Спілка ректорів закладів вищої освіти України на засіданні 25 вересня 2025 року підбила підсумки вступної кампанії та обговорила напрями вдосконалення правил прийому до університетів у 2026 році.
Участь у засіданні взяли представники Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки, профільних комітетів, ректори провідних університетів з усіх регіонів країни, а також керівники прифронтових закладів освіти.
Голова Спілки ректорів, Петро Куліков, відкрив засідання і наголосив на ключовій ролі вищої школи в забезпеченні національної стійкості під час війни:
«Українські університети не лише продовжують навчання і науку, а й формують кадрову основу для післявоєнного відновлення держави. Спілка ректорів сьогодні — це комунікаційний майданчик між університетами, парламентом та урядом».
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко підкреслив важливість інституційного посилення Спілки:
«Сьогодні Спілка виконує роль ключового партнера держави у формуванні освітньої політики. Ми маємо розглянути можливість трансформації її в Асоціацію університетів України, що дозволить ще ефективніше представляти інтереси вищої освіти».
Заступник голови Спілки, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров наголосив на необхідності оновлення нормативної бази:
«Вступна кампанія 2025 року загалом була успішною, проте ми бачимо потребу у вдосконаленні правил прийому та актуалізації законодавчих актів».
Ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта акцентував на викликах прифронтових університетів і необхідності державної підтримки таких закладів.
Ректор КНУ будівництва і архітектури Олексій Дніпров підкреслив важливість підвищення прозорості процедур вступу.
Ректорка Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Вікторія Петрушенко наголосила на ризиках зниження прохідних балів у медичних спеціальностях.
Ректор НУ біоресурсів і природокористування Вадим Ткачук звернув увагу на проблеми індикативної собівартості.
Ректор Національної музичної академії ім. Чайковського Максим Тимошенко закликав забезпечити ключову роль творчого конкурсу у мистецьких вишах.
У засіданні також узяли участь народні депутати, представники Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, заступники міністра, керівники департаментів МОН, зокрема генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров, який відповів на запитання учасників.
У схваленому документі (рішенні Спілки ректорів) зазначено:
Спілка ректорів закладів вищої освіти України — всеукраїнська громадська організація, що об’єднує керівників університетів для координації освітньої, наукової та міжнародної діяльності.
Заснована у 1992 році, організація виступає дорадчим партнером Міністерства освіти і науки України, бере участь у розробці державної освітньої політики та нормативних актів у сфері вищої освіти.
KULIKOV, TYMOSHENKO, Бугров, Грешта, Дніпров, Петрушенко, Спілка ректорів, Ткачук, Трофименко, УНІВЕРСИТЕТ, Шаров
Алжир офіційно розпочав національну ініціативу із залучення іноземних студентів, відкривши країну для тих, хто бажає здобути вищу освіту в північноафриканській державі. У квітні 2025 року уряд Алжиру запустив цифрову платформу STUDY IN ALGERIA — studyinalgeria.dz, яка є частиною амбітної стратегії модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти.
Університетська система та інфраструктура
Станом на 2025 рік в Алжирі діє понад 130 державних і приватних вищих навчальних закладів, рівномірно розподілених по всій країні. Вони пропонують:
Навчання можливе арабською, французькою або англійською мовами — залежно від спеціальності та обраного навчального закладу.
Ступенева система освіти в Алжирі (LMD)
Алжирська система вищої освіти заснована на європейській LMD-моделі, яка передбачає:
Соціальний захист та побут
Іноземним студентам надається:
Спрощене отримання візи
Алжир гарантує гнучкі візові процедури для іноземних студентів, що дозволяє максимально швидко пройти процес вступу.
Платформа studyinalgeria.dz дозволяє:
Довідка: держава Алжир
Алжир чітко заявив про себе як про нову освітню локацію на глобальній карті. Програма STUDY IN ALGERIA — це спроба об’єднати доступну якісну освіту, культурне розмаїття та стратегічне географічне положення для майбутнього покоління фахівців з різних країн світу.
17 вишів України увійшли до рейтингу британського рейтингового агентства Times Higher Education World University Rankings 2025, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“У межах Всесвітнього академічного саміту британська рейтингова агенція Times Higher Education оприлюднила результати одного з найвпливовіших рейтингів університетів світу. Усього оцінювали 2095 установ зі 115 країн. Цього року до рейтингу внесено рекордну кількість українських університетів — 17 ЗВО із Дніпра, Івано-Франківська, Києва, Львова, Одеси, Сум, Ужгорода, Харкова та Чернівців. Також рекордною є кількість українських університетів, які подали заявку для участі в рейтингу, – 55, що на третину більше порівняно з минулим роком”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що Сумський державний університет здобув найвищу позицію серед українських вишів, увійшовши до групи університетів, які посіли місця в діапазоні 801-1000 у світовому рейтингу.
Згідно з повідомленням, усі інші українські заклади потрапили до групи 1501+.
Зокрема, вперше в рейтинговій таблиці з’явилися Національний медичний університет імені Богомольця, Одеський національний університет імені Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Стефаника.
У Міносвіти розповіли, що згідно з методологією Times Higher Education World University Rankings 2025, діяльність університетів оцінювали за 18 показниками ефективності, згрупованими у п’ять узагальнених індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість.
“Загалом аналітики Times Higher Education проаналізували 157 мільйонів цитувань та 18 мільйонів наукових публікацій із бази даних Scopus, а також опитали понад 93 тисячі науковців з усього світу під час проведення власних репутаційних опитувань”, – додали в міністерстві.
Як повідомлялося, торік до тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
У Ташкенті 16-17 жовтня цього року відбудеться перший Центральноазійський форум університетів, організований Times Higher Education (THE) за підтримки університету «Новий Узбекистан».
Форум об’єднає понад 200 делегатів з Центральної Азії та інших країн, серед яких представники академічного середовища, державної політики та індустрії. Експерти обговорять актуальні питання та інноваційні рішення, що формують майбутнє вищої освіти в регіоні.
Ключовими темами обговорення стануть:
Програма форуму включатиме лекції, панельні дискусії, майстер-класи та сесії для обміну досвідом, а також презентації новітніх досягнень у сфері освітніх технологій.
Напередодні форуму відбудеться серія лекцій за участю таких всесвітньо відомих учених, як Жан Тіроль (лауреат Нобелівської премії з економіки), Лучіано Рецолла (один із провідних спеціалістів у галузі теоретичної астрофізики) та Ерік Грімсон (канцлер і віцепрезидент Массачусетського технологічного інституту).
На сайті Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних наукометричної бази Scopus.
Результати рейтингу ґрунтуються на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами освіти або їхніми фахівцями.
Рейтинг створено за результатами наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2024 року.
База даних Scopus постійно індексує понад 25 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій, книжкових видань тощо.
У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що ґрунтується на кількості наукових публікацій і кількості їхніх цитувань.
Згідно з результатами рейтингу 2024 року найвищий індекс Гірша серед українських закладів вищої освіти має Київський національний університет ім. І. Франка.
Друге місце рейтингу Scopus посідає Харківський національний університет ім. І. Франка. На третій позиції – Львівський національний університет ім. І. Франка.
Четверту сходинку рейтингу посів Одеський національний університет ім. Мечникова. Мечникова.
На п’ятому місці рейтингу найбільш цитованих освітніх закладів розташувався Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Мечникова».
Шосту сходинку рейтингу Scopus посів Сумський державний університет.
Чернівецький національний університет ім. Федьковича посів сьому сходинку рейтингу Scopus. Федьковича посів сьому позицію рейтингу.
Два львівські виші: Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний університет ім. Данила Галицького. Данила Галицького та Національний університет «Львівська політехніка» – розташувалися на восьмій і дев’ятій сходинках цьогорічного рейтингу.
Замикає першу десятку рейтингу університетів за показниками бази даних SciVerse Scopus Прикарпатський національний університет ім. І. Франка.
РЕЙТИНГ ВИШІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БАЗИ ДАНИХ SCIVERSE SCOPUS
Дані рейтингу актуальні станом на 24 квітня 2024 року. У рейтинг включено лише ті заклади вищої освіти, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та відповідають на пошуковий запит «Ukraine» у полі пошуку «Affilation Search». У список не включено заклади, що мають значення індекса Гірша менше ніж 1.
Індекс Гірша дорівнює N, якщо науковець чи науковий заклад опублікував N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 129: це означає, що цей заклад опублікував 129 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 129 разів. Інші ж статті університету ім. Шевченка були процитовані менше ніж 129 разів.
Scopus – бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Розробником і власником Scopus є видавнича корпорація Elsevier. Дані Scopus, окрім іншого, використовуюють для складання деяких рейтингів провідних університетів світу, наприклад Times Higher Education або QS World University Rankings.
До тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
“Цього року агентство прорейтингувало 1591 університет зі 112 країн, 32 з яких українські, що є найбільшим представництвом вишів у рейтингах Times Higher Education”, – ідеться в повідомленні прес-служби Міністерства освіти і науки.
Зазначається, що до тисячі найбільш стійких університетів України увійшли: Сумський державний університет (301-400 світового рейтингу); НУ “Львівська політехніка” (401-600 світового рейтингу); Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (801-1000 світового рейтингу); НТУ “Харківський політехнічний інститут” (801-1000 світового рейтингу); Ужгородський національний університет (801-1000 світового рейтингу); ДЗ “Житомирська політехніка” (801-1000 світового рейтингу).
Згідно з повідомленням, до рейтингу також увійшли заклади вищої освіти, що мають найбільші успіхи в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР).
“Також зазначимо, що Сумський національний аграрний університет – єдиний виш аграрного профілю, який потрапив до рейтингу Impact Rankings”, – наголосили в міністерстві.
