Зведений платіжний баланс України в липні цього року було зведено з профіцитом $2,6 млрд порівняно з $0,97 млрд у червні цього року і дефіцитом $0,3 млрд у липні минулого року, повідомив Нацбанк України на своєму сайті.
Згідно з його даними, сумарно профіцит за сім місяців цього року досяг $10,37 млрд проти дефіциту $8,40 млрд за аналогічний період минулого року.
Водночас із поточним рахунком ситуація зворотна: якщо в липні минулого року було зафіксовано його профіцит $1,40 млрд, то в липні цього – дефіцит $0,78 млрд після чотирьох місяців профіциту.
“Формування дефіциту зумовлено розширенням від’ємного сальдо торгівлі товарами і послугами та меншими обсягами грантової допомоги, отриманої від міжнародних партнерів”, – пояснив Нацбанк.
У результаті загалом за січень-липень цього року дефіцит поточного рахунку сягнув $1,95 млрд проти профіциту $4,30 млрд за січень-липень минулого року. Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит становив $9,1 млрд, більш ніж на порядок перевищивши дефіцит за сім місяців 2022 року в $743 млн.
За даними НБУ, експорт товарів у липні зменшився на 17,1%, тоді як їхній імпорт зріс на 10,2% щодо липня минулого року. Порівняно з попереднім місяцем, експорт та імпорт товарів зменшилися на 21,1% і 1,5% відповідно.
Зазначається, що обсяги експорту товарів становили $2,2 млрд. Експорт скоротився за такими основними товарними групами: продовольчі товари – на 8,7% (-20,5% порівняно з червнем); мінеральні продукти (у т.ч. руди) – на 38,4% (-11,0%); чорні та кольорові метали – на 22,9% (-25,5%).
Продукції машинобудування було експортовано на 46,3% (-52,7%) менше, ніж у липні минулого року; деревини та виробів з неї – на 27,2% (-16,6%); продукції хімічної промисловості – на 24.2% (-16,8%). Експорт промислових виробів був на рівні минулого року, водночас скоротившись порівняно з червнем на 15.5%.
Нацбанк уточнив, що в липні цього року в номінальному вимірі все падіння експорту товарів забезпечено скороченням їхнього експорту до країн ЄС (на $478 млн, або 24.9%), частка країн ЄС скоротилася з 71,7% до 64,9%. Також скоротився експорт до країн Америки (на $78 млн, або 66,1%, їхня частка зменшилася з 4,4% до 1,8%) і СНД (на $25 млн, або 16,8%, частка збереглася на рівні 5,6%). Водночас зріс експорт до країн Африки (на $51 млн, або у 2,2 раза, їхня частка збільшилася з 1,5% до 4,1%) та Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%) і Азії (на $15 млн, або 3,7%, їхня частка збільшилася з 15,1% до 18,8%).
Обсяги імпорту товарів становили $5,1 млрд: хоча енергетичний імпорт і зменшився на 48,7% (до червня скоротився на 13,0%), неенергетичний збільшився на 30,1% (на рівні червня).
Зокрема, імпорт продукції машинобудування становив 38,5% (+ 0,9% порівняно з червнем); продукції хімічної промисловості – 10,3% (+ 8,2%); чорних і кольорових металів – 22,7% (+ 1,2%); продовольчих товарів – 8,8% (-8.7%). Крім того, імпорт промислових виробів збільшився на 15,6% (+1,0%); деревини та виробів із неї – на 6,1% (-2,1%).
У липні 2023 року в номінальному вимірі більше зріс імпорт із країн Азії (на $378 млн, або на 29,9%, а їхня частка збільшилася з 27,5% до 32,5%) і ЄС (на $140 млн, або на 5,8%, але їхня частка знизилася з 52,4% до 50,3%). Водночас скоротився імпорт із країн СНД (на $115 млн, або на 63,9%, а їхня частка в імпорті товарів скоротилася з 3,9% до 1,3%).
Дефіцит торгівлі послугами в липні цього року скоротився вдвічі до липня минулого – до $614 млн: експорт послуг збільшився на 12,6%, тоді як імпорт скоротився на 18,3%.
Експорт послуг зріс переважно за рахунок транспортних (на 17,3% за рахунок автомобільного та залізничного транспорту) та інших ділових послуг (на 25,7%). Також продовжилося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 3,1% (у червні – на 1,6%). Імпорт послуг зменшився насамперед за рахунок зниження витрат біженців і короткострокових мігрантів за кордоном – на 22,9%, до $1,4 млрд. Також скоротився імпорт фінансових послуг – на 53,1%.
Обсяги імпорту транспортних послуг зросли на 17,3% (завдяки послугам морського, залізничного і повітряного транспорту та поштових і кур’єрських послуг), телекомунікаційних і комп’ютерних послуг – на 23,7%, а також інших ділових послуг – у 1,8 раза.
Як повідомив Нацбанк, профіцит балансу первинних доходів скоротився до $669 млн (у липні 2022 року – $879 млн). Це було зумовлено одночасним скороченням надходжень за статтею “оплата праці” (на 5,2%) і збільшенням виплат за доходами від інвестицій, зокрема завдяки реінвестованим доходам, обсяг яких становив $194 млн (у липні 2022 року від’ємні реінвестовані доходи становили $40 млн).
Профіцит балансу вторинних доходів становив $2,0 млрд і сформувався переважно за рахунок отримання гранту $1,3 млрд (у липні 2022 року профіцит становив $3,7 млрд, а обсяги отриманої грантової допомоги – $2,7 млрд).
Обсяг приватних грошових переказів, за даними НБУ, зменшився на 5,8% і становив $939 млн: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, збільшилася на 2,9%, тоді як інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, впали на 22,0%. Загалом офіційними каналами відправлено на 11,2% переказів менше, ніж у липні минулого року, тоді як потік через неформальні канали збільшився на 0,9%.
Загалом за січень – липень 2023 року обсяги грошових переказів зменшилися на 10,2%, зокрема: чиста оплата праці – на 9,0%, приватні трансферти – на 12,9%.
Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило, як зазначив Нацбанк, $764 млн, тоді як у липні 2022 року було зафіксовано чисте кредитування $1,4 млрд.
Загалом за сім місяців 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $1,9 млрд, тоді як за відповідний період минулого року чисте кредитування – $4,4 млрд.
Чистий приплив за фінансовим рахунком становив у липні цього року $3,3 млрд проти чистого відпливу $1,7 млрд у липні минулого року та зумовлювався насамперед припливом за операціями державного сектору.
Загалом за сім місяців 2023 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив $12,2 млрд, тоді як за аналогічний період торік чистий відтік становив ;12.8 млрд.
Уточнюється, що чистий приплив за операціями державного сектору в липні дорівнював $3,2 млрд проти відтоку $196 млн у липні минулого року та зумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на суму $3,1 млрд. Водночас чисті надходження за ОВДП становили $14 млн.
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій Нацбанк оцінив у липні в $403 млн порівняно зі $150 млн у липні 2022 року. Зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $194 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) – $114 млн; чисте залучення за борговими інструментами – $94 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $20 млн (у липні 2022 року – $95 млн, із них за кредитами сестринських підприємств – $19 млн).
За сім місяців 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено Нацбанком у $2,2 млрд (зокрема, реінвестування доходів – $1,6 млрд), тоді як за сім місяців 2022 року чистий відтік становив $141 млн дол. США (зокрема реінвестування доходів – $415 млн).
Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) становив у січні-липні $399 млн (за сім місяців 2022 року – $185 млн), чисті залучення за борговими інструментами – $371 млн (за сім місяців 2022 року чисті погашення $658 млн).
НБУ додав, що чисте збільшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій у липні становило $151 млн (у липні минулого року – $391 млн): чиста купівля банками цінних паперів нерезидентів на суму 250 млн частково нівелювалася чистим зменшенням зовнішньої позиції за статтею “валюта і депозити” на суму $101 млн.
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $112 млн (у липні минулого року – $1,4 млрд) та було зумовлене різноспрямованими факторами: зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $593 млн (у липні 2022 року – на $776 млн) з одночасним зменшенням чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами на $506 млн.
За січень – червень 2023 року зростання обсягів готівкової валюти поза банками Нацбанк оцінив у $6,6 млрд, тоді як за відповідний період 2022 року – у $5,9 млрд.
Динаміка сальдо платіжного балансу України (млн дол)
за даними МВФ та НБУ
Дефіцит зведеного платіжного балансу України в березні 2021 року становив $713 млн, що в 2,5 разу менше, ніж у березні 2020-го ($1,8 млрд), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті.
Згідно з його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в березні становив $62 млн проти $460 млн профіциту в березні-2020.
Зазначається, що за перший квартал 2021 року профіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $935 млн проти $2,2 млрд у першому кварталі 2020 року.
НБУ зазначив, що вперше за 15 місяців темпи зростання імпорту товарів перевищили темпи зростання їх експорту і становили 26,7% і 24,8% відповідно.
Згідно з повідомленням, експорт товарів становив $4,8 млрд, і його зростання було зумовлене переважно зростанням експорту мінеральних продуктів (зокрема руд) у 1,8 разу, чорних і кольорових металів – у 1,7 разу, деревини та виробів із неї – у 1,4 разу, промислових виробів – на 26,4%, продукції машинобудування – на 18,4% і продукції хімічної промисловості – на 12,5%.
Водночас спостерігалося скорочення експорту продовольчих товарів на 3,3%, переважно завдяки скороченню експорту зернових на 8,9%.
Обсяги імпорту товарів зросли до $5,8 млрд, зокрема енергетичний імпорт зріс на 19%, а неенергетичний імпорт – на 28%. Зокрема, в 1,6 разу зріс імпорт деревини і виробів із неї, в 1,4 разу – промислових виробів і продукції машинобудування, на 24,8% – продовольчих товарів, на 19,8% чорних і кольорових металів і на 13% – продукції хімпромисловості.
Крім цього, профіцит торгівлі послугами, за оцінками Нацбанку, зріс до $500 млн із $393 млн у лютому 2020 року, оскільки темпи імпорту продовжували скорочуватися (на 6,4%), тоді як експорт зріс (на 3,4%). Основним чинником скорочення імпорту стало скорочення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів (в 1,5 разу). Водночас зріс імпорт транспортних (у 21,1%) та інших ділових послуг (1,3 разу). Крім цього продовжувалося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 27,9% і послуг із переробки мінеральних ресурсів, які належать іншим країнам (на 15%).
Повну версію буде оприлюднено в економічних випусках агентства.
