Правління Кліматичних інвестиційних фондів (CIF) схвалило інвестиційний план України на суму 116,2 млн доларів у рамках програми «Інтеграція відновлюваних джерел енергії» (REI) для розвитку транскордонних з’єднань, нарощування потужностей ВДЕ та систем накопичення енергії, повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль.
«Це допоможе прискорити інтеграцію української енергосистеми в європейську енергомережу, а також посилить трансформацію українського енергосектора», — написав він у Telegram-каналі у вівторок.
Зазначений план було підготовлено за підтримки партнерів зі Світового банку, а також за координації Міжнародної фінансової корпорації та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Затверджена програма реалізовуватиметься за двома напрямками: державним та приватним.
У рамках державного плану спільно зі Світовим банком та НЕК «Укренерго» було сформовано інвестиційний пакет вартістю близько 200 млн доларів, який, зокрема, передбачає будівництво міждержавного інтерконектора 400 кВ Чернівці -Сучава, що забезпечить додаткову пропускну здатність у 880 МВт у бік України та 445 МВт у бік європейських електромереж.
Крім того, пакет передбачає модернізацію та посилення захисту п’яти високовольтних підстанцій, інженерний супровід реалізації інвестицій, а також модернізацію ІТ-, телекомунікаційної та операційної інфраструктури «Укренерго».
Водночас приватний напрям опрацьовується IFC та ЄБРР і передбачає підтримку приватних інвестицій у системи накопичення енергії, зокрема, автономні BESS, які забезпечать 610 МВт ємності акумуляторних систем. Також план передбачає проєкти відновлюваної генерації у поєднанні з накопиченням, а також інші розподілені енергетичні рішення.
«Реалізація таких проєктів сприятиме підвищенню стійкості української енергосистеми, яка щодня зазнає цілеспрямованих атак з боку РФ. Вдячний Світовому банку, Міжнародній фінансовій корпорації, ЄБРР та CIF за підтримку та нашу тісну співпрацю», — підкреслив Шмигаль.
CIF, інвестиційний план України, Кліматичний інвестиційний фонд, правління
Членами правління Сенс Банку (Київ, раніше – Альфа-Банк) після його націоналізації за поданням Міністерства фінансів стали Олена Зубченко, Олексій Шклярук, Інна Тютюн і Андрій Соколов, йдеться в інформації на сайті фінустанови.
Детальніша інформація про них поки що відсутня, проте відомо, що Зубченко очолювала департамент фінансової політики Мінфіну.
Шклярук, згідно з інформацією в LinkedIn, з 2016 року обіймав посаду члена правління Агропросперіс Банку і відповідав за напрямок ризик-менеджменту, до цього працював у Credit Agriclole – також у сфері управління ризиками.
Соколов, за даними в LinkedIn, з кінця 2017 року працював у банку “Південний”, зокрема з квітня 2020 року головою департаменту корпоративного бізнесу.
Тютюн, за інформацією в LinkedIn, із червня 2018 року була заступницею голови правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, а раніше – заступницею голови правління Укргазбанку.
Як повідомлялося, новим головою правління Сенс Банку став Дмитро Кузьмін, який близько півроку очолював банк з іноземним капіталом Універсал Банк до його продажу наприкінці 2016 року групі ТАС Сергія Тігіпка. До цього працював у Райффайзен Банку Аваль, а ще раніше – у Сітібанку, де, зокрема, понад десять років був головним бухгалтером. Після 2020 року був незалежним членом наглядової ради AS PrivatBank.
Як повідомлялося, Сенс Банк за розміром активів (близько 3,4% від активів усієї банківської системи) посідає 11 місце серед 65 діючих банків України. Його націоналізували в останні кілька днів за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з Альфа-Груп, які потрапили під санкції.
