Польща забезпечить лікування та реабілітацію 2,5 тис. поранених українських військових, сказав Володимир Зеленський на пресконференції після переговорів із польським прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким у п’ятницю в Києві.
“Окремо відзначу взаємодію щодо лікування та реабілітації наших воїнів. 2,5 тис. наших військових зможуть отримати таку допомогу”, – сказав Зеленський.
За його словами, “Польща була з нами кожну хвилину цього року і буде з нами до спільної перемоги”.
Зеленський нагадав, що Польща – один із топ-партнерів України з оборонної підтримки. “Польща стала одним із фундаторів “танкової коаліції”. Ми сьогодні можемо повідомити про перші танки (що надійшли – ІФ) із Польщі”, – зазначив він.
Глава держави також висловив сподівання, що “ми зможемо подолати табу щодо “авіаційної коаліції”. Це посилить українську армію і безпеку нашого повітряного простору”.
Президент також повідомив, що під час переговорів обговорювалося спрощення “процесів на кордоні”. “Через кордон були побудовані ланцюжки поставок. Коли почалася війна, ці ланцюжки давали все – воду, продукти харчування, зброю, людей. Поступово ми спрощували процедури, щоб зберегти життя наших людей”, – сказав він.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
Рух на виїзд і в’їзд для транспортних засобів вагою понад 7,5 тонни без вантажу відкриють із 13 лютого в місці запланованого пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” на кордоні України з Польщею, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби у Facebook.
“З 8-ї ранку 13 лютого … розпочнеться здійснення пропускних операцій вантажних транспортних засобів із допустимою максимальною вагою понад 7,5 тонн, без вантажу. Пропуск вантажівок здійснюватиметься цілодобово в напрямку виїзду з України та на в’їзд”, – повідомила офіцер прес-служби Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська.
Очікується, що новий пункт пропуску дасть змогу розвантажити наявні пункти на кордоні з Польщею і прискорить вантажну та пасажирську логістику на кордоні. Пункт також передбачає рух легкового транспорту і можливість перетину для пішоходів.
Як повідомлялося, проєкт зазначеного переходу заморожено з 2007 року. Роботи з його облаштування активізувалися після повномасштабного вторгнення Росії, коли на перший план вийшла необхідність розширення пропускних можливостей наявних пунктів пропуску та будівництва нових. Завершення робіт з облаштування пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” відбувалося у співпраці з польською стороною в рамках проєкту “Відкритий кордон” і стало можливим після завершення робіт з облаштування ділянки дороги Нижанковичі-Дрогобич-Стрий, яка веде до пункту пропуску.
Загалом на кордоні з Польщею діє 7 пунктів пропуску для автомобілів: Дорогуськ-Ягодин, Гребенне-Рава-Руська, Корчова-Краковець, Кросценко-Смільниця, Медика-Шегині. Пункти Зосин-Устилуг і Будомир-Грушів призначені для перетину автомобілями вагою до 3,5 тонн.
Польща розширила можливості використання українських документів, що дозволяють участь у дорожньому русі. Так, водійське посвідчення, видане в Україні, вважається дійсним на території Польщі до 31 грудня 2023 року, навіть якщо термін дії такого посвідчення закінчився, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Це стало можливим після внесення змін до закону “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави”. Нові норми було ухвалено в Республіці Польща 13 січня 2023 року”, – зазначено в повідомленні пресслужби міністерства в телеграм-каналі.
Зазначається також, що всі громадяни, які в’їхали на територію Польщі на автомобілях на державних реєстраційних номерних знаках України та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Україні, можуть вільно пересуватися територією Польщі до 31 грудня 2023 року без виїзду в Україну.
Це стосується всіх громадян України, які легально перебувають на території Польщі, зокрема й тих, хто перебував на території Польщі до 24 лютого 2022 року.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у рамках ранньої підготовки до майбутнього агросезону почала прямі закупівлі азотного добрива Anvistar у польського виробника Anwil S.A. групи PKN Orlen.
Як повідомив холдинг у Facebook у середу, добрива доставлено автотранспортом і перевалено у вагони на кордоні Польщі та України, вантаж уже прямує залізницею на склади “Кернела”.
“Ми цілеспрямовано розширюємо нашу мережу партнерів, диверсифікуємо ризики та випробовуємо нову якість продуктів для агробізнесу. Упевнений, що це був тільки перший крок на шляху до майбутнього партнерства”, – цитує холдинг керівника свого комерційного дивізіону “Агробізнес” Ігоря Стельмащука.
Як повідомлялося, найбільший в Україні виробник добрив Ostchem азотного холдингу Group DF Дмитра Фірташа у 2022 році скоротив виробництво на 66,9% до 2021 року – до 1,754 млн тонн.
Серед основних причин скорочення виробництва Group DF стала втрата контролю над Сєвєродонецьким “Азотом” (Донецька обл.), який до 27 лютого 2022 року встиг виробити 0,05 млн тонн азотних добрив.
Крім того, скорочення виробництва спричинило руйнування логістичних і збутових ланцюжків, зниження обсягів експорту через регуляторні та логістичні обмеження, перебої з електроенергією через масові руйнування об’єктів енергетичної інфраструктури, високі ціни на газ, а також падіння платоспроможного попиту з боку аграріїв щонайменше на 40%.
За оцінками Group DF, ринок добрив у 2022 році знизився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
PKN Orlen займає домінуючу частку на ринках нафтопродуктів Польщі, Чехії та країн Балтії.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
