ПрАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” (ЧОЖК) з групи Vioil у січні-червні 2026 року скоротило чистий збиток на 47,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 48,8 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід від реалізації продукції за перше півріччя збільшився на 33,9% – до 319,6 млн грн.
Згідно зі звітністю, у січні-червні цього року підприємство отримало валовий прибуток 0,5 млн грн проти валового збитку 40,9 млн грн за торішній аналогічний період, тоді як операційний збиток скоротився на 46,8% – до 49,1 млн грн.
У документі зазначається, що у другому кварталі ЧОЖК провів тендер на вибiр органiзацiї для виконання проєктних робiт iз будiвництва на терииторії комбінату олiйно-екстракцiйного комплексу зi збiльшенням продуктивностi до 1800 тонн/добу за насiнням соняшнику, тоді як поточна складає 500 тонн на добу. Вже були виконані роботи з розробки технiко-економiчного обгрунтування з вiзуалiзацiєю щодо такого будiвництва.
Окрім того було розроблено проєкт модернiзацiї котла ДКВР-20-13 з метою зменшення спалювання лушпиння та отримано обладнання для впровадження схеми грануляцiї макухи перед екстракцiєю з метою збiльшення продуктивностi ОЕЗ та зниження витрат за рахунок зменшення олiйностi шроту.
Як зазначається у звіті, за пiдсумками другого кварталу 2026 року було перероблено 12,29 тис. тонн насiння соняшнику; 5,93 тис. тонн сої, обсяги виробництва соняшникової нерафiнованої олiї становили 5,47 тис. тонн; соєвої нерафiнованої олiї – 1,38 тис. тонн, соняшникового шроту – 4,82 тис. тонн, соєвого шроту 4,49 тис. тонн. Олiї соняшникової рафiнованої дезодорованої було вироблено 0,05 тис.тонн.
Зазначається, що показник використання потужностi олiйно-екстракцiйного заводу за другий квартал 2026 року склав 52,15%, цеху очищення олiї – 0,92%, а лушпиння соняшникового гранульованого було вироблено 0,86 тис. тонн. Частину лушпиння спалюють у котельнi комбiнату, отримана пара використовується для забезпечення технологiчних процесiв на виробництвах комбiнату та для опалення примiщень. Теплової енергiї в звiтному перiодi виробили 6,01 тис. Гкал.
Станом на 30 червня 2026 року на рахунках комбінату було 1,2 млн грн проти 8,3 млн грн на початку року. Водночас підприємство не мало банківських кредитів – ні довгострокових, ні короткострокових.
До складу ЧОЖК входять- олiйно-екстракцiйний цех потужністю 500 тонн насіння соняшнику на добу (переробляється фактично 470-490т на добу), склади насiння на 7,5 тис. тонн та металевi силоси на 2,4 тис. тонн, елеватор шроту на 2 тис. тонн; дiльниця гранулювання лушпиння потужнiстю до 45 тонн на добу та резервуари для зберiгання олiї об’ємом до 5000 куб. м.
Середня кількість працівників комбінату у І півріччі 2026 року становила 313 осіб.
Підприємство входить в промислову групу “Vioil” – одного з провідних виробників соняшникової олії в Україні.
У 2025 році ЧОЖК отримав 768,4 млн грн виторгу, що на 51,2% менше, ніж 2024 року, та 144,1 млн грн чистого збитку проти 14,3 млн грн чистого прибутку рік тому.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому прогнозі знизило прогноз експорту сої та соєвого шроту з України у 2026/2027 маркетинговому році (МР, вересень 2026р.-серпень 2027р.) на 0,25 млн тонн – відповідно до 2,15 млн тонн та 1,25 млн тонн.
Такі зміни Мінсільгосп США пояснює зменшенням посівних площ та зменшенням врожаю сої цього року.
Загалом прогноз експорту олійних культур з України у 2026/2027 МР також знижено на 0,25 млн тонн – до 4,85 млн тонн, але це більше, ніж 4,24 млн тонн у 2025/2026 МР, хоча й значно менше за 7,39 млн тонн ще роком раніше.
Щодо переробки олійних, то Мінсільгосп США у 2026/2027 МР очікує її в Україні на рівні 16,9 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше, аніж у липневому звіті. Це більше за показник як 2025/2026 МР (14,8 млн тонн), так і 2024/2025 МР (15,7 млн тонн).
USDA також погіршило оцінку експорту соняшникової олії з України у 2025/2026 році на 0,275 млн тонн – до 4,1 млн тонн.
Всі інші оцінки врожаю, переробки, виробництва та експорту на 2025/2026 МР та 2026/2027 МР залишені без змін.
Так, загальний прогноз експорту рослинних олій з України у 2026/2027 МР збережено на рівні 6,13 млн тонн порівняно із 5,15 млн тонн 2025/2026 МР, у тому числі відповідно соняшникової – 4,95 млн тонн проти 4,1 млн тонн, соняшникового шроту – 3,3 млн тонн порівняно із 2,9 млн тонн у 2025/26 МР, насіння соняшнику – 0,1 млн тонн проти 0,04 млн тонн
За оцінкою Мінсільгоспу США, цього МР переробка соняшнику в Україні зросте до 12,775 млн тонн з 10,8 млн тонн роком раніше, внутрішнє споживання соняшникового шроту – до 1,875 млн тонн з 1,65 млн тонн, олії – до 0,47 млн тонн з 0,455 млн тонн.
Врожай соняшнику USDA цього року прогнозує у 13 млн тонн, виробництво соняшникової олії – 4,418 млн тонн, шроту – 5,204 млн тонн.
Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року) наростив переробку олійних культур на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 986 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті.
“Компанія Kernel переробила 986 тис. тонн олійних культур протягом січня-березня 2026 року, що на 17% більше, ніж у попередньому році, завдяки покращеній наявності та закупівлі насіння соняшнику на внутрішньому ринку, залишаючись при цьому загалом стабільною у порівнянні з попереднім кварталом. Насіння соняшнику склало більшу частину обсягу переробки, тоді як соєві боби та ріпак сприяли загальному використанню на олійних переробних заводах групи”, – зазначено у документі.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії за звітний період збільшилася на 7% і досягла 373 тис. тонн, що корелюється з динамікою переробки. У структурі продажів на бутильовану соняшникову олію припало 19 тис. тонн.
Обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у січні-березні становив 511 тис. тонн. За даними агрохолдинга, такий результат відображає затяжну збиральну кампанію в Україні, а також зростання обсягів приймання продукції від сторонніх постачальників. Сукупно за дев’ять місяців 2026 ФР цей показник сягнув 4 млн тонн.
У “Кернелі” підкреслили, що річне зростання за заготівлею на 50% зумовлене зміною структури посівів: частка кукурудзи в урожаї-2025 зросла до 48% проти 24% у попередньому сезоні.
Експорт зерна з України у третьому кварталі ФР склав 1,5 млн тонн, фактично зберігши рівень попереднього кварталу. Стримувальними факторами стали повільні темпи продажів з боку фермерів, дефіцит електроенергії та зростання логістичних витрат.
Водночас перевалка через експортні термінали групи зросла на 4% порівняно з минулим ФР і на 6% до попереднього кварталу – до 2,6 млн тонн. У загальному обсязі вантажопереробки зерно зайняло 73%, олії – 14%, шроти – решту.
“У сукупності, пропускна здатність терміналів за дев’ять місяців 2026 фінансового року склала 6,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у попередньому році, на тлі операційних перебоїв, спричинених посиленням атак на порти Чорного моря та несприятливими погодними умовами”, – підсумували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
Експорт зернових залізничним транспортом у напрямку морських портів зберігає стабільні темпи та формує 91% у структурі загальних залізничних відправлень агропродукції, повідомили аналітики компанії Spike Brokers.
За даними моніторингу у лютому, у напрямку портів перевезено 1,368 млн тонн зернових, що на 0,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу позитивну динаміку демонструє термінал ТІС у порту “Чорноморськ” (+54%), тоді як у дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі, зафіксовано суттєве падіння обсягів (-60%). Наразі в напрямку портів Великої Одеси рухається понад 11 тис. вагонів із зерном, а середньодобове навантаження на мережі у цьому напрямку зросло до 1 172 вагонів на добу.
“Західний коридор фактично став у лютому базовим каналом експорту олії залізничним транспортом, а частка кордону у цьому сегменті зросла до 66%”, – зазначили аналітики.
Водночас автомобільний експорт агропродукції у лютому склав 185 тис. тонн. Географічно домінує польський напрямок (близько 50% потоку), де щодобово оформлюється 4,0-5,3 тис. тонн вантажів.
Структурно автоканал орієнтований на продукцію з доданою вартістю: за 19 днів місяця експортовано 15,6 тис. тонн м’яса птиці, а також значні обсяги хлібобулочних (6,4 тис. тонн) і кондитерських виробів (4,5 тис. тонн).
У сегменті залізничних перевезень олії спостерігається кардинальна переорієнтація на сухопутні переходи: експорт через кордон зріс на 112% до 56,9 тис. тонн. Найбільший приріст зафіксовано на переходах Чоп (+410%) та Мостиська II (+310%). Натомість морський експорт олії залізницею скоротився на 36% (до 29,1 тис. тонн), а частка портів у цьому сегменті впала до 34%.
Аналогічна тенденція спостерігається і для шротів, де 75% обсягів (113,6 тис. тонн) відвантажується через сухопутні кордони, резюмували в Spike Brokers.
