Міністерство фінансів України попри затримку із отриманням зовнішнього фінансування наразі утримуватиметься від суттєвого збільшення обсягів залучення на внутрішньому борговому ринку, щоб не збільшувати вартість його обслуговування, повідомив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
“Ми будемо дивитися по стану Єдиного казначейського рахунку. Ми ж повинні розуміти, що це боргові зобов’язання, які ми, в будь-якому випадку, маємо виконувати”, – зазначив перший заступник міністра у організованій Центром економічної стратегії минулого тижня бюджетній дискусії.
“Залучення більших коштів потребуватиме підняття ставок, ми б не хотіли цього робити”, – наголосив Єрмоличев.
Він нагадав, що на останніх первинних аукціонах ОВДП Мінфіну вдалося збільшити обсяги залучення коштів на 5 млрд грн порівняно із стандартним у , ніж стандартна динаміка.
“Наступні залучення можуть бути також більші, в залежності від того, скільки нам треба буде коштів на проплату соціального характеру і тих критичних, які будуть виникати щодня”, – сказав перший заступник міністра.
За його словами, в очікуванні зовнішнього фінансування, прив’язаного до прийняття Верховної Радою ряду законів, Мінфін переніс близько 39 млрд грн незахищених капітальних видатків на грудень.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна”, на перших первинних аукціонах з розміщення ОВДП після підвищення Нацбанком облікової ставки з 15,5% до 16% річних 22 вересня Мінфін зміг не тільки утримати ставки за звичайними облігаціями на попередньому рівні, а навіть знизити ставки за бенчмарк-облігаціями, якими банки можуть частково формувати обов’язкові резерви. Ставки відсікання 12-міс. та 29-міс. ОВДП залишилися на рівні 15,18% та 16,10%, бенчмарк-облігацій знизилася до 12,18%.
Всього на трьох аукціонах Мінфін залучив 7,36 млрд грн порівняно із 2,01 млрд грн тижнем раніше, коли аукціонів було два та пропозиція на кожному з них була по 1 млрд грн.
На найближчі аукціони у вівторок, 29 вересня, Мінфін зменшив пропозицію звичайних ОВДП до 1 млрд грн з 3 млрд грн у минулий вівторок, залишивши більш популярні річні облігації. В той же час він знову запропонує бенчмарк-облігації на 5 млрд грн, тоді як раніше ці інструменти виставлялися на аукціони приблизно раз на місяць.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка працює на українському ринку з 2004 року, планує зменшувати поріг для входу інвесторів в її проєкти та запускати роздрібні інвестиційні продукти, повідомив керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Ігор Сотник.
“Ми цю інфраструктуру вже підготували і плануємо запускати продукти, в тому числі ОВДП, інші продукти, які будуть доступні для ринку в роздріб, розвивати цей сегмент”, – сказав він на організованому Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня обговоренні перспектив фондового ринку в Україні.
Сотник зазначив, що інвестгрупа почала з інститутів спільного наставання, “вклалася в інфраструктуру, в застосунок, в компанію з управління активами”.
“Цифри показують, що гроші є на внутрішньому ринку і люди все одно інвестують”, – пояснив він плани Concorde Capital з розвитку таких інвестпродуктів.
Директор департаменту додав, що успішним прикладом став проєкт спільних інвестицій в розподілену генерацію та системи зберігання енергії Encraft, в яких вдалося залучити інвесторів та запустити першу стадію.
Окрім того інвестгрупа запустила мобільний застосунок та цифрову інвестиційну платформу “Статок” (Statock), на якій наразі зазначено три проєкти з найнижчим порогом інвестування $9 тис.
В той же час на сайті Statock заявлено, що у третьому кварталі цього року планується запуск інвестиційного модуля з порогом інвестицій всього 1 тис. грн в ОВДП, акції та облігації, ETF-фонди, з накопичувальними рахунками, автоматичним реінвестом та управлінням портфелем.
Окрім того в цьому ж кварталі передбачений старт роботи robo-advisor на базі штучного інтелекту для підбору інструментів та PFM – персональний фінансовий менеджер, а у четвертому кварталі цього року – запуск брокерських сервісів
Зазначається, що Statock – це фінтех-продукт дочірньої IT-компанії Concorde Capital, ТОВ “Конкорд Фінтех”, яка разом з партнерами створює програмне забезпечення для автоматизації роздрібного інвестиційного бізнесу в Україні.
Інвесткомпанія Concorde Capital, засновником та керівником якої є Ігор Мазепа, декларує на своєму сайті, що за більш ніж 20 років роботи на ринку забезпечила для клієнтів $4 млрд інвестицій, здійснила більше 100 угод, має більше 1000 корпоративних клієнтів та більше 100 тис. інвесторів, залучених інвестиціями у реальний бізнес.
Міністерство енергетики України вперше за майже 20 років здійснило придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за кошти фінансового резерву, повідомило відомство у середу.
“Майже 400 млн грн уже інвестовано в державні цінні папери, а загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій становитиме близько 785 млн грн”, – зазначили в Міненерго.
У майбутньому ці кошти будуть спрямовані на фінансування робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок.
Як пояснили у міністерстві, придбання ОВДП стало першим кроком у запровадженні передбаченого законодавством механізму управління коштами фінансового резерву.
Фінансовий резерв формується за рахунок регулярних внесків АТ “НАЕК “Енергоатом”, яке щомісяця перераховує до спеціального фонду 65,4 млн грн для забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок. Водночас протягом тривалого часу кошти резерву фактично не були залучені до фінансових інструментів збереження вартості. У результаті інфляційних процесів кошти, накопичені до 2025 року, суттєво втратили свою реальну вартість, зазначили в Міненерго.
Інвестування фінансового резерву в ОВДП дозволить захистити кошти від інфляції, зберегти їхню купівельну спроможність та забезпечити додаткове наповнення резерву за рахунок доходу від державних цінних паперів.
“Україна послідовно формує систему фінансового забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок відповідно до міжнародних зобов’язань та найкращих світових практик”, – наголосили у міністерстві.
Інвестування коштів фінансового резерву в ОВДП є надійним та ефективним інструментом управління державними ресурсами. Це сприятиме зміцненню фінансової стійкості системи ядерної безпеки України та підвищить спроможність держави виконувати зобов’язання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стверджують в Міненерго.
Міжнародні резерви України у квітні, за попередніми даними, зменшились на $3,79 млрд, або 7,3% та становили на 1 травня 2026 року $48,22 млрд, повідомляє Національний банк України (НБУ) у четвер.
“Така динаміка зумовлювалася тим, що валютні інтервенції Національного банку та боргові виплати країни в іноземній валюті перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП і від міжнародних партнерів”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у квітні у порівнянні з березнем зменшились на $3,71 млрд, або на 10,0%, – до $33,47 млрд.
Зазначається, що частка активів у доларах США в міжнародних резервах станом на 1 квітня 2026 року зросла до 71,0% із 70,4% на початок березня, тоді як частка активів в євро скоротилася до 19,4% із 20,3%. Рік тому частка доларових активів у резервах становила 82,9%, активів в євро – 10,0%.
Частка золота у міжнародних резервах на початок травня становила 8,3% проти 7,7% місяцем раніше та 6,2% роком раніше.
Станом на 1 травня 2026 року в структурі міжнародних резервів цінні папери становили 59,5%, готівка, кошти на коррахунках і депозити – 32,2%, монетарне золото – 8,3%, тоді як місяцем раніше ці частки становили відповідно 55,4%, 36,8% і 7,7%, а рік тому – 60,0%, 33,7% і 6,2%.
Як зазначається у повідомленні, на валютні рахунки уряду у Нацбанку у квітні надійшло $377,9 млн, зокрема, $339,4 млн – від розміщення валютних ОВДП та $38,5 млн – через рахунки Світового банку.
Крім того, Україна отримала $1,01 млрд кредиту відповідно до угоди з Великою Британією у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), проте ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України через їх обмежене цільове призначення.
Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $716,6 млн, у тому числі $433,7 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $186,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $73,4 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄС та $22,8 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду – $255,3 млн.
На валютному ринку України Нацбанк у квітні продав майже $3,58 млрд, що на 1,18 млрд менше за показник березня.
Переоцінка фінансових інструментів у квітні збільшила вартість резервів на $378,0 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомляється у квітневому макропрогнозі регулятора, прогноз міжнародних резервів на 2026 рік майже не змінився – $64,8 млрд проти $65,0 млрд у січневому прогнозі.
Водночас на 2027 рік Нацбанк знизив прогноз резервів до $66,5 млрд із $72,9 млрд, що на $6,4 млрд, або на 8,8%, менше за січневу оцінку, а на 2028 рік – до $61,1 млрд із $70,6 млрд, що на $9,5 млрд, або на 13,5%, менше.
Міністерство фінансів додало на первинні аукціоні у вівторок, 9 грудня, облігації внутрішньої державної позики в євро із погашенням 6 травня 2027 року.
Згідно із оновленим календарем розміщень, решта аукціонів у вівторок без змін: традиційна пропозиціях чотирьох випусків ОВДП у гривні – 1,1 року, 1,7 року, 2,5 року та 3,1 року а також 1,5 річні доларові ОВДП.
Мінфін 18 листопада вже проводив позаплановий аукціон із розміщення ОВДП в євро, на який за пропозиції EUR100 млн було подано заявок всього на EUR6,7 млн, а ставка відсікання залишилася на рівні 3,25%.
Щодо доларових ОВДП, то минулого вівторка Мінфін відмовився виставляти їх на продаж, а на останньому аукціоні 25 листопада за пропозиції $200 млн зміг залучити $121,2 млн, але при цьому знизив ставку відсікання з 4,05% до 4,02%, а середньозважену – 4,01% до 3,98%.
Щодо гривневих облігацій, то їхні ставки розміщення залишаються незмінними з квітня цього року: по 13 міс. паперам – 16,35%, по 19 міс. – 17,1%, по 28 міс. – 17,5% та по 36 міс. – 17,8% річних.
Згідно з оновленим календарем розміщень, на останніх двох аукціонах – 16 та 23 грудня – наразі відсутня пропозиція як валютних ОВДП, так і бенчмарк-ОВДП, якими банки можуть частково формувати резерви.
ПриватБанк, який рік тому запустив купівлю і продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у веб-застосунку “Приват24”, розширив цю послугу і на мобільний застосунок.
“Новий функціонал дозволяє не лише інвестувати, а й повністю контролювати свій портфель: переглядати залишки цінних паперів, історію операцій, надходження купонів та виплати за погашенням”, – йдеться у повідомлені банку в Телеграм-каналі у четвер.
Згідно з ним, відкритий новий інвестиційний розділ “Облігації”, в якому у клієнта є можливість купувати та продавати ОВДП і управляти своїми цінними паперами.
ПриватБанк нагадав, що інвестувати в ОВДП у “Приват24” можна від 1 тис. грн. Згідно з повідомленням, у розділі доступний широкий вибір облігацій у гривні, доларах та євро без податкових зборів та без додаткових комісій на купівлю. Щоб розпочати, достатньо обрати потрібний випуск ОВДП, заповнити дані та підписати документи через SmartID. Заявки на купівлю та продаж приймаються 24/7.
За даними банку, його клієнти активно інвестують в ОВДП: лише з початку 2025 року вони вклали в державні цінні папери понад 21 млрд грн. Найбільш популярними залишаються піврічні та річні гривневі облігації, а також папери в доларах США. Більшість клієнтів, що отримують виплати за погашенням, відразу реінвестують їх у нові випуски Мінфіну, йдеться у повідомлені.
Як повідомлялося, ПриватБанк очолив у 2024 році рейтинг первинних дилерів Мінфіну на ринку ОВДП. Станом на початок вересня 2025 року у його власності були ОВДП на 344,51 млрд грн, або 39% від всього банківського портфеля ОВДП.
За даними “Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ), торік кількість зареєстрованих інвесторів в Україні збільшилася зі 166,12 тис. до 197,79 тис., а на 1 листопада вона досягла 216,68 тис.
Станом на жовтень 2025 року активна клієнтська база ПриватБанку становила 18,1 млн фізичних осіб, що на 220 тис. менше, ніж наприкінці 2024 року, а кількість користувачів мобільного застосунку банку “Приват24” зменшилася на 150 тис. – до 13,61 млн осіб. Натомість кількість бізнес-клієнтів за цей період зросла на 20 тис. – до 930 тис.
