Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” почали видобуток блоку 116-122 на горизонті “мінус” 1420 м.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, підготовчі роботи зайняли півроку. Видобуток розрахований на сім місяців.
При цьому уточнюється, що новий блок 116-122 з покладу “Гніздо” п’ятого підповерху на горизонті “мінус” 1420 м був зданий в експлуатацію 5 липня. Обсяг запасів нової виробничої потужності становить 277,5 тис. тонн.
“Коли ми почали нарізку блоку, багатьох гірників мобілізували. Тому довелося відшукувати трудовий резерв, враховуючи ускладнення енергетичної кризи”, – пояснив головний інженер шахти Микола Пунтус, якого цитує видання.
Середній вміст заліза в масиві становить 56,83%.
“Багату руду будемо отримувати протягом наступних чотирьох місяців, потім відсоток заліза буде меншим”, – зазначив Пунтус.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Україна в січні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні в 10,99 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився в 3,5 раза – до $3,308 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (72,22% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (13,94%) і Туреччини (11,03%).
Україна в зазначений період, як і в січні-2022, не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 73,8% – до $15,428 млн.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2021 року скоротила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 20,6% порівняно з 2020 роком – до 1 млн 235,533 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд знизився на 22,2% – до $58,929 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
У 2021 році Україна не здійснювала експорту і реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 19,6% – до $130,144 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (47,91% поставок у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис. (у жовтні-грудні 2022 року імпорт не здійснювався), тоді як 2021 року ввезла 1,172 тис. тонн на $1,227 млн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $ 161,914 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Мексики (21,23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) і Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн титановмісних руд на суму $1,227 млн із Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як 2020 року ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн, у листопаді-грудні ввезення не здійснювалося.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому виразі), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Україна у 2022 році не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
Водночас імпорт здійснювали переважно з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) і Гани (16,8%).
Україна 2021 року здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) і РФ (7,14%), тоді як 2020 року було реекспортовано в Польщу 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
Україна в січні-листопаді поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 79,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 945,396 тис. тонн, у листопаді ввезення не здійснювалося.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 77,5% – до $48,166 млн.
Україна в січні-листопаді 2022 року не здійснювала реекспорт бокситів.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 0,1% порівняно з 2020 роком – до 5 млн 114,227 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 4,2% – до $236,638 млн.
Водночас імпорт здійснювали переважно з Гвінеї (59,33% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (21,33%) і Гани (16,8%).
Україна 2021 року здійснила реекспорт бокситів в обсязі 277 тонн на $70 тис. у Білорусь (48,57%), Польщу (40%) і РФ (7,14%), тоді як 2020 року було реекспортовано в Польщу 255 тонн бокситів на $41 тис.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), до війни афілійований з Об’єднаною компанією (ОК) “Російський алюміній” (“РусАл”, РФ). З бокситів виробляють глинозем.
“РусАлу” в Україні також раніше належала частка в Запорізькому алюмінієвому комбінаті (“ЗАлК”), який припинив випуск первинного алюмінію і глинозему.
