Лідер “Хорошої партії” (IP) Туреччини Мераль Акшенер оголосила, що залишає опозиційний блок із шести партій через незгоду з приводу кандидата на посаду президента, повідомляє в п’ятницю видання Daily Sabah.
“Ми працювали не покладаючи рук, щоб голос народу був почутий в опозиції, щоб донести до опозиції очікування людей. На вчорашній зустрічі п’ять партій висунули кандидатуру Кемаля Киличдароглу, тоді як ми запропонували Мансура Яваша і Екрема Імамоглу. На жаль, нашу пропозицію було відкинуто”, – заявила Акшенер. За її словами, таким чином блок довів, що “не відображає волю народу у своїх рішеннях”, а тому IP залишає його.
При цьому Акшенер зазначила, що її партія продовжить виступати проти правлячої Партії справедливості та розвитку, лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Вона також закликала своїх кандидатів, Яваша та Імамоглу, які є мерами Анкари і Стамбула відповідно, “продовжувати виконувати свої завдання” і постаратися перемогти на виборах.
Зі свого боку голова Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу, якого висунула більшість у блоці, заявив, що приводу для занепокоєння немає.
“Не хвилюйтеся, все стане на свої місця”, – сказав він.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори були заплановані на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із високим туристичним сезоном, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років. Водночас, у повідомленнях наголошується, що нездатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом може помітно послабити її позиції і дати Ердогану додаткові шанси на перемогу.
Новообраний президент Чехії Петр Павел запевнив свого українського колегу Володимира Зеленського в подальшій підтримці України і подякував за привітання з підсумками недавніх президентських виборів.
“Дякую президенту Володимиру Зеленському за привітання з підсумками президентських виборів і запрошення відвідати Київ”, – написав Павел у мікроблозі Твіттер.
Він зазначив, що “під час нашої сьогоднішньої телефонної розмови я запевнив його, що Україна може й надалі розраховувати на підтримку Чехії”.
Як повідомлялося, Зеленський привітав Петра Павела з перемогою на виборах президента Чехії та запросив його відвідати Україну з візитом.
Колишній голова Військового комітету НАТО Петр Павел у суботу здобув перемогу в другому турі президентських виборів у Чехії. Після підрахунку всіх бюлетенів він отримав понад 58.3% голосів. Інавгурацію призначено на 9 березня.
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція “Слуга народу”) вирішив балотуватися на пост президента Парламентської асамблеї Ради Європи на 2023 рік.
“Щиро вдячний своїм колегам за підтримку мого рішення висунути свою кандидатуру на посаду президента Парламентської асамблеї Ради Європи”, – повідомив Мережко у Фейсбуці в суботу.
За словами народного депутата, один із пунктів його передвиборчої програми – відновлення демократії всередині ПАРЄ: “Антидемократичну систему виборів президента, яка існує нині, і яка є, по суті, виборами без виборів, потрібно замінити на справжні конкурентні вибори”.
Мережко також вважає, що ПАРЄ “необхідно рішуче позбутися будь-якого російського або проросійського впливу” і зробити ці зміни невідворотними, не допустити повернення до політики діалогу з Росією.
На думку Мережка, ПАРЄ має розширити систему захисту прав людини та активно протидіяти порушенням прав людини та злочинам проти її прав, які вчиняють країни, що не є членами Ради Європи.
Мережко оприлюднив скан листа народних депутатів до європейської міжпарламентської організації про підтримку його висунення кандидатом на посаду президента ПАРЄ.
Латіф Рашид у четвер став президентом Іраку за підсумками голосування у парламенті, що стало початком формування іракського уряду – через рік після парламентських виборів у країні, повідомляє Rudaw.
Рашид обійшов свого опонента, колишнього президента Іраку Бархама Салеха на 63 голоси. Всього за Рашида проголосували 162 депутати.
Очікується, що Мухаммед ас-Судані, який претендує на посаду нового прем’єр-міністра, сформує уряд за 30 днів.
Раніше Рашид обіймав посаду міністра водних ресурсів Іраку, а також був представником партії “Патріотичний союз Курдистану”.
Протести проти корупції в Іраку спричинили дострокове проведення парламентських виборів у країні в жовтні 2021 року. Однак обрані парламентарі не могли сформувати уряд через розбіжності між політичними блоками щодо механізмів формування.
Австрійці в неділю вирушили на вибори президента, найбільші шанси на перемогу має чинний глава держави, 78-річний Олександр Ван дер Беллен, пише портал “Локал”.
Близько 6,4 млн. чоловік зможуть проголосувати в Австрії в неділю. Виборчі дільниці у Відні та інших частинах країни відкрилися о 7:00 за місцевим часом. Екзит-поли, як очікується, буде опубліковано одразу після закриття ділянок.
ЗМІ з посиланням на опитування зазначають, що найбільші шанси на перемогу у чинного президента Ван дер Беллена. До виборів допущено сім кандидатів, і основна інтрига полягає в тому, чи зможе один кандидат набрати більше 50% голосів і виграти вже в першому турі, або ж два найкращі кандидати зустрінуться у другому турі 6 листопада.
Вибори президента Австрії відбуваються раз на шість років із правом на переобрання ще на один термін. Переважно президент Австрії виконує представницькі функції, він призначає канцлера та решта складу кабінету міністрів.
Громадяни Бразилії в неділю проголосують на загальних виборах, за підсумками яких буде визначено нових президентів і віце-президента країни, складу Національного конгресу (парламенту), губернаторів, віце-губернаторів і депутатів законодавчих органів штатів.
Основна увага прикута до виборів глави держави. За цю посаду борються сім кандидатів, проте найбільшою підтримкою серед населення Бразилії користуються двоє: чинний президент Жаїр Болсонару та колишній президент Луїс Інасіу Лула да Сілва. Болсонару – політик правого спрямування, а Лула да Сілва представляє лівих.
Згідно з останнім перед голосуванням опитування Datafolha, Лула да Сілва може отримати 50% голосів виборців у першому турі, а Болсонару – 36%. Решта голосів розподілилася серед ще п’ятьох кандидатів. Спостерігачі зазначають, що не можна виключати, що Лула да Сілва, незважаючи на великий відрив від Болсонару, не зможе добитися обрання вже за підсумками першого туру.
Для перемоги у першому турі кандидату потрібно набрати понад 50% голосів. Якщо це зробити не вдасться, то проводиться другий тур між двома найсильнішими кандидатами.
Лулі да Сілві 76 років, він раніше збирався брати участь у виборах 2018 року, проте не зміг це зробити, оскільки був засуджений та опинився у в’язниці. Незважаючи на це бразильці продовжували плекати до нього симпатію, і, судячи з опитувань, навіть за ґратами Лула да Сілва залишався найпопулярнішим у країні політиком.
У результаті бразильська Партія трудящих висунула кандидатом у президенти замість нього Фернанду Аддада. Цей політик програв нинішньому президенту Болсонару.
Лула да Сілва керував Бразилією з 2003 по 2010 рік, 2017 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі за відмивання грошей та корупцію. Пізніше термін збільшили до 12 років. Сам він своєї провини ніколи не визнавав, його адвокатам зрештою вдалося оскаржити вирок. 2021 року Верховний суд країни анулював його вирок у антикорупційних справах. Тепер він може знову балотуватись на виборах.
Період його роботи на посту запам’ятався бразильцям завдяки соціально-орієнтованій економічній політиці, і нинішня передвиборча програма також побудована з лівим ухилом: він фокусується на найбідніших верствах населення Бразилії, обіцяє розширення соцпрограм і збільшення фінансування інфраструктурних проектів, має намір боротися за збереження на відміну від Болсонару, якого критикували за інтенсивну вирубку лісів під час його терміну.
Болсонару 67 років, і в минулому він, військовий і конгресмен, ще до того, як зайняв пост президента, був відомий у Бразилії своїми висловлюваннями, що викликали суперечки на адресу етнічних і сексуальних меншин і жінок, а також ультраправими консервативними поглядами, він неодноразово висловлював ностальгію по періоду військової диктатури у Бразилії.
Багато бразильців критикували Болсонару за те, що він, на їхню думку, применшував серйозність пандемії COVID-19. Опитування показували, що громадяни країни вважають, що в уряді за Болсонара є корупція і що він нездатний керувати країною. Проведені протягом серпня та вересня опитування свідчили, що рівень схвалення Болсонару впав до рекордно низьких позначок, і що не схвалювали його роботу у різний час від половини до двох третин респондентів.
Під час передвиборчої кампанії Болсонару продовжував озвучувати консервативні погляди, обіцяв захищати традиційні цінності християн, критикувати систему електронного голосування країни та навіть членів виборчкому у тому, що вони “працюють проти нього”. Його кампанія запам’ятається бразильцями скандалами: Болсонару робив різкі, радикальні висловлювання, які потім активно поширювалися в соціальних мережах, якось – побився з блогером, який критикував його на публічному заході.
Крім цього, бразильці в неділю оберуть 27 із 81 сенатора, 513 членів палати депутатів, 27 губернаторів та членів законодавчих зборів штатів.
