19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Щойно Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України і прийняв відповідне рішення. Це – важлива міжнародна перемога і визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни», – написала Бережна у Фейсбуці в четвер.
За її словами, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46. «Це робить Україну однією з країн з найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права», – підкреслила міністр.
Бережна зазначила, що посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, повинні відповідати трьом ключовим вимогам: мати виняткове значення для людства; бути захищеними на національному рівні; не використовуватися для військових цілей.
«В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою в світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці», – підкреслила міністр культури.
За її словами, також з ініціативи України минулого року розпочалася дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були представлені під час 20-го засідання Комітету Другого протоколу.
До списку під посиленим захистом додали такі об’єкти: Акерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; Успенський собор, м. Харків; Борисоглібський собор, м. Чернігів; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; Садиба Л.Е. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; Молчанський монастир, м. Путивль Сумська область; Покровська церква, м. Харків; Приморські сходи, м. Одеса; Воскресенська церква, м. Суми; Кирилівська церква, Київ; Спасо-Преображенський собор, м. Суми; Троїцький собор, м. Суми; Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; Одеський національний художній музей, м. Одеса; Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
«Порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність – як держави, так і окремих осіб», – зазначила Бережна.
Бережна висловила подяку ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за виконану роботу. «Також дякую колегам з Міністерства закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу», – додала вона.
Технічна делегація UNESCO відвідає Київ цього тижня, повідомив помічник генерального директора UNESCO з африканських пріоритетів та зовнішніх зв’язків Фірмін Едуард Матоко.
“Ми плануємо з урядом України відправити технічну місію до Києва цього тижня, щоб далі оцінити потреби та очікування української влади й визначити форми нашої участі. UNESCO висловлює готовність разом з усіма партнерами надавати технічну підтримку у сферах нашої компетентності та підтримати план відновлення та розвитку України”, – зазначив Матоко на Конференції з питань відновлення України у Лугано у вівторок.
Він наголосив, що UNESCO регулярно відстежує вплив війни на культурні об’єкти, збитки навчальним закладам та безпеку журналістів і працівників медіа.
“Ми захищаємо культурну спадщину за допомогою супутникового моніторингу та обладнання для захисту та стабілізації об’єктів”, – зазначив Матоко.
За його словами, UNESCO також мобілізує підтримку для забезпечення безперервності навчання для всіх громадян України, підтримуючи онлайн навчання у та за межами України, а також інтеграцію біженців – студентів та вчителів – до приймаючих країн.
Він додав, що з початку війни UNESCO змогло мобілізувати близько 5 млн доларів на угоди з донорськими країнами в цих сферах.
