Державні Ощадбанк та Укргазбанк разом з ПУМБ у четвертому кварталі 2024 року видали кредит на суму 2,8 млрд грн підприємству оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація на сайті Міністерства фінансів.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, банк виступив організатором цього консорціумного кредиту, який став першим у кредитуванні вітчизняного ОПК.
“Ощад, як банк-координатор по цій угоді, головним завданням створення консорціуму визначив для себе не стільки потребу диверсифікувати ризики, скільки створити прецедент залучення до фінансування підприємств оборонно-промислового комплексу тих банків, які не мають допуску до державної таємниці”, – прокоментував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
Частки учасників в консорціумному кредиті не оголошуються.
Як повідомлялось, з початку повномасштабної війни Ощадбанк уклав кредитні угоди для підтримки ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.
За даними Мінфіну, державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам ОПК за зазначеною вище програмою на суму 21 млрд грн. Без урахування консорціуму Ощадбанк видав шість кредитів на 9,86 млрд грн, Укрексімбанк – чотири кредити на 8,25 млрд грн.
Роком раніше Ощадбанк надав за цією програмою під держгарантію кредит на 6,09 млрд грн, Укрексімбанк – на 5,98 млрд грн.
UKRGAZBANK, КРЕДИТ, ОПК, ОЩАДБАНК, ПУМБ
Державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно із нею, найбільшим кредитором став Ощадбанк, який видав шість кредитів на 9,86 млрд грн та став учасником консорціумного кредиту разом із Укргазбанком та ПУМБ на 2,38 млрд грн.
У свою чергу Укрексімбанк надав чотири кредити на загальну суму 8,25 млрд грн.
Згідно із даними Мінфіну, 2023 року за Програмою підвищення обороноздатності держави було надано всього два кредити під держгарантії: Ощадбанк на 6,09 млрд грн та Укрексімбанк на 5,98 млрд грн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, з початку повномасштабної війни банку взяв участь у кредитуванні підприємств ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.
“Ощад історично кредитував підприємства державного ОПК, тому ми як ніхто знаємо, наскільки важким був процес спрощення доступу до банківських кредитів для компаній ОПК приватної форми власності й наскільки важливим для розвитку галузі”, – сказав заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
Державний Ощадбанк (Київ) у І кварталі 2025 року отримав 4,8 млрд грн чистого прибутку, зберігши результат на рівні минулого року, при цьому чистий процентний дохід зріс на 39%, йдеться у прес-релізі фінустанови.
“Нинішній прибуток зумовлений операційною діяльністю, він здобутий зусиллями команди банку, спрямованими на продовження зростання бізнесу. У відповідь на виклики, пов’язані зі зростанням темпів інфляції, Ощад активно вдосконалює механізми контролю витрат”, – прокоментував результати голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Зазначається, що у І кварталі 2025 року чистий процентний дохід склав близько 7,4 млрд грн, що на 39%, або 2 млрд грн більше, ніж у І кварталі 2024 року, тоді як операційний прибуток Ощадбанку за цей період становив майже 5 млрд грн.
“Наразі Ощадбанк має достатній запас ліквідності й капіталу. Так, показник адекватності регулятивного капіталу Ощадбанку станом на 1 квітня 2025 року становить 13,10%, що значно перевищує поточне нормативне значення НБУ 9,25%”, – зауважили в банку.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Чистий прибуток банку за 2024 рік склав 7,9 млрд грн проти 6 млр грн у 2023 році, тоді як операційний прибуток збільшився на 20% – до більш ніж 14 млрд грн.
Ощадбанк виставив на аукціон з продажу права вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення до позичальників групи компаній Ukrlandfarming («Укрлендфармінг») Олега Бахматюка при стартовій ціні в 4 984 663 467,30 грн (без ПДВ), повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, на аукціон виставлено майно компаній ПрАТ «Райз-Максимко», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперево Фудз» і ТОВ «Пакко холдинг».
У забезпечення виконання зобов’язань за цими кредитами оформлено виробничі активи по всій території України, серед яких елеватори, птахофабрики, завод з переробки яєць та інше, а також поруки фізичних та юридичних осіб.
Дата торгів призначена на 14 квітня 2025 року.
«Укрлендфармінг» є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, розведенням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння.
«Укрлендфармінг» залишається одним із найбільших агрохолдингів в Україні, незважаючи на $1,2 млрд збитків від військової агресії РФ проти України. Зокрема, йдеться про найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська обл.), де через вторгнення РФ загинуло 4,5 млн голів птиці, було знищено майно та комунікації, а обладнання окупанти вивезли на територію РФ. Також ворог знищив низку птахофабрик в інших регіонах: зруйновано, пограбовано або суттєво постраждали через обстріл птахофабрики на Миколаївщині, на Донеччині (птахофабрики «Донецька», також у Волновасі та Бахмуті), птахофабрики в Київській області. Втрачено для агропромислового виробництва 160 тис. га орної землі, знищено та розграбовано регіональні бази й елеватори в Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Запорізькій і Харківській областях, а також у Київській області та під Києвом.
Значна частина фінансових зобов’язань ULF перебуває в стані дефолту, починаючи з 2017 року. У листопаді 2017 року група міжнародних кредиторів «Укрлендфармінг» і «Авангард» у листі до уряду України оцінювала загальну суму тіла боргових зобов’язань групи ULF приблизно в $1,65 млрд: близько $1,25 млрд боргових зобов’язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн – перед українськими банками (включно з державними банками). Своєю чергою, борг перед міжнародними кредиторами, за їхніми даними, становив на той момент приблизно $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими та американськими банками (і їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).
Ощадбанк та державний енерготрейдер “Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) уклали меморандум про співпрацю з метою спрощення процедури та покращення умов кредитування нових енергетичних проєктів у територіальних громадах України.
Як пояснюється в релізі “ЕКУ” в четвер, сторони створили спільну програму для спрощення фінансування та впровадження енергетичних проєктів на рівні громад. Згідно з меморандумом, “ЕКУ” здійснюватиме економічний та технічний аналіз ініційованих громадами проєктів, які претендують на фінансування. Також компанія пропонуватиме громадам ринкові інструменти для підвищення економічної ефективності й сталості таких проєктів, серед яких співпраця в межах механізмів самовиробництва, агрегованої та балансуючої груп. Розроблені “ЕКУ” економічні моделі проєктів стануть основою для фінансової оцінки їхньої рентабельності та окупності Ощадбанком при ухваленні рішення щодо кредитування.
“За нашим досвідом, одним з бар’єрів розвитку децентралізованої генерації є відсутність відповідної компетенції в переважній більшості невеликих громад. Залучення профільної експертизи “ЕКУ” дасть громадам змогу оцінити потенціал розвитку власних енергетичних проєктів, які можуть не лише забезпечувати безперебійність енергопостачання чи заміщувати його власною генерацією, а й приносити дохід у бюджет громади”, – прокоментував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
Він додав, що Ощад має глибоку експертизу в роботі з енергетичними проєктами будь-якої складності, а його частка на цьому ринку складає понад 31%.
За словами генерального директора “ЕКУ” Віталія Бутенка, компанія постійно шукає та створює шляхи для посилення саме ринкової парадигми забезпечення безпеки енергопостачання для громад, а поєднання глибокої ринкової експертизи її команди з надійною фінансовою платформою Ощадбанку створює умови для досягнення win-win рішень в одній із найскладніших, але стратегічно важливих галузей енергопостачання.
Як повідомлялося, у жовтні 2024 року глава “ЕКУ” Віталій Бутенко заявив, що компанія хоче зайняти нішу державного оператора розподіленої генерації (РГ) для допомоги комунальним підприємствам і містам з її запуском та роботою. 19 грудня “ЕКУ”, асоціація “СІГРЕ – Україна” та Асоціація малих міст України (АММУ) підписали меморандум про співпрацю в розвитку розподіленої генерації в регіонах.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” на початку січня 2025 року Бутенко зазначив, що компанія розвиває спеціальний підрозділ, який буде фокусуватися на комплексній підтримці розбудови розподіленої генерації в регіонах. За його словами, вона визначить список спільних пілотних проєктів для впровадження, відпрацювавши які, зможе масштабувати на рівні інших громад країни.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” наприкінці лютого 2025 директор департаменту розвитку та підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин повідомив, що банк в сегменті корпоративного бізнесу за півтора місяці цього року має в підписаних кредитних угодах по енергопроєктах вже EUR40 млн, що майже стільки, як за весь минулий рік – EUR45 млн, тому бачить чітку тенденцію до зростання обсягу фінансування енергетичних проєктів.
Прибуток державного Ощадбанку до оподаткування за 2024 рік склав 18,7 млрд грн порівняно із 9,3 млрд грн у 2023 році та 0,6 млрд грн у 2022 році, повідомив банк у прес-релізі у четвер.
Згідно з ним очікується, що сума податку на прибуток та дивідендів, яку Ощадбанк сплатить за результатами роботи в 2024 році до державного бюджету, становитиме 12,2 млрд грн: 9,9 млрд грн податку на прибуток та 2,3 млрд грн дивідендів, що на 5,8 млрд грн більше, ніж 2023 року.
Банк відзначає, що такі результати стали можливими за рахунок нарощення валюти балансу з одночасним розвитком бізнесу. Це сприяло підвищенню чистого процентного доходу Ощаду на 5,5 млрд грн, або 29%.
Окрім цього, робота з проблемними позичальниками та інші заходи з урегулювання проблемної заборгованості допомогли банку розформувати резерви на 2,3 млрд грн.
Згідно з релізом, обсяг чистого кредитного портфеля Ощадбанку за 2024 рік збільшився на 22 млрд грн, або 25% та перевищив позначку 111 млрд грн. Це стало можливим за рахунок активного кредитування як бізнесу (+15,9 млрд грн з початку року), так і фізосіб (+6,1 млрд грн).
Відзначається, що важливим напрямом інвестицій Ощаду були вкладення в державні боргові цінні папери, портфель яких зріс на 72,8 млрд грн (у номіналі), або на 68% з початку 2024 року. Протягом минулого року банк придбав ОВДП на 120 млрд грн, що збільшило його частку ринку з 16,3% до 20,3%, а питома вага в прирості ОВДП по банківській системі досягла 32%.
Ощадбанк також уточнив, що збільшив перерахування податків, зборів та сплачених дивідендів до державного бюджету в 2024 році в тричі – до рекордних 17,2 млрд грн, з яких 10,6 млрд грн – податок на прибуток (у т.ч. 2,9 млрд грн за підсумками 2023 року та 7,7 млрд грн за результатами роботи в 2024 році).
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 грудня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (439,37 млрд грн) за загальними активами серед 61 банку країни. Чистий прибуток фінустанови за 11 місяців минулого року становив 12,86 млрд грн.
