Німецько-українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine) заявляє про численні проблеми в бізнесі, що склалися внаслідок зупинки процедури електронного бронювання персоналу через портал «Дія», і долучилася до закликів відновити його.
«Це рішення може мати незворотні наслідки. Втрата ключових працівників ставить під загрозу не лише бізнес, а й стабільність української економіки. Безперебійна робота компаній, критично важливих для функціонування країни, необхідна як для підтримки оборонної сфери, так і для стабільності суспільства загалом», – висловив думку голова правління AHK Ukraine Райнер Перау в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Як зазначають у промислово-торговельній палаті, зупинення бронювання українських працівників, незважаючи на мільйонні інвестиції німецьких компаній на підтримку економіки України під час війни, загрожує бізнесу і безпосередньо стабільності стратегічно важливих галузей. Ритейл і виробництво зазнають найбільших втрат.
Підкреслюється, що призупинення бронювання та хаотичне вручення повісток уже заброньованим співробітникам ставлять німецькі компанії перед критичним викликом.
«Уже зібрано достатньо прикладів: окремі корпорації вже попереджають про можливе повне припинення своєї діяльності, якщо мобілізація охопить виробничий, операційний чи ІТ-департаменти, що забезпечують управління інфраструктурою всієї української мережі. Одна з німецьких компаній б’є на сполох через масову мобілізацію її працівників, яким видають повістки, навіть незважаючи на бронювання», – констатують в AHK Ukraine.
Як повідомлялося, після ухвалення протокольного рішення уряду від 8 жовтня щодо аудиту рішень про визнання підприємств критично важливими для економіки процес бронювання фактично паралізували, що викликало протести з боку безлічі бізнес-асоціацій.
Асоціації промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів і цементу вимагають відновити бронювання співробітників, яке фактично зупинилося після припинення урядом процесу присвоєння підприємствам статусу критично важливих.
«Після того як президент звернув увагу, що втричі зросла кількість заброньованих, Кабінет міністрів ухвалив протокольне рішення щодо призупинення визнання підприємств критично важливими. Наголошую, що йдеться про нові підприємства, а не про ті, які визнані критичними для економіки країни вже давно і мають лише підтверджувати цей статус. Але фактично на рівні Мінекономіки весь процес бронювання поставлено на паузу. Ми не отримуємо підтверджень для підприємств, раніше визнаних критичними, і не можемо бронювати співробітників», – розповів на пресбрифінгу в агентстві “Інтерфакс-Україна” президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
Промислові підприємства відчувають серйозну кадрову кризу. За словами Каленкова, для виробничих компаній бронювання 50% співробітників недостатньо, оскільки штат на підприємствах уже максимально оптимізовано. Робота на складному виробництві вимагає певної кваліфікації і швидко замінити мобілізованих працівників неможливо.
«Люди не йдуть до нас працювати, тому що ми працюємо прозоро. Представники ТЦК просто йдуть на початку дня на нашу прохідну, де проходить щоденно тисяча людей, роздають повістки і виконують план роботи на місяць наперед. Це призводить до того, що до нас не йдуть працювати, бо бояться, що ми не встигнемо їх забронювати і їх заберуть наступного ж дня. Таке справді траплялося, бо ми не встигаємо навіть пройти цю процедуру», – пояснив він.
Ще складніша ситуація з наймом співробітників на підприємствах у регіонах, близьких до зон бойових дій, повідомив виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев.
«Ми б хотіли збільшити відсоток заброньованих працівників. У підприємства, розташованого в зоні бойових дій, немає можливості замінити мобілізованого співробітника. Ми неодноразово порушували питання до Міноборони про збільшення частки бронювання хоча б до 70%», – зазначив він.
Також важливо дозволити підприємствам самостійно управляти процесом бронювання в частині зміни розподілу броні серед співробітників і уточнення списків залежно від потреб підприємств, вважає Кудрявцев.
Зміни мають бути внесені і в сам процес визнання підприємства критично важливим, зазначив голова Асоціації виробників цементу України «Укрцемент» Павло Качур. За його словами, процес підтвердження статусу критичності має бути автоматичним на основі встановлених критеріїв.
Однією з фундаментальних проблем з механізмом бронювання є відсутність систематичної інформації про кількість підприємств та їхнього штату в Україні, наголосив президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій.
«За три роки можна було зробити систему, де прем’єр-міністр і профільні міністерства бачили свої галузі та які підприємства є критичними, і могли автоматично сповіщати керівників про плани. Ніхто не знає, скільки в нас підприємств середньої ланки, які дійсно є критичними. Але в уряді відсутні відповідальні особи, які б вели комунікацію і моніторили б ситуацію. У нас є ціле міністерство з цифровізації, цифровізуйте ці процеси», – сказав експерт.
Крім того, процеси бронювання співробітників у галузі видобувної, металургійної промисловості та супутніх сфер потребують спеціалізованого підходу, з урахуванням специфіки роботи їхніх спеціалістів, вважає представник Національної Асоціації видобувної промисловості України (НАДПУ) Георгій Попов. За його словами, нинішніх термінів бронювання часто недостатньо, оскільки окремі проєкти в цих сферах займають до п’яти років і вимагають участі висококваліфікованих фахівців.
«Підтримую пропозиції колег: потрібні правильний процес цифровізації, потрібен спеціалізований підхід до галузі, з урахуванням її специфіки та відмінностей від іншого бізнесу. На початку повномасштабної війни багато говорили про бронювання фахівців IT-галузі. Однак не варто забувати, що видобувний бізнес, гірничо-металургійний комплекс відповідають за левову частку податкових надходжень, «білого» працевлаштування та валютної виручки», – наголосив він.
Представники асоціацій закликали уряд, Офіс президента та профільні міністерства відновити фактичне бронювання, провести аудит критичних підприємств у найкоротший термін, щоб уникнути зупинки роботи маси компаній і заводів, які забезпечують суттєві податкові надходження та важливі для обороноздатності країни матеріали.
«Підтримуючи рішення президента, що потрібно навести лад у процесі бронювання, ми звертаємося до Кабінету міністрів вирішити проблеми в цій сфері. Не зупиняти процеси, а провести аудит і розібратися, звідки за півроку стільки заброньованих. Якщо нинішня ситуація затягнеться на дні й тижні, то це призведе до зупинки нашої роботи», – резюмував Каленков.
Кабінет міністрів України підтримав постанову, згідно з якою бронювання співробітників можна буде здійснювати через мобільний додаток «Дія», повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
“Зараз, щоб забронювати співробітника, потрібно подавати заяви в паперовому вигляді, збирати підписи і тижнями чекати результату. «Дія» це змінить. Процес буде швидким, прозорим і без людського фактора, а результат – за годину”, – написав Федоров у Телеграм у п’ятницю ввечері.
За його словами, «орієнтовно запустимо послугу на початку липня». Міністр також повідомив, що на першому етапі забронювати своїх співробітників в онлайн-режимі зможуть критично важливі підприємства і компанії, що працюють на потреби сил оборони.
“Якщо бізнес або державний орган має право на бронювання, керівник через портал “Дія” подасть списки працівників і засвідчить електронним підписом заяву.
Далі «Дія» автоматично перевірить за реєстрами, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в «Оберезі». Якщо все ок, працівник заброньований. Весь процес займе годину. Керівник отримає відповідь про бронювання працівника в кабінеті на порталі «Дія», а в людини оновиться інформація в «Резерв+». Якщо вона хоче отримати паперове підтвердження, то така можливість теж буде. І обидва формати однаково дійсні. Якщо в бронюванні відмовили, керівник отримає відповідь у кабінеті на порталі Дія”, – розповів Федоров.
На сайті уряду ввечері в п’ятницю була оприлюднена постанова №650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» від 5 червня, в якій Мінцифри, Міноборони, Мін’юсту доручено протягом місяця забезпечити електронну інформаційну взаємодію між Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб громадських формувань (ЄДРПОУ) у режимі реального часу для забезпечення ефективної взаємодії з ними в режимі реального часу.
Крім того, Пенсійний фонд України та Міноборони протягом місяця мають забезпечити електронну інформаційну взаємодію між реєстром застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Єдиним держреєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів щодо працівників підприємств, установ та організацій у віці від 17 до 60 років, їхніх посад, які претендують на бронювання, в режимі реального часу для оформлення бронювання в електронній формі.
Пенсійний фонд має також за місяць технічно забезпечити приймання цієї інформації в електронній формі через свій вебпортал електронних послуг від держорганів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
У 84% компаній Американської торговельної палати в Україні є співробітники, які служать у Збройних силах України, повідомив президент Американської торговельної палати Енді Гундер.
“Сьогодні 84% компаній Американської торговельної палати в Україні має співробітників, які служать у Збройних силах України. Це означає, що в 9 із 10 компаній є захисники і захисниці”, – сказав він на Саміті Мінветеранів “Шлях ветерана від військової служби до цивільного життя” в Києві в понеділок.
За його словами, питання реінтеграції ветеранів є ключовим для АТП.
“Важливо створити умови, в яких ці захисники знову стануть економічно активними, зможуть реалізувати свої знання та навички в мирному житті”, – наголосив Гундер.
Здоров’я і психічний стан співробітників, а також залучення і збереження топ-кадрів у рейтингу викликів для бізнесу за півроку піднялися відповідно з третього на друге і з шостого на четверте місце в переліку ключових викликів, які стоять перед компаніями, свідчать дані опитування своїх членів Американською торговельною палатою (AmCham) в Україні.
Згідно з ними, на проблему здоров’я і психологічного стану вказало 70% респондентів проти 65% півроку тому, топ-кадрів відповідно 56% проти 43%.
Ключовим викликом, як і раніше, залишається безпека і захист співробітників, проте її “рейтинг” знизився з 91% до 85%, тоді як ракетних атак Росії на критичну інфраструктуру і бізнес-активи – з 66% до 61%, що перевело цю проблему на третє місце.
На п’яте з четвертого опустився і виклик економічної та споживчої рецесії, однак на нього вказало 54% респондентів проти 45% півроку тому.
Якщо на початку осені п’ятірку очікуваних проблем замикав доступ до електроенергії, водо- і теплопостачання, мобільного зв’язку з показником 44%, то тепер його навіть немає серед 11 перших позицій.
Водночас логістичні та транспортні проблеми стали турбувати 43% респондентів замість 30% півроку тому, регуляторні виклики – 39% замість 23%, тиск на бізнес з боку держорганів – 28% замість 23%.
У переліку першочергових кроків, які бізнес хотів би бачити від влади, першу трійку сформували проведення реальної та ефективної судової реформи (22%), забезпечення чіткої та прозорої процедури бронювання (22%) та посилення національної безпеки і оборони та розмінування території України (21%).
Рідше представники компаній обирали забезпечення передбачуваності та стабільності податкового законодавства (14%), забезпечення захисту ланцюгів постачання шляхом розв’язання ситуації з логістикою на кордонах і морськими перевезеннями (7%), пом’якшення валютних обмежень щодо репатріації дивідендів та/або виплати відсотків за зовнішніми кредитами (6%), а також розширення страхового покриття політичних ризиків (3%).
Згідно з результатами опитування, у 86% компаній бізнес повністю функціонує, 12% опитаних компаній продовжують працювати частково, ще 2% не функціонують зовсім, тоді як півроку тому повністю функціонувало 84%.
У 58% усіх респондентів не було пошкоджень майна за два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у 7% активи опинилися в окупації, у 30% заводи/фабрики/потужностей/складів/офісів їхніх компаній було пошкоджено: 75% з них мають незначні пошкодження, 25% – непоправні пошкодження.
Згідно з даними опитуваннями, співробітників у Збройних Силах України мають 84% компаній-членів AmCham в Україні. У 31% компаній серед співробітників були поранені, у 29% – загиблі внаслідок війни, ще у 2% – зниклі безвісти.
“Незважаючи на труднощі, натхненна відважними захисниками бізнес-спільнота продовжує працювати та вірити в Україну, підтримуючи економіку, сплачуючи податки та створюючи робочі місця для українців. 86% компаній-членів повністю функціонують після двох років повномасштабної війни в Росії. Безпека та судова реформа є найвищими пріоритетами для бізнесу”, – прокоментував результати дослідження президент AmCham Андрій Гундер.
В опитуванні, проведеному з 12 по 22 лютого 2024 року, взяли участь 125 керівників і топ-менеджерів компаній-членів палати.
Понад 139 тис. працівників технологічної сфери у світі втратили робочі місця з початку 2023 року, згідно з даними, зібраними порталом Layoffs.fyi.
При цьому показник збільшився більш ніж утричі з середини січня.
Дані свідчать про те, що кількість скорочень у техсекторі за підсумками поточного року значно перевищить показник за 2022 рік. Так, з початку року 498 техкомпаній скоротили 139,033 тис. осіб. За підсумками минулого року 1,024 тис. компаній звільнили 154,34 тис. співробітників, повідомляє Layoffs.fyi.
Зокрема цього тижня Meta Platforms Inc. заявила про намір звільнити ще 10 тис. осіб у рамках програми скорочення витрат. У листопаді компанія вже скоротила штат більш ніж на 11 тис. співробітників.
До числа техкомпаній, які оголосили про звільнення цього року, входять американські Palantir Technologies, Twilio Inc., DocuSign Inc., Salesforce Inc., Zoom Video Communications, eBay, Dell Technologies, PayPal Holdings, International Business Machines, Intel Corp., Microsoft Corp., Alphabet Inc., а також німецька SAP і шведська Spotify Technology.
