Господарський суд Києва визнав винним ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” у поширенні неправдивої інформації щодо складу свого продукту та оштрафував на 1,37 млн грн, відхиливши його позов із проханням скасувати відповідне рішення Антимонопольного комітету (АМКУ) про порушення підприємством вимог законодавства до маркування продукту.
Як повідомляється на сайті АМКУ в понеділок, під час розгляду справи №470-р від 30 грудня 2022 року АМКУ виявив, що ТОВ “ФМ Хладопром”, що виробляє більше ніж 27 видів морозива, зокрема під назвами “Хрещатик”, “Каштан”, “Хладік”, “Артек”, “Волошкове поле” тощо, на пакуванні морозива зазначав інформацію щодо наявності в його складі коров’ячого молока.
Регулятор встановив, що у вересні та листопаді 2020 року підприємство не закуповувало коров’яче молоко і, відповідно, не використовувало його під час виготовлення морозива “пломбір”, а замінило його сухим знежиреним молоком.
“Питне коров’яче молоко та сухе молоко не є тотожними складовими, адже ця сировина виробляється в різних технічних умовах. Відповідно, поширена виробником інформація про склад його продукту є неправдивою, в той час як, згідно із законодавством, у маркуванні всіх продуктів мають зазначатися лише ті інгредієнти, що дійсно використовувалися під час їхнього виробництва”, – нагадав АМКУ.
Він наголосив, що розміщення на упаковках морозива відомостей про наявність у його складі коров’ячого питного молока, яке не використовувалося підприємством під час виробництва у вересні та листопаді 2020 року, вводить в оману споживачів.
ТОВ “Фабрика морозива “Хладопром” спробувало оскаржити рішення регулятора в суді, проте 22 червня 2023 року Госпсуд Києва відхилив позов і залишив рішення АМКУ чинним, визнавши компанію порушником законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та наклавши на неї 1,37 млн грн штрафу.
Національний банк заявляє про комплексний перегляд та актуалізацію підходів до застосування штрафів до банків за ключові порушення у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (ПВК/ФТ), та валютному законодавству, порівняння документів вказує на підвищення окремих штрафів від 2 до 8 разів.
“(Це) сприятиме запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їх невиконання/неналежне виконання, а також дієвості заходу впливу, його стримувальному характеру з метою зміни підходу до належної організації роботи банку, функціонуванню належної системи управління ризиками”, – ідеться в прес-релізі НБУ в п’ятницю.
Уточнюється, що зміни внесено постановою правління НБУ №80 від 21 червня, яка набуває чинності з 24 червня 2023 року.
Зокрема, за порушення фінмоніторингу шкала зі стелею штрафів тепер стартує з 1 млн грн, тоді як раніше з 0,4 млн грн, і містить після сходинки в 10 млн грн нове значення в 50 млн грн за збереженої стелі 135,15 млн грн, з уточненням, що ця стеля діє, навіть якщо порушень скоєно кілька.
НБУ уточнив, що штраф до 50 млн грн може бути накладено за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ щодо управління ризиками або за неналежну перевірку клієнтів, тоді як штраф до 1 млн грн банки можуть отримати за невідповідність внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ вимогам законодавства в цій сфері.
Неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), ризик-орієнтованого підходу, зокрема, встановлення їм необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику загрожуватиме штрафом до 10 млн грн.
Також переглянуто та збільшено граничні розміри штрафів за ключові порушення у сфері валютного законодавства. Зокрема, суттєві порушення (від 1 млн грн за одну операцію або від 10 млн за їхньою сумою) у порядку проведення розрахунків за валютними операціями, торгівлі іноземною валютою, переказі валютних цінностей, їх транскордонному переміщенню, нездійсненню/неналежному здійсненню банком валютного нагляду, порушенню заходів захисту тепер караються штрафом до 1 млн грн, тоді як було 0,4 млн грн.
Невеликі за сумами порушення тепер можуть загрожувати штрафів до 400 тис. грн замість колишніх 50 тис. грн
Інші суттєві порушення банком вимог валютного законодавства, зокрема недопущення до перевірки або створення перешкод для неї працівникам Нацбанку, нездійснення банком аналізу, перевірки документів про валютні операції – до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку, тоді як раніше існував ліміт у 8 млн грн.
Національний банк України (НБУ) 16 червня оштрафував ПрАТ Страхова компанія “Велес” (Одеса) за несвоєчасне подання звітності за перший квартал поточного року, повідомляється на сайті регулятора.
Сплатити штраф страхова компанія повинна протягом семи робочих днів з дня отримання відповідного рішення НБУ про накладення штрафу.
ПрАТ “СК “Велес” зареєстровано в грудні 1998 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування. Акціонери компанії наприкінці 2019 року ухвалили рішення про зміну місцезнаходження з Києва на Одесу.
Статутний капітал залишився на рівні 15 млн грн.
Національний банк України в травні оштрафував Комінбанк на 10,45 млн грн і Мотор-Банк на 10,05 млн грн за неналежну перевірку нових та наявних клієнтів і недостатній фінансовий моніторинг операцій.
Як ідеться в повідомленні НБУ в понеділок увечері на його сайті, крім того, регулятор наклав штрафи на 1,45 млн грн на банк “Альянс” за несвоєчасне надання інформації та документів про валютні операції на запити Нацбанку, проблеми з внутрішніми документами з питань запобігання та протидії.
Крім того, банк “Конкорд” отримав штраф 0,4 млн грн за неналежний ризик-орієнтований підхід, а Укрексімбанк 0,2 млн грн за прострочення надання інформації.
Нарешті, як вказав НБУ, банк “Львів” отримав письмове застереження за проблеми з внутрішніми документами з питань запобігання та протидії та порушеннями в інформуванні про підозрілу діяльність клієнтів.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) на 1 млн грн за неподання комітету інформації.
Як повідомляють у прес-релізі АМКУ, таке рішення ухвалила тимчасова адміністративна колегія АМКУ 11 квітня.
В АМКУ зазначають, що комітет двічі надсилав держпідприємству вимогу про надання інформації, однак МЗУ не надало відповідь “по суті поставлених питань”.
“Така позиція держпідприємства створила перешкоди у виконанні завдань, покладених на комітет”, – підкреслили в антимонопольному відомстві.
Національний банк України (НБУ) за результатами позапланової інспекційної перевірки виявив факти порушення вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг у діяльності АТ “СК “Опіка” (Київ, раніше СК “Поінт”).
Як повідомляється на сайті регулятора, зокрема, йдеться про невиконання вимог законів “Про страхування”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про електронну комерцію” та вимог Цивільного кодексу України щодо письмової форми договору страхування.
За укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі Нацбанк застосовує штрафну санкцію в розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний виявлений випадок відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 411 закону. 2 ст. 411 закону.
НБУ також зазначає, що у зв’язку з виявленими фактами, до “СК “Опіка” було застосовано захід впливу у вигляді накладення штрафів у максимальному розмірі 10,2 тис. грн за кожним виявленим випадком на загальну суму 2,254 млн грн.
“Застосування саме таких заходів впливу обґрунтовано характером і системністю порушень цією компанією законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг”, – наголошується в повідомленні.
При цьому НБУ підкреслює, що в період дії воєнного стану АТ “СК “Опіка” продовжує здійснювати свою діяльність відповідно до наявних ліцензій.
СК “Опіка” працює на страховому ринку з 2003 року. Спеціалізується на ризиковому страхуванні.
За січень-вересень 2022 року зібрала страхових премій на суму 9,043 млн грн, що в 6,3 раза більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Валові премії компанії збільшилися в 2,6 раза, до 8,166 млн грн. Премії, передані в перестрахування, в 4,4 раза – до 791 тис. грн.
Адміністративні витрати зросли на 27%, до 3,988 млн грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності на 30 вересня 2022 року становив 10,271 млн грн, тоді як на аналогічну дату роком раніше – 108 тис. грн, чистий прибуток – 10,026 млн грн і 15 тис. грн відповідно.
