Найбільший біткоїн-портфель серед українських посадовців за 2025 рік задекларував депутат Хмельницької районної ради Олександр Кізляр, свідчать дані Opendatabot.
У його декларації вказано 100 BTC, що станом на 10 червня 2026 року оцінювалося у 278,8 млн грн.
Друге місце за обсягом задекларованих Bitcoin посів народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він задекларував 80 BTC вартістю близько 223 млн грн.
На третьому місці – представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Крістіна Павлова, яка вказала 20 BTC на суму понад 55,7 млн грн.
Кізляр також очолив рейтинг власників Ethereum серед декларантів. Він задекларував 1 000 ETH на суму майже 74 млн грн. Друге місце у цій категорії посіла Крістіна Павлова зі 130 ETH, що оцінювалися у 9,6 млн грн. Третє місце зайняла представниця Київської міської прокуратури Ірина Суховетрук зі 100 ETH вартістю близько 7,4 млн грн.
Найбільші обсяги криптодоларів Tether (USDT) задекларувала голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош – понад 1,019 млн USDT, або майже 46 млн грн. Друге місце посів депутат Одеської районної ради Павло Шандра із 719 тис. USDT на суму понад 32,4 млн грн. Третім став директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов, який задекларував 647 тис. USDT вартістю понад 29,1 млн грн.
Серед народних депутатів Верховної Ради криптовалюту задекларували 16 осіб із 391, тобто близько 4%. Найбільший криптопортфель серед парламентарів задекларував Олег Бондаренко – 80 BTC.
Дані Opendatabot показують, що найбільші криптоактиви серед українських посадовців концентруються не лише у центральних органах влади, а й серед депутатів місцевих рад, представників судової системи, прокуратури та органів місцевого самоврядування.
У міжнародному контексті Україна входить до глобального топ-10 за рівнем впровадження криптовалют. За Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis, перші десять місць посідають Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Україна є 8-ю у світі за загальним індексом і 1-ю за показником, скоригованим на чисельність населення.
Джерело: Opendatabot
Кожна десята декларація в подальшому виправлялась
1 246 435 декларацій було подано до 11 вересня 2024 року за даними Національного агентства з питань запобігання корупції. Кількість виправлених документів порівняно з минулим роком зросла майже в 2 рази.
Станом на середину вересня кількість усіх декларацій (1.2 млн), вже у 2,8 раза перевищує аналогійний період 2023 року, коли їх було 445 тис. Понад 134 тис. або 11% поданих декларацій у подальшому виправлялись.
Цьогоріч НАЗК розпочало перевірки 734 декларації посадовців. У половини з них — 392 випадках — перевірки вже завершені.
Серед повністю вивчених декларацій 46% містять в собі порушення на загальну суму 1 856,1 млн грн. Загалом усі помилки пов’язані із неправильно вказаними сумами в деклараціях. Різниця полягає у розмірах неточностей: загубилися суми менші або більші за 500 прожиткових мінімумів.
У 30% від усіх перевірених декларацій невірно вказані дані на загальну суму 1 808,7 млн грн (ст. 366-2 ККУ). В середньому, посадовці “помилялися” у кожній такій декларації на 15,2 млн грн.
Ще у 16% перевірених декларацій посадовці помилялись, в середньому, на 790 тис. грн на декларацію (ч.4 ст 172-5 КУпАП). Загалом такі помилки сягли 47,3 млн грн.
На суму меншу за 268 тис грн або до 100 прожиткових мінімумів помилялися у кожній другій перевіреній декларації.
Лише 1 декларація з усіх перевірених не мала порушень.
У деяких випадках декларації порушили одразу 2 статті одночасно. 7 декларацій також мають ознаки незаконного збагачення на загальну суму 146,3 млн грн (ст.368-5 ККУ). Ще у 8 документах посадовці не змогли пояснити походження грошей на суму 30,1 млн грн (ст. 290 ЦПК).
https://opendatabot.ua/analytics/fault-declaration-2024
