Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільниться до 19% з 35% і 30,8% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті.
Згідно з ним, із другого кварталу 2023 року економіка почне відновлення й одразу на 11,7% з огляду на низьку базу другого кварталу минулого року, коли спад становив 37,2%.
У третьому та четвертому кварталах цього року, як очікує Нацбанк, зростання сповільниться відповідно до 1,5% та 8,2%, а загалом за цей рік реальний ВВП зросте на 0,3% після падіння на 30,3% торік.
Оновлені НБУ оцінки динаміки ВВП гірші, ніж від жовтня минулого року, коли він очікував спаду економіки в першому кварталі цього року на 17,5% і зростання в другому на 13,9%, а загалом за рік – на 4%.
На наступний рік Нацбанк погіршив прогноз зростання з 5,2% до 4,1%, а у 2025 році очікує його прискорення на 6,4%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про запуск нової програми співпраці з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків від початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик і поверненню в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
Він також передбачає відсутність нових критичних пошкоджень від обстрілів, а також успішну роботу уряду із залучення міжнародної допомоги для енергетичного сектору та інтенсивне відновлення або заміну постраждалої інфраструктури.
НБУ уточнює, що базовий сценарій передбачає скорочення чистого відтоку з України цьогоріч до 0,8 млн із 8 млн торік і поступове їхнє повернення по 1,5-1,4 млн у 2024-2025 роках.
Центробанк додає, що цей прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України в розмірі $38,6 млрд у 2023-му, $20 млрд у 2024-му і $8 млрд у 2025-му роках порівняно з $32,5 млрд минулого року.
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його ймовірність від 25% до 50%.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та зростання енергодефіциту через пошкодження інфраструктури, а також розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
НБУ також називає серед помірних за впливом ризиків базового сценарію затримку програми з МВФ і припинення роботи “зернового коридору”, однак їхня ймовірність нижча – менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, однак його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
Рішення Нацбанку України підвищити нормативи обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і поточними вкладами ще на 5 відсоткових пунктів (в.п.) з 11 лютого і на 10 в.п. з 11 березня, але вже без можливості формувати їх держоблігаціями, видається надмірним, вважає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
“Логіка рішень Національного банку зрозуміла: домінування коштів на вимогу в загальній структурі пасивів несе певні ризики для системи, а отже регулятор має якось реагувати на цей виклик. Але, на мій погляд, саму проблему значно перебільшено, а реакція НБУ в цьому випадку надмірна”, – прокоментував він це рішення агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку банкіра, зростання частки коштів на поточних рахунках до 67-68%, яке відбулося торік, є абсолютно природним явищем: це стандартна реакція людей і бізнесу на тотальну невизначеність – такі самі тенденції спостерігалися по всьому світу в період пандемії. З одного боку, населення скорочує витрати і намагається сформувати подушку безпеки на невизначене майбутнє, з іншого – не готове жертвувати вільним доступом до своїх заощаджень навіть в обмін на високі відсотки, пояснив Світек.
“З точки зору математики така стратегія виглядає абсурдною. За інфляції 26,6% люди надають перевагу поточним рахункам з нульовою прибутковістю, ігноруючи депозитні пропозиції зі ставками до 18% річних. Але якщо дивитися на ситуацію з погляду психології, все стає на свої місця”, – зазначив голова правління Юнекс Банку.
Тому він вважає, що реальний ефект підвищення норм резервування буде дуже помірним.
“Якщо великі банки, що абсорбують більшу частину вільної ліквідності, підуть на істотне підвищення ставок за вкладами, скажімо, до рівнів, які зараз пропонують невеликі фінустанови, імовірно, термінові кошти зможуть піднятися на кілька процентних пунктів у загальній структурі пасивів. Але перелому до закінчення війни я все одно не очікую”, – дав свій прогноз Світек.
Водночас, зазначив він, побічний ефект у вигляді скорочення прибутковості банків буде більш помітним. За його словами, цей тренд може зашкодити не тільки банкам, а й економіці загалом, оскільки попереду на країну чекає складний, ресурсномісткий і динамічний період відновлення, і роль банків у цьому процесі дуже значна.
У нинішніх умовах вкрай важливо зберегти міцну і стабільну банківську систему, що непросто, з огляду на втрати, яких вона зазнала і продовжує зазнавати через війну, а за умови скорочення джерел отримання прибутку зробити це буде ще складніше, наголосив голова правління Юнекс Банку.
“Так чи інакше, навряд чи було б справедливо говорити, що і самі банки влаштовує поточна ресурсна ситуація. Домінування залишків на поточних рахунках у структурі пасивів дійсно не найкраща історія. І всі без винятку банки воліли б змінити цю статистику на протилежну. Тому, на мою думку, вирішення цієї проблеми більшою мірою слід було б довірити ринку. З цього погляду настільки значне підвищення норм резервування все ж виглядає надмірним”, – підсумував Світек.
На думку аналітика стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтина Хведчука, зважаючи на рекордний приріст ліквідності в системі минулого року, загалом таке підвищення не є критичним.
“Водночас окремі банки з гіршою позицією ліквідності будуть змушені швидко переформатувати свої депозитні портфелі та вкладення в ОВДП, можливо, виникне ситуативний попит на рефінансування або міжбанківські кредити”, – вважає він.
Згідно з оцінками Хведчука, внаслідок підвищення нормативів резервування відношення обов’язкових резервів до залучених коштів банків зросте з 3,8% у грудні до близько 15-16% у березні. “Це досить істотне зростання, і НБУ, ймовірно, візьме паузу в подальшому підвищенні обов’язкових резервів для оцінки реакції банків у найближчі місяці”, – спрогнозував аналітик банку “Південний”.
Водночас заступниця голови правління Банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа назвала таке підвищення резервних вимог адекватним, однак без якихось розгорнутих коментарів.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни і боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п. п. вище за рівень травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму. Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.
Унаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п.. – відповідно до 5% і 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн. З 11 лютого вони зростуть ще на 5 п.п., а з 11 березня – на 10 п.п. Однак перші два підвищення резервів банки можуть частково компенсувати формування їх до 50% облігаціями внутрішньої держпозики, тоді як березневе підвищення – ні.
За оцінками першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, після підвищення нормативів обов’язкового резервування в березні банки “не зможуть заробляти на цих залишках нічого”.
Рожкова уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що НБУ буде уважно відстежувати спроби банків обійти ці вимоги шляхом створення “коротких” депозитів з автоматичним їх продовженням.
Національний банк України (НБУ) очікує, що врожай зернових у 2023 році скоротиться на 15% порівняно з 2022 роком і становитиме 46 млн тонн, повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук.
“На цей рік ми припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн і це, приблизно, на 15% менше, ніж минулого року. По інших культурах ситуація краща. Десь навіть більше, ніж торік ми допускаємо врожай, десь менше”, – сказав він під час прес-брифінгу в четвер.
Ніколайчук зазначив, що врожай – це один із чинників, який НБУ враховував під час перегляду прогнозу ВВП і під час прогнозування торговельного балансу та дефіциту поточного рахунку.
Національний банк України (НБУ), як і очікував ринок, поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік до 18,7% (у жовтневому прогнозі – 20,8%), повідомила прес-служба регулятора в четвер.
“НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах вимкнення електроенергії”, – пояснюється в повідомленні.
Зазначається, що отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії НБУ й уряду щодо активізації ринку внутрішніх боргових залучень дасть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок.
Регулятор очікує, що наступними роками інфляція сповільнюватиметься швидше, завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв.
НБУ, зокрема, прогнозує, що вона знизиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році.
“Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративний компонент через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів”, – пояснили в центробанку.
Зазначається, що за останні три місяці показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.
Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування, заходи, вжиті НБУ, та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії.
Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, зокрема руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними.
Нацбанк назвав перший випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) – бенчмарк-ОВДП, якими банки зможуть сформувати до 50% підвищених обов’язкових резервів – це випуск (ISIN UA4000227045) із погашенням 7 серпня 2024 року, який Мінфін уперше розмістив на аукціоні 3 січня.
“За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків на первинному ринку ОВДП і, як наслідок, запобіганню емісійному фінансуванню дефіциту бюджету у 2023 році та абсорбції частини вільної ліквідності банківської системи”, – йдеться в повідомленні центробанку на його сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, відповідне рішення №7 НБУ ухвалив 5 січня, воно набуває чинності з 10 січня.
На первинному аукціоні 3 січня лише один покупець придбав ці папери – проте відразу на 1,077 млрд грн під 19,25% річних.
Як повідомлялося, НБУ 8 грудня оголосив, що з 11 січня підвищить норматив обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% і 15% і дозволить покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Обов’язкові резерви на період з 11 грудня 2022 року по 10 січня 2023 року становлять 69,76 млрд грн, тоді як обсяг коштів банків у депозитних сертифікатах – близько 466 млрд грн.
Згідно з оцінками Нацбанку, таке рішення дасть змогу Мінфіну залучити додатково щонайменше 50 млрд грн.
У Меморандумі з МВФ щодо Моніторингової програми за участю ради директорів зазначалося, що понад 60% бенчмарок-ОВДП – це будуть нові папери, тоді як до 40% – ті, які вже перебувають в обігу на ринку з погашенням після 1 січня 2024 року.
Наразі Мінфін на своєму сайті вказує 10 випусків бенчмарк-ОВДП, з яких Нацбанк поки що визнав тільки один новий, зазначений понад. Крім того, у списку Мінфіну ще три випуски з погашенням у 2023 році, три – у 2024 році: у лютому, травні та жовтні, а також по одному – з погашенням у 2025 році (у лютому), 2026 році (у травні) і 2027 році (у травні).
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) після стрибка в останній тиждень минулого року до $1 млрд 101,79 млн у перший тиждень нового року знизився до $674,7 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 2 до 6 січня він придбав $7,9 млн, що відповідає звичайним обсягам купівлі в період війни, тоді як продав $682,6 млн порівняно з $1 млрд 101,79 млн тижнем раніше.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня знову подорожчав і залишився на рівні близько 40,75 грн/$1, проте спред трохи звузився.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в грудні зріс до $3,16 млрд із $1,57 млрд у листопаді та $2,03 млрд у жовтні.
Загалом за 2022 рік НБУ придбав на ринку $3 млрд 268,0 млн і EUR111,0 млн, а продав $26 млрд 380,6 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Зокрема, з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 611,1 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $23 млрд 610,4 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви Нацбанку в грудні зросли на 1,9%, або на $536,4 млн – до $28,491 млрд, завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Загалом за 2022 рік вони знизилися на 7,9%, або $2,45 млрд.
