В Україні запрацював державний портал пошуку неповнолітніх “Діти війни”, створений за дорученням глави держави за сприяння Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Національного інформаційного бюро, Офісу генерального прокурора, Офісу омбудсмена та Національної поліції.
“Інформаційна платформа “Діти війни” допомагатиме правоохоронним органам збирати інформацію про дітей, які постраждали під час війни… Це місце, де ви можете повідомити про зниклу дитину, про злочини проти дітей, якщо ви знайшли дитину, якщо вам відомо про факт депортації, про примусову зміну громадянства, про усиновлення”, – повідомила уповноважений президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Інформаційну платформу створено за підтримки спеціального проєкту уряду Канади.
Портал регулярно оновлюється правоохоронними органами та Національним інформаційним бюро і передбачає функцію зворотного зв’язку.
Станом на 1 серпня 693 дитини внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну були поранені, 358 загинули, 203 зникли безвісти і щонайменше 5 754 є примусово переміщеними та депортованими.
Водночас правоохоронні органи знайшли 4 039 дітей, які були в розшуку, 47 дітей вдалося повернути з депортації з території РФ.
На державному порталі “Дія” з’явилася нова послуга для підприємців – “єДекларація”, повідомляє Міністерство цифрової трансформації України в телеграм-каналі.
“Це документ, який на час воєнного стану замінить 374 види дозвільних документів, необхідних для роботи підприємців: ліцензії, дозволи, сертифікати, свідоцтва, посвідчення, висновки тощо”, – пояснюється у повідомленні.
Зазначається, що подати “єДекларацію” можна в “Дії” у декілька кліків та безоплатно. Вона не потребує розгляду чиновником і можна одразу почати працювати.
Подати “єДекларацію” можуть підприємці, у яких сплив термін дії дозвільних документів до початку воєнного стану; підприємці, які планують вести діяльність, але для цього потрібна ліцензія; підприємці, які за умов війни змінили вид діяльності, на яку потрібна ліцензія.
Щоб скористатися послугою, необхідно авторизуватись на порталі “Дія”; заповнити анкету, обравши необхідний дозвільний документ; підписати сформовану декларацію електронним підписом.
Послуга реалізована Мінцифрою спільно з Мінекономіки та Офісом ефективного регулювання BRDO.
Україна вже майже три тижні переживає стан війни. За цей час бізнес пережив кілька еволюційних етапів своєї діяльності в нових умовах.
Більшість з компаній не були готові до найгірших подій, які розпочалися 24 лютого 2022 року. Навіть усвідомлюючи загрозу агресії з боку РФ, бізнес не припиняв роботу та пошук персоналу. Як показали опитування, до початку війни релокували весь колектив або частину персоналу у безпечні регіони чи інші країни одиниці компаній. В основному це були компанії IT-сектору.
У перші дні у всіх був шок та паніка, особливо у Києві та містах, які зазнали наступ ворога першими. Люди поспіхом виїжджали зі своїх домівок, ніхто не думав про роботу.
За кілька днів, коли пройшов перший шок, компанії почали налагоджувати зв’язок зі співробітниками та підтримувати їх. Тренд турботи про співробітників, який був актуальним у останні кілька років, набув під час війни зовсім іншого значення та наповнення. Зараз ця турбота є життєво необхідною, і багато компаній це розуміють. Серед дій, які впровадили українські компанії у перший тиждень війни, зокрема, були налагодження постійної комунікації зі співробітниками, психологічна допомога, дотримання соціальних гарантій, виплата зарплати та авансових платежів. Бліц-опитування, яке провів експертно-аналітичний центр grc.ua, показало, що найбільш поширеними заходами є створення окремих чатів для співробітників, в яких відбувається вертикальна та горизонтальна комунікація. Керівники компаній підтримують співробітників та надають оперативну інформацію щодо діяльності компаній. У чатах збирається інформація про місце розташування співробітників та чи потребують вони допомоги, релокації, відбувається спілкування та підтримка між колегами.
Третім етапом поведінки бізнесу стала адаптація до роботи в умовах війни. Збереження роботи критичної інфраструктури, оборонно-промислового комплексу, агро-промислового комплексу та інших підприємств не лише допоможе нам вистояти у боротьбі, але й не дасть економіці країни зазнати катастрофічних наслідків. Проте військові дії внесли свої корективи у кон’юнктуру та структуру ринку праці. Релокейт людей у Західні регіони та за кордон спричинив дефіцит персоналу у життєво необхідних сферах ринку. Наприклад, продуктовий ритейл у місцях ведення бойовий дій стикнувся з проблемами у пошуку персоналу. Наразі потрібні продавці та касири, пекарі, водії. Специфікою стало те, що працівники мають жити у безпосередній близькості до магазину, де вони можуть працювати, аби не наражатися на небезпеку при пересуванні через усе місто від місця проживання до місця роботи.
На потребу ринку в умовах війни відреагували кадрові портали. Наприклад, grc.ua підтримує волонтерів, бізнес, органи місцевого самоврядування та надає можливість безкоштовно шукати персонал. На волонтерських умовах найчастіше шукають водіїв, трактористів, механіків, слюсарів, волонтерів-помічників для Укрзалізниці, волонтерів для доставки продуктів та палива.
Загострився попит на медичних працівників та фармацевтів, які були одними з найзатребуваніших фахівців і до початку війни.
Стан ринку праці є індикатором ситуації економіки країни в цілому. Якщо аналізувати базу даних відкритих вакансій та резюме, то можна побачити критичне зниження кількості резюме. Порівняно з січнем 2022 року загальна кількість спеціалістів, що знаходяться зараз у активному пошуку роботи в Україні знизилася у 16 разів. Найбільше зменшення відбулося у Київській області та в Києві, у Дніпропетровській області, Сумській, Запорізькій та Харківській областях. Причини, на жаль, очевидні. Для українців зараз в пріоритеті власна безпека та безпека своїх сімей. Ті, хто залишився на місцях та лишився роботи, а також ті, хто переїхав у інші регіони країни, тільки починають шукати нову роботу. При цьому пошук відбувається часто не за спеціальністю, а відповідно до пропозицій роботи на місцях.
Кількість пропозицій роботи теж зменшилася, проте протягом останнього тижня активність роботодавців починає поступово зростати. Роботи зараз набагато менше, ніж у довоєнні часи, але вона є. Найменше з усіх галузей постраждали від військової кризи ІТ-сфера, виробництво та сільське господарство, сфера продажів, транспорт та логістика.
Бізнес в умовах війни оптимізує свою діяльність. Наприклад, у банківській сфері частина співробітників працює віддалено, частина працівників фронт-офісів на своїх робочих місцях, частина у відпустках.
Змінилася структура ринку праці у розрізі регіонів. Наприклад, у Львівській області у березні, порівняно з січнем 2022 частка активних пропозицій роботи від усіх активних в Україні збільшилася. Не зважаючи на те, що кількісний показник пропозицій роботи у Львівському регіоні зменшився удвічі, проте частка у відсотках від усіх відкритих вакансій в Україні зросла з 4,3% у січні до 5,2% у березні. Утримує лідерство по кількості пропозицій роботи у військовий час Київ. Наразі 42,3% відкритих вакансій від усіх активних в Україні пропонується саме в столиці. Проте кількість пропозицій роботи менша за січневі показники втричі.
Бізнес розуміє, що задля відновлення економіки потрібно вживати антикризові заходи та прилаштовуватися до роботи навіть в умовах війни. За допомогою держави наразі відбувається передислокація, збереження виробничих та логістичних ланцюгів та відновлення діяльності підприємств ключових галузей української економіки.
