ТОВ “Нова Пошта”, лідер експрес-доставки в Україні, частково скасувало обмеження на відправлення харчових продуктів до Польщі у складі міжнародних посилок, повідомила прес-служба компанії.
“Уряд Польщі зняв обмеження на ввезення і транзит деяких видів харчових продуктів. У зв’язку з цим “Нова Пошта” відновила приймання деяких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС”, – повідомила компанія у прес-релізі в середу.
У списку продуктів, які знову можна відправляти за кордон: шоколад і шоколадні цукерки з начинками, вафлі, печиво, пряники, жувальні гумки, хрусткі хлібці, сухарі та грінки, готові соуси, кетчупи, гірчиця, консерви з риби або рибної ікри – за умови, що такі продукти придатні до тривалого зберігання, транспортуються винятково в заводському неушкодженому упакуванні та не потребують спеціального температурного режиму зберігання. Загальна вага продуктів, які дозволені митними органами до відправлення за кордон, – 10 кг.
При цьому уточнюється, що заборонено відправляти м’ясо, продукти тваринного походження; продукти нетривалого зберігання або такі, що потребують особливого температурного режиму; молочні та кисломолочні продукти (у т.ч. консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком). консерви зі згущеним молоком); фрукти, овочі, їстівні плоди в будь-якому вигляді (свіжі, в’ялені, сушені, консервовані); горіхи, насіння, каву, чай; рослинні олії; злаки та крупи, а також борошно; пластівці; цукор, сиропи, джеми, варення, фруктове желе, мармелад, пастилу; пюре і пасти з фруктів або горіхів; мед натуральний і штучний; фруктові соки; оцет; спеції та яйця.
З повним списком товарів і вантажів, які дозволено або заборонено відправляти у складі міжнародних посилок, можна ознайомитися за посиланням: https://novaposhta.ua/delivery_to_Poland/3_PAMIATKA_UA_PL.pdf
Раніше повідомлялося, що “Нова Пошта” призупинила відправлення продуктів до ЄС через обмеження вивезення українських с/г товарів.
Усі відділення компанії призупинили приймання будь-яких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на ввезення і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Її мережа складається більш ніж з 6 тис. відділень по всій країні.
“Нова Пошта” надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Модернізована НЕК “Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі PSE потужна міждержавна лінія електропередачі між Польщею та Україною з 27 квітня успішно пройшла триденне тестування, повідомила НЕК.
За інформацією “Укренерго”, загальна вартість проєкту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання було надано безкоштовно польськими партнерами.
У компанії пояснили, що основний обсяг робіт було виконано в цьому вузлі, щоб вироблена українською енергосистемою електроенергія могла бути перетворена на європейську напругу 400 кВ і передана в Європу.
“Це був складний, але взаємовигідний проєкт, який ми реалізували у співпраці з нашими європейськими колегами. Він важливий як для України, так і енергетичної безпеки Європи”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами, складаючи додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяючи розвитку стабільної енергомережі в Україні.
“Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи”, – зазначив Кудрицький.
У НЕК додали, що загальна протяжність лінії становить майже 400 км, понад 70% з яких проходить територією України. Лінія підключена до магістральної мережі через відкритий розподільний пристрій на одному з українських енергооб’єктів. На будівництві об’єкта з боку України протягом п’яти місяців під час війни працювали 125 фахівців – 45 співробітників “Укренерго” і 80 підрядників.
Водночас польський оператор PSE на своїй аукціонній платформі у вівторок оголосив односторонній місячний аукціон із розподілу доступної спроможності перетину на лінії Жешув-Хмельницька АЕС на період поставки 15-31 травня. Пропонована на аукціоні потужність для експорту з України становить 200 МВт, для імпорту з Польщі – 350 МВт. Згідно з умовами аукціону, заявки від учасників приймають до 16:00 8 травня, результати буде оголошено о такій самій годині 10 травня. Оскільки НЕК “Укренерго” на період війни може за вимогами ENTSO-E проводити лише добові аукціони, вона має провести їх за два дні до дня поставки, тобто перший можна очікувати 13 травня на ту саму потужність, яку розподілить польський оператор.
Водночас на ринку зазначають, що на перший тиждень травня “Укренерго” не розподіляє потужність перерізу на лінії Добротвір-Замосць, через яку “ДТЕК Західенерго” здійснює експорт по 75 МВт щогодини до Польщі, через низку святкових днів у цій країні та непроведення аукціонів польським оператором.
Як повідомлялося, на кінець квітня було заплановано запуск у роботу реконструйованої лінії ХАЕС-Жешув 400 кВ. Реконструкція лінії 750 кВ Хмельницька АЕС (ХАЕС) – Жешув, яка не експлуатується з 90-х років, передбачала її переведення на напругу 400 кВ, яка використовується в європейській мережі. Її запуск дає змогу на 25-30% збільшити український експортний потенціал. Лінія працюватиме в синхронному режимі, тобто доступ до неї матимуть усі учасники українського та європейського ринків.
Україна і Польща домовилися про відновлення транзиту української агропродукції. Він запрацює вночі з 20-го на 21 квітня 2023 року, повідомили у пресслужбі Мінагрополітики.
До транзиту буде застосовано додаткові заходи контролю, про які буде найближчим часом повідомлено учасників ринку публічно та в робочому порядку.
Список забороненої до ввезення з 16 квітня з України до Польщі агропродукції до Польщі містить широкий перелік зернових, борошна і крохмалю, а також, цукор, карамель, насіння для посіву, овочі та фрукти, включно з екзотичними, молочні продукти, мед, вино, тваринницьку продукцію та живих тварин, а також корм для собак і котів, розфасований для роздрібної торгівлі.
Згідно з текстом додатка до розпорядження міністра розвитку і технологій Польщі Вальдемара Буди від 15 квітня 2023 року (копією володіє агенція “Інтерфакс-Україна”), з 16 квітня з України до Польщі заборонено імпорт цукрової кукурудзи (свіжої та охолодженої), крім гібридів для посіву; насіння м’якої пшениці та меслину; спельти, м’якої пшениці та меслину, окрім посівних; жита; ячменю; вівса; сорго на зерно, окрім гібридів для посіву; гречки, пшона, канаркового насіння, інших круп; твердої пшениці: борошна пшеничного і меслинового; борошна житнього; пшеничних круп; солоду, навіть обсмаженого; зернового борошна; а також кукурудзяного, ячмінного і вівсяних пластівців; пшеничного, кукурудзяного, картопляного та інших видів крохмалю.
Також до списку потрапили лактоза, мальтоза, глюкоза, фруктоза у твердому вигляді; цукрові сиропи без домішок ароматизаторів і барвників; штучний мед у суміші або без з натуральним медом; карамель. Крім того, цукрові буряки, цукрова тростина, тростинний або буряковий цукор, включно з хімічно чистою сахарозою, кленовий цукор і кленовий сироп. Меляса, отримана в результаті вилучення або рафінування цукру, буряковий жом.
Ряд насіння для посіву, зокрема гібриди солодкої кукурудзи, посівний горох, нут, неочищений рис, гібриди сорго зернового, лляне насіння; насіння ріпаку, насіння соняшнику (подрібнене або не подрібнене; для посіву), інше олійне насіння і плоди; льон і коноплі;
Спектр фруктів і овочів, заборонених до ввезення, містить: томати свіжі або охолоджені, цибулю ріпчасту, цибулю-шалот, часник, цибулю-порей та інші цибулинні овочі; капусту, цвітну капусту, кольрабі, листову капусту та аналогічні їстівні овочі; салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp. ), моркву, ріпу, буряк салатовий, козлобородник, селеру, редиску та аналогічні їстівні коренеплоди, свіжі або охолоджені. Також, огірки та корнішони, свіжі або охолоджені; бобові овочі, лущені або неочищені, свіжі або охолоджені; горіхи; свіжі та сушені банани; інжир свіжий; ананаси; авокадо; гуаву; манго і мангустіни; цитрусові; виноград столовий, свіжий; дині (включно з кавунами); папайя; яблука, груші та айву, свіжі абрикоси, вишні, персики (включно з нектаринами), сливи, інші фрукти.
Забороняється ввезення не тільки сирих овочів, а й приготованих на пару або у воді, заморожених, консервованих, сушених. Під заборону потрапили джеми, мармелад, мармелад, фруктові пюре; вино, включно з виноградним соком і виноградним суслом; вино зі свіжого винограду, включно з кріпленими винами; свіжий виноград, крім столового; оцет.
У списку міститься широкий перелік тваринницької продукції: яловичина, телятина, живі тварини домашніх видів великої рогатої худоби, за винятком чистокровних сільськогосподарських тварин; м’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене; яловичина заморожена, солена, в розсолі, в’ялена або копчена; борошно і шроти харчові з м’яса або м’ясних субпродуктів; інше готове або консервоване м’ясо; жива худоба – чистокровні племінні тварини; м’ясні консерви; субпродукти і тельбухи; м’ясо птиці та субпродукти; свинячий жир, м’ясо та харчові субпродукти домашніх свиней, ковбаси та аналогічні продукти з м’яса, м’ясних субпродуктів або крові; свинячий жир (включно з салом); готові продукти або пресерви з печінки будь-якої тварини, окрім гуски або качки; домашні свині; баранина і козлятина; ягнята (до одного року), живі вівці, крім чистопородних племінних тварин і ягнят; м’ясо овець і кіз; живі свині; м’ясо свиней охолоджене та заморожене; коні, у тому числі чистопородні племінні тварини.
Для розв’язання проблеми із затоваренням польського ринку та протестами польських аграріїв Україна тимчасово відмовиться від експорту зерна та соняшнику до цієї країни до нового сезону, повідомляє Міністерство сільського господарства та розвитку села Польщі з посиланням на міністра агрополітики та продовольства України Миколу Сольського.
“Ми всі розуміємо, хто винен у цій ситуації, але ми повинні вирішити проблему. Тому Україна утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику до Польщі (до нового сезону)”, – цитує польське відомство Сольського зі спільної пресконференції в п’ятницю з польським колегою Робертом Телусом на кордоні з Україною в Дорогуську.
“Українська сторона виступила з пропозицією дуже сильно обмежити на якийсь час, а наразі навіть зупинити надходження зерна до Польщі”, – зі свого боку, сказав Телус.
Як повідомлялося, 5 квітня президент України Володимир Зеленський на зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким у Варшаві заявив, що сторони знайшли вихід проблеми експорту українського зерна до Польщі.
“Ми обговорювали питання наших фермерів – польських і українських. Ми знайшли вихід. Я вважаю, що найближчими днями, тижнями ми остаточно вирішимо всі питання, тому що не може бути якихось складнощів між такими близькими партнерами й реальними друзями, як Польща та Україна”, – сказав Зеленський.
Раніше уряди Польщі та Румунії оголосили про намір попросити Європейську комісію розробити механізми, які допоможуть уникнути демпінгу цін на шкоду місцевим фермерам.
Польські фермери погрожували зірвати заходи під час візиту Зеленського до Варшави, а польський міністр агрополітики Генрик Ковальчик пішов у відставку.
Якби світова спільнота змогла “дотиснути” Росію щодо збільшення перевірок суден у Босфорі, Україна змогла б скоротити потік автоперевезень зерна через країни Європи, сказав тоді, зі свого боку, Сольський.
Польща з 27 березня змінила правила ввезення домашніх тварин з України, повідомляє прес-служба Головної ветеринарної інспекції країни.
Зазначається, що згідно з новими правилами ввезення тварин до Польщі, переміщувані тварини повинні відповідати вимогам законодавства Європейського Союзу.
Зокрема, собаки, коти та тхори відповідно до стандартної процедури зможуть супроводжувати мандрівників, якщо тварина правильно позначена мікрочипом, має чинне щеплення від сказу, поточний серологічний тест для визначення титру антитіл проти сказу, а також довідку про стан здоров’я згідно зі зразком, встановленим законодавством ЄС, або у визначених випадках – дійсним паспортом, виданим в одній із країн-членів ЄС.
“З метою полегшення переміщення в межах ЄС, до подальшого повідомлення, польські служби не вимагатимуть 90-денного періоду очікування від дати забору зразка крові для перевірки титру антитіл проти сказу в сироватці крові, якщо результат тесту є задовільним (> 0,5 МО/мл) та зазначений у свідоцтві про стан здоров’я тварини”, – зазначено в повідомленні.
У ньому уточнюється, що в довідці про стан здоров’я тварини український офіційний ветеринарний лікар має перекреслити відповідне засвідчення про 90-денний період очікування, поставивши на полях перекресленого засвідчення свій підпис і печатку з ім’ям.
“До довідки про стан здоров’я обов’язково додається документація про проходження обстеження”, – підсумували в інспекції.
