Державний Ощадбанк (Київ) уклав перший кредитний договір на 28,7 млн грн під 9% річних за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на встановлення газопоршневої електроустановки потужністю 2,5 МВт, повідомляється на сайті фінустанови.
“Клієнт, який постачає сировину багатьом українським виробникам товарів першої необхідності, отримає кредит на суму 28,7 млн грн строком на 5 років. Потужність установки – 2,5 МВт; це убезпечить виробництво на випадок тривалого вимкнення електроенергії”, – уточнюється в прес-релізі.
Назву компанії банк не розкриває.
Як повідомлялося, уряд у другій декаді липня запустив кредитування підприємців і бізнесу за програмою “Доступні кредити 5-7-9” для придбання та встановлення газотурбінних, газопоршневих або біогазових генерувальних установок. Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, а термін кредитування – до 10 років.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 червня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (415,82 млрд грн) за загальними активами серед 63 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Державний Ощадбанк збільшив кредитний ліміт для СТОВ “Дружба-Нова”, найбільшого кластеру агрохолдингу “Кернел”, майже вчетверо – з 340 млн грн до 1,253 млрд грн, повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, фінанси надаються для поповнення обігових коштів виробника сільгосппродукції. Завдяки залученим коштам компанія зможе забезпечити ефективну збиральну та посівну кампанії в поточному році, що призведе до збільшення валютних надходжень від українського експорту.
“Підтримка аграрної галузі продовжує залишатися для нас пріоритетом під час війни, адже це не тільки продовольча безпека, а й один із головних драйверів нашої економіки та валютних надходжень в Україну”, – заявив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
У банку уточнили, що кредитний портфель групи компаній “Кернел” в Ощадбанку становить уже понад 2,2 млрд грн.
СТОВ “Дружба-Нова” – один з найбільших земельних кластерів Кернел, який обробляє понад 110 тис. га в Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. Спеціалізується на рослинництві та тваринництві.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 травня 2024 року Ощадбанк посідав 2-е місце (403,61 млрд грн) за загальними активами серед 63 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Державний Ощадбанк (Київ) за січень-червень 2024 року одержав 8,81 млрд грн чистого прибутку, що на 29%, або майже 2 млрд грн перевершує результат за аналогічний період минулого року, повідомила фінустанова у вівторок.
«Така динаміка свідчить про ефективність реалізації військової стратегії Ощаду», – прокоментували результати в держбанку.
Уточнюється, що за січень-червень банк отримав 2,7 млрд грн чистого прибутку від переоцінки фінансових інструментів у портфелі цінних паперів, а в червні чистий прибуток Ощаду становив 74 млн грн.
Чистий процентний дохід банку за півріччя збільшився майже на 26% – до 10,96 млрд грн, а чистий непроцентний підвищився на близько 13% – до 4,09 млрд грн.
«Такого результату досягнуто, зокрема, завдяки нарощуванню кредитування бізнесу та домогосподарств: відповідні кредитні портфелі протягом перших шести місяців року збільшилися як у представників великих корпорацій, так і в представників мікро-, малого середнього бізнесу та фізичних осіб», – пояснює Ощадбанк.
Згідно з релізом, операційний прибуток фінустанови за перше півріччя 2024 року перевищив 7 млрд грн, що на чверть краще за результат за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що Ощад має у своєму розпорядженні достатній запас ліквідності та капіталу. Зокрема, показник адекватності регулятивного капіталу банку (НРК) станом на 1 липня 2024 року становив 14,35% при встановленому нормативі НБУ 10%.
«Ми задоволені досягнутими результатами, спричиненими стабільною роботою Ощадбанку та успішною адаптацією до умов воєнного часу. Одне з наших головних завдань зараз – зробити так, щоб ці результати ще більше заробили на користь реального сектору економіки для забезпечення стабільного відновлення та подальшого розвитку країни», – зазначив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
За його словами, банк наразі приділяє особливу увагу забезпеченню клієнтів доступними фінансовими ресурсами для відновлення енергоінфраструктури та зміцненню енергонезалежності бізнесу і громадян.
Згідно з даними НБУ, чистий прибуток банку за минулий рік становив 6,84 млрд грн. Станом на 1 червня 2024 року Ощад посідав друге місце за загальними активами (415,82 млрд грн) серед 63 діючих банків.
АТ “Ощадбанк” 17 червня відкрило пропозиції учасників тендера на добровільне медичне страхування співробітників із бюджетом 114,8 млн грн, повідомляється в системі електронних закупівель “Прозорро”.
Згідно з повідомленням, цінова пропозиція єдиного учасника тендера СК “ВУСО” склала 114,2 млн грн.
Як повідомлялося, компанія була переможцем аналогічного тендера роком раніше.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу у вигляді штрафу до державного Ощадбанку в розмірі 33,76 млн грн, до банку «Південний» – 11,05 млн грн і А-Банку – 10,05 млн грн, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з ним, Ощад був оштрафований за неналежну організацію первинного фінмоніторингу в частині зобов’язання розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (ПДВ/ФТ) і відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками.
Зазначається, що серед інших причин накладення штрафу на фінустанову – неналежне виконання банком зобов’язання щодо імплементації системи автоматизації, застосування ризик-орієнтованого підходу, а також перевірки нових та існуючих клієнтів.
Банк «Південний» оштрафовано за неналежне виконання посилених заходів перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим, несвоєчасне подання документів на запити НБУ щодо виконання вимог законодавства ПДВ/ФТ, а також за невиявлення всіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, притаманних діловим відносинам з клієнтами.
А-Банк отримав штраф у зв’язку з неналежною перевіркою РЕРів, нових та існуючих клієнтів, а також неналежним застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Крім того, центробанк оштрафував ТОВ «Даймонд Пей» (ТМ DPAY, Дніпро) Вікторії Голубєвої з оборотом 2,6 млрд грн 2023 року на 13,06 млн грн за низку порушень у частині первинного фінмоніторингу. Згідно з інформацією на сайті компанії, це сервіс для організації приймання платежів і здійснення переказів в інтернеті, а серед основних послуг зазначено оплату на гральних сайтах, зокрема, Favbet.
Державні ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк від початку повномасштабного вторгнення РФ придбали найбільшу кількість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і стали лідерами ринку за портфелем держоблігацій з 316 млрд грн, 154,2 млрд грн і 130,5 млрд грн відповідно.
“Переважно клієнти ПриватБанку інвестують у гривневі ОВДП (64,5%) та облігації в доларах США (33,7%). При цьому 80% клієнтів під час погашення ОВДП реінвестує кошти в цінні папери Міністерства фінансів”, – ідеться в повідомленні пресслужби фінустанови.
ПриватБанк зазначив, що кожна третя гривня з 1 трлн, залучених в ОВДП з початку повномасштабного вторгнення РФ, була інвестована банком або його клієнтами.
Своєю чергою, в Ощадбанку уточнили, що із загального портфеля ОВДП 154,23 млрд грн в еквіваленті, 26,6 млрд грн – придбали від початку 2024 року, 65,29 млрд грн – у 2023 році та 62,34 млрд грн – у 2022 році.
Слідом за трійкою лідерів іде державний Укргазбанк, який придбав на первинному ринку ОВДП в еквіваленті 89,3 млрд грн.
Серед першої десятки банків країни за обсягом активів дані про вкладення в ОВДП також опублікували ПУМБ і Сенс Банк.
Так, згідно з інформацією на сайті ПУМБа, сума вкладень понад 2 тис. клієнтів банку (як фізосіб, так і юросіб) у держоблігації з початку повномасштабного вторгнення сягнула 1,6 млрд у нацвалюті, тоді як валютні портфелі становили понад $50,5 млн і EUR10,5 млн відповідно.
Пресслужба Сенс Банку вказує, що на сьогоднішній день в активах фінустанови портфель ОВДП фізосіб-інвесторів становить понад 8,1 млрд гривень, що “відповідає близько 13% від загального портфеля ОВДП у власності фізичних осіб-інвесторів у країні”.
“(…) клієнти нашого банку, як фізичні особи, так і представники бізнесу, продовжують активно інвестувати в цінні папери. Так, тільки за квітень цього року нашими клієнтами було придбано державних облігацій на 1,87 млрд грн, з яких 1,6 млрд грн – це військові облігації”, – зазначили в банку.
У Сенсі акцентували увагу, що клієнти віддають перевагу гривневим облігаціям, як свідчить інформація банку, у квітні цього року їм віддали перевагу 53% споживачів.
Інші банки з “великої десятки” за активами станом на 1 квітня цього року – Райффайзен, Укрсиббанк, Універсал Банк (mono) і Креді Агріколь, інформацію про обсяг придбання ОВДП з початку 24 лютого 2022 року на момент випуску матеріалу на своїх сайтах не публікували.
Водночас 14-й за розміром активів Кредобанк повідомив, що його клієнти від початку повномасштабної російської агресії інвестували в ОВДП понад 3 млрд грн, і понад 70% цієї суми було вкладено у військові облігації.
Кредобанк нагадав, що став одним із перших банків, який після початку війни скасував комісії брокера за купівлю військових облігацій і знизив мінімальну суму інвестиції в державні цінні папери до 50 тис. грн.
“Основні настрої клієнтів Кредобанку на 2024 рік – це короткострокові, до 1 року, військові ОВДП у національній та іноземній валютах. Спостерігаємо також, що після закінчення терміну облігацій понад 50% клієнтів здійснюють повторне вкладення коштів, збільшивши суму вдвічі”, – зазначив директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів банку Сергій Кучерявий.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів на аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у вівторок, 21 травня, змогло опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком з 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних.
Згідно з даними на сайті Мінфіну, за річними паперами ставка відсікання знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
