Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року збільшила чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $57,142 млн з $21,779 млн.
Як повідомляється в проміжному звіті компанії за операційними та фінансовими результатами за три місяці 2023 року, доподатковий прибуток становив $74,448 млн проти $29,202 млн за перший квартал 2022 року.
При цьому “Інтерпайп” у січні-березні-2023 наростив вільні грошові кошти та еквіваленти з $153,777 млн на 1 січня 2023 року до $207,824 млн на 31 березня 2023 року (відповідно на 1 січня 2022 року було $109,627 млн, на 31 березня 2022 року – $165,561 млн).
EBITDA в I кв-2023 склала $79,427 млн, тоді як в I кв-2022 – $15,139 млн.
Водночас компанія скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229,291 млн з $239,185 млн.
Як повідомлялося, виробництво сталі в січні-березні-2023 зросло на 13% порівняно із січнем-березнем-2022, до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
Водночас у пресрелізі зазначалося, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатував, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Істотну підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США і ЄС”, – зазначав топ-менеджер.
“Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі 2023 фінансового року (ФГ, січень-березень 2023 року), отримала $69 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період минулого року вона завершила з чистим збитком $103 млн.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51% – до $825 млн.
Показник EBITDA за третій квартал 2023ФР склав $155 млн, тоді як у 2022ФР році він був від’ємним – $32 млн.
Порівняно з попереднім кварталом чистий прибуток скоротився на 67%, EBITDA – на 44%, а виручка – на 33%, вказав “Кернел”.
Агрохолдинг пояснив таке зменшення зниженням як обсягів, так і цін.
Компанія додала, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів призвела до збитку в розмірі $11 млн у січні-березні 2023 року порівняно зі збитком у розмірі $74 млн за аналогічний період попереднього року.
“Кернел” також визнав збиток у розмірі $20 млн від знецінення активів у третьому кварталі 2023 фінансового року.
Уточнюється, що в структурі EBITDA сегмент інфраструктури і торгівлі в третьому кварталі 2023 ФР скоротився на 32% порівняно з попереднім роком – до $71 млн, проте був вищим на 15% порівняно з результатом попереднього кварталу, чому сприяла висока торгова націнка на зерно українського походження.
У зв’язку зі зниженням світових цін на зернові та олійні культури в січні-березні 2023 року сільськогосподарський сегмент показав у звітному періоді збиток у розмірі $24 млн.
Згідно зі звітом, “Кернел” вдалося скоротити чистий борг на 31 березня цього року до $833 млн з $1,048 млрд на початок року і $1,715 млрд на кінець березня минулого року.
Водночас запаси агропродукції скоротилися відповідно до $497 млн з $593 і $1,181 млрд.
Загалом за 9 місяців 2023ФГ “Кернел” збільшив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 36% – до $437 млн, а EBITDA – на 11% за умови падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у 2022 році отримала $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн).
Згідно з річним звітом компанії, доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік.
Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше.
Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
При цьому зазначалося, що 2022 рік був надзвичайно складним для компанії. Після широкомасштабного вторгнення російських військ наприкінці лютого керівництво “Інтерпайпу” ухвалило вимушене рішення зупинити всі виробничі потужності з міркувань безпеки співробітників. І тільки у квітні та травні було поступово відновлено виробництво на всіх підприємствах групи.
Однак досягти довоєнного рівня виробництва не вдалося, оскільки через блокаду чорноморських морських портів, бомбардування Росією транспортної інфраструктури та дефіцит пального “Інтерпайп” змушений був перебудувати логістичні ланцюги відвантаження готової продукції через порти Євросоюзу. Це призвело до зростання транспортних витрат у 2,5-3,5 раза залежно від маршруту.
У четвертому кварталі 2022 року Росія почала регулярно атакувати електроенергетичну інфраструктуру України, що призвело до кількох блекаутів на національному та регіональному рівнях. Унаслідок дефіциту електроенергії, який виник у країні, було введено жорсткі ліміти на її споживання для промислових споживачів, зокрема підприємств “Інтерпайпу”, що негативно позначилося на виробництві.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков зазначав, що в торішніх, дуже складних умовах, компанія зберегла трудовий колектив і промислові активи.
“На жаль, нам так і не вдалося повернутися до довоєнного рівня виробництва готової продукції. Водночас ми розраховуємо дещо поліпшити виробничі результати у 2023 році, зокрема завдяки продовженню скасування всіх квот і мит на українські товари з боку США та ЄС. Крім того, “Інтерпайп” залишається сумлінним і надійним партнером перед своїми кредиторами та інвесторами. Компанія продовжує здійснювати обслуговування і погашення за кредитними зобов’язаннями в повному обсязі з початку повномасштабного вторгнення”, – пояснював гендиректор.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Кабінет міністрів затвердив фінансовий план ПАТ “Укрнафта” на 2023 рік, що передбачає одержання 12 млрд грн чистого прибутку, повідомив глава компанії Сергій Корецький у Facebook у понеділок.
“Уперше за роки існування підприємства цей документ був підготовлений згідно з вимогами закону України “Про управління об’єктами державної власності” та отримав п’ять обов’язкових висновків міністерств”, – написав Корецький.
Висновки, зокрема, отримані від міністерств економіки, оборони, енергетики, цифрової трансформації та фінансів.
Документ передбачає отримання компанією за результатами діяльності у 2023 році 74 млрд грн чистого доходу, 12 млрд грн чистого прибутку, 25 млрд грн податкових виплат на користь держави, включно з рентою, податком на прибуток, ПДВ, оподаткуванням фонду оплати праці, а також 9 млрд грн інвестицій, зокрема рекордні 5,5 млрд грн інвестицій у видобуток.
“Фактичні результати роботи, які ми відкрито комунікуємо, доводять, що управлінські рішення, які ухвалюються командою, здатні забезпечити стабільну ритмічну роботу підприємства і, як наслідок – зростання доходів і прибутків”, – зазначив глава “Укрнафти”.
Як повідомлялося, ПАТ “Укрнафта” завершила перший квартал 2023 року з чистим прибутком у розмірі 4,3 млрд грн.
Цей показник дорівнює чистому прибутку, отриманому компанією за весь 2020 рік (4,3 млрд грн) і майже вдвічі перевищує результат за 2021-й (2,4 млрд грн).
Середньодобовий видобуток нафти “Укрнафта” за підсумками першого кварталу 2023 року сягнув 3,926 тис. тонн, тоді як середньодобовий показник за 2022 рік становив 3,753 тис. тонн.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
Станом на кінець березня 2023 року “Укрнафта” мала у своєму розпорядженні 89 родовищ із 3,7 тис. нафтогазових свердловин. Компанія експлуатує 451 АЗС.
“Укрнафта” у 2022 році скоротила видобуток нафти з конденсатом на 8,6% порівняно з 2021 роком – до 1,37 млн тонн.
“Укрнафта” 2023 року планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,08 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,45 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) у січні-березні 2023 року отримав чистий прибуток у розмірі 14,06 млн грн, що на 23,6% менше, ніж у першому кварталі 2022 року.
Згідно з оприлюдненою в четвер проміжною звітністю компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід зріс на 8% – до 55,47 млн грн.
ДАЗ скоротив прибуток від операційної діяльності на 20,5% – до 20,31 млн грн, а валовий прибуток – на 3,2%, до 34,39 млн грн.
Порівняно з початком 2023 року поточні зобов’язання ДАЗу зросли на 6,3% – до 281,34 млн грн, тоді як довгострокові скоротилися на 4,6% – до 68,13 млн грн.
Як зазначається у звіті, що головним фактором ризиків для ДАЗу залишається військова агресія РФ проти України. Це впливає на інфляційні процеси, відбиваючись на зростанні цін на матеріали, обладнання та енергоресурси, і скорочує можливості надходження коштів в умовах зростання потреби в них.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, на яку припадає понад 2/3 загального обсягу виробництва, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
Більша частина продукції реалізується в Україні, але останніми роками істотно зросли поставки в країни ЄС.
Як повідомлялося, у 2022 році завод отримав 36,72 млн грн чистого прибутку – на 15,6% більше, ніж роком раніше, за зростання чистого доходу на 1,4% – до 175,56 млн грн. Отриманий прибуток було спрямовано на розвиток виробництва
Одним із ключових чинників розвитку у 2023 році ДАЗ вважає розширення портфеля замовлень у 1,5 раза до 2022 року.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в першому кварталі 2023 року одержав EUR16,13 млн чистого прибутку, що в 6,2 раза більше порівняно з першим кварталом 2022 року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, за вказаний період виручка зросла на 37,1% – до EUR163,55 млн, валовий прибуток – у 2,2 раза, до EUR59,71 млн, операційний – у 2,4 раза, до EUR25,92 млн, а EBITDA – на 63,5%, до EUR37,91 млн.
У гривні “Астарта” в першому кварталі цього року збільшила чистий прибуток у 7,5 раза – до 632,59 млн грн за зростання виручки на 66,6% – до 6 млрд 415,09 млн грн.
Зазначається, що поліпшення показників вдалося домогтися в усіх бізнес-сегментах, проте найкращий результат показав сільськогосподарський, який приніс EUR80 млн виручки, що на 28% більше, ніж торік, і становить 49% від загальної консолідованої виручки.
Виручка сегмента “Виробництво цукру” збільшилася на 86% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR37 млн, а виручка сегмента переробки сої – на 20%, до EUR31 млн.
Сегмент тваринництва приніс EUR11 млн виручки проти EUR10 млн у першому кварталі 2022 року.
У структурі EBITDA основні частки у сільгоспсегмента – EUR10,50 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR12,74 млн), виробництві цукру – EUR11,66 млн (EUR4,34 млн) і переробці сої – EUR10,22 млн (у першому кварталі 2022 року – EUR4,24 млн).
“Астарта” зазначила, що експортна виручка збільшилася на 39% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до EUR98 млн, що становило 60% від загальної виручки.
Вказується, що капітальні інвестиції в першому кварталі цього року становили EUR3,25 млн проти EUR4,84 млн у першому кварталі минулого року, а чистий фінансовий борг знизився за квартал з EUR43 млн до EUR17 млн після сплати банківського боргу, а чистий борг зменшився з EUR152 млн до EUR130 млн.
У звіті також говориться, що “Астарта” продовжує весняну посівну кампанію в усіх семи областях своєї присутності. Дощова і холодна погода сповільнила її, але була сприятливою для розвитку озимих культур.
Компанія переглянула сівозміну 2023 року. Площа під озимими культурами склала 57 тис. га, в т.ч. 43 тис. га пшениці та 14 тис. га ріпаку, тоді як площа під кукурудзою та соняшником запланована на рівні 19 тис. га та 28 тис. га. Посіви сої збільшаться до 56 тис. га, щоб наростити обсяги власної сировини для переробного заводу.
“Астарта” повідомила, що сівбу цукрових буряків уже завершено, їхня площа становить 39 тис. га, що на 20% більше, ніж 2022 року.
Незмінною на рівні 2 тис. га залишається площа під органічними культурами.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2022 році отримала EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше порівняно з 2021 роком. EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Основними акціонерами “Астарти” на кінець першого кварталу була сім’я засновника і CEO Віктора Іванчика, Fairfax Financial Holdings LTD – 29,21%. Ще 2,64% належало Kopernik Global Investors, 1.88% – Heptagon Capital, 0,62% – Metlife PTE SA.
