Агросектор без перебільшення є однією з ключових опор, на якій тримається українська економіка, за результатами експорту лише 2023 року він згенерував 62% валютної виручки, заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
«Український АПК вистояв у складних умовах і продовжує свою діяльність, підтримуючи роботу економіки, забезпечуючи харчову безпеку не тільки в Україні, світі, країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії», – сказала вона на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року в Києві в п’ятницю.
Вона нагадала, що значна частина української агропродукції була експортована до країн Європейського Союзу, з яким діяла й діє зона вільної торгівлі, зокрема завдяки безпрецедентним заходам із боку ЄС, який на початку війни запровадив автономні торговельні преференції та збільшив логістичні можливості України шляхами шляху солідарності.
Віцепрем’єрка акцентувала увагу, що це рішення ЄС стало можливим завдяки досвіду виконання угоди про асоціацію, розвитку українського агросектору під впливом імплементації європейського законодавства та поступової адаптації до норм стандартів виробництва ЄС, починаючи з 2014 року.
“Сьогодні ми з вами є свідками нового етапу інтеграції українського АПК (…) у внутрішній ринок ЄС. Уперше за всю свою історію Україна пропонує не тільки стратегію розвитку сільського господарства, а й стратегію членства України в Європейському Союзі, стратегію, яка передбачає, що Україна стане частиною великого внутрішнього ринку – найрозвинутішого, найдинамічнішого і найконкурентнішого”, – наголосила Стефанишина.
Віцепрем’єрка висловила впевненість, що впровадження та імплементація підходів, передбачених у стратегії розвитку АПК, призведе до не лише досягнення європейських стандартів, а й підвищить продуктивність агросектору, сприятиме зростанню експорту, створенню нових робочих місць, стимулюватиме виробництво товарів з доданою вартістю, підвищуватиме конкурентоспроможність, забезпечуватиме сталість і безпеку нарощуванню виробництва в Україні.
Стефанишина додала, що винесена на розгляд громадськості Стратегія містить у собі елементи зобов’язань у рамках програми Ukraine Facility. Вона, своєю чергою, передбачає досить точкові, але системні заходи щодо інвестицій і відновлення українського агросектору та відновлення українського економічного добробуту.
Водночас віцепрем’єрка зазначила, що в України попереду буде багато домашнього завдання, оскільки сільське господарство – одна з найрозвинутіших сфер регулювання в Європейському Союзі.
“Тут на нас чекає дуже багато нових зобов’язань, які вестимуть нас до того, що наші аграрні кордони не будуть обмежуватися 40 мільйонами споживачів, а будуть обчислюватися 500 мільйонами споживачів – це з одного боку. З іншого – протягом переговорного процесу щодо членства, який вестиме Україна, також відбуватиметься і внутрішня реформа у сфері сільської політики, сільського господарства в Європейському Союзі. Вона, власне, і започаткована на тлі наслідків російської агресії і на тлі того, щоб ЄС був прогнозованим, завбачливим і конкурентоспроможним у даній сфері”, – резюмувала віцепрем’єрка з євроінтеграції.
При цьому вона подякувала Міністерству аграрної політики за ініціативу з розробкою стратегії розвитку агросектору до 2030 року, яка стане основою української переговорної позиції.
Стефанишина також висловила впевненість, що до завершення терміну дії стратегії розвитку агросектору Україна вже буде членом ЄС.
Європейська рада, що об’єднує глав держав ЄС, на засіданні 21-22 березня принципово підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з Україною, яка передбачає пільгові умови для українського експорту в ЄС, однак узгодження остаточного рішення ще триває, повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
“Європейська рада проголосувала за рішення щодо торговельної лібералізації”, – сказала вона на саміті експортерів, організованому Forbes Україна, у п’ятницю, додавши, що залишається тільки низка технічних питань.
“Рішення щодо торговельної лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес узгодження триває”, – уточнила Стефанишина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віцепрем’єрка зазначила, що у висновку за підсумками засідання Європейської ради зазначено, що вона закликає продовжити роботу без зволікань щодо вирішення питань, пов’язаних з автономними торговельними преференціями для України, “у справедливий і збалансований спосіб”.
“Водночас закріплено необхідність знаходження довгострокового рішення в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони вільної торгівлі”, – вказала також Стефанишина.
Раніше повідомлялося, що Європейська рада та Європейський парламент попередньо домовилися продовжити призупинення дії імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, посиливши захисні заходи щодо чутливої сільськогосподарської продукції. Нові захисні заходи, зокрема, зобов’язують Єврокомісію автоматично знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду перевищить середнє арифметичне обсягу імпорту в 2022-2023 роках.
Водночас великі європейські аграрні асоціації та профспілки фермерів заявляють про недостатність запропонованих заходів для захисту ринку ЄС від імпорту української агропродукції і вимагають посилення обмежень. Вони наполягають, зокрема, під час розрахунку лімітів імпорту з України враховувати дані за довоєнний 2021 рік, коли такий імпорт був мінімальним замість запропонованих Єврокомісією двох воєнних років – 2022-2023. Крім того, фермерські асоціації пропонують включити пшеницю до переліку чутливої сільгосппродукції, експорт якої лімітуватиметься захисним механізмом.
