Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.
“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.
“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.
Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.
“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.
Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.
Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.
Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.
Польща з 27 березня змінила правила ввезення домашніх тварин з України, повідомляє прес-служба Головної ветеринарної інспекції країни.
Зазначається, що згідно з новими правилами ввезення тварин до Польщі, переміщувані тварини повинні відповідати вимогам законодавства Європейського Союзу.
Зокрема, собаки, коти та тхори відповідно до стандартної процедури зможуть супроводжувати мандрівників, якщо тварина правильно позначена мікрочипом, має чинне щеплення від сказу, поточний серологічний тест для визначення титру антитіл проти сказу, а також довідку про стан здоров’я згідно зі зразком, встановленим законодавством ЄС, або у визначених випадках – дійсним паспортом, виданим в одній із країн-членів ЄС.
“З метою полегшення переміщення в межах ЄС, до подальшого повідомлення, польські служби не вимагатимуть 90-денного періоду очікування від дати забору зразка крові для перевірки титру антитіл проти сказу в сироватці крові, якщо результат тесту є задовільним (> 0,5 МО/мл) та зазначений у свідоцтві про стан здоров’я тварини”, – зазначено в повідомленні.
У ньому уточнюється, що в довідці про стан здоров’я тварини український офіційний ветеринарний лікар має перекреслити відповідне засвідчення про 90-денний період очікування, поставивши на полях перекресленого засвідчення свій підпис і печатку з ім’ям.
“До довідки про стан здоров’я обов’язково додається документація про проходження обстеження”, – підсумували в інспекції.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
Український онлайн-рітейлер Rozetka почав роботу в Польщі, повідомив співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін.
“Rozetka розпочала роботу в Польщі. Поки що в тестовому режимі: перевіряємо всі процеси, наповнюємо асортиментом сайт, налагоджуємо всі логістичні ланки”, – повідомив він у фейсбук.
Чечоткін зазначив, що в роботі розраховують як на велику українську аудиторію (у Польщі проживають понад 2 млн українців), так і на місцеву.
“Дякую ЗСУ за те, що це в принципі можливо! За те, що через рік після початку повномасштабної війни ми не тільки вистояли, а можемо розвивати бізнес. І всім нашим клієнтам, для яких ми залишилися “щоразу те, що треба”, – зазначив він.
Онлайн-магазин електроніки та побутової техніки Rozetka був заснований 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними. У наступні роки компанія трансформувалася в мультикатегоричний онлайн-маркетплейс. У грудні 2022 року відвідуваність Rozetka становила 40 млн осіб на місяць.
Польща забезпечить лікування та реабілітацію 2,5 тис. поранених українських військових, сказав Володимир Зеленський на пресконференції після переговорів із польським прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким у п’ятницю в Києві.
“Окремо відзначу взаємодію щодо лікування та реабілітації наших воїнів. 2,5 тис. наших військових зможуть отримати таку допомогу”, – сказав Зеленський.
За його словами, “Польща була з нами кожну хвилину цього року і буде з нами до спільної перемоги”.
Зеленський нагадав, що Польща – один із топ-партнерів України з оборонної підтримки. “Польща стала одним із фундаторів “танкової коаліції”. Ми сьогодні можемо повідомити про перші танки (що надійшли – ІФ) із Польщі”, – зазначив він.
Глава держави також висловив сподівання, що “ми зможемо подолати табу щодо “авіаційної коаліції”. Це посилить українську армію і безпеку нашого повітряного простору”.
Президент також повідомив, що під час переговорів обговорювалося спрощення “процесів на кордоні”. “Через кордон були побудовані ланцюжки поставок. Коли почалася війна, ці ланцюжки давали все – воду, продукти харчування, зброю, людей. Поступово ми спрощували процедури, щоб зберегти життя наших людей”, – сказав він.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
