Українські та узбецькі компанії мають намір розширювати співпрацю в машинобудуванні, енергетиці, ІТ, харчовій та текстильній промисловості. Перспективи реалізації спільних проєктів обговорили учасники Українсько-узбецького бізнес-форуму, який відбувся 13 липня 2026 року у Львові.
Як повідомила Торгово-промислова палата України, форум відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков та голова Торгово-промислової палати Узбекистану Даврон Вахобов. У заході взяли участь близько 90 представників бізнесу, органів влади, галузевих об’єднань та торгово-промислових палат обох країн.
У роботі форуму також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Курманов. Участь керівника узбецької дипломатичної місії підкреслила міждержавний рівень зустрічі та зацікавленість Ташкента у розвитку прямих контактів з українським бізнесом. Курманов очолює посольство Узбекистану в Україні з 2020 року.
До учасників форуму звернулися керівник департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Христина Каліш, віцепрезидент Львівської ТПП Наталія Карпенчук-Конопацька, голова асоціації «Узелтекссаноат» Мірзієд Юнусов, голова української частини Українсько-узбецької ділової ради Олег Ревчук та голова Асоціації експортерів Узбекистану Еркінджон Маліков.
За словами Чижикова, інтерес узбецьких партнерів виходить за межі традиційних поставок продовольства та фармацевтичної продукції.
«Ми готові пропонувати ніші з високою доданою вартістю — машинобудування, енергетичне обладнання, ІТ-рішення для «розумних» міст. Це той рівень співпраці, який відповідає амбіціям обох наших країн», — заявив президент ТПП України.
Одним із основних напрямків співпраці учасники назвали розвиток нових логістичних маршрутів між Україною та Центральною Азією. Українська сторона розглядає Узбекистан як регіональний транспортний і торговельний вузол, який може забезпечувати вихід на ринки сусідніх держав.
ТПП України запропонувала узбецьким логістичним операторам і митним службам спільно працювати над створенням «зелених коридорів». Такі маршрути могли б прискорити постачання української аграрної та харчової продукції до Узбекистану, а також транспортування узбецького текстилю через Україну до європейських країн.
Учасники форуму провели прямі B2B-переговори. Серед перспективних напрямків взаємодії були визначені фармацевтика, виробництво машин та промислового обладнання, енергетика, агропереробка, продукти харчування, текстиль, хімічна продукція та цифрові рішення для міського господарства.
Додатковий потенціал має промислова кооперація. Українські компанії можуть постачати до Узбекистану енергетичне та технологічне обладнання, комплектуючі, фармацевтичну продукцію та продукти глибокої агропереробки. Узбецькі підприємства, у свою чергу, зацікавлені в розширенні поставок текстилю, бавовняної сировини, полімерних матеріалів, добрив та іншої хімічної продукції.
Правову основу інвестиційного співробітництва забезпечує двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписана у 1993 році. Між країнами також діє преференційний режим торгівлі, а імпорт товарів з України до Узбекистану в рамках чинних угод про вільну торгівлю звільняється від митних зборів.
За даними ТПП України, у 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном сягнув $315 млн, збільшившись на 14% порівняно з 2024 роком. Український експорт становив $186,5 млн. Виходячи з цих показників, імпорт узбецької продукції в Україну можна оцінити приблизно в $128,5 млн, а позитивне для України торговельне сальдо — приблизно в $58 млн.
Таким чином, останні повні річні дані вказують на товарообіг на рівні близько $315 млн. Цей показник залишається значно нижчим за потенційні можливості обох ринків, проте зростання на 14% свідчить про поступове відновлення економічних зв’язків.
Основу українського експорту до Узбекистану становлять фармацевтична продукція, машини та обладнання, м’ясо та м’ясна продукція, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Україна імпортує з Узбекистану переважно текстиль, бавовну та текстильну сировину, полімерні матеріали, добрива та продукцію хімічної промисловості.
У середньостроковій перспективі зростання товарообігу залежатиме від вартості та тривалості доставки, відновлення стабільних транспортних коридорів, доступності страхування вантажів та здатності компаній організувати регулярні поставки. Узбекистан може стати для українських виробників однією з основних точок виходу на ринки Центральної Азії, тоді як Україна представляє інтерес для узбецького бізнесу як можливий маршрут до ринку ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, що представляє інтереси українського бізнесу. Палата сприяє експорту, організовує ділові місії, надає послуги з сертифікації товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, міжнародного арбітражу та пошуку іноземних партнерів.
Торгово-промислова палата Узбекистану представляє інтереси підприємців республіки, бере участь у розвитку експорту, залученні інвестицій, організації бізнес-місій та налагодженні контактів між узбецькими та закордонними компаніями.
Асоціація «Узелтекссаноат» об’єднує підприємства текстильної та швейно-трикотажної промисловості Узбекистану. Вона бере участь у модернізації підприємств, розвитку глибокої переробки бавовни та просуванні готової текстильної продукції на зовнішні ринки.
Асоціація експортерів Узбекистану надає компаніям підтримку у виході на закордонні ринки, пошуку покупців та організації експортних поставок.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-травні 2026 року зріс на 9,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 5 місяців поточного року становив 1,19 трлн грн.
Роздрібний товарообіг у травні до квітня поточного року зріс на 5,2%, у річному вираженні до травня-2025 – на 10,9%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-травні 2026 року збільшився на 9,3% порівняно із січнем-травнем 2025 року і становив 0,83 трлн грн.
Водночас у травні до квітня поточного року роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі зріс на 5,2%.
За даними статвідомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
ДЕРЖСТАТ, підприємство, Роздрібна торгівля, ТОВАРООБІГ, УКРАЇНА
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-березні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року зріс на 11,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, в номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі за 3 місяці поточного року становив 694,1 млрд грн.
Роздрібний товарообіг у березні 2026 року до березня 2025 року зріс на 12,8%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні-березні 2026 року порівняно із аналогічним періодом попереднього року збільшився на 11,4% і становив 482,1 млрд грн.
Як повідомлялося, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 8,1%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Товарообіг на Foxtrot.ua під час Love Season 2026 (з 29 січня по 18 лютого) збільшився 2,7 разів відносно до аналогічного періоду минулого року, а загальний трафік сайту – на 46%, що в компанії пояснюють розвитком власної екосистеми, гейміфікацією та стратегічними партнерствами, повідомила пресслужба “Фокстрот” агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Love Season 2026 став для “Фокстрот” справжнім випробуванням (…). Стратегія розвитку через мобільні канали та інтеграція нових технологій, як-от гейміфікація, дозволила не лише збільшити товарообіг, а й значно поліпшити взаємодію з клієнтами”, – повідомив СЕО “Фокстрот” Юрій Поліщук, слова якого наведено в пресрелізі.
Згідно з наведеними в ньому даними, товарообіг у мобільному застосунку ритейлера у цей період збільшився в 4,3 рази, а кількість здійснених за допомогою застосунку транзакцій – в 3,4 разів порівняно з торішніми показниками цього періоду.
Окремим елементом цьогорічного Love Season стала гейміфікована платформа технознайомств “Фоксі-метч”. Близько 11% додаткового трафіку сайт отримав саме завдяки комунікації “Фоксі-метч”. Користувачів, які пройшли гру, отримали промокод та конвертувалися в покупців, удвічі перевершили кількість тих, кого вдалося залучити за допомогою стандартних банерних кампаній, що підтвердило ефективність гейміфікації як інструменту стимулювання продажів, зазначив ритейлер.
Паралельно з розвитком власних каналів “Фокстрот” посилив позиції через взаємодію з клієнтами на інших платформах, забезпечуючи високу долю продажів техніки та електроніки в масштабних спільних акціях, зазначив директор з e-commerce мережі “Фокстрот” Кирил Попов-Черкасов. Частка продажів ритейлера в акції від monoмаркет, зокрема, присвяченій Дню всіх закоханих, досягала 30%.
Найпопулярнішими подарунками стали не лише персональні гаджети, а й техніка. Серед фаворитів – ігрові консолі, смартфони, смарт-годинники, техніка з категорії “краса та догляд” і техніка для дому. Цього року в топ-5 товарів увійшли: електростанок Philips OneBlade Pro 360, ігрова консоль Sony PlayStation 5 Slim Digital Edition, смартфон Apple iPhone 17 Pro Max у кольорі Cosmic Orange, смарт-годинник Apple Watch SE 3 та мультипіч Philips NA221/00.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Станом на початок 2026 року компанія оперує 127 магазинами, які працюють у 67 містах, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком.
Згідно з даними Opendatabot, ТОВ “ФТД-Ритейл” (Київ), яке розвиває мережу, за підсумками 2024 року збільшило дохід на 17,6% порівняно з 2023 роком – до 14 млрд 882,632 млн грн, однак отримало менший чистий прибуток: 6 млн 721 тис. грн проти 314 млн 436 тис. грн відповідно.
За дев’ять місяців 2025 року компанія отримала 12,1 млрд грн доходу та 167,4 млн грн чистого збитку.
Засновниками омніканального ритейлера “Фокстрот” є українські бізнесмени Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький.
Національна мережа супермаркетів Varus у 2025 році збільшила товарообіг майже на 20% – до 28,8 млрд грн, йдеться у пресрелізі у вівторок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна“.
Зазначається, що кількість магазинів зросла на сім, або 6,3% – до 118.
Компанія зазначила, що у липні 2025 року ухвалила рішення виокремити бізнес-напрям Varus.ua для реалізації нової стратегії в e-commerce і за минулий рік досягла зростання його товарообігу на 97,2%. На кінець 2025 року кількість користувачів у мобільному додатку досягла близько 500 тис.
Згідно з релізом, компанія реалізує масштабну енергетичну програму зі встановлення майже 4 тис. сонячних панелей на об’єктах мережі, що дозволить магазинам влітку покривати до 95% своїх енергетичних потреб. Проєкт має окупитися орієнтовно за два роки та забезпечуватиме економію близько 50 млн грн щорічно.
“У планах на 2026 рік — обладнання ще 18 об’єктів сонячними електростанціями. Окрім цього, всі магазини мережі оснащені генераторами для безперебійної роботи під час відключень електроенергії”, – сказано в релізі.
Серед основних результатів минулого року також названо отримання у липні першого траншу кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) — майже 630 млн грн для розвитку мережі, підвищення стійкості бізнесу та впровадження енергоефективних рішень, з яких близько 30 млн грн пішло на відкриття власного розподільчого центру (РЦ) у Дніпрі.
Окрім того був запущений ще один розподільчий центр в Одесі та посилена енергонезалежність всієї логістичної мережі.
Окрім того досягненням названо автоматизація повного циклу накладних через eDoc, під’єднання до системи 80% постачальників та зростання за рік обсягу електронних у 3,5 раза.
Varus також уточнив, що в ній зайнято понад 8 тис. співробітників, а загалом у 2025 році мережа інвестувала близько 60 млн грн у соціальні ініціативи.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин було відкрито 2003 року в Дніпрі. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Товарообіг торговельної мережі “АТБ” (ТОВ “АТБ-Макет”) за підсумками 2025 року виріс на 18% порівняно з попереднім роком і становив 294,2 млрд грн (з ПДВ і акцизним податком), повідомила пресслужба компанії.
“За статистикою середній чек у мережі “АТБ-Маркет” минулого року становив понад 260 грн. Протягом одного року клієнти “АТБ” у різних куточках України зробили понад один мільярд покупок – це є рекордним показником для вітчизняної галузі продовольчого ритейлу”, – йдеться у пресрелізі.
Минулого року мережа відкрила 67 нових магазинів, провела капітальну модернізацію ще семи, два з яких було повністю відновлено після ворожих обстрілів. Станом на січень 2026-го загальна кількість магазинів “АТБ” в Україні становить 1319.
“Останні декілька років щорічно мережа АТБ зростала на 40–50 нових магазинів. У 2025-му показник вдалося збільшити до майже 70 – і це має особливе значення для суспільства, адже сьогодні магазини “АТБ” фактично стали центрами незламності. Обладнані потужними генераторами та сонячними панелями, вони працюють навіть у складних умовах”, – зазначила компанія.
Для магазинів, розташованих у прифронтових регіонах, мережа ввела особливий “бойовий” асортимент з 500-700 найменувань продуктів харчування та товарів першої необхідності.
Згідно з повідомленням, на підприємствах групи компаній “АТБ” протягом 2025 року було створено 2354 нових робочих місця. Станом на початок 2026 року загальна штатна чисельність співробітників групи компаній “АТБ” перевищила 60 тис. осіб, понад 48,5 тис. з яких є працівниками флагманського підприємства корпорації – мережі “АТБ-Маркет”.
Крім того, на підприємствах групи компаній АТБ працевлаштовано 694 співробітники зі статусом ветерана. З них 263 демобілізованих військових, що повернулися в компанію на свої робочі місця, та 431 особа, що вперше прийшла на роботу в “АТБ”.
“Шкода, але війна не лишається осторонь. Уже майже п’ять тисяч співробітників “АТБ” змінили свою уніформу на військове спорядження та стали на захист нашої країни. На жаль, понад 300 із них сплатили найвищу ціну – віддали життя в боротьбі за свободу. Близько 500 зазнали поранень різного ступеня важкості”, – повідомили в компанії.
Так, “АТБ” запровадив корпоративну програму підтримки ветеранів, яка передбачує щорічні матеріальні виплати та цільову матеріальну допомогу на випадок форс-мажору.
В цілому за 2025 рік група компаній “АТБ” сплатила в бюджети різних рівнів 37,8 млрд грн, що на третину перевищило показник 2024 року. Як зазначила пресс-служба, з цієї суми до державного бюджету було спрямовано 25 млрд грн, до місцевих бюджетів – 8,3 млрд грн, а цільові державні фонди отримали 4,4 млрд грн. Майже 80% суми (30 млрд грн) надійшли від компанії “АТБ-Маркет”.
Як повідомлялося, у 2024 році товарообіг мережі “АТБ” зріс на 15% порівняно з 2023 роком – до 248,3 млрд грн
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, кінцевими бенефіціарами ТОВ “АТБ-Маркет” є Євгеній Єрмаков, Віктор та Ірина Карачун та Генадій Буткевич.
