Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому прогнозі знизило прогноз експорту сої та соєвого шроту з України у 2026/2027 маркетинговому році (МР, вересень 2026р.-серпень 2027р.) на 0,25 млн тонн – відповідно до 2,15 млн тонн та 1,25 млн тонн.
Такі зміни Мінсільгосп США пояснює зменшенням посівних площ та зменшенням врожаю сої цього року.
Загалом прогноз експорту олійних культур з України у 2026/2027 МР також знижено на 0,25 млн тонн – до 4,85 млн тонн, але це більше, ніж 4,24 млн тонн у 2025/2026 МР, хоча й значно менше за 7,39 млн тонн ще роком раніше.
Щодо переробки олійних, то Мінсільгосп США у 2026/2027 МР очікує її в Україні на рівні 16,9 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше, аніж у липневому звіті. Це більше за показник як 2025/2026 МР (14,8 млн тонн), так і 2024/2025 МР (15,7 млн тонн).
USDA також погіршило оцінку експорту соняшникової олії з України у 2025/2026 році на 0,275 млн тонн – до 4,1 млн тонн.
Всі інші оцінки врожаю, переробки, виробництва та експорту на 2025/2026 МР та 2026/2027 МР залишені без змін.
Так, загальний прогноз експорту рослинних олій з України у 2026/2027 МР збережено на рівні 6,13 млн тонн порівняно із 5,15 млн тонн 2025/2026 МР, у тому числі відповідно соняшникової – 4,95 млн тонн проти 4,1 млн тонн, соняшникового шроту – 3,3 млн тонн порівняно із 2,9 млн тонн у 2025/26 МР, насіння соняшнику – 0,1 млн тонн проти 0,04 млн тонн
За оцінкою Мінсільгоспу США, цього МР переробка соняшнику в Україні зросте до 12,775 млн тонн з 10,8 млн тонн роком раніше, внутрішнє споживання соняшникового шроту – до 1,875 млн тонн з 1,65 млн тонн, олії – до 0,47 млн тонн з 0,455 млн тонн.
Врожай соняшнику USDA цього року прогнозує у 13 млн тонн, виробництво соняшникової олії – 4,418 млн тонн, шроту – 5,204 млн тонн.
Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у третьому кварталі 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року) наростив переробку олійних культур на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 986 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті.
“Компанія Kernel переробила 986 тис. тонн олійних культур протягом січня-березня 2026 року, що на 17% більше, ніж у попередньому році, завдяки покращеній наявності та закупівлі насіння соняшнику на внутрішньому ринку, залишаючись при цьому загалом стабільною у порівнянні з попереднім кварталом. Насіння соняшнику склало більшу частину обсягу переробки, тоді як соєві боби та ріпак сприяли загальному використанню на олійних переробних заводах групи”, – зазначено у документі.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії за звітний період збільшилася на 7% і досягла 373 тис. тонн, що корелюється з динамікою переробки. У структурі продажів на бутильовану соняшникову олію припало 19 тис. тонн.
Обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у січні-березні становив 511 тис. тонн. За даними агрохолдинга, такий результат відображає затяжну збиральну кампанію в Україні, а також зростання обсягів приймання продукції від сторонніх постачальників. Сукупно за дев’ять місяців 2026 ФР цей показник сягнув 4 млн тонн.
У “Кернелі” підкреслили, що річне зростання за заготівлею на 50% зумовлене зміною структури посівів: частка кукурудзи в урожаї-2025 зросла до 48% проти 24% у попередньому сезоні.
Експорт зерна з України у третьому кварталі ФР склав 1,5 млн тонн, фактично зберігши рівень попереднього кварталу. Стримувальними факторами стали повільні темпи продажів з боку фермерів, дефіцит електроенергії та зростання логістичних витрат.
Водночас перевалка через експортні термінали групи зросла на 4% порівняно з минулим ФР і на 6% до попереднього кварталу – до 2,6 млн тонн. У загальному обсязі вантажопереробки зерно зайняло 73%, олії – 14%, шроти – решту.
“У сукупності, пропускна здатність терміналів за дев’ять місяців 2026 фінансового року склала 6,9 млн тонн, що на 6% менше, ніж у попередньому році, на тлі операційних перебоїв, спричинених посиленням атак на порти Чорного моря та несприятливими погодними умовами”, – підсумували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Експорт рапсової олії з України в липні-лютому 2025/26 маркетингового року зріс у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого сезону, а валютна виручка збільшилася у 2,7 раза, повідомила асоціація «Укроліяпром».
В об’єднанні також повідомили про різке зростання в сегменті рапсового шроту. За підсумками перших восьми місяців сезону його експорт збільшився в 2,3 рази, тоді як валютна виручка зросла на 85%.
В «Укроліяпромі» вважають таку динаміку свідченням стратегічного переходу галузі від експорту сировини до продажу продукції з вищою доданою вартістю.
За оцінкою асоціації, саме нарощування переробки ріпаку, поряд із соєю, дозволило компенсувати дефіцит насіння соняшнику та зберегти завантаження олійних підприємств на стабільному рівні.
Галузь при цьому продовжує працювати в складних умовах. Серед головних ризиків об’єднання називає обмеження в енергопостачанні, ризики для експорту через морські порти та вразливість залізничної логістики.
Загалом олійно-жирова продукція залишається однією з ключових статей українського експорту. За даними «Укроліяпром», її частка в загальному експорті товарів становить 19,2%, або $7,737 млрд.
Експорт зернових залізничним транспортом у напрямку морських портів зберігає стабільні темпи та формує 91% у структурі загальних залізничних відправлень агропродукції, повідомили аналітики компанії Spike Brokers.
За даними моніторингу у лютому, у напрямку портів перевезено 1,368 млн тонн зернових, що на 0,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільшу позитивну динаміку демонструє термінал ТІС у порту “Чорноморськ” (+54%), тоді як у дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі, зафіксовано суттєве падіння обсягів (-60%). Наразі в напрямку портів Великої Одеси рухається понад 11 тис. вагонів із зерном, а середньодобове навантаження на мережі у цьому напрямку зросло до 1 172 вагонів на добу.
“Західний коридор фактично став у лютому базовим каналом експорту олії залізничним транспортом, а частка кордону у цьому сегменті зросла до 66%”, – зазначили аналітики.
Водночас автомобільний експорт агропродукції у лютому склав 185 тис. тонн. Географічно домінує польський напрямок (близько 50% потоку), де щодобово оформлюється 4,0-5,3 тис. тонн вантажів.
Структурно автоканал орієнтований на продукцію з доданою вартістю: за 19 днів місяця експортовано 15,6 тис. тонн м’яса птиці, а також значні обсяги хлібобулочних (6,4 тис. тонн) і кондитерських виробів (4,5 тис. тонн).
У сегменті залізничних перевезень олії спостерігається кардинальна переорієнтація на сухопутні переходи: експорт через кордон зріс на 112% до 56,9 тис. тонн. Найбільший приріст зафіксовано на переходах Чоп (+410%) та Мостиська II (+310%). Натомість морський експорт олії залізницею скоротився на 36% (до 29,1 тис. тонн), а частка портів у цьому сегменті впала до 34%.
Аналогічна тенденція спостерігається і для шротів, де 75% обсягів (113,6 тис. тонн) відвантажується через сухопутні кордони, резюмували в Spike Brokers.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
