17 вишів України увійшли до рейтингу британського рейтингового агентства Times Higher Education World University Rankings 2025, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“У межах Всесвітнього академічного саміту британська рейтингова агенція Times Higher Education оприлюднила результати одного з найвпливовіших рейтингів університетів світу. Усього оцінювали 2095 установ зі 115 країн. Цього року до рейтингу внесено рекордну кількість українських університетів — 17 ЗВО із Дніпра, Івано-Франківська, Києва, Львова, Одеси, Сум, Ужгорода, Харкова та Чернівців. Також рекордною є кількість українських університетів, які подали заявку для участі в рейтингу, – 55, що на третину більше порівняно з минулим роком”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що Сумський державний університет здобув найвищу позицію серед українських вишів, увійшовши до групи університетів, які посіли місця в діапазоні 801-1000 у світовому рейтингу.
Згідно з повідомленням, усі інші українські заклади потрапили до групи 1501+.
Зокрема, вперше в рейтинговій таблиці з’явилися Національний медичний університет імені Богомольця, Одеський національний університет імені Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Стефаника.
У Міносвіти розповіли, що згідно з методологією Times Higher Education World University Rankings 2025, діяльність університетів оцінювали за 18 показниками ефективності, згрупованими у п’ять узагальнених індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість.
“Загалом аналітики Times Higher Education проаналізували 157 мільйонів цитувань та 18 мільйонів наукових публікацій із бази даних Scopus, а також опитали понад 93 тисячі науковців з усього світу під час проведення власних репутаційних опитувань”, – додали в міністерстві.
Як повідомлялося, торік до тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
У Ташкенті 16-17 жовтня цього року відбудеться перший Центральноазійський форум університетів, організований Times Higher Education (THE) за підтримки університету «Новий Узбекистан».
Форум об’єднає понад 200 делегатів з Центральної Азії та інших країн, серед яких представники академічного середовища, державної політики та індустрії. Експерти обговорять актуальні питання та інноваційні рішення, що формують майбутнє вищої освіти в регіоні.
Ключовими темами обговорення стануть:
Програма форуму включатиме лекції, панельні дискусії, майстер-класи та сесії для обміну досвідом, а також презентації новітніх досягнень у сфері освітніх технологій.
Напередодні форуму відбудеться серія лекцій за участю таких всесвітньо відомих учених, як Жан Тіроль (лауреат Нобелівської премії з економіки), Лучіано Рецолла (один із провідних спеціалістів у галузі теоретичної астрофізики) та Ерік Грімсон (канцлер і віцепрезидент Массачусетського технологічного інституту).
На сайті Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних наукометричної бази Scopus.
Результати рейтингу ґрунтуються на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами освіти або їхніми фахівцями.
Рейтинг створено за результатами наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2024 року.
База даних Scopus постійно індексує понад 25 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань з технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій, книжкових видань тощо.
У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що ґрунтується на кількості наукових публікацій і кількості їхніх цитувань.
Згідно з результатами рейтингу 2024 року найвищий індекс Гірша серед українських закладів вищої освіти має Київський національний університет ім. І. Франка.
Друге місце рейтингу Scopus посідає Харківський національний університет ім. І. Франка. На третій позиції – Львівський національний університет ім. І. Франка.
Четверту сходинку рейтингу посів Одеський національний університет ім. Мечникова. Мечникова.
На п’ятому місці рейтингу найбільш цитованих освітніх закладів розташувався Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут ім. Мечникова».
Шосту сходинку рейтингу Scopus посів Сумський державний університет.
Чернівецький національний університет ім. Федьковича посів сьому сходинку рейтингу Scopus. Федьковича посів сьому позицію рейтингу.
Два львівські виші: Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького та Національний університет ім. Данила Галицького. Данила Галицького та Національний університет «Львівська політехніка» – розташувалися на восьмій і дев’ятій сходинках цьогорічного рейтингу.
Замикає першу десятку рейтингу університетів за показниками бази даних SciVerse Scopus Прикарпатський національний університет ім. І. Франка.
РЕЙТИНГ ВИШІВ ЗА ПОКАЗНИКАМИ БАЗИ ДАНИХ SCIVERSE SCOPUS
Дані рейтингу актуальні станом на 24 квітня 2024 року. У рейтинг включено лише ті заклади вищої освіти, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та відповідають на пошуковий запит «Ukraine» у полі пошуку «Affilation Search». У список не включено заклади, що мають значення індекса Гірша менше ніж 1.
Індекс Гірша дорівнює N, якщо науковець чи науковий заклад опублікував N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 129: це означає, що цей заклад опублікував 129 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 129 разів. Інші ж статті університету ім. Шевченка були процитовані менше ніж 129 разів.
Scopus – бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Розробником і власником Scopus є видавнича корпорація Elsevier. Дані Scopus, окрім іншого, використовуюють для складання деяких рейтингів провідних університетів світу, наприклад Times Higher Education або QS World University Rankings.
До тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
“Цього року агентство прорейтингувало 1591 університет зі 112 країн, 32 з яких українські, що є найбільшим представництвом вишів у рейтингах Times Higher Education”, – ідеться в повідомленні прес-служби Міністерства освіти і науки.
Зазначається, що до тисячі найбільш стійких університетів України увійшли: Сумський державний університет (301-400 світового рейтингу); НУ “Львівська політехніка” (401-600 світового рейтингу); Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (801-1000 світового рейтингу); НТУ “Харківський політехнічний інститут” (801-1000 світового рейтингу); Ужгородський національний університет (801-1000 світового рейтингу); ДЗ “Житомирська політехніка” (801-1000 світового рейтингу).
Згідно з повідомленням, до рейтингу також увійшли заклади вищої освіти, що мають найбільші успіхи в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР).
“Також зазначимо, що Сумський національний аграрний університет – єдиний виш аграрного профілю, який потрапив до рейтингу Impact Rankings”, – наголосили в міністерстві.
51 університет з України було відібрано на фінансування за програмою Європейського Союзу “Еразмус+”, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Тринадцять проєктів, у яких бере участь 51 університет та інші організації з України, було відібрано на фінансування за Програмою Європейського Союзу “Еразмус+” для розвитку потенціалу у сфері вищої освіти. Загалом у конкурсі перемогли 145 проєктів”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що Україна має найбільшу кількість проєктів у регіоні “Східного партнерства” та входить до 12 найкращих країн-учасниць програми.
Очікується, що проєкти сприятимуть реформам вищої освіти в Україні на основі провідних практик і досвіду партнерів з університетів країн-членів ЄС.
Згідно з повідомленням, грантодавцями-координаторами проєктів є чотири українські університети: Буковинський державний медичний університет, Національний університет “Львівська політехніка”, Державний університет “Житомирська політехніка”, Чорноморський національний університет імені Петра Могили.
Також партнерство об’єднує 6 переміщених університетів із тимчасово окупованих територій, п’ять університетів – партнери у трьох проєктах: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (переміщений), Національний університет “Чернігівська політехніка”, Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, Національний університет “Львівська політехніка”.
“Серед профінансованих проєктів 9 національних і 4 міжнародних. Серед проєктних команд – 65 партнерів із 24 країн, що представляють Австрію, Албанію, Бельгію, Вірменію, Грецію, Грузію, Естонію, Іспанію, Італію, Казахстан, Латвію, Литву, Молдову, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Словенію, Туреччину, Узбекистан, Хорватію, Чехію, Чорногорію, Швецію, Естонію,”, – ідеться в повідомленні.
“Еразмус+” – програма Європейського Союзу, яка через підтримку навчання впродовж життя працює задля освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян Євросоюзу та за його межами у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.
Бюро економічної безпеки України співпрацюватиме з Каліфорнійським університетом у Берклі з питань методології аналізу великих масивів даних, економічного аналізу, макроекономічного прогнозування, виявлення ризиків, застосування на практиці великих наукових досягнень.
Каліфорнійський університет у Берклі за більшістю рейтингів є найкращим публічним університетом світу і єдиним публічним університетом, що входить до першої десятки найкращих навчальних закладів світу.
Звернення БЕБ про співпрацю у науково-прикладному розвитку аналітичного блоку Бюро було підтримане Каліфорнійським університетом.
Планується напрацювання спільного довгострокового проєкту.
Відбулася перша онлайн-зустріч співробітників БЕБ з Професором економічного факультету Каліфорнійського університету в Берклі Юрієм Городніченком.
На початку зустрічі Директор БЕБ Вадим Мельник зазначив, що актуальним аспектом в діяльності БЕБ є інституційне становлення, розвиток структури, набуття співробітниками нових компетенцій, напрацювання методик на випередження.
“Для представників головного аналітичного органу України, дуже важливо відчувати підтримку наших стратегічних партнерів, однодумців. І ще приємніше від того, що Берклі визначив саме нашого співвітчизника, основною контактною особою”, – підкреслив Вадим Мельник, – З боку Бюро ми гарантуємо прозорість, системність, орієнтованість на результат, якісне впровадження найкращих наукових рекомендацій.”
Особливо важливим є те, що значна частина досліджень професора Городніченка присвячена грошово-кредитній політиці, фіскальній політиці, оподаткуванню, економічному зростанню, ціноутворенню і бізнес-циклам.
Сторони домовилися про подальшу співпрацю та академічну підтримку, що є першим кроком у співпраці між БЕБ та академічною спільнотою.
Університет Каліфорнії, Берклі (англ. University of California, Berkeley) – вищий науковий та навчальний заклад США, заснований 1868 року. Розташований у Берклі — передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка налічує десять кампусів у Каліфорнії.
Академічні програми Берклі, яких налічується понад 300 вважаються одними з найкращих у світовій вищій освіті.
Професор Юрій Городніченко з 2007 року співпрацює з Національним бюро економічних досліджень (NBER) та Інститутом економіки праці США. З 2009 року – запрошений дослідник у Федеральному резервному банку Сан-Франциско. Консультант Європейського інвестиційного банку та Європейського центрального банку та є головою Міжнародної академічної ради Київської школи економіки (KSE).
https://esbu.gov.ua/news/beb-realizovuvatyme-spilnyi-proekt-z-odnym-z-naikrashchykh-universytetiv-svitu
