Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець 2023 року мали 4 млн 303,12 тис. громадян країн, які не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, повідомляє Євростат.
“Порівняно з кінцем грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%)”, – вказує статистичне відомство.
“Кількість бенефіціарів зменшилася в 5 країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; -0,3%) і Люксембурзі (-10; -0,2%)”, – додав Євростат.
Станом на кінець грудня європейське статистичне відомство повідомляло про дещо більшу кількість біженців зі статусом тимчасового захисту – 4 млн 312,22 тис., однак зниження загального показника за місяць пов’язане зі скороченням даних для Нідерландів – зі 145,62 тис. на кінець грудня до 116,86 тис. на кінець січня.
Останні десять місяців найбільший приріст спостерігався в Німеччині – сумарно понад 204 тис. осіб, за якою йде Чехія – 70,7 тис.
Згідно з даними Євростату, на кінець січня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли одержувачів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 270,15 тис. осіб; 29,5% від загальної кількості), Польща (951,56 тис. осіб; 22,1%) і Чехія (381,19 тис. осіб; 8,9%). Сумарна частка цих трьох країн становить 60,5%.
Євростат уточнює, що порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у січні 2024 року спостерігалася в Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Естонії (26,4), Литві (26,2) і Польщі (25,9), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Мовиться також, що станом на 31 січня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (46,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – трохи більше ніж третину (33,2%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (20,7%) від загальної кількості. Вісім місяців раніше частка жінок була 46,6%, дітей – 34,6% і дорослих чоловіків – 18,8%.
Згідно з представленими даними, у січні четвертою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Іспанія – 197,75 тис., а замикала п’ятірку Болгарія зі 172,28 тис.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець січня 2024 року було також у Румунії – 147,52 тис., Італії – 143,25 тис., Нідерландах – 116,86 тис., Словаччині – 116,01 тис. та Ірландії – 102,80 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Австрії – 83,56 тис., Литві – 75,35 тис., Бельгії – 75,76 тис., Норвегії – 68,15 тис., Франції – 64,73 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат), Фінляндії – 64,95 тис. і Португалії – 59,46 тис.
Далі йдуть Латвія – 44,14 тис., Швеція – 44,39 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 36,64 тис., Угорщина – 34,25 тис., Греція – 27,10 тис., Хорватія – 23,18 тис., Кіпр – 19,53 тис., Люксембург – 4,22 тис., Ісландія – 3,98 тис., Мальта – 1,99 тис. і Ліхтенштейн – 0,57 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювали в 6,004 млн, а загалом у світі – у 6,480 млн, що відповідно на 29 тис. і 30 тис. більше, ніж на початок року.
У самій Україні, за даними ООН на 6 листопада, було 3,674 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з попередньою оцінкою 5,088 млн. “Це (таке значне скорочення) пов’язане не зі значним поверненням ВПО, а, скоріше, передусім, зі зміною методики розрахунку чисельності ВПО. Нова базова цифра чисельності населення, яка використовується для екстраполяції оцінок ВПО, тепер враховує відсутність близько 6,2 млн біженців з України, які більше не перебувають у країні”, – пояснює УВКБ ООН.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб, тоді як у Нацбанку, навпаки, очікують відтоку з України 0,1 млн після 0,2 млн у 2023 році.
Німеччина направляє Україні обладнання та озброєння: до нового пакета військової допомоги увійшли 14 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, 4 машини розмінування WISENT 1; 3 мобільних дистанційно керованих і захищених систем розмінування; 250 наборів для розмінування, повідомляється на сайті уряду ФРН у понеділок.
Згідно з опублікованим оновленим списком поставленої Україні військової допомоги, у ньому також 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами; 22 антидронові системи; 12 терміналів SatCom; 4 автомобілі для прикордонників, а також матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
Пакет надано за рахунок ресурсів Федеральних збройних сил і промисловості, що фінансуються урядом.
Зазначається, що на військову допомогу Україні вже витрачено близько 5 млрд євро (2023 р.) і близько 1,6 млрд євро (2022 р.). Додаткові 2,9 млрд євро було виділено в перші два роки війни на допомогу, яка надійде тільки у 2025-2028 роках.
Загалом, з 24 лютого 2022 року Німеччина поставила матеріали із запасів Федеральних збройних сил на суму приблизно 5,2 млрд євро. Також понад 10 тисяч українських солдатів пройшли військову підготовку в Німеччині. Витрати на це навчання наразі становлять близько 282 млн євро.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2024 року може увійти в рецесію, йдеться в щомісячній доповіді Бундесбанку. На думку німецького центробанку, ВВП країни в січні-березні, найімовірніше, знову незначно знизиться.
У четвертому кварталі 2023 року він скоротився на 0,3% у квартальному вираженні, згідно з попередніми даними Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis). Остаточні дані будуть представлені в п’ятницю.
Як негативні чинники для німецької економіки Бундесбанк зазначає значне зниження попиту на промисловий експорт, ймовірне збереження стриманості споживачів у витратах, підвищену невизначеність щодо кліматичної політики, зменшення портфелів замовлень у промисловості та будівництві, а також страйки, зокрема на залізничному транспорті та в авіації.
Німеччина надасть Україні військову допомогу у 2024 році на суму EUR7,1 млрд, із них готується пакет допомоги на EUR1,1 млрд, повідомив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції в Берліні в п’ятницю.
“Загалом Німеччина на військову допомогу виділила або взяла зобов’язання виділити EUR28 млрд”, – додав він.
Сьогодні, зазначив Шольц, “ми готуємо новий рівень – це EUR1,1 млрд. Це 36 броньованих гаубиць і колісних гаубиць із промислових запасів, 120 тис. шт. амуніції, а також дві системи Skynex і ракети для IRIS-T”, – сказав Шольц.
За його словами, підписана Угода про співпрацю у військовій сфері встановлює, що Німеччина буде і далі підтримувати незалежну Україну, яка обороняється проти російської агресії.
Німеччина, сказав Шольц, “підтримуватиме українських партнерів у розбудові сучасних обороноздатних збройних сил для того, щоб запобігти будь-якій майбутній агресії Росії”. За його словами, “сьогоднішня домовленість охоплює також допомогу в цивільній сфері, наприклад у розмінуванні, забезпеченні енергетичної інфраструктури в Україні та відновленні”.
Своєю чергою, зазначив Шольц, Україна бере на себе відповідальність за продовження реформ, що ведуть до вступу країни в ЄС. “Я маю чітко заявити: звісно, ми всі хочемо, щоб ця війна якнайшвидше закінчилася. Але, на жаль, бачимо, що Росія не готова до тривалого і справедливого миру”, – заявив канцлер.
Він також звернувся до американського Конгресу з проханням про “ухвалення тих рішень, які зараз потрібні Україні, щоб забезпечити фінансову та військову підтримку”.
Як повідомляється на сайті Міністерства оборони Німеччини, у п’ятницю федеральний уряд підготував черговий пакет військової підтримки України на EUR1,13 млрд.
Він включає 18 самохідних гаубиць Panzerhaubitzen-2000 (буде поставлено у 2026-2027 рр., включно з навчанням, запасними частинами і боєприпасами, на додачу до вже запланованих 14), 18 колісних гаубиць RCH 155 (будуть поставлені в 2025-2027 рр. на додачу до запланованих 18), 120 тис. пострілів артилерійських боєприпасів калібру 122 мм (будуть поставлені в 2024 році), другий зенітно-ракетний комплекс SkyNex (буде поставлений у 2025 році), ще 100 ракет IRIS-T SLS (на додачу до раніше запланованих).
“Наша Угода про безпеку з Україною є історичною. Вперше у своїй історії Федеративна Республіка виступає в ролі держави-гаранта. Сьогоднішнє підписання є явною ознакою того, що Німеччина виконує свої збільшені зобов’язання в галузі політики безпеки в Європі. Наш “мюнхенський пакет” вартістю понад EUR1 млрд підтверджує нашу постійну військову підтримку України і показує, що ми виконуємо свою обіцянку постійно підтримувати наших українських партнерів у їхній боротьбі проти російської агресії”, – зазначив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Важливою частиною Конференції з відновлення України 2024 (URC2024) у Берліні 11-12 червня цього року стане професійний форум відновлення, спрямований на досягнення конкретного результату у встановленні контактів між українськими, німецькими та міжнародними зацікавленими сторонами, повідомила міністерка розвитку Німеччини Свенья Шульце (Svenja Schulze).
“Це не пуста конференція, ми хотіли б створити фонд розвитку бізнесу із системними фінансовими інструментами для підтримки, наприклад, малого та середнього бізнесу або підтримки реконструкції на місцях”, – сказала вона на Мюнхенській конференції з безпеки на круглому столі, присвяченому відновленню України.
Шульце зазначила також намір створити центр для надання муніципалітетам необхідної їм інформації, фінансування та послуг навчання.
За її словами, роль муніципалітетів стане однією з чотирьох основних тем, що будуть у центрі уваги URC2024 разом із роллю приватного сектору та приватних інвесторів, процесом вступу до ЄС та необхідними для цього реформами, а також темою людського капіталу та соціального відновлення.
“Нам необхідно мобілізувати приватний сектор. Це дійсно важливо. Бракує державних грошей? – Нам також потрібні приватні гроші. У нас є місцеві та регіональні вимоги: муніципалітети та регіони мають бути частиною цього процесу, і вони мають допомогти в його просуванні”, – пояснила міністр розвитку Німеччини.
За її словами, всі ці теми на Конференції з відновлення також будуть пронизані загальною темою цифровізації, в якій Україна вже досягла вражаючих результатів.
НІМЕЧЧИНА, фонд розвитку бізнесу, центр допомоги муніципалітетам
Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги, до якого увійшов новий зенітний артилерійський комплекс Skynex і боєприпаси до нього, повідомляє прес-служба уряду Німеччини.
Крім того, були передані боєприпаси для систем Patriot і IRIS-T SLM, а також для танків Leorard 2A6.
До пакета допомоги також увійшли 10 БМП Marder, 2 РЛС TRML-4D, 9080 боєприпасів калібру 155 мм, 2 танки для розмінування WISENT, 1 танк-мостоукладач Biber, 3350 бойових касок, 30 систем виявлення дронів, 10 наземних оглядових РЛС GO1, 10 вантажівок Zetros, 3 тягачі 8×8 HX81 і напівпричіп, 34 інших транспортних засоби, 305 штурмових гвинтівок МК 556, 0,75 млн набоїв і 1152 зимових маскувальних сіток.
У майбутньому планується передати також 4 зенітно-ракетні комплекси IRIS-T SLM, ще 1 систему ППО Skynex з боєприпасами до неї, 20 систем виявлення безпілотників, 26 850 бойових шоломів, 41 вантажівку Mercedes, 4 695 штурмових гвинтівок MK 556, 0,45 млн боєприпасів для вогнепальної зброї та 8 000 протитанкових мін.
