Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
Експорт зернових залізничним транспортом у напрямку морських портів зберігає стабільні темпи та формує 91% у структурі загальних залізничних відправлень агропродукції, повідомили аналітики компанії Spike Brokers.
За даними моніторингу у лютому, у напрямку портів перевезено 1,368 млн тонн зернових, що на 0,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу позитивну динаміку демонструє термінал ТІС у порту “Чорноморськ” (+54%), тоді як у дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі, зафіксовано суттєве падіння обсягів (-60%). Наразі в напрямку портів Великої Одеси рухається понад 11 тис. вагонів із зерном, а середньодобове навантаження на мережі у цьому напрямку зросло до 1 172 вагонів на добу.
“Західний коридор фактично став у лютому базовим каналом експорту олії залізничним транспортом, а частка кордону у цьому сегменті зросла до 66%”, – зазначили аналітики.
Водночас автомобільний експорт агропродукції у лютому склав 185 тис. тонн. Географічно домінує польський напрямок (близько 50% потоку), де щодобово оформлюється 4,0-5,3 тис. тонн вантажів.
Структурно автоканал орієнтований на продукцію з доданою вартістю: за 19 днів місяця експортовано 15,6 тис. тонн м’яса птиці, а також значні обсяги хлібобулочних (6,4 тис. тонн) і кондитерських виробів (4,5 тис. тонн).
У сегменті залізничних перевезень олії спостерігається кардинальна переорієнтація на сухопутні переходи: експорт через кордон зріс на 112% до 56,9 тис. тонн. Найбільший приріст зафіксовано на переходах Чоп (+410%) та Мостиська II (+310%). Натомість морський експорт олії залізницею скоротився на 36% (до 29,1 тис. тонн), а частка портів у цьому сегменті впала до 34%.
Аналогічна тенденція спостерігається і для шротів, де 75% обсягів (113,6 тис. тонн) відвантажується через сухопутні кордони, резюмували в Spike Brokers.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, обговорив нові можливості розвитку на ринку ЄС, узгодив перспективи поглиблення партнерства з іспанським постачальником соняшникові та оливкові олії Aceites Abril, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Зазначається, що темою зустрічі в Оренсе (Іспанія) було розширення постачання рослинних олій до Європи та адаптація логістики. Сторони обговорили асортимент, потенційні обсяги та практичні рішення для забезпечення стабільності та прогнозованості експорту.
“Ми говорили про конкретні речі: логістику, гнучкість поставок і можливості розширення асортименту для ЄС. Для нас важливо будувати передбачувані, довгострокові моделі співпраці. Продовжуємо розвивати партнерства в ЄС, фокусуючись на стабільності постачання, ефективних комерційних рішеннях і довгостроковій взаємовигідній співпраці”, — розповів директор з трейдингу олій та протеїнів агрохолдингу Андрій Паладій, слова котрого наведено в повідомленні.
Іспанська компанія Aceites Abril S.A. заснована у 1962 році, є одним із провідних сімейних виробників рослинних олій в Іспанії. Спеціалізується на випуску оливкової олії категорій Extra Virgin та Virgin, а також соняшникової, соєвої та виноградної олій. Підприємство володіє заводом у промисловій зоні Сан-Сібрао-дас-Віньяс і власним логістичним терміналом у порту Віго, який забезпечує експорт продукції до понад 60 країн світу. Компанія стабільно входить до десятки найбільших гравців галузі в Іспанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
В Україні знизилися закупівельні ціни на соняшник через зупинку експорту олії та шроту внаслідок російського удару по олійноекстракційному заводі (ОЕЗ) в порту “Південний”, повідомила Електронна зернова біржа.
За даними біржі, українські переробники на тлі пошкодження терміналу з перевалки рослинних олій на олійноекстракційному заводі, призупинення морського експорту та через зростання ризиків атак на інші заводи різко знизили закупівельні ціни на соняшник.
“Закупівельні ціни на соняшник вчора (понеділок – ІФ-У) впали на 1000-1300 грн/т – до 27000-27500 грн/т, або $560-570 за тонну (без ПДВ) з доставкою на завод”, – розповіли на біржі.
Наразі переробники мають достатні запаси соняшнику, констатували фахівці, але зупинка морського експорту змусить переорієнтовувати експорт через західний кордон, як було у 2022 році, що збільшить логістичні витрати.
Як повідомлялось, уночі 22 грудня армія РФ атакувала портову та енергетичну інфраструктуру Одеської області, в результаті чого загорілися контейнери з борошном та олією. Унаслідок атаки 23 грудня на портову інфраструктуру Одеси також було пошкоджено судно під прапором Лівану, яке перевозило українську сою.
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
