Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Український бренд одягу Solmar з лютого 2022 року розширив мережу до 12 магазинів в Україні та вийшов до Польщі, у найближчих планах розширення української мережі ще на 10 магазинів, повідомила директорка з розвитку бізнесу Тетяна Лахтахдир агентству “Інтерфакс-Україна”.
“На момент повномасштабного вторгнення мережа налічувала сім магазинів у Києві, Вінниці, Хмельницькому, Львові та Житомирі. Сьогодні в мережі додалося ще п’ять магазинів і протягом найближчого місяця відкриються ще три магазини: у київських ТРЦ Ocean Plaza, Lavina mall і в ТРЦ Veles в Івано-Франківську. Також готуємо відкриття першого магазину в стріт-форматі в Ужгороді”, – повідомила Лахтадир.
Solmar – український бренд базового гардероба з українською командою, що веде свій початок з Instagram. На початок 2022 року понад 60% продажів припадало на онлайн-канал (сайт solmar.com.ua та Instagram-сторінку). Перші “цегляні” (офлайн) магазини було відкрито в липні 2020 року майже одночасно в Хмельницькому та Києві.
“Це були маленькі магазинчики площею трохи більше ніж 30 кв. м, які мали слугувати радше шоу-румами для представленого в онлайні асортименту. Але майже одразу ми зрозуміли, що в магазин приходить інший клієнт, ніж в онлайн. Офлайн-магазини стали повноцінним каналом залучення нових клієнтів і поціновувачів бренду Solmar”, – зазначила Лахтадир.
Зараз компанія працює над розширенням асортименту та актуалізацією формату магазину (близько 100-150 кв. м). До базового жіночого гардеробу вже додано дитячий асортимент, парфуми, на осінньо-зимовий сезон планують кілька позицій чоловічої колекції.
Лахтадир повідомила, що Solmar продовжує активний розвиток офлайн-мережі, в Україні найближчим роком планується відкриття щонайменше 10 локацій.
“До того ж у липні ми відкрили свій перший магазин у Польщі в Познані (ТЦ Posnania) і вже фіналізуємо переговори щодо другої локації. Про перші результати говорити поки що зарано, проте продажі з сайту в Польщі вже дають результат вищий за наші очікування. Думаю, що наступний рік буде роком для відкриття нової країни для Solmar”, – повідомила Лахтадир.
Згідно з даними Опендатабот, ТОВ “СОЛМАР” зареєстровано 2020 року, розмір статутного капіталу 1,155 млн грн, кінцевий бенефіціар Ольга Костецька. Дохід за 2021 рік 5 млн 398,8 тис грн, чистий прибуток 42,5 тис. грн.
Транзит українського зерна через Польщу неухильно зростає: якщо в лютому він становив 114 тис. тонн, то в червні перевищив 260 тис. тонн, заявив польський міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телуш після он-лайн переговорів у середу з міністром агрополітики України Миколою Сольським.
“Це дуже хороша новина для аграріїв, адже зерно з України не надходить на польський ринок”, – наводять слова польського міністра у твіттері та на сайті міністерства.
Водночас він заявив, що бачить шанс для Єврокомісії продовжити рішення про заборону експорту українського зерна до Польщі після 15 вересня, звинувативши у спробах дестабілізувати ситуацію в Польщі як тих, хто перебуває при владі в ЄС, так і польську опозицію.
“У наших інтересах захистити польського фермера. Саме тому було зроблено чітку заяву прем’єр-міністра Моравецького, що після 15 вересня українське зерно не надходитиме до Польщі”, – ще раз підкреслив Телуш.
За його словами, польська сторона хоче, щоб так звані “коридори солідарності” працювали ефективно, що дало змогу ефективно транспортувати українські товари без шкоди для польського аграрного сектору.
У пресрелізі польського відомства вказується, що з цією метою Телуш запропонував заходи щодо полегшення транзиту українських зернових до морських портів різних країн ЄС, якими зацікавився Сольський, однак інші деталі відсутні, а українське міністерство офіційно не коментувало переговори.
Польський Мінсільгосп повідомив, що українська сторона найближчим часом також представить проект детальних рішень. “Він (Сольський – ІФ-У) пояснив, що російські ракетні удари по портовій інфраструктурі України поставили українських експортерів у дуже скрутне становище. Тепер їм доведеться організувати експорт зерна за іншими маршрутами”, – йдеться в релізі.
Телуш поінформував про переговори з Литвою і Латвією про використання їхніх портів для експорту зерна з України. “Ці переговори йдуть у правильному напрямку”, – додав міністр.
За його словами, Польщі цього року вдалося значно наростити експорт зерна через свої чотири основні порти. Зокрема, якщо в січні він становив 299 тис. тонн, то в лютому – 539 тис. тонн, у березні – 628 тис. тонн, у квітні – 704 тис. тонн, у травні – 882 тис. тонн, а в червні – майже 940 тис. тонн.
Польща за 4 місяці цього року експортувала понад 4,5 млн тонн урожаю, констатував Телуш.
Зазначається, що міністри також порушили питання доступу польських продуктів птахівництва та яєць на український ринок, і наразі ветеринарні служби обох країн ведуть інтенсивну роботу з вирішення цього питання.
Польський Мінсільгосп вказав, що Україна є важливим партнером Польщі у сфері агропродовольчої торгівлі. У 2022 році було зафіксовано збільшення експорту сільгосппродукції на ринок України на 16% – до $945,3 млн. Основними статтями експорту були: сир і кисломолочний сир, продукти, які використовуються на корм тваринам, і кава. У квітні 2023 року експорт сільгосппродукції на український ринок збільшився більш ніж на 35% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, уточнюється також у релізі.
Міністр сільського господарства та розвитку села Роберт Телуш запевнив Сейм, що після 15 вересня буде продовжено заборону на імпорт українського зерна до Польщі, повідомляє polskieradio.pl.
“Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і віце-прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський чітко заявили: після 15 вересня українське зерно не в’їде до Польщі. Ми оберігатимемо польське сільське господарство”, – повідомив Телуш.
У середині вересня припиняє діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку з України в Польщу, Словаччину, Болгарію, Румунію та Угорщину.
П’ять сусідніх з Україною країн виступають за продовження заборони щонайменше до кінця року.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща збереже існуючу заборону навіть без згоди Єврокомісії.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає намір Польщі й надалі блокувати експорт українського зерна в умовах агресії РФ “недружнім і популістським кроком”, який “сильно вдарить по світовій продовольчій безпеці та економіці України”. Він закликав Європейську Комісію забезпечити безперешкодний експорт українського продовольства до ЄС.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко зі свого боку припустила, що Україна може запровадити дзеркальні заходи проти деяких продуктів із Польщі.
Кількість жителів Польщі з червня минулого року зменшилася на 130 тис., це одне з найвищих річних скорочень населення за десятиліття, повідомляє Associated Press (AP) з посиланням на звіт польського Центрального статистичного управління.
“У попередньому звіті Центрального статистичного управління йдеться, що наприкінці червня в країні ЄС було приблизно на 130 тис. поляків менше, ніж роком раніше. Це одне з найвищих скорочень населення в Польщі з 2010 року”, – інформує AP.
Згідно з попередніми даними, у першій половині цього року зафіксували приблизно на 14 тис. народжень менше, порівнюючи з тим самим періодом у 2022 році. AP зазначає, що такі показники відзначаються на тлі заходів, що захищають сім’ю, та низький рівень безробіття, який у червні становив близько 5%.
Також у першому півріччі 2023 року на кожні 10 тис. осіб припадало на 34 випадки смертей більше, ніж народжень. Минулого року цей показник становив 21.
Наразі в Польщі проживає близько 37,7 млн осіб, що на 800 тис. менше, ніж 2010 року.
Східне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомило про запровадження обмежень на ввезення в Україну інкубаційних яєць, птиці та продуктів із неї з Республіки Польща через реєстрацію в країні хвороби Ньюкаса, повідомили у пресслужбі відомства.
Згідно з розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора України від 13 липня 2023 року, заборона не поширюється на продукти, що пройшли обробку методом, який гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхньої обробки, переробки, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Хвороба Ньюкасла відома як псевдочума птахів, або азіатська чума – заразне і смертельне вірусне захворювання, що вражає всі види птахів (курей, голубів, індичку та ін.). Одна з найзаразніших хвороб домашньої птиці у світі, що викликається вірусом сімейства Paramyxoviridae, за якої багато птахів помирають, не проявляючи жодних симптомів. Псевдочума може спричинити смерть навіть у вакцинованої свійської птиці.
Згідно з повідомленнями польських ЗМІ, захворювання було виявлено вперше за 50 років на птахофабриці Білостоцькому районі, де утримується 43,41 тис. курей на забій.
