Національний банк України (НБУ) вніс зміни до плану виїзних перевірок з питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства на 2024 рік, повідомляють на сайті регулятора.
Із плану виїзних перевірок виключено ПТ “Ломбард “Фінанс” за участю ТОВ “ІТМ Маркет” і ТОВ “І-Компані” у зв’язку з анулюванням ліцензії на діяльність і включено ПТ “Інтер-ріелті” і компанія”.
Згідно з планом у 2024 році передбачено виїзні перевірки банків: у першому кварталі – АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “РВС Банк”, у другому кварталі – АТ “ОТП Банк”, АТ “Банк Кредит Дніпро”, у третьому кварталі – АТ “Кристалбанк”, АТ “АБ “Радабанк”, у четвертому кварталі – ПАТ “Банк Восток”.
Небанківських установ: у першому кварталі – ТОВ “ФК “Монблан Фінанс”, ТОВ ФК “Вей Фор Пей”, у другому кварталі – ПТ “Ломбард Донкредіт ТОВ “Інтер-ріелті” і компанія”, ТОВ “ОТП Лізинг”, у третьому кварталі – ПрАТ “СК “Надійна” , ТОВ “НоваПей”, у четвертому кварталі – КС “Кредит-Союз”, ТОВ “Аванс кредит”, ПрАТ “СК “Ультра Альянс”.
У повідомленні наголошується, що план виїзних перевірок складено на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі, враховуючи результати проведеної оцінки ризиків діяльності банків і небанківських установ.
“Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”) і “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”), що надають мікрокредити, отримали найбільшу виручку серед фінансових компаній у 2023 році – відповідно 3,12 млрд грн і 2,33 млрд грн, повідомив Нацбанк на своєму сайті.
Наступну трійку компаній сформували ФК “Е гроші ком”, “Мілоан” і “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus), виручка яких становила від 1,66 млрд грн до 1,46 млрд грн.
За підсумками 2022 року лідерами за виручкою були ТОВ “Фінод”, яке займалося обміном валют і позбавлене Нацбанком у серпні 2023 року всіх ліцензій, і платіжна система “Новапей”, дані якої Нацбанк після переліцензування платіжних систем припинив публікувати. Чистий дохід цих компаній у 2022 році становив відповідно 5,41 і 5,18 млрд грн, тоді як місця з третього до п’ятого посіли “Укр Кредит Фінанс”, “Авентус Україна” і “Е гроші ком” із виручкою від 2,50 млрд грн до 1,27 млрд грн.
За підсумками 2023 року чистий дохід понад 1 млрд грн отримали ще п’ять компаній, з них лише одна не з ринку мікрокредитування: мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”), що отримала 1,38 млрд грн.
Слідом із відносно близькими показниками за виручкою – від 1,33 млрд грн до 1,07 млрд грн ідуть “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”), ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) і “Аванс Кредит”, що продемонстрував найвищу динаміку зростання до попереднього року серед усієї першої десятки – майже в 37 разів.
Із лідерів найбільші витрати на оплату праці у “Споживчого центру” – 167,8 млн грн, або 13,6% від виручки, тоді як у “Аванс Кредиту” вони становили 29,3 млн грн, або 1,8% від виручки.
Згідно з даними НБУ, 2023 року різко покращилася прибутковість компаній: із 40 найбільших представників ринку всі, за винятком Державної іпотечної установи (ДІУ), завершили рік із чистим прибутком, що сумарно становив 1,57 млрд грн, тоді як роком раніше збиткових компаній було 15.
Лідером за чистим прибутком серед фінансових компаній за минулий рік стало ПрАТ “Укрфінжитло” – 5,94 млрд грн. Слідом за ним ідуть “Укр Кредит Фінанс” – 202,7 млн грн, державний Фонд розвитку підприємництва, оператор держпрограм підтримки, – 177,7 млн грн і “Бізпозика” – 177,1 млн грн.
Незначно відстало “Манівео швидка фінансова допомога”, яке заробило 167,7 млн грн, що дало йому змогу частково компенсувати 625,6 млн грн чистого збитку попереднього року.
“Укрфінжитло” також істотно обійшло всіх і за розміром активів – 60,89 млрд грн, що зобов’язане першістю в цих двох категоріях його капіталізації за рахунок ОВДП.
Слідом іде ФК “Авіор”, що спеціалізується на кредитуванні аграріїв, – 12,05 млрд грн, виручка якої склала за минулий рік 125,4 млн грн.
У решти восьми компаній у першій десятці з активами від 8,68 млрд грн до 3,55 млрд грн виручка торік була відсутня, а витрати на зарплату і чистий прибуток були мінімальними.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс із $262,6 млн минулого тижня до $680,4 млн цього, що відповідає показникам на самому початку року, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився з $263,0 млн до $680,9 млн, тоді купівля залишилася на мізерному рівні, хоч і злегка збільшилася – з $0,37 млн до $0,46 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 11 коп. – з 38,7998 грн/$1 до $38,9075 грн/$1. За даними регулятора, він знижувався в першій половині тижня, досягнувши історичного мінімуму в середу – 39,1399 грн/$1, після чого в четвер зміцнився одразу на 21 коп., а потім ще на 2 коп у п’ятницю.
На готівковому ринку курс гривні ослаб за тиждень на 29 коп. На відміну від міжбанківського ринку після зміцнення в четвер з 39,31 грн/$1 до 39,16 грн/$1 у п’ятницю він знову знизився до 39,30 грн/$1.
Динаміка негативного сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу відповідала коливанням гривні в цей час: з $15,4 млн у понеділок воно зросло до $20,7 млн у середу.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Окрім того, рада директорів МВФ у ніч проти п’ятниці схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які повинні надійти протягом двох-трьох днів, а 22 березня до бюджету надійшло $230 млн від Японії в рамках проєкту Світового банку на відновлення сільського господарства.
За прогнозами Нацбанку, Україна з середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Водночас представники Нацбанку на прес-конференції 14 березня зазначили, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
За підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді. Однак через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви знизилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
Лідером із переказу коштів усередині країни в розрізі систем у 2023 році залишилася платіжна система NovaPay, однак частка здійснених через неї переказів знову скоротилася – до 32% із 35% за підсумками першого півріччя 2023 року і 45% за травень-грудень 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ)
Платіжна система Moneycom ТОВ “Свіфт Гарант” за рік наростила свою частку на ринку до 17,57% з 2,51% за травень-грудень 2022 р., перескочивши з сьомого місця в рейтингу на друге, яке раніше займала платіжна система LEO, реєстрацію якої в березні минулого року НБУ відкликав.
У другому півріччі 2023 року Moneycom також обійшла “Фінансовий світ” ТОВ “Українська платіжна система”, наростивши свою частку на ринку на 5,2 процентних пунктів.
Із шостого на третє місце в рейтингу перемістилася PrivatMoney ПриватБанку, чия частка на ринку збільшилася з 2,61% у 2022 році до 15,98% за підсумками 2023 року. Зокрема, протягом другого півріччя минулого року частка PrivatMoney на ринку збільшилася на 10,3 п. п.. Це дало змогу випередити платіжні системи City 24 ФК “Фенікс”, “Фінансовий світ” та “Поштовий переказ” АТ “Укрпошта”, реєстрацію якої в другому півріччі 2023 року Нацбанк відкликав.
У результаті “Фінансовий світ” за рік опустився в рейтингу з третього місця на четверте, хоча його частка і зросла з 12,72% до 15,00% (з невеликим зниженням на 0,6 п.п. у другому півріччі).
Замикає п’ятірку лідерів із показником 5,35% платіжна система “Платисервіс” однойменного ТОВ, яка перескочила з восьмого місця в рейтингу 2022 року (1,74%). Компанії вдалося обійти City 24 ФК “Фенікс”, яка за підсумками 2023 року посіла сьому позицію з часткою 4,16%, розташувавшись між “Поштовим переказом” (5,34%) і LEO (1,48%).
У розрізі учасників частка NovaPay знизилася до 32,23% (з 45,46% у 2022 р. і 35,58% у першому півріччі 2023 р.), з п’ятої на другу позицію перейшов “Свіфт Гарант”, чия частка зросла з 3,79% до 20,66%, з четвертої на третю – ФК “Контрактовий дім” зі зростанням частки з 9,92% до 13,06%, з шостої на четверту – ПриватБанк зі зростанням частки з 2,61% до 12,36%. Замикає цю п’ятірку Укрпошта з 5,35% (12,22%), яка роком раніше була другою.
За даними НБУ, за 2023 рік було здійснено 844,55 млн внутрішньодержавних переказів на суму 728,01 млрд грн (або $19,9 млрд в еквіваленті), середня сума одного переказу в межах України становила 862 грн. Для порівняння за травень-грудень 2022 року переказів було 446,35 млн на 292,6 млрд грн.
Зазначається, що станом на 1 січня поточного року діяльність на території країни здійснювали 35 систем переказу коштів, з яких – 26 резидентських і дев’ять нерезидентських.
Національний банк України (НБУ) 12 березня оголосив про намір укласти з СК “Гардіан” (Київ) договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість становила 338,176 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 180,415 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Ультра Альянс” із ціновою пропозицією 192,442 тис. грн, “Промислово-страхова компанія” – 297,760 тис. грн, “УПСК” -311,216 тис. грн, “ББС Інтшуранс” -332,264 тис. грн.
СК “Гардіан” входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020-го отримала статус повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси “Зелена картка”.
Національний банк України (НБУ) оштрафував ТДВ “СК “Прем’єр Гарант Профі” на суму 595 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
Як повідомляють на сайті регулятора, штраф накладено за неналежне виконання установою обов’язків у повному обсязі подавати на запити Нацбанку достовірну інформацію, документи, копії, виписки з документів, що стосуються виконання установою вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Крім того, штраф накладено за порушення в частині недотримання установою вимог щодо змісту договорів, укладених з агентами, а також у частині нездійснення компанією щодо клієнтів, кінцевим бенефіціарним власником яких є політично значуща особа, заходів щодо отримання дозволу керівника установи для встановлення ділових відносин.
Як повідомлялося, раніше в січні поточного року НБУ вже штрафував СК “Прем’єр Гарант Профі” на суму 51 тис. грн за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу.
СК “Прем’єр Гарант Профі” зареєстрована в 2011 році. Спеціалізується на ризиковому страхуванні. Згідно з даними компанії її акціонером є Олена Єрмолова, яка володіє 99,99% акцій компанії опосередковано через ТОВ “Альфа Лекс ЛТД”.
