В Україні станом на жовтень 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 2 млн 29,2 тис. виконавчих проваджень, пов’язаних із несплаченими штрафами за порушення правил дорожнього руху (ПДР), свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот».
За інформацією сервісу, протягом 2026 року до реєстру додалося 395,8 тис. проваджень за штрафами ПДР.
Водночас значна частина заборгованості концентрується серед водіїв, які систематично не сплачують штрафи. Зокрема, щодо 50 найбільших боржників за кількістю відкритих у 2026 році проваджень було зареєстровано 6 235 справ, із яких майже 77% станом на жовтень залишалися активними.
Таким чином, близько 4,8 тис. проваджень щодо цієї групи боржників залишалися незавершеними.
За даними дослідження, у 58% учасників рейтингу 50 найбільших боржників усі провадження, відкриті протягом поточного року, залишаються активними. Водночас четверо водіїв уже не мають жодного активного провадження серед відкритих у 2026 році.
Окремий рейтинг, сформований за загальною кількістю накопичених активних проваджень за всі попередні роки, показав ще більші масштаби заборгованості. Сукупно 50 найбільших боржників мають 21 443 такі провадження, або в середньому 429 на одну людину.
Середній вік учасників рейтингу найбільших боржників за 2026 рік становить 41 рік. Наймолодшому боржнику 22 роки, найстаршому – 63 роки.
Найбільше проваджень припадає на водіїв віком від 41 до 50 років. У цій категорії 17 осіб накопичили 2 526 справ. Ще 1 794 провадження зареєстровано щодо 16 осіб віком від 31 до 40 років.
Дані Єдиного реєстру боржників відображають виконавчі провадження, відкриті через несвоєчасну сплату штрафів, а не загальну кількість усіх зафіксованих порушень ПДР в Україні.
Перевірити наявність заборгованості можна через Єдиний реєстр боржників або спеціалізовані сервіси перевірки штрафів ПДР.
Джерело: Опендатабот – дослідження заборгованості за штрафами ПДР у 2026 році.
боржник, ПДР, СТАТИСТИКА, УКРАЇНА, ШТРАФ
Українські суди повністю задовольнили шість із восьми позовів бухгалтерів підприємств щодо оскарження штрафів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за порушення правил військового обліку, свідчить дослідження Опендатабота, опубліковане 16 жовтня 2026 року.
За даними аналітиків, які використовували пошукову систему судового реєстру «Бабуся», протягом 2024-2026 років виявлено щонайменше вісім відповідних судових рішень. У шести випадках, або 75%, суди повністю стали на бік бухгалтерів. Ще один позов було задоволено частково, тоді як в одній справі суд відмовив у скасуванні штрафу.
Таким чином, повністю або частково вимоги позивачів були задоволені у семи з восьми розглянутих справ, що становить 87,5% виявлених рішень.
У семи випадках ТЦК накладали на бухгалтерів штрафи у розмірі 34 тис. грн, ще в одному випадку сума адміністративного стягнення становила 59,5 тис. грн. Сукупний обсяг оскаржуваних штрафів у восьми справах досяг 297,5 тис. грн.
Перші два судові рішення датовані 2024 роком. У 2025 році було знайдено три аналогічні справи, ще три рішення припадають на 2026 рік.
Географія судових спорів охоплює сім областей України. Найбільшу кількість справ зафіксовано у Хмельницькій області – дві. По одному рішенню ухвалили суди Дніпропетровської, Чернігівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Харківської та Київської областей.
За результатами аналізу, основними причинами скасування штрафів стали недостатня доказова база з боку ТЦК, відсутність конкретизації порушень та неналежне визначення відповідальних посадових осіб.
Зокрема, у постановах про адміністративні правопорушення не завжди зазначалося, які саме дії або бездіяльність допустив бухгалтер, коли відбулося порушення та які конкретні обов’язки не були виконані.
Аналітики також звертають увагу на випадки, коли відповідальність за організаційні питання військового обліку покладалася на бухгалтера, хоча такі повноваження належать керівництву підприємства.
При цьому обов’язок ведення військового обліку не виникає автоматично у працівника бухгалтерії. Зазвичай відповідні функції виконують співробітники кадрової служби або спеціально визначені працівники підприємства.
Виявлені вісім судових рішень не охоплюють усі випадки притягнення бухгалтерів до адміністративної відповідальності та не дозволяють визначити загальну частку скасованих штрафів ТЦК в Україні.
Опендатабот – український сервіс моніторингу відкритих державних даних, який надає інформацію про підприємства, судові рішення, виконавчі провадження та інші державні реєстри. Компанія регулярно публікує аналітичні дослідження економічної активності, судової практики та адміністративних процедур.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував імпортера дієтичної добавки “ГепаРеал” ТОВ “Вінара” на 993,9 тис. грн за неправдиву інформацію щодо її властивостей.
Як повідомляє АМКУ, він встановив, що “Вінара” поширювала на упаковці добавки та в мережі Інтернет інформацію, яка безпосередньо позиціонувала “ГепаРеал” як гепатопротектор, та приписувала йому властивості, які можуть бути притаманні, зокрема лікарським засобам відповідної групи.
“Належних доказів на підтвердження заявлених властивостей дієтичної добавки з урахуванням її повного складу ТОВ “Вінара” не надало. За результатами розгляду справи комітет дійшов висновку, що поширена ТОВ “Вінара” інформація щодо властивостей дієтичної добавки “ГепаРеал” є неправдивою”, – зазначив комітет.
АМКУ також встановив, що ринок виробництва та реалізації лікарських засобів, віднесених до групи гепатопротекторних препаратів, зокрема лікарських засобів із тією самою діючою речовиною, що зазначена у складі дієтичної добавки “ГепаРеал”, є конкурентним.
“Комітет дійшов висновку, що вона (компанія – ІФ-У) могла вводити в оману споживачів щодо властивостей та призначення дієтичної добавки “ГепаРеал” і впливати на їхні наміри щодо її придбання. Унаслідок таких дій ТОВ “Вінара” могло отримати неправомірні переваги у конкуренції”, – зазначається в повідомленні.
За результатами розгляду справи АМКУ визнав дії ТОВ “Вінара” порушенням, передбаченим ст. 15¹ Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, та наклав на компанію штраф у розмірі 993 937 грн.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) оштрафувала ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» на 50 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів п’яти торгів з постачання електроенергії.
Як повідомив АМКУ за підсумками засідання 8 вересня, порушення було виявлено в діях «ДЕ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «Торгова електрична компанія». Сукупна очікувана вартість закупівель, яких стосувалося рішення комітету, перевищувала 1,5 млрд грн.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на «ДЕ ТРЕЙДИНГ» накладено штраф у розмірі 50 млн грн. Другий учасник справи — «Торгова електрична компанія» — оштрафований на 60 млн грн. Загальна сума санкцій склала 110 млн грн.
Основним видом діяльності ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» є торгівля електроенергією.
За даними YouControl, 100% статутного капіталу компанії належить ПрАТ «Енергоінвест Холдинг». Його кінцевими бенефіціарними власниками зазначені Андрій Зінатуллін із часткою 46% та Аліна Пилипенко із часткою 40,52%.
При цьому Зінатуллін також є одним із співвласників ТОВ «Торгова електрична компанія», якому належить 24,9% її статутного капіталу.
Першоджерело: рішення АМКУ від 8 вересня 2026 року.
Національний банк України (НБУ) оштрафував інтернет-платформу для здійснення грошових переказів та онлайн-платежів iPay (ТОВ “УПР”) на 16,51 млн грн за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, повідомив регулятор.
Зазначається, що порушення, виявлені за результатами безвиїзного нагляду, стосувалися, зокрема, неналежного контролю за якістю та достатністю інформації, яка супроводжує платіжні операції.
Компанія має сплатити штраф протягом п’яти робочих днів із дня доведення до її відома рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ.
Крім того, регулятор виніс iPay письмове застереження за порушення вимог до системи управління та авторизації діяльності надавача фінансових платіжних послуг.
Усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх надалі компанія має протягом не більш як 30 календарних днів із дати отримання рішення.
Відповідні рішення комітет ухвалив 2 вересня.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року НБУ вже штрафував iPay на 16,6 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу, зокрема недоліки в оцінці ризиків, внутрішньому контролі, роботі з клієнтськими даними та звітності. Водночас компанія отримала письмове застереження за помилки у звітності та веденні документації.
Національний банк України оштрафував ТОВ «ФК «Фінстайл» на 182,81 тис. грн та виніс компанії письмове застереження через порушення та недоліки у сфері звітності.
За даними регулятора, компанія порушила вимоги щодо складання та подання звітності. НБУ також виявив відсутність необхідної автоматизації ведення обліку та недоліки системи контролю за повнотою та достовірністю звітних даних.
«Фінстайл» має сплатити штраф протягом місяця з дня набрання рішенням чинності, а порушення та недоліки, перелічені в письмовому застереженні НБУ, усунути до 8 вересня 2026 року.
Рішення про застосування заходів впливу Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 17 серпня.
