліцензії у ТОВ: “ФК “Груп фактор”, “Флексібл Файненшл Солюшнз”, “Глобал Фактор”, “ФК “Центр фінансових рішень”, “ФК “Дельта капітал”, “ФК “Кресто”, “ФК “Аметист Фінанс”, КС “Залогінвест”. (ЕГРПОУ 34444320).
Також на підставі поданих документів виключено з реєстру ТОВ: “ФК “Центр фінансових рішень”, “ФК “Дельта капітал”, “ФК “Кресто”, “ФК “Аметист фінанс”, КС “Залогінвест”.
Обсяг активів КС “Залогінвест” станом на 1 жовтня 2022 року становив 2,552 млн грн (0,17% від загального обсягу ринку кредитних спілок), зобов’язання – відсутні.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 16 лютого 2023 року.
Національний банк України (НБУ) за 2022 рік виявив 4,5 тис. шахрайських сайтів, які дублюють державні сайти з метою заволодіння даними українців, повідомив заступник голови НБУ Олексій Шабан.
“Минулого року НБУ виявив приблизно 4,5 тис. таких (шахрайських) ресурсів, і це набагато більше, ніж було 2021 року”, – зазначив він під час пресбрифінгу в середу.
За його словами, основними авторами таких фішингових сайтів в Україні є спецслужби РФ.
“Якщо до повномасштабного вторгнення кіберполіція фіксувала 15-20 тис. звернень громадян щодо фінансового шахрайства, то у 2022 році ця статистика зросла на порядок”, – додав він.
Він зазначив, що завдяки спільній системі НБУ, Національного координаційного центру кібербезпеки та мобільного оператора “Київстар” момент від виявлення таких сайтів до їхнього блокування на держрівні становить 15 хвилин.
“Ми знаходимо такі ресурси і вносимо їх до системи блокування (…) Система дає змогу оскаржити занесення ресурсу до заблокованих, але за місяць роботи ми жодної такої скарги не отримали”, – зазначив він.
Загальний проєкт покликаний зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти шляхом перенаправлення їх на сторінку з попередженням, що сайт створено зловмисниками.
За даними НБУ, за перший місяць зафіксовано близько 120 тис. унікальних переходів на цю сторінку.
Національний банк України (НБУ) у зв’язку з ненаданням інформації та документів, застосував до восьми небанківським фінансовим установам заходи впливу у вигляді зобов’язання усунути порушення і сприятливі для них причини.
Такі рішення комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 13 лютого 2023 року, повідомляється на сайті регулятора.
Заходи впливу стосуються ТОВ “Інвест Солюшинс Фактор”, ТОВ “Фінансова компанія “Бісфактор”, ТОВ “ФК “Інвеструм”, ТОВ “Прості кредитні рішення”, ТОВ “Фінанс Дніпро”, ТОВ “ФК “Амбрас”, ТОВ “ФК “Глобал файненшал сервісез”, ТОВ “ФК “Фінактив”.
Зазначені небанківські фінансові установи зобов’язані усунути порушення до 14 березня 2023 року.
Національний банк України (НБУ) за результатами позапланової інспекційної перевірки виявив факти порушення вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг у діяльності АТ “СК “Опіка” (Київ, раніше СК “Поінт”).
Як повідомляється на сайті регулятора, зокрема, йдеться про невиконання вимог законів “Про страхування”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про електронну комерцію” та вимог Цивільного кодексу України щодо письмової форми договору страхування.
За укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі Нацбанк застосовує штрафну санкцію в розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний виявлений випадок відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 411 закону. 2 ст. 411 закону.
НБУ також зазначає, що у зв’язку з виявленими фактами, до “СК “Опіка” було застосовано захід впливу у вигляді накладення штрафів у максимальному розмірі 10,2 тис. грн за кожним виявленим випадком на загальну суму 2,254 млн грн.
“Застосування саме таких заходів впливу обґрунтовано характером і системністю порушень цією компанією законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг”, – наголошується в повідомленні.
При цьому НБУ підкреслює, що в період дії воєнного стану АТ “СК “Опіка” продовжує здійснювати свою діяльність відповідно до наявних ліцензій.
СК “Опіка” працює на страховому ринку з 2003 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
За січень-вересень 2022 року зібрала страхових премій на суму 9,043 млн грн, що в 6,3 раза більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Валові премії компанії збільшилися в 2,6 раза, до 8,166 млн грн. Премії, передані в перестрахування, в 4,4 раза – до 791 тис. грн.
Адміністративні витрати зросли на 27%, до 3,988 млн грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності на 30 вересня 2022 року становив 10,271 млн грн, тоді як на аналогічну дату роком раніше – 108 тис. грн, чистий прибуток – 10,026 млн грн і 15 тис. грн відповідно.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
