Україна посіла 20-те місце серед найбільших торговельних партнерів Узбекистану за підсумками січня-червня 2026 року, свідчать дані Національного комітету Узбекистану зі статистики.
Зовнішньоторговельний оборот між Україною та Узбекистаном за шість місяців становив $206,1 млн проти $151,9 млн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, двостороння торгівля збільшилася на 35,7%.
Постачання українських товарів до Узбекистану становили близько $171,9 млн, тоді як експорт узбецьких товарів до України оцінювався у $34,2 млн. Позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі досягло приблизно $137,7 млн.
На Україну припало близько 0,5% загального зовнішньоторговельного обороту Узбекистану.
Загалом зовнішньоторговельний оборот Узбекистану в січні-червні 2026 року становив близько $41 млрд.
Найбільшим торговельним партнером країни залишався Китай, на який припало 23,1% загального обороту, або близько $9,5 млрд. Росія посіла друге місце з часткою 17,1%, що відповідає приблизно $7 млрд.
До п’ятірки найбільших партнерів Узбекистану також увійшли Казахстан із часткою 6,8%, Туреччина – 3,4% та Афганістан – 2,6%.
Окремо Міністерство інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану повідомило, що експорт країни без урахування золота у першому півріччі становив $14,4 млрд, збільшившись на 32,2%, або на $3,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основним ринком збуту узбецьких товарів і послуг була Росія, куди поставили продукції на $2,4 млрд. Експорт до Китаю становив $2,18 млрд, Афганістану – $961 млн, Казахстану – $715 млн, Франції – $707 млн, Туреччини – $516 млн, Киргизстану – $453 млн.
Основними драйверами зростання узбецького експорту стали послуги з показником $5,7 млрд, продукція легкої промисловості – $1,66 млрд, металургійної та гірничодобувної промисловості – $1,3 млрд, плодоовочева продукція – $875 млн і будівельні матеріали – $714 млн.
Географія експорту Узбекистану за підсумками першого півріччя розширилася ще на сім країн і територій та охопила 211 держав і територій.
Першоджерела: Національний комітет Узбекистану зі статистики та повідомлення Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану від 29 липня 2026 року.
Як повідомляє «Сербський економіст», Україна посіла 28-ме місце серед торговельних партнерів Сербії за підсумками першого півріччя 2026 року.
Сукупний товарообіг двох країн склав 275,9 млн євро проти 194,6 млн євро роком раніше. Таким чином, обсяг торгівлі збільшився приблизно на 41,8%. Про це свідчать дані Республіканського управління статистики Сербії, опубліковані 31 липня 2026 року.
Сербський експорт до України зріс одразу на 80,2%, до 161,3 млн євро. Імпорт українських товарів збільшився на 9%, до 114,6 млн євро.
У результаті Сербія перейшла від дефіциту в розмірі 15,6 млн євро у першому півріччі 2025 року до профіциту в розмірі 46,7 млн євро у січні–червні 2026 року.
На Україну припало 0,9% усього сербського експорту та 0,5% імпорту.
Незважаючи на швидке зростання, обсяг торгівлі залишається невеликим порівняно з потенціалом обох країн. Товарообіг Сербії з Україною майже в 19 разів менший за торгівлю з Німеччиною та приблизно в 16 разів менший за торгівлю з Китаєм.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія поступово стає одним із найпомітніших балканських торговельних партнерів України. Як випливає з даних аналітичного центру Experts Club, за підсумками першого півріччя 2026 року вона посіла 33-тє місце серед 50 найбільших партнерів країни, а двосторонній товарообіг сягнув $345,9 млн.
Поставки сербських товарів до України склали $243,2 млн, український експорт до Сербії — $102,7 млн. Лише в червні обсяг торгів між країнами становив $55,8 млн. Баланс поки що складається на користь Сербії: дефіцит України у двосторонній торгівлі сягнув $140,5 млн.
Тенденція до посилення позицій Сербії проявилася ще наприкінці 2025 — на початку цього року. У першому кварталі 2026 року сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як українські поставки на сербський ринок зросли на 5%. У торговельних операціях між країнами беруть участь близько 900 сербських компаній, з яких приблизно 670 закуповують українську продукцію.
Одним із чинників розвитку зв’язків стало повноцінне відновлення дипломатичної присутності Сербії в Києві. Посольство, яке призупинило роботу у 2022 році, повернулося до української столиці наприкінці 2024 року, а восени 2025 року офіційно відновило діяльність у новому приміщенні. Зараз місію очолює посол Андон Сапунджі.
Саме по собі відкриття посольства не визначає обсяг торгівлі, проте постійна дипломатична місія спрощує контакти між компаніями, торговими палатами та державними органами. Вона також може сприяти організації бізнес-місій, вирішенню логістичних і консульських питань та підготовці нових міждержавних угод.
Наступним важливим кроком може стати відновлення переговорів про вільну торгівлю та досягнення результату в цьому питанні. Для Сербії Україна залишається великим ринком із високим попитом на продовольство, промислову продукцію, обладнання та товари для відновлення. Для українських компаній Сербія може стати не лише ринком збуту, а й логістичним майданчиком для виходу на інші країни Західних Балкан.
Дані про всіх головних торговельних партнерів України доступні тут — https://www.experts.news/posts/analiz-naybilshykh-torhovelnykh-partneriv-ukrayiny-v-pershomu-pivrichchi-2026-roku
EXPERTS CLUB, Сербія, ТОВАРООБІГ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські та узбецькі компанії мають намір розширювати співпрацю в машинобудуванні, енергетиці, ІТ, харчовій та текстильній промисловості. Перспективи реалізації спільних проєктів обговорили учасники Українсько-узбецького бізнес-форуму, який відбувся 13 липня 2026 року у Львові.
Як повідомила Торгово-промислова палата України, форум відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков та голова Торгово-промислової палати Узбекистану Даврон Вахобов. У заході взяли участь близько 90 представників бізнесу, органів влади, галузевих об’єднань та торгово-промислових палат обох країн.
У роботі форуму також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Курманов. Участь керівника узбецької дипломатичної місії підкреслила міждержавний рівень зустрічі та зацікавленість Ташкента у розвитку прямих контактів з українським бізнесом. Курманов очолює посольство Узбекистану в Україні з 2020 року.
До учасників форуму звернулися керівник департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Христина Каліш, віцепрезидент Львівської ТПП Наталія Карпенчук-Конопацька, голова асоціації «Узелтекссаноат» Мірзієд Юнусов, голова української частини Українсько-узбецької ділової ради Олег Ревчук та голова Асоціації експортерів Узбекистану Еркінджон Маліков.
За словами Чижикова, інтерес узбецьких партнерів виходить за межі традиційних поставок продовольства та фармацевтичної продукції.
«Ми готові пропонувати ніші з високою доданою вартістю — машинобудування, енергетичне обладнання, ІТ-рішення для «розумних» міст. Це той рівень співпраці, який відповідає амбіціям обох наших країн», — заявив президент ТПП України.
Одним із основних напрямків співпраці учасники назвали розвиток нових логістичних маршрутів між Україною та Центральною Азією. Українська сторона розглядає Узбекистан як регіональний транспортний і торговельний вузол, який може забезпечувати вихід на ринки сусідніх держав.
ТПП України запропонувала узбецьким логістичним операторам і митним службам спільно працювати над створенням «зелених коридорів». Такі маршрути могли б прискорити постачання української аграрної та харчової продукції до Узбекистану, а також транспортування узбецького текстилю через Україну до європейських країн.
Учасники форуму провели прямі B2B-переговори. Серед перспективних напрямків взаємодії були визначені фармацевтика, виробництво машин та промислового обладнання, енергетика, агропереробка, продукти харчування, текстиль, хімічна продукція та цифрові рішення для міського господарства.
Додатковий потенціал має промислова кооперація. Українські компанії можуть постачати до Узбекистану енергетичне та технологічне обладнання, комплектуючі, фармацевтичну продукцію та продукти глибокої агропереробки. Узбецькі підприємства, у свою чергу, зацікавлені в розширенні поставок текстилю, бавовняної сировини, полімерних матеріалів, добрив та іншої хімічної продукції.
Правову основу інвестиційного співробітництва забезпечує двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписана у 1993 році. Між країнами також діє преференційний режим торгівлі, а імпорт товарів з України до Узбекистану в рамках чинних угод про вільну торгівлю звільняється від митних зборів.
За даними ТПП України, у 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном сягнув $315 млн, збільшившись на 14% порівняно з 2024 роком. Український експорт становив $186,5 млн. Виходячи з цих показників, імпорт узбецької продукції в Україну можна оцінити приблизно в $128,5 млн, а позитивне для України торговельне сальдо — приблизно в $58 млн.
Таким чином, останні повні річні дані вказують на товарообіг на рівні близько $315 млн. Цей показник залишається значно нижчим за потенційні можливості обох ринків, проте зростання на 14% свідчить про поступове відновлення економічних зв’язків.
Основу українського експорту до Узбекистану становлять фармацевтична продукція, машини та обладнання, м’ясо та м’ясна продукція, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Україна імпортує з Узбекистану переважно текстиль, бавовну та текстильну сировину, полімерні матеріали, добрива та продукцію хімічної промисловості.
У середньостроковій перспективі зростання товарообігу залежатиме від вартості та тривалості доставки, відновлення стабільних транспортних коридорів, доступності страхування вантажів та здатності компаній організувати регулярні поставки. Узбекистан може стати для українських виробників однією з основних точок виходу на ринки Центральної Азії, тоді як Україна представляє інтерес для узбецького бізнесу як можливий маршрут до ринку ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, що представляє інтереси українського бізнесу. Палата сприяє експорту, організовує ділові місії, надає послуги з сертифікації товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, міжнародного арбітражу та пошуку іноземних партнерів.
Торгово-промислова палата Узбекистану представляє інтереси підприємців республіки, бере участь у розвитку експорту, залученні інвестицій, організації бізнес-місій та налагодженні контактів між узбецькими та закордонними компаніями.
Асоціація «Узелтекссаноат» об’єднує підприємства текстильної та швейно-трикотажної промисловості Узбекистану. Вона бере участь у модернізації підприємств, розвитку глибокої переробки бавовни та просуванні готової текстильної продукції на зовнішні ринки.
Асоціація експортерів Узбекистану надає компаніям підтримку у виході на закордонні ринки, пошуку покупців та організації експортних поставок.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-травні 2026 року зріс на 9,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 5 місяців поточного року становив 1,19 трлн грн.
Роздрібний товарообіг у травні до квітня поточного року зріс на 5,2%, у річному вираженні до травня-2025 – на 10,9%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-травні 2026 року збільшився на 9,3% порівняно із січнем-травнем 2025 року і становив 0,83 трлн грн.
Водночас у травні до квітня поточного року роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі зріс на 5,2%.
За даними статвідомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
ДЕРЖСТАТ, підприємство, Роздрібна торгівля, ТОВАРООБІГ, УКРАЇНА
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-березні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року зріс на 11,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 3 місяці поточного року становив 694,1 млрд грн.
Роздрібний товарообіг у березні 2026 року до березня 2025 року зріс на 12,8%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-березні 2026 року порівняно із аналогічним періодом попереднього року збільшився на 11,4% і становив 482,1 млрд грн.
Як повідомлялося, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 8,1%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
