Державна служба статистики України у 2025 році відновила застосування адміністративних штрафів за порушення під час подання статистичної звітності після того, як у 2023 та 2024 роках не було винесено жодної відповідної постанови.
За даними Opendatabot, у 2025 році Держстат виніс 30 постанов на загальну суму 5,1 тис. грн. Для порівняння: у 2022 році їх було 21, а в 2023–2024 роках — жодної.
Повернення штрафів пов’язане з відновленням обов’язкової статистичної та фінансової звітності. Держстат офіційно повідомив, що з 5 липня 2025 року подання звітності знову стало обов’язковим для підприємств, установ, організацій та підприємців, які включені до державних статистичних спостережень.
Компанії, які користувалися військовими пільгами та не подавали необхідні відомості у 2022–2025 роках, мали закрити накопичену звітність протягом трьох місяців — до 5 жовтня 2025 року. Одночасно було відновлено звичайні граничні терміни подання поточних звітів.
При цьому практика накладення штрафів у 2025 році виявилася вкрай нерівномірною. Усі 30 постанов припали лише на п’ять регіонів: по вісім отримали респонденти у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, п’ять — у Миколаївській та одну — у Луганській.
За ненадання статистичних даних, порушення термінів, подання недостовірної або неповної інформації передбачена адміністративна відповідальність. За даними Opendatabot, штраф для посадових осіб та ФОП становить 170–255 грн, а при повторному порушенні може бути вищим.
У 2026 році обов’язок щодо подання звітності продовжує діяти. Держстат опублікував окремий календар звітності на 2026 рік і надає компаніям можливість перевірити необхідні форми через сервіс «Моя звітність».
Джерело: Opendatabot, публікація від 14 серпня 2026 року; Державна служба статистики України.
Національний банк України у липні 2026 року наклав штраф на АТ «Райффайзен Банк» у розмірі 16,1 млн грн за низку порушень законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму.
Серед виявлених регулятором порушень — неналежна перевірка клієнтів та застосування ризик-орієнтованого підходу, а також недоліки в управлінні ризиками під час впровадження та використання інформаційних продуктів і технологій, зокрема під час проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом.
НБУ також виявив випадки несвоєчасного повідомлення уповноваженого державного органу про порогові фінансові операції та недоліки у наданні інформації та документів на запити регулятора.
Окрім штрафу, Райффайзен Банк отримав письмове попередження. Воно стосується, зокрема, перевірки клієнтів та кінцевих бенефіціарів, що належать до категорії PEP, внутрішніх документів щодо фінансового моніторингу, актуалізації інформації в клієнтських анкетах та передачі інформації про платників.
Raiffeisen Bank працює в Україні з 1992 року, спочатку під назвою банк «Аваль». З 2005 року банк входить до австрійської групи Raiffeisen. Згідно зі структурою власності станом на 1 січня 2026 року, Raiffeisen Bank International AG належить 68,21% акцій українського банку, Європейському банку реконструкції та розвитку — 30%. Головою правління банку є Наталія Гуріна.
Національний банк України (НБУ) у липні 2026 року наклав штраф на АТ «Банк «Український капітал» загалом на суму 42,545 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду.
Основний штраф у розмірі 40,545 млн грн регулятор наклав за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Зокрема, НБУ виявив недоліки у застосуванні банком ризик-орієнтованого підходу, оцінці ризиків клієнтів, внутрішніх документах щодо фінансового моніторингу та належної перевірки клієнтів. Банк також не завжди своєчасно та в повному обсязі надавав інформацію та документи на запити інспекційної групи.
Ще 2 млн грн штрафу накладено за порушення валютного законодавства. За даними НБУ, банк неналежним чином здійснював валютний нагляд, не забезпечив всебічний аналіз документів щодо окремих валютних операцій та не виявляв передбачені нормативами індикатори таких операцій.
Крім того, «Український капітал» отримав два письмові застереження. Одне пов’язане з додатковою перевіркою клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), автоматизацією окремих процедур та заповненням клієнтських анкет. Друге стосується несвоєчасного подання та помилок у статистичній звітності щодо валютних операцій.
НБУ повідомив про застосування заходів впливу 7 серпня 2026 року. Загалом у липні регулятор застосував санкції за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства до двох банків і 19 небанківських фінансових установ.
Банк «Український капітал» працює на українському ринку з 1992 року і спочатку був зареєстрований як банк «Закарпаття», нинішню назву використовує з 1996 року. НБУ відносить його до банків із приватним капіталом. За даними регулятора, станом на 1 лютого 2026 року активи банку становили 3,079 млрд грн, зобов’язання — 2,874 млрд грн, капітал — 204,7 млн грн. Серед власників істотної участі НБУ вказує Сергія Белашова, Ліліану Белашову, Дар’ю Злідар та Наталію Ківу. Головою правління є Євген Чечиль.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) заявив про викриття тривалої картельної змови на столичному ринку послуг з вивезення побутових відходів, а також про спотворення результатів проведеного у 2021 році конкурсу на закупівлю цих послуг, і ухвалив рішення оштрафувати комунальне підприємство (КП) «Київкомунсервіс» та ще вісім компаній на загальну суму 313,3 млн грн.
Як стверджує АМКУ, «Київкомунсервіс», ТОВ «Альтфатер Київ», ТОВ «Фірма «Володар – Роз», ПрАТ «Київспецтранс», ТОВ «Крамар Рісайклінг», ТОВ «Селтік» та ТОВ «Спецкомунтехніка» в рамках картельної змови розділили ринок між собою, чим обмежили доступ до нього інших компаній.
За це колегія Комітету 31 липня оштрафувала їх на загальну суму понад 175,8 млн грн із зобов’язанням припинити зазначені порушення.
Іншим рішенням того ж дня колегія наклала штраф на це ж комунальне підприємство та ще чотири компанії з попереднього переліку (ТОВ «Альтфатер Київ», ТОВ «Фірма «Володар – Роз», ТОВ «Селтік» та ТОВ «Спецкомунтехніка»), а також ТОВ «Профпереробка» та ТОВ «Крамар Еко» на 137,5 млн грн за спотворення результатів проведеного у 2021 році на підставі розпорядження КМДА конкурсу щодо визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
«Доведено, що учасники не змагалися між собою за отримання права на виконання договору, а заздалегідь узгодили розподіл ролей, наслідком чого стала перемога одного з них і забезпечення господарських інтересів інших», – зазначено в релізі АМКУ на його сайті. Згідно з інформацією комітету, розгляд обох справ було розпочато в червні 2025 року.
КП «Київкомунсервіс» у 2025 році збільшило виручку на 4% – до 875,3 млн грн, тоді як його чистий прибуток скоротився на 18,5% – до 48,7 млн грн.
Українським юридичним особам необхідно двічі на рік подавати до ТЦК та СП відомості про транспорт, навіть якщо на балансі підприємства немає автомобілів чи іншої техніки.
Як пояснив Житомирський обласний ТЦК та СП у відповіді на запит Опендатабота, за відсутності транспортних засобів підприємству необхідно подати так званий «нульовий» звіт.
Відомості про наявність та технічний стан транспортних засобів і техніки подаються щорічно не пізніше 20 червня та 20 грудня. Така вимога передбачена Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою Кабінету міністрів № 1921.
За неподання інформації або порушення термінів посадовим особам підприємств загрожує штраф від 34 тис. до 59,5 тис. грн.
Водночас не кожна постанова обов’язково закінчується накладенням штрафу. Посадова особа може надати підтвердження поважних причин затримки, зокрема лікування, відрядження або догляду за особою з інвалідністю.
У Житомирській області у 2026 році постанови отримали чотири підприємства, однак у всіх випадках причини затримки були визнані поважними, тому штрафи не накладалися.
Опендатабот рекомендує підприємствам заздалегідь перевіряти, хто саме призначений відповідальним за подання відомостей, та зберігати підтвердження їх своєчасного надсилання.
Першоджерела: Опендатабот, Положення про військово-транспортний обов’язок № 1921 та стаття 210-1 КУпАП.
Українським підприємствам за перші п’ять місяців 2026 року нарахували понад 7 млн грн штрафів за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За даними Опендатаботу, який посилається на інформацію Командування Сухопутних військ ЗСУ, протягом січня-травня було винесено 263 постанови. Загальна сума нарахованих штрафів становила 7,057 млн грн.
Із цієї суми 6,652 млн грн, або 94%, підприємства вже сплатили добровільно чи кошти були примусово стягнуті до бюджету.
Загалом із 2014 року постанови за неподання відомостей про транспорт отримали 1 047 українських компаній. При цьому 87% усіх санкцій були застосовані вже після початку повномасштабної війни.
Постанови виносять щодо посадових осіб підприємств, відповідальних за подання інформації. Це можуть бути директори, бухгалтери або інші працівники, на яких покладено відповідні обов’язки.
Підприємства мають двічі на рік повідомляти ТЦК та СП про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки.
Першоджерело: Опендатабот – «7 млн грн штрафів бізнесу за неподання інформації про транспорт ТЦК цьогоріч», оприлюднено 29 липня 2026 року.
