Муніципалітет Брюсселя разом із столичною лікарнею ім. Брюгмана реалізує у тестовому режимі проект відвідування пацієнтами музеїв за рекомендаціями лікарів. Перші півроку вхідні квитки таких відвідувачів оплачує міська влада.
Пацієнти денного психіатричного стаціонару лікарні можуть отримати «музейний рецепт», якщо лікар вважатиме, що екскурсія такого роду вплине на психічний стан людини, яка проходить лікування.
«З появою коронавірусу ми ще краще зрозуміли, наскільки важливий психічний добробут. Проект має подвійну мету: сприяти доступу до культури для вразливої категорії публіки та мати додатковий інструмент у рамках терапевтичного спостереження», – пояснює представник з культури брюссельської муніципальної ради Дельфін Уба.
У «музейному рецепті» вказується, який музей пацієнт хоче відвідати і скільки людей – членів сім’ї чи інших осіб – його супроводжуватиме. Лікар має офіційно підписати рецепт. Місто Брюссель оплачує вхідні квитки для пацієнта і до трьох осіб, які його супроводжують.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні, незважаючи на війну, продовжує просування Шиманівського залізорудного проекту через переговори з Міністерством оборони щодо передачі землі, оформлення угоди про підтримку інвестицій з урядом країни та отримання дозволів на видобуток корисних копалин та їх переробку.
Згідно з прес-релізом компанії, земля, прилегла до Шиманівського рудного тіла, необхідна для розміщення майбутньої збагачувальної фабрики, складів порожньої породи та хвостосховища, належить уряду України та використовується Міністерством оборони для навчальних цілей. Обговорення з Міноборони призвели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron має виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
“Зусилля зараз зосереджені на укладанні договору, що зобов’язує, про передачу цієї землі (у користування Black Iron – ІФ) після встановлення миру в Україні”, – констатується в прес-релізі.
Крім того, Black Iron також веде переговори з урядом України щодо угоди про підтримку інвестицій, яка включатиме кілька переваг, таких як сталість законодавства (умов роботи компанії – ІФ) та звільнення від сплати ввізних мит на обладнання, необхідне для реалізації проекту.
У свою чергу, керівництво Black Iron підготувало великий звіт, що охоплює декілька аспектів проекту, таких як передбачувані нові робочі місця, податкові платежі та соціальні пільги. Перед тим, як подавати цей документ, необхідно буде внести деякі зміни до законодавства України, щоб Black Iron відповідав вимогам, і наразі робота в цьому напрямку йде повним ходом, наголошується в прес-релізі.
“Щоб наші дозволи залишалися дійсними, нині в Україні ведеться робота з оновлення геологічних та гірничих планів. Нарешті, поки зацікавлені особи Black Iron чекають миру в Україні, щоб довести Шиманівський проект до стадії будівництва, керівництво розглядає нові потенційні проекти для підвищення акціонерної вартості. “, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську “дочку” Geo-Alliance Ore East Limited разом із ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її на BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ “Шиманівське Стіл” та “Зеленівське Стіл” (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем із реалізацією проекту Black Iron повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою “Метінвест” щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше “Метінвест” вийшов із проекту.
Шиманівське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, включаючи залізорудний комплекс ArcelorMittal. Інфраструктура, включаючи доступ до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дозволить швидко реалізувати проект до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюються в $452 млн, другого – $364 млн. першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про затвердження рішення Ради нацбезпеки та оборони України від 5 серпня щодо запровадження санкцій проти Росії.
Відповідний документ 7640 від 6 серпня 2022 року оприлюднено на сайті Ради. Згідно з карткою проекту, на даний момент документ направлено на розгляд профільного комітету.
Документ передбачає затвердження рішення РНБО від 5 серпня, яке містить перелік економічних обмежень, які запроваджуються проти РФ (держави-агресора) на 10 років.
До зазначеного переліку входять:
1) заборона на виведення капіталу за межі України на користь РФ, фізичних та юридичних осіб, створених та функціонуючих за законами РФ, а також юридичних осіб, частина акцій яких належить РФ, російським компаніям чи громадянам РФ
2) зупинення спеціальних дозволів на користування українськими надрами особам, пов’язаним з РФ,
3) заборона на участь у приватизації, оренді українського держмайна особам, пов’язаним із державою-агресором.
4) заборона здійснення громадських закупівель товарів, вироблених РФ, і навіть товарів, робіт і послуг в осіб, що з РФ (крім товарів, робіт і послуг необхідні обслуговування російських товарів придбаних до запровадження санкций);
5) заборона на захід в українські територіальні води та порти для невійськових кораблів під російськими прапорами або належать компанія, пов’язаними з РФ, заборона на здійснення польотів в Україну з РФ літаками, пов’язаними з російськими компаніями або зареєстрованими в реєстрах РФ;
6) заборона купівлю цінних паперів, емітентами яких є особи, пов’язані з державою-агресором;
7) заборона видачу дозволів, ліцензій Нацбанку здійснення інвестицій у РФ; припинення видачі готівки за картками, виданими компаніями, які пов’язані з державою-агресором.
9) заборона на передачу технологій, прав на об’єкти інтелектуальної власності особам, пов’язаним із РФ;
10) заборона на придбання у власність земельних ділянок особам, пов’язаним із державою-агресором.
При цьому зазначені обмеження не поширюються на громадян РФ, які проживають на території України на законних підставах та компанії, створені та функціонують за українським законодавством громадянами РФ, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згадані обмеження проти РФ було запропоновано Раді нацбезпеки та оборони України Кабінетом міністрів у березні поточного року.
Таким чином РНБО підтримала розпорядження Кабміну від 22 березня 2022 р № 245-р “Про внесення пропозицій щодо застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації”.
Влада Китаю розраховує для підтримки ринку нерухомості мобілізувати до 1 трлн юанів ($148 млрд) на рефінансування житлових проектів, будівництво яких було зупинено, пише газета Financial Times з посиланням на інформовані джерела.
За словами джерел, Народний банк Китаю (НБК, ЦБ країни) має намір надати державним комерційним банкам кредити на суму близько 200 млрд. юанів під ставку в 1,75% річних.
Відповідно до плану, схваленого Держрадою КНР, банки мають спрямувати залучені до НБК кошти, а також власні ресурси на рефінансування зупинених будівельних проектів.
Пекін сподівається, що банки зможуть направити на ці цілі близько 1 трлн юанів з урахуванням кредитів НБК, що частково закриє потреби забудовників у фінансуванні, зазначають джерела.
Проте топ-менеджери фінінститутів та аналітики попереджають, що владі, можливо, не вдасться досягти цієї мети, оскільки банки побоюються фінансувати проблемні проекти.
Китайські забудовники, що занурилися в боргах, призупинили будівництво мільйонів будинків по всій країні за минулий рік, що викликало хвилю невдоволення серед людей, які вкладалися в ці проекти. Посилення кредитного контролю в Китаї позбавило забудовників можливості швидко залучати кошти і призвело до безлічі дефолтів за борговими зобов’язаннями серед компаній сектору.
На думку експертів, запропонована НБК схема працюватиме лише в тому випадку, якщо проекти, що рефінансуються, зможуть залучити достатньо коштів від продажу або здачі в оренду непроданих апартаментів, щоб погасити нові кредити.
За оцінками Everbright Bank, китайські забудовники зупинили будівництво близько 8 млн будинків, і для завершення цих проектів потрібне фінансування у розмірі 2 трлн юанів.
Український центр сталевого будівництва (УЦСЗ) збирає проекти та концепції будівництва для оновлення України, повідомила прес-служба УЦСЗ.
Відповідний розділ створено на сайті УЕТРА. У ньому вже розміщені проекти компаній Rauta, “Полтава-проект”, “Метінвест-СМЦ”, “Укрсталь Конструкція” та ін.
Як зазначається в релізі, УЦРС звернувся до учасників ринку сталевого будівництва з проханням поділитися готовими проектами та проектними рішеннями будівництва з мінімальними термінами зведення та використанням елементів із максимальним ступенем заводської готовності.
Йдеться про житлові проекти збірно-розбірних будівель для розміщення громадян України, які втратили житло, а також про комплексні рішення капітальних житлових об’єктів та об’єктів соціальної інфраструктури (лікарні, школи, дитячі садки, склади, магазини).
Вся надана інформація та контакти авторів проектів будуть розміщені на сайті uscc.ua у розділі “Проекти та концепції будівництва для відновлення України” https://www.uscc.ua/filterpages/category/proekti-ta-koncepcii-budivnictva-dla-vidnovlenna-ukraini
УЦСС об’єднує найбільших учасників національного ринку сталевого будівництва. Наразі до нього входить понад 60 профільних компаній.
RAUTA, КОНЦЕПЦІЯ, ОНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ, ПРОЕКТ, ЦЕНТР СТАЛЕВОГО БУДІВНИЦТВА
Україна наразі реалізовує вісім проектів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на загальну суму EUR1,68 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час зустрічі з новопризначеним віце-президентом банку з питань політики та партнерства Марком Боуменом, а також із заступником директора Ради директорів ЄБРР Артемом Шевальовим, віце-президентом ЄБРР Аланом Пію та директором ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.
“Станом на листопад ми успішно реалізовуємо вісім проектів ЄБРР на суму 1,68 млрд євро. Кредитні кошти банку – це можливість втілити важливі проекти в Україні. Ми і надалі зацікавлені посилювати співпрацю в пріоритетних для країни напрямах – інфраструктурі та енергетиці”, – наводить слова міністра прес-служба Міністра фінансів.
Сторони також обговорили ухвалення законопроекту №5600, покликаного створити додатковий ресурс для бюджету України у 2022 році, додала прес-служба.
За її даними, учасники зустрічі порушили питання поточного стану реалізації проектів у сферах інфраструктури, енергетики, банківському секторі, у промисловості та у сфері природних ресурсів.
“ЄБРР залишається найбільшим інституційним кредитором в Україні. Станом на листопад 2021 року сукупний обсяг виділеного Україні банком фінансування в державному, приватному, муніципальному секторах становить 15,3 млрд євро в рамках 505 проектів”, – зазначив Мінфін.
Уточнюється, що у 2021 році набули чинності дві угоди щодо проекту електрифікації української залізниці – “Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка” та проекту “Розвиток транс’європейської транспортної мережі (Україна – дорожні коридори)”.
Водночас сторони обговорили приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є першим кроком на шляху до входження ЄБРР до капіталу цього банку, додав Мінфін.
