Пасажиропотік через український кордон у перший тиждень після Нового року, з 3 по 9 січня, підскочив приблизно на 27% – до 598 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 258 тис. (для порівняння не враховані дані за 7 січня у зв’язку із відсутності статистики Держприкордонслужби за 30 грудня) з 223 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд був ще суттєвішим – до 271 тис. зі 184 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також зросло до 95 тис. з 77 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 342 з 268.
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи на кордоні із Польщею більше всього легкових авто та автобусів очікували проїзду на виїзд з України на ПП “Краківець” – 45 та 8. Черга на ПП “Устилуг” складала 25 авто, на ПП “Угринів” – 15 авто, а на ПП “Шегині” – 12 автобусів.
Проходження кордону зі Словаччиною у ПП “Ужгород” очікували 25 легкових машин та 7 автобусів, у ПП “Малий Березний” – 5 машин.
На кордоні з Угорщиною невелика черга у 5 авто була тільки на ПП “Тиса”, тоді як незвично значні черги були зафіксовані у ПП “Порубне” та “Дякове” на кордоні з Румунією – відповідно 50 та 35 авто, а також на ПП “Мамалига” на кордоні із Молдовою – 35 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні дорівнюють минулорічним. Тоді за аналогічний тиждень з України виїхало 302 тис. людей, а в’їхало 292 тис, тоді як цього тижня – відповідно 295 тис. та 303 тис., хоча потік машин торік був вищим – 117 тис. проти 109 тис., що ймовірно пов’язано із погодними умовами.
Торік в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 16,9%, але наступного тижня було зафіксовано його зниження на 13,3%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 195 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболев, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
Кількість українців, які планують різдвяний та новорічний шопінг, зросла за рік до 75% з 65%, незважаючи на четвертий рік повномасштабної війни, свідчать дані дослідження Deloitte Ukraine “Святковий шопінг 2025”, надані пресслужбою компанії.
“Цьогоріч ми бачимо, що підготовка до свят стає більш зваженою та передбачливою: українці планують покупки раніше, обережніше підходять до витрат і частіше обирають те, що має особисте значення для них і їхніх близьких. Для 51% опитаних процес підготовки подарунків залишається приємним ритуалом, а не стресом. Такі звичні турботи допомагають нам сьогодні підтримувати себе й тих, хто поруч”, – зазначає лідер напряму ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Проте, згідно із результатами дослідження, все більше українців також обирають домашній формат святкування – 68% проти 54% у 2024 році. Дедалі більше українців починають святковий шопінг завчасно: 18% – ще до грудня, тоді як основний період покупок припадає на 1-24 грудня (62%).
Вже четвертий рік поспіль українці не збільшують витрати: 46% готові виділити на шопінг не більше чверті місячного доходу, а 54% планують вкластися у 1 тис.-5 тис. грн, а святкові покупки зосереджують навколо родини (88%) та друзів (40%). Водночас молодь частіше відходить від традиційного сценарію: 49% купують подарунки для себе.
Найчастіше українці роблять святкові покупки у великих і середніх мережах супермаркетів (43%), онлайн-магазини стабільно посідають друге місце (27%), а косметичні магазини (21%) залишаються популярними завдяки попиту на подарунки “для себе і близьких”.
Найпопулярніші інструменти для вибору подарунків – вішлісти (46%), сервіси порівняння цін (54%) і онлайн-відгуки (50%). Рекомендації інфлюенсерів відіграють значно меншу роль – на них орієнтуються лише 9-10% опитаних. І лише 10% респондентів вважають, що наявність ШІ-асистента на онлайн-платформах рітейлерів полегшила б підбір святкових подарунків.
Підкреслюється, що покупців найбільше засмучує відсутність товарів у наявності (27%), надмірна реклама (22%), а також незручні фільтри пошуку (14%).
Разом з тим, 64% українців планують спрямувати частину святкового бюджету на благодійність, і 8 з 10 підтримують насамперед українських захисників на передовій.
“Святкові звички українців відображають не лише споживчі тренди, а й глибші внутрішні зміни. Те, як люди дарують, святкують і шукають радість, сьогодні є важливою частиною їхньої емоційної стійкості. Навіть під час війни українці залишаються спільнотою, яка допомагає, ділиться й створює атмосферу свята одне для одного”, – підсумував Ямпольський.
Дослідження проводилось за допомогою багатоступеневої стратифікованої вибірки, яка представляє населення України за статтю, віком, розміром населеного пункту та видом зайнятості. Збір даних здійснювався шляхом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України. Загалом в опитуванні взяли участь понад 1 тис. респондентів.
Комендантська година на період зимових свят у Києві діятиме, як зазвичай, – з 00:00 до 05:00, повідомляють у телеграм-каналі Київської міської військової адміністрації в неділю.
“На Різдво та Новий Рік у Києві не буде жодних масових заходів – ні ярмарки, ні святкувань. Таке рішення ухвалила Рада Оборони Києва”, – йдеться в повідомленні.
Водночас на Софійській площі в центрі Києва буде коштом меценатів встановлено новорічну ялинку. Початок монтажних робіт з її встановлення заплановано на неділю, 3 грудня.
“Відкриття буде на 6 грудня – День святого Миколая. Ялинка буде встановлена виключно коштом меценатів – без витрат бюджетних коштів на облаштування новорічної красуні та на електроенергію”, – розповіли у військовій адміністрації.
В Умань (Черкаська область) на святкування Рош га-Шана прибуло понад 35 тис. паломників, надзвичайних подій не було, повідомив голова Національної поліції України Іван Виговський.
“Не дивлячись на підвищені ризики та велику кількість прибулих, правоохоронці тримають ситуацію під контролем, надзвичайних подій не сталося”, – повідомляється в телеграм-каналі Нацполіції за результатами відвідування Виговським Умані.
Як зазначається, поліція працює в посиленому режимі, організовано роботу трьох фільтраційних місць зі сканерами багажу, стаціонарні пости, пункт візової підтримки, контрольно-пропускні групи, збільшено кількість слідчо-оперативних груп.
Цілодобово працює координаційний штаб у складі представників Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, Державної міграційної та інших служб.
“Також разом із нашими поліцейськими несуть службу поліцейські держави Ізраїль, які прибули з метою посилення заходів безпеки та допомоги туристам”, – зазначили в Нацполіції.
У 2023 році Рош га-Шана (єврейський Новий рік) відзначають із 15 до 17 вересня.
У новорічну ніч близько 10 тис. пасажирів подорожуватимуть у 86 потягах АТ “Укрзалізниця” (УЗ), повідомила прес-служба “УЗ” у п’ятницю.
Компанія нагадала, що на період новорічних і різдвяних свят призначено 17 додаткових пасажирських потягів. Ще двом потягам продовжено маршрут і чотирьом збільшено періодичність курсування.
Згідно з даними “УЗ”, залізничники вже фіксують 20-відсоткове збільшення продажів квитків порівняно з сезоном 2020/2021 на пікові дати зимових перевезень: 29, 30 грудня 2021 року і 2, 8, 9 січня 2022 року.
Крім того, як зазначається, спостерігається зростання пасажиропотоку до залізничних станцій, розташованих біля курортів українських Карпат: Татарів (Буковель), Ворохта, Яремче і Ясіня.
Раніше, 30 грудня 2021 року “Укрзалізниця” відправила в перший рейс двоповерховий електропоїзд Skoda за маршрутом №747 Київ-Львів.
