Українська промислова компанія “Інтерпайп” має намір збільшувати поставки труб до Саудівської Аравії і розширювати присутність на Близькому Сході.
Згідно з інформацією компанії в мережі Facebook у середу, “Інтерпайп” тримає економічний фронт і продовжує розвиватися, “незважаючи ні на що”.
Днями “Інтерпайп” за підтримки постійного партнера Al Sayed Center (ASCO) презентував українську трубну продукцію будівельним компаніям та урядовим організаціям Саудівської Аравії, поінформувавши водночас про ситуацію в Україні, про війну, роботу компанії в нових умовах і перебудову ланцюжків поставок.
Заступник директора з продажу труб на ринках Близького Сходу Артем Артемов констатував, що “Інтерпайп” у зазначеному макрорегіоні добре відомий як постачальник якісних труб для будівельної галузі. Його продукція використовується для систем кондиціонування, пожежогасіння та в якості конструкційних споруд.
“Саудівська Аравія – одна з ключових країн розвитку та розширення присутності компанії в регіоні. У нас уже є чимала історія, написана за останнє десятиліття. Серед знакових проєктів, у яких використано продукцію “Інтерпайпу”, – будівництво Фінансового району ім. Короля Абдалли в Ер-Ріяді, Міжнародний аеропорт ім. Короля Абдель-Азіза в Ер-Ріяді, Міжнародний аеропорт ім. Короля Абдель-Азіза в Саудівській Аравії. Короля Абдель-Азіза поблизу Джидди, метрополітену Ер-Ріяда, корпусів університету принцеси Нори бінт Абдель Рахман і університету нафти і мінералів ім. Короля Фахда”, – зазначив Артьомов, якого цитує преса-служба.
При цьому уточнюється, що бізнес-захід відвідали 140 представників місцевих будівельних і проєктувальних компаній, а також посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко.
“Тримаємо економічний фронт! Разом усе подолаємо!”, – резюмується в інформації компанії.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з попереднім роком – до 449,7 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання, минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року.
При цьому нагадується, що Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що наприкінці зими минулого року, після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, практично вся трубна галузь зупинилася. Проте надалі заводам вдалося частково відновити виробництво, а влітку мати стабільне завантаження, хоча про довоєнні обсяги говорити не доводиться.
“Новим випробуванням для галузі стали ворожі удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. Пік ракетних обстрілів припав на листопад-грудень, країна кілька разів занурювалася в блекаут, трубні підприємства отримували жорсткі ліміти на електроенергію і не могли працювати ритмічно. У результаті чого виробництво труб під кінець року обвалилося навіть нижче квітня 2022 року. А загалом за підсумками минулого року випуск труб в Україні скоротився на 38%”, – констатує голова об’єднання.
За його словами, вкрай негативно на галузь також вплинув розрив традиційних логістичних схем, зокрема, блокування українських морпортів на Чорному морі. У результаті підприємства задіяли довші маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Це призвело до зростання витрат на логістику в 2-3 рази і вдарило по собівартості української продукції.
“З осені у трубних підприємств з’явився ще один виклик – експорт металобрухту. З жовтня по грудень обсяги вивезення досягли близько 25 тис. тонн, збільшуючи дефіцит на внутрішньому ринку. На початку 2023 року проблема набула катастрофічного характеру, оскільки тільки за два місяці поточного року експорт брухту вже сягнув 23 тис. тонн. Це загрожує стабільній роботі українських трубних підприємств”, – наголосив Польський.
Як повідомлялося, Україна 2021 року наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їхнє виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-червні поточного року скоротили виробництво труб на 24,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 235,2 тис. тонн.
Згідно з оновленими даними об’єднання, у січні підприємства “Укртрубопрому” наростили випуск труб у 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,3 тис. тонн, у лютому – на 16,2%, до 49 тис. тонн, але з березня виробництво знижувалося.
Так, у березні випуск труб становив 3,5 тис. тонн (5,9% до березня-2021), у квітні – 18,5 тис. тонн (32,1% до березня-2021), у травні – 51,4 тис. тонн (86,5%), у червні – 51,6 тис. тонн (76,6%).
Загалом у І півріччі всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” та “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 14% та 44,4% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 25%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 37,6%.
Генеральний директор “Укртрубопрому” Георгій Польський зазначив, що на початку року трубні заводи нарощували випуск продукції на тлі сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, що пов’язано головним чином із постковідним відновленням світової економіки та високими цінами на вуглеводні. Однак повномасштабне вторгнення російських військ на територію України призвело до найсильнішого спаду виробництва: у березні практично вся галузь зупинилася.
“У квітні українські трубники почали обережно запускати виробничі потужності, а в травні-червні підприємства вийшли на 50% завантаження потужностей від довоєнного періоду. Проте окремі заводи сильно недозавантажені, оскільки нові ланцюжки поставок і логістичні схеми досі перебувають у процесі перебудови та формування, наприклад, “Інтерпайп НМТЗ” раніше отримував сировину (штрипс) із “Азовсталі”, але зараз це неможливо через окупацію Маріуполя”, – констатував Польський, якого цитує пресслужба.
За його словами, зараз логістика – головний чинник, чому трубні заводи не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва. Припинення роботи багатьох постачальників на сході та півдні України стало великою втратою для трубників з точки зору традиційних ланцюжків постачання. Крім того, розірвано безліч традиційних логістичних схем: заблоковано українські морпорти на Чорному морі, у країні спостерігається серйозний дефіцит бензину та дизпалива, зруйновано транспортну інфраструктуру ракетними ударами ворога.
“Це змушує підприємства шукати нові, більш витратні маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Крім того, постійне підвищення цін на енергоносії, насамперед, природний газ і електроенергію, призводять до додаткового зростання собівартості трубної продукції і знижують її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їх виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
