ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) до 2021 року збільшило чистий прибуток у 2,2 рази порівняно з попереднім роком – до 175,722 млн грн.
Згідно з річним звітом підприємства, оприлюдненим у понеділок, “Інтерпайп НМТЗ” у 2021 році наростив чистий дохід на 43,6%, до 3 млрд 871,695 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2021 року становив 514,575 млн. грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” у 2020 році збільшив чистий дохід на 25,1% – до 3 млрд 63,202 млн грн, отримав консолідований чистий прибуток у розмірі 80,919 млн грн, тоді як завершив 2019 рік із чистими збитками 43,743 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб та залізничних коліс. Продукція компанії постачається більш ніж у 80 країн світу через мережу торгових офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” та електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп” .
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук та члени його родини.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на другий квартал 2021 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 89,8681% акцій заводу, компанія Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.
Направити 90% чистого прибутку за 2021 рік, або 2 млрд 987,21 млн грн на покриття збитків минулих років, пропонує акціонерам Альфа-Банку (Україна) наглядова рада фінустанови.
Згідно з порядком денним річних зборів акціонерів, дистанційне проведення яких заплановано на 30 вересня, передбачається 10% чистого прибутку, що залишилися, або 331,91 млн грн направити до резервного фонду, а дивіденди не виплачувати.
Крім того збори планують затвердити наглядову раду Альфа-Банку у складі шести осіб, тоді як до війни на позачергових зборах у січні цього року спостережна рада була розширена з 10 до 12 осіб.
Наразі з обраних тоді зборами 12 членів у наглядовій раді, згідно з інформацією на сайті, залишилася рівно половина, з яких троє незалежних директорів – Євген Давидович, Володимир Жмак та Віктор Лисенко та три представники ABH Ukraine – Роман Шпек (голова спостережної ради), Ендрю Бакстер та Девід Марк Браун.
З січня з різних причин спостережну раду залишили представника ABH Ukraine Петро Авен, Ільадр Карімов, Володимир Воєйков та незалежні директори Ернест Галієв, Аднан Аначалі та Олена Вольська.
За даними банку, його найбільшими акціонерами зараз опосередковано є Андрій Косогов (40,9614%, до нього після війни перейшли пакети Германа Хана, що потрапили під санкції, і Олексія Кузьмичова у розмірі відповідно 20,9659% і 16,3239%), Михайло Фрідман (32,8632%), Петро Авен (12,4018%), UniCredit S.p.A. (Італія, 9,9%), Марк Фоундейшн із дослідження ракових захворювань (3,8736%). Екс-міністр фінансів Болгарії Симеон Дянков, якому в середині квітня за погодженням з Нацбанком було передано право голосу за мажоритарним пакетом Альфа-Банку, є довіреною особою НБУ щодо пакетів Косогова і Фрідмана та Авена, які потрапили під санкції.
Альфа-Банк (Україна), за даними НБУ, на 1 липня 2022 року за розміром загальних активів посідав 7-е місце (104,03 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні. Чистий збиток банку, за інформацією Нацбанку, за січень-червень цього року становив 2 млрд 348,5 млн грн.
Минулого року Альфа-Банк (Україна) збільшив чистий прибуток до 3 млрд 319,12 млн грн з 1 млрд 154,79 млн грн роком раніше.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший в Україні виробник цукру, у січні-червні 2022 року отримав EUR27,7 млн чистого прибутку, що у 3,2 рази менше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляється у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок .
Згідно з ним, EBITDA компанії скоротилася в 1,8 рази – до EUR68,14 млн, тоді як виручка зросла на 44%, до EUR218,3 млн. Валовий прибуток агрохолдингу за цей період знизився на 37,4% і склав EUR77,46 млн , Коефіцієнт валової прибутковості та рентабельність продажів (EBITDA margin) впав у 2,3 рази – до 35% з 82%.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня 2022 року загальні активи агрохолдингу зросли на 21,4% порівняно з даними на 31 грудня 2021 року – до EUR787,2 млн, поточні зобов’язання – на 37,8% – до EUR136,7 млн, довгострокові зобов’язання – на 17,6%, до EUR125,3 млн.
“Станом на закінчення першого півріччя 2022 року чистий борг збільшився на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до EUR193 млн за рахунок зростання оборотного капіталу, при цьому чистий фінансовий борг знизився на 30% у річному обчисленні до EUR53 млн за більш високих залишків. грошових коштів на кінець першого півріччя 2022 року”, – зазначається у повідомленні агропромхолдингу.
За даними “Астарти”, 28% загального виторгу згенерував сегмент виробництва цукру, 35% – вирощування сільськогосподарських культур, 24% – виробництво соєвого шроту та соєвої олії, 10% – молочне скотарство.
Цукровий сегмент групи за січень-червень 2022 показав збільшення виручки на 5% – до EUR61,85 млн за рахунок зростання цін на неї на 23% – до EUR613 за тонну. За звітний період вироблено 121 тис. тонн цукру та продуктів з вмістом цукру, що на 6,2% менше показників першого півріччя минулого року.
При цьому переважну більшість виробленого “Астартою” цукру (96%) реалізовано на внутрішньому ринку, а 4 тис. тонн поставлено на експорт (4%), тоді як у першому півріччі минулого року весь цукор було продано в Україні.
“Оскільки Україна зняла обмеження на експорт, а ЄС скасував імпортне мито (на один рік – ІФ-У), загальний експорт цукру з України досяг 14 тис. тонн у першому півріччі 2022 року. Частка “Астарти” у загальному експорті цукру становила 30% . Ключовими покупцями були сусідні з Україною країни ЄС та Молдова”, – зазначив виробник у біржовому повідомленні.
Виручка, згенерована сільськогосподарським сегментом “Астарти” у січні-червні 2022 року, підскочила в 2,8 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до EUR76,9 млн завдяки значним обсягам продажів та високими цінами на сільгоспкультури до російського військового вторгнення в Україну. За зазначений період експорту припало 79% виручки сегмента рослинництва.
Агропромхолдинг у січні-червні 2022 року реалізував кукурудзи на EUR54,5 млн (зростання у 2,3 рази до I пол.-2021), пшениці на EUR3,2 млн (зростання у 2 рази), соняшника на EUR18,1 млн (зростання у 14 разів) та ріпаку на EUR0,39 млн.
На дату складання цього звіту “Астарта” завершила збирання озимих культур, всього намолочено 265 тис. тонн пшениці та 19 тис. тонн ріпаку. Через менш сприятливі в порівнянні з попереднім роком погодні умови врожайність озимих виявилася нижчою: пшениці – 4,8 тонн/га (на 17% менше), ріпаку – 3,1 тонни/га (на 4% менше).
Виторг агропромхолдингу в сегменті переробки сої за шість місяців поточного року збільшився на 18% – до EUR52,7 млн за рахунок зростання середніх цін на соєвий шрот до EUR480/тонна (+7% до січня-червня 2021 року) та соєва олія до EUR1300/ тонна (+38%). Усього “Астарта” виробила 113 тис. тонн соєвого шроту (+18% до січня-червня 2021 року), 83 тис. тонн соєвого шроту (+17%) та 21 тис. тонн соєвої олії (+17%).
Оператор мобільного зв’язку Vodafone Україна, що входить до складу NEQSOL Holding (Азербайджан), за підсумками січня-червня 2022 року вийшов на показник виручки 9,916 млрд грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період 2021 року (9 ,64 млрд грн).
Згідно з фінзвітом оператора, його чистий прибуток за вказаний період склав 663 млн грн (2,1 млрд грн за аналогічний період минулого року).
Показник OIBDA перевищив 5,76 млрд. грн. Маржа OIBDA зросла на 2,1 п.п. до 58,1%.
Як наголошується в повідомленні оператора, аварійні роботи на мережі та її відновлення, допомога країні та клієнтам та масові міграції клієнтів за кордон суттєво вплинули на динаміку основних фінансових показників.
Зростання частини фінансових показників у першому півріччі 2022 року досягнуто завдяки успішним результатам перших двох місяців року.
Капітальні інвестиції оператора у першому півріччі становили 1,276 млрд грн, що менше на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Станом на сьогоднішній день всі елементи базової мережі працюють у звичайному режимі, Vodafone Україна зробила всі необхідні кроки для швидкого переходу на резервний сценарій. Команда Vodafone Україна активно працює над відновленням пошкоджень: близько 87% мережі працює і ця цифра зростає “Всі критичні елементи технічної та ІТ-інфраструктури вже диверсифіковані. Приблизна сума втрат активів становить близько 806 млн грн”, – наголосили в компанії.
Масова міграція через війну також суттєво вплинула на розмір абонентської бази – станом на кінець липня абонентська база оператора склала 16,6 млн. клієнтів, з них 1,76 млн. вимушено перебувають за межами країни.
Крім того, станом на кінець липня 2022 року компанія підключила безкоштовні послуги на суму в 270 млн грн для 13 мільйонів клієнтів в Україні. А за кордоном – на суму 596 млн. грн. для 1,5 млн. абонентів у 32 країнах.
Оператор також придбав 10 автомобілів швидкої допомоги на суму 23 млн. грн.
Обсяг гуманітарної та прямої фінансової допомоги компанії країні на сьогоднішній день оцінюється в 250 млн. гривень.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольне Bakcell, підписав угоду з ПАТ “МТС” про покупку його телекомунікаційного бізнесу в Україні. Угода з купівлі “Vodafone Україна” була закрита наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan та RBI, ціна склала $734 млн, включаючи відкладений платіж на суму близько $84 млн.
Група компаній NEQSOL Holding, згідно з релізом, має більш ніж 25-річний досвід роботи у різних галузях та країнах. Її діяльність охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група увійшла до телекомунікаційної галузі на початку 2000-х. Компанії, що входять до неї, надають послуги мобільного зв’язку, міжнародного транзиту та продажу оптового Інтернету, послуги по виділених лініях, послуги дата-центру та ін.
Бізнесмен Насіб Гасанов є офіційним засновником і 100% власником групи NEQSOL Holding, у тому числі компаній Nobel Oil Services (UK) Limited, Nobel Oil E&P (UK) Limited (торгове найменування Nobel Upstream), Bakcell ТОВ та Norm ВАТ.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат-Силур” (Одеса) за підсумками роботи у 2021 році збільшило чистий прибуток у 2,8 раза порівняно з попереднім роком – до 327,842 млн. грн.
Згідно з інформацією до річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 вересня поточного року, нерозподілений прибуток на 31 грудня 2021 року склав 116,580 млн грн.
Збори пройдуть дистанційно. Датою початку голосування акціонерів на порядку денному є 19 вересня, датою закінчення голосування – до 18 години 30 вересня 2022р.
Акціонери розглянуть низку питань за підсумками роботи у 2021 році, зокрема звіт генерального директора про фінансово-господарську діяльність товариства за минулий рік та основні напрямки діяльності у 2022 році. Також розглянуть звіт наглядової ради компанії, затвердять звіт та висновки ревізора товариства, затвердять річний звіт, зокрема річну фінансову звітність за минулий рік.
З усіх цих питань пропонується визнати діяльність задовільною.
Крім того, акціонери ухвалять рішення про розподіл прибутку товариства за 2021 рік, який, згідно з проектом рішення, копію якого має агентство “Інтерфакс-Україна”, пропонується залишити нерозподіленим.
Як повідомлялося, завод у 2020 році знизив чистий прибуток на 21,3% порівняно з 2019 роком – до 116,761 млн грн зі 148,419 млн грн, чистий дохід – на 7,6%, до 2 млрд 146,230 млн грн.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, прийняли рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції ПАТ “Стальканат”, що створюється, розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, до якої буде переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Силур”, на балансі якої перебуватиме “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву до Національної поліції.
За даними НДУ на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) знаходиться 50,0001% акцій ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур”, у Антона Міхаленка – 23,7%, у Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23, 1%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат-Силур” наразі становить 8,346 млн грн.
Агрохолдинг ІМК за підсумками роботи у першому півріччі 2022 року отримав $11,34 млн чистого прибутку, що у 6,8 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі у четвер.
Згідно з ним, збитки від курсових різниць для аграрної групи в першому півріччі поточного року становили $2,55 млн, тоді як у січні-червні минулого року вона отримала $2,11 млн від зміни різниці курсу валют.
При цьому EBITDA компанії впала в 3,2 рази – до $28,98 млн при скороченні виручки на 47% – до $44,53 млн. Валовий прибуток ІМК скоротився втричі – до $29,96 млн, тоді як операційний – у 4,4 раза до $18 млн.
Згідно зі звітом, загальний обсяг активів ІМК станом на 30 червня 2022 року скоротився на 9,1% порівняно з 31 грудня 2021 року – до $214, короткострокові боргові зобов’язання збільшилися на 5,9%, до $66,8 млн, довгострокові збільшилися на 2,8% до $155,2 млн.
У звіті також уточнюється, що 97,5% усіх продажів у першому півріччі цього року припали на кукурудзу в порівнянні з 98,2% у першому півріччі минулого року, а ціна її реалізації зросла вкрай незначно до $208 за тонну з $205 за тонну в минулому року
Усього за вказаний період ІМК реалізував 213 тис. тонн сільгоспкультур на загальну суму $43,83 млн, зокрема 208,8 тис. тонн кукурудзи на $43,35 тис. тонн кукурудзи (-48% порівняно з І-пол.-2021) ), 645 тонн пшениці на $201 тис. (зростання у 2 рази), та 93 тонни соняшника на $40 тис. (-66%). Крім того, виторг від реалізації молока та м’яса великої рогатої худоби приніс агрохолдингу сумарно $572 тис.
Агрохолдинг зазначив, що до серпня порти Чорного моря в Україні залишалися заблокованими для експортної діяльності. Хоча ІМК розробив альтернативні логістичні ланцюжки для експорту зерна через морські порти інших сусідніх країн, така логістика дуже складна, має численні вузькі місця та пов’язана з великими капітальними витратами для створення ефективної логістичної інфраструктури на нових експортних маршрутах, що пояснює низькі обсяги експорту зерна з 24 лютого.
У той же час ІМК зазначила, що жоден із критично важливих її об’єктів не отримав значної шкоди внаслідок війни, всі товарно-матеріальні запаси знаходяться у справному стані та на відповідальному зберіганні, і на сьогоднішній день усі активи групи розташовані на деокупованих територіях.
Крім того, ІМК заявляє про відсутність нестачі у робочій силі та збереження свого персоналу, у тому числі ключового та топ-менеджерів, хоча 86 співробітників захищають Україну в лавах ЗСУ.
Агрохолдинг уточнив, що цього року було засіяно 73% земельного банку компанії: 19,2 тис. га соняшнику, 50,2 тис. га кукурудзи та 18,4 тис. га пшениці озимої. Землі на Чернігівщині, де велися активні бойові дії, заплановано до повернення у виробництво цієї осені.
Станом на 21 серпня ІМК завершила збирання озимої пшениці, зібравши врожай з 18,3 тис. га із середньою врожайністю 6,7 т/га, що є рекордним результатом за всі роки господарської діяльності компанії, і на 18% вище, ніж у 2021 році. року.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур та виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі у Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року ІМК збільшила чистий прибуток у 2,5 рази порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
ІМК у 2021 році реалізувала 536,10 тис. тонн кукурудзи (-12,2% порівняно з 2020 роком), пшениці – 117,97 тис. тонн (-0,1%), соняшнику – 85,82 тис. тонн ( -1,2%).
