Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, обговорив нові можливості розвитку на ринку ЄС, узгодив перспективи поглиблення партнерства з іспанським постачальником соняшникові та оливкові олії Aceites Abril, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
Зазначається, що темою зустрічі в Оренсе (Іспанія) було розширення постачання рослинних олій до Європи та адаптація логістики. Сторони обговорили асортимент, потенційні обсяги та практичні рішення для забезпечення стабільності та прогнозованості експорту.
“Ми говорили про конкретні речі: логістику, гнучкість поставок і можливості розширення асортименту для ЄС. Для нас важливо будувати передбачувані, довгострокові моделі співпраці. Продовжуємо розвивати партнерства в ЄС, фокусуючись на стабільності постачання, ефективних комерційних рішеннях і довгостроковій взаємовигідній співпраці”, — розповів директор з трейдингу олій та протеїнів агрохолдингу Андрій Паладій, слова котрого наведено в повідомленні.
Іспанська компанія Aceites Abril S.A. заснована у 1962 році, є одним із провідних сімейних виробників рослинних олій в Іспанії. Спеціалізується на випуску оливкової олії категорій Extra Virgin та Virgin, а також соняшникової, соєвої та виноградної олій. Підприємство володіє заводом у промисловій зоні Сан-Сібрао-дас-Віньяс і власним логістичним терміналом у порту Віго, який забезпечує експорт продукції до понад 60 країн світу. Компанія стабільно входить до десятки найбільших гравців галузі в Іспанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
В Україні знизилися закупівельні ціни на соняшник через зупинку експорту олії та шроту внаслідок російського удару по олійноекстракційному заводі (ОЕЗ) в порту “Південний”, повідомила Електронна зернова біржа.
За даними біржі, українські переробники на тлі пошкодження терміналу з перевалки рослинних олій на олійноекстракційному заводі, призупинення морського експорту та через зростання ризиків атак на інші заводи різко знизили закупівельні ціни на соняшник.
“Закупівельні ціни на соняшник вчора (понеділок – ІФ-У) впали на 1000-1300 грн/т – до 27000-27500 грн/т, або $560-570 за тонну (без ПДВ) з доставкою на завод”, – розповіли на біржі.
Наразі переробники мають достатні запаси соняшнику, констатували фахівці, але зупинка морського експорту змусить переорієнтовувати експорт через західний кордон, як було у 2022 році, що збільшить логістичні витрати.
Як повідомлялось, уночі 22 грудня армія РФ атакувала портову та енергетичну інфраструктуру Одеської області, в результаті чого загорілися контейнери з борошном та олією. Унаслідок атаки 23 грудня на портову інфраструктуру Одеси також було пошкоджено судно під прапором Лівану, яке перевозило українську сою.
Складна ситуація у портах Одеси та проблеми з логістикою обмежують активність у секторі олійних культур в Україні, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ракетні атаки російської армії на українські порти, пошкодження терміналів, складів та іншої інфраструктури стане причиною скорочення відвантажень у найближчі місяці і може дестабілізувати ситуацію на світовому аграрному ринку”, – пояснили аналітики.
Вони зазначили, що минулого тижня на українському експортному ринку соєвих бобів призупинився ріст цін, що було обумовлено як ракетними атаками на порти, так і тиском з боку світового ринку, при тому, що попит на українську сою залишався досить високим, а темпи експорту у першій половині грудня зростали.
Експерти додали, що ціни попиту на ГМ сою в українських портах поки що залишалися на максимальних рівнях з серпня 2024 року – $420-425 за тонну (СРТ-порт).
“Євросоюз остаточно відклав ще на рік впровадження регламенту EUDR, що дозволить компаніям збільшити поставки сої та соєвого шроту у даному напрямку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Агрохолдинг “Кернел” у жовтні-грудні 2023 року спрямував додаткові інвестиції на відновлення перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, яка довго простоювала і яку придбав у липні 2023 року, що дало змогу в січні 2024 року почати навантаження першого судна із соняшниковою олією.
“Це стало важливою віхою у відродженні підприємства”, – повідомляється в квартальному звіті “Кернел”, оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі.
У ньому також зазначається, що в грудні 2023 року “Кернел” завершив придбання за $24,75 млн 100% корпоративних прав у ТОВ “Рені-Ойл” – терміналі в порту “Рені” з перевалки соняшникової олії з одноразовим зберіганням 15 тис. тонн олії. Вказується, що цей актив, розташований на Дунаї, має важливе значення для групи, забезпечуючи можливість експорту соняшникової олії навіть у разі блокади портів Чорного моря.
Згідно зі звітом, у грудні 2023 року “Кернел” придбала балкер вантажопідйомністю 50 тис. тонн зерна, який став третім судном у флоті компанії і значно доповнив транспортно-логістичні можливості групи.
Крім того, у грудні 2023 року “Кернел” запустив п’яту когенераційну теплоелектростанцію на одному зі своїх олійноекстракційних заводів, встановлена потужність якої становить 21 МВт, що сприяє підвищенню стійкості до ризику потенційного відключення електроенергії.
“Відповідно до плану група веде роботи по введенню в експлуатацію нового сучасного заводу з переробки олійних культур, розташованого в Хмельницькій області, який заплановано ввести в експлуатацію навесні 2024 року. На момент публікації цього звіту вже почалися пусконалагоджувальні роботи. Завод потужністю 1 млн тонн насіння соняшнику на рік стане найбільшим в Україні”, – зазначено також у документі.
У ньому уточнюється, що в жовтні-грудні 2023 року на інвестиції з придбання основних засобів пішло $41 млн, включно з купівлею Supramax-балкера.
Як повідомлялося, в серпні минулого року “Кернел” повідомив про купівлю за $19,4 млн складських потужностей для перевалки рослинних олій у порту “Чорноморськ”, а також за $24,75 млн – терміналу з перевалки соняшникової олії в порту “Рені” (обидва – Одеська обл.).
“Одноразове зберігання соняшникової олії в обсязі 105 тис. тонн дасть змогу групі не зупиняти роботу переробних заводів у разі перебоїв у транспортуванні, як це було у 2022-2023 фінансових роках, і згладжувати логістику”, – коментував тоді агрохолдинг ці придбання. “Кернел” додавав, що розширення інфраструктури має “життєво важливе значення” для агрохолдингу напередодні введення в експлуатацію Старокостянтинівського олійноекстракційного заводу (ОЕЗ) у Хмельницькій області.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
