Агрохолдинг KSG Agro у 2024 році отримав $3,662 млн операційного прибутку проти $1,615 млн збитку роком раніше, йдеться у звіті агрохолдингу на Варшавській фондовій біржі.
Згідно звіту, дохід від реалізації продукції KSG Agro у 2024 році збільшився на 17,6% – до $22,103 млн з $18,786 млн.
“Завдяки продовженню реалізації стратегії розвитку вертикально інтегрованого холдингу, ми досягли поліпшення фінансових показників в двох наших стратегічно важливих напрямках діяльності – рослинництві та свинарстві. Основним фактором позитивної динаміки стало досягнення у 2024 році підвищення ефективності свинарського бізнесу шляхом оновлення стада свиноматками сучасної ефективної генетики. Як підтвердила серія тестів, проведених нами на початку 2023 року, продуктивність закуплених свиноматок є достатньо високою не лише за кількістю приплоду та ваги на опорос, але й за якістю свинини”, – зауважив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
За його інформацією, на основі проведених тестів 1,3 тис. голів із виявлених малопродуктивних свиноматок у стаді були протягом року замінені закупленими більш ефективними. Це дозволило холдингу виробляти високоякісних поросят і забезпечити високу динаміку свинарського напрямку.
Касьянов додав, що основними драйверами подальшого розвитку KSG Agro, в тому числі у 2025 році, стануть підвищення ефективності рослинництва та зростання продуктивності свиного стада за рахунок продовження омолодження свинопоголівʼя.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях складає близько 21 тис. га.
За даними агрохолдингу, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Агрохолдинг KSG Agro у першому кварталі 2024 року він зменшив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн за зниження виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротилася на 2% – до $1,83 млн.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2024 році збільшив чистий прибуток на 34,5% порівняно з 2023 роком – до EUR83,25 млн, ідеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, консолідована виручка у минулому році скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн, тоді як валовий прибуток зріс 5,3% – до EUR235,53 млн, а EBITDA – на 9,6%, до $159,35 млн.
У гривні виручка “Астарти” минулого року зросла на 8,5% – до 26,531 млрд грн, тоді як чистий прибуток – на 48.1%, до 3,634 млрд грн.
Зазначається, що стабільний морський експорт забезпечив вищі продажі цукру порівняно з попереднім роком, частково компенсувавши нижчий врожай зернових та олійних культур. Експортні продажі на суму EUR395 млн досягли 66% консолідованої виручки у 2024 році порівняно із 53% у 2023 році.
Сільськогосподарський сегмент згенерував 34% консолідованого доходу або EUR209 млн у 2024 році (-13% порівняно з попереднім роком). Основний внесок зробив сегмент цукрового виробництва з обсягом продажів EUR229 млн (+15% р/р), що забезпечило 37% загального доходу за звітний період. На сегмент переробки сої припало 17% виручки “Астарти” або EUR106 млн (-13% р/р). Сегмент тваринництва збільшив продажі на 25% р/р – до EUR53 млн, забезпечивши 9% від загальної виручки в 2024 році.
Зростання валового прибутку компанія пояснила збільшенням на 35%, або EUR78 млн справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції на 78 млн євро, що відображає зростання цін на сировинні товари.
З урахуванням даних за дев’ять місяців, у четвертому кварталі 2024 фінпоказники “Астарти” були трохи гіршими за фінпоказники четвертого кварталу 2023 року.
Зазначається також, що операційний грошовий потік збільшився у 2024 році збільшився на 83% р/р – до EUR167 млн на тлі активного розпродажу запасів.
Згідно зі звітом, інвестиційний грошовий потік зріс минулого року на 30% – до EUR52 млн. Основні інвестиції були спрямовані на розширення парку бурякозбиральних комбайнів, будівництво цукрового силосу та виробничих потужностей заводу з переробки сої.
Підкреслюється, що чистий фінансовий борг “Астарти” (без урахування орендних зобов’язань) перетворився на позитивну грошову позицію у розмірі EUR21 млн євро проти EUR39 млн боргу у 2023 році.
Як повідомлялося, за дев’ять місяців 2024 року “Астарта” збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн при зростанні виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
ПрАТ “Оболонь”, один із найбільших виробників питних напоїв в Україні, за підсумками 2024 року отримав 1,248 млн грн чистого прибутку, що в 1,47 тис. разів менше, ніж роком раніше, і спрямує їх на розвиток товариства.
Згідно із повідомленням у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення акціонери мають прийняти на дистанційних загальних зборах 25 квітня.
Акціонерам пропонують затвердити звіт наглядової ради та результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2024 рік, прологнувати на існуючих умовах договір із надання послуг з аудиту із ТОВ “Грант Торнтон Легіс”, взяти до відома висновки його аудиторського звіту за 2024 рік, заходи затвердити.
Акціонери мають внести зміни до статуту товариства щодо обрання членів наглядової ради (незалежних директорів) і встановлення розміру їх винагороди, уповноважити президента товариства підписати цивільно-правові договори з членами наглядової ради. На посадах двох незалежних директорів пропонують затвердити Євгена Римара та Ігора Сінгаєвського.
Раніше, у березні 2025 року ПрАТ “Оболонь” змінило внутрішнього аудитора, яким стала Ірину Кондратенко, яка впродовж останніх п`яти років працювала на підприємстві економістом із ціноутворення.
Згідно інформації сервісу Opendatabot, ПрАТ “Оболонь” 2024 року отримав 12,87 млн грн доходу проти 10,76 млрд грн роком раніше. При цьому боргові зобов`язання підприємства зросли на 14,9% до 1,64 млрд грн, а активи на 31,9% до 9,238 млрд грн, чисельність персоналу на 108 осіб до 2164 співробітника. Статутний фонд підприємства становить 32,512 млн грн.
Корпорація “Оболонь” виготовляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снекі, є найбільшим у країні експортером пива. До її складу входять головний завод у Києві та дев’ять підприємств у регіонах країни.
Основні бренди – “Оболонь”, Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Оболонська”, “Прозора”. Корпорація також випускає слабоалкогольні напої Rio, “Джин-тонік”, “Горілка лайм”, “Віскі Вишня”, “Ром-кола”, “Бренді-кола”, Ciber.
Сукупний дохід десятки найкращих компаній у цій сфері зріс на 12%
Понад 243 млрд грн сукупного доходу отримала десятка найкращих компаній у сфері транспорту та логістики торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 12% більше, ніж у 2023 році. Лише 5 компаній з 10 змогли отримати прибуток того року.
243,67 млрд грн доходу отримали компанії-лідери у сфері транспорту та пошти за даними Індексу Опендатабота. За рік їх сукупний дохід виріс на 12%.
Не для всіх рік минув вдало: у 8 компаній підріс дохід, проте вийти в чистий прибуток змогли лише 5 з десятки найкращих. Сумарний прибуток п’ятірки — 8,16 млрд грн, а от збитки чотирьох інших компаній склали 12,1 млрд грн. Ще одна компанія вийшла в нуль торік.
Попри те, що половина компаній-лідерів належить державі, саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,89 млрд грн.
Укрзалізниця, незмінний лідер Індексу, торік отримала 102,87 млрд грн доходу (+11% за рік). Втім за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки: 4,19 млрд грн. Схожа ситуація в Укртрансгазу: дохід скоротився майже на третину, а збитки сягли 7,44 млрд грн.
Більш вдалим рік був для Укрпошти. Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже у 2 рази. Загалом Укрпошта збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 млрд грн торік.
«Для нас цей рейтинг і його результати — не просто цифри на екрані. Це роки кропіткої роботи десятків тисяч людей, які крок за кроком упроваджують реформи й перетворюють Укрпошту на сучасний та успішний бізнес. Попри виклики війни і те, що ми — бізнес із людським обличчям, який керується не лише короткостроковою фінансовою вигодою, а добробутом українців, — нам це вдається», — коментує Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти.
Ще одна державна компанія — Оператор ГТС України — за рік збільшила доходи на 7%, до 38,53 млрд грн. Хоча й чистий прибуток скоротився у 8,7 раза до 1,27 млрд грн, за результатами року компанія все одно вийшла в плюс.
«Оператор ГТС України працює стабільно і надійно попри численні виклики, спричинені повномасштабною війною. Підприємство чітко і вчасно виконує свої зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми замовниками послуг з транспортування природного газу. Такий підхід в роботі забезпечує фінансову сталість розвитку Товариства», — підкреслив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв.
Дохід державної Укртранснафти зменшився неістотно, а от прибуток скоротився аж у 16 разів — 1,22 млрд грн. Зазначимо, що у попередньому Індексі саме ця компанія була лідером за прибутком серед десятки найкращих.
Вже другий рік поспіль друге місце в Індексі займає Нова Пошта, що належить до групи NOVA — її дохід зріс на 23% до 44,78 млрд грн. Але прибуток, навпаки, зменшився у 1,6 раза — до 2,5 млрд грн.
«У 2024 році Нова пошта стала найкращим поштовим оператором світу за версією World Post & Parcel Award, розширила на кінець року мережу до понад 37 000 точок сервісу в Україні і до більше 87 000 — у 16-ти країнах Європи. Минулоріч ми відкрили перше в Україні безбарʼєрне поштове відділення і передали на гуманітарні потреби та підтримку війська більше 4,8 млрд грн. 2024-й — був про рух і виклики, які нам вдалося подолати», — прокоментували у компанії.
Цьогоріч до Індексу вперше потрапила ще одна компанія з групи NOVA — Нео-Транс. Вона показала найшвидше зростання доходу серед десятки найкращих: +100% (6,5 млрд грн). Її прибуток теж зріс удвічі — до 116,55 млн грн. Разом на обидві компанії NOVA припадає 21% сукупного доходу лідерів.
Логістик юніон з групи АТБ також не відстає. Так, компанія піднялась у рейтингу на кілька позицій, наростивши дохід на 29% і отримавши найбільший прибуток серед усіх — 3,06 млрд грн (+40%).
А от компанія Лемтранс з групи СКМ Ахметова демонструє стабільність та третій рік поспіль залишається на сьомій позиції. Її дохід зріс лише на 3%: до 7,3 млрд грн.
До цьогорічного Індексу увійшла ще одна нова компанія — Українські вертольоти. Попри збільшення доходу на 17% (до 872 млн грн), яке дозволило увірватись у топ, бізнес зафіксував збитки на 52,5 млн грн.
Водночас з Індексу 2025 вибули дві компанії з аграрного холдингу Олександра Радавського — Промвагонтранс та Берегівське хлібоприймальне підприємство. У 2024-му їхні доходи скоротилися в 2,5 і 3 рази відповідно, проте обидві вийшли в плюс: +2 млн грн і +36 млн грн прибутку.
https://opendatabot.ua/analytics/index-transport-and-mail-2025
Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ, Київ) за результатам діяльності у 2024 році отримав 42 млн грн операційного прибутку, валовий дохід склав 217 млн грн, повідомила його пресслужба результати аудиторської перевірки.
“ВДНГ успішно пройшов незалежну аудиторську перевірку за 2024 рік. Операційна діяльність: валовий виторг – 217 млн грн (приріст у 10 разів порівняно з 2015 роком); операційний прибуток – 42 млн грн (приріст у 10 разів порівняно з 2015-м і удвічі – з 2023-м). Податки до державного та місцевого бюджетів – 35 млн грн. Рекордний показник за весь час існування Експоцентру”, – зазначено у повідомленні в Facebook.
Згідно з інформацією, штат працівників не змінився і налічував 148 людей.
Крім того, минулого року на території Експоцентру було відремонтовано 5,1 тис. кв. м доріг і площ, оновлено освітлення, встановлено чотири пандуси і реалізовані інші інфраструктурні проєкти.
Зазначається, що у поточному році продовжується робота з реалізації безбар’єрності оранжереї, а також концептуалізація і проєктування Food Plaza ВДНГ.
Як повідомлялося, у 2024 році Експоцентр прийняв 4,5 млн відвідувачів, що на 10% вище за результати 2023 року.
ПрАТ “Луцьк Фудз” (Волинська обл.), один із найбільших виробників бакалійної продукції в Україні, у 2024 році отримав 32,28 млн грн чистого прибутку, що на 29,1% менше, ніж роком раніше.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня поточного року в дистанційному режимі, акціонерам пропонують чистий прибуток товариства за 2024 рік у розмірі 32,284 млн грн залишити нерозподіленим.
Крім того, акціонерам пропонують затвердити звіт наглядової ради товариства за 2024 рік і визнати роботу наглядової ради за результатами 2024 року задовільною, затвердити висновки та заходи за результатами розгляду аудиторського звіту ТОВ “Грант Тортон Легіс” і пролонгувати на рік роботу з цим аудитором.
Акціонери також мають схвалити низку укладених у 2023-2025 рр. з ПАТ “Банк Восток” кредитних угод і дозволити голові правління впродовж року вчиняти значні правочини для залучення інвестицій в модернізацію виробничих потужностей та виробничих приміщень, гранична сукупна вартість кожного з яких не повинна перевищувати 300 млн грн.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПАТ “Луцьк Фудз” у 2024 році скоротило дохід на 3,3% – до 828,13 млн грн, Водночас боргові зобов`язання підприємства збільшилися на 26% – до 118,36 млн грн, активи – на 14,8%, до 304,96 млн грн. Чисельність персоналу скоротилася на 15 осіб – до 340 співробітників. Статутний капітал становить 16 млн грн. Кінцевим бенефіціаром є Олег Ходачук через АТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвесицйний фонд Тесей
ПАТ “Луцьк Фудз” засновано у 1997 році на базі Луцького міського продовольчого комбінату, створеного у 1945 році. Виготовляє широку лінійку соусів на основі томатної пасти, а також кетчупи, аджику, гірчицю, майонез та різні види оцту під торговими марками “Руна”, “Рідний край”, “Срібниця”. З 2009 року співпрацює з низкою торгових мереж і випускає понад 40 найменувань продукції під їхньою private label. ПрАТ “Луцьк Фудз” експортує свою продукцію на ринки понад 20 країн.
