Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно в цьому році, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, щоб би далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде на менше, бо менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в опублікованому липневому прогнозі поліпшило прогноз урожаю кукурудзи в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), що розпочався, до 25 млн тонн із 24,5 млн тонн у червневому випуску, а прогноз експорту – до 19,5 млн тонн із 19 млн тонн.
Водночас загалом прогноз експорту фуражного зерна цього МР знижено з 21,53 млн тонн до 21,33 млн тонн через зменшення оцінки врожаю з 31,67 млн тонн до 31,47 млн тонн.
Щодо пшениці прогноз збережено колишнім: урожай – 17,5 млн тонн, експорт – 10,5 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,63 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, торік впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,75 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,67 млн тонн до 2,16 млн тонн.
Зокрема, врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн із 42,13 млн тонн роком раніше, притому що експорт зріс до 28 млн тонн із 26,98 млн тонн, зокрема завдяки зниженню перехідних залишків із 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Урожай насіння основних видів олійних культур в Україні у 2023/24 МР зросте до 19,5 млн тонн, що на 7,7% перевищить показник попереднього сезону, прогнозують в асоціації “Укроліяпром”.
У галузевій асоціації нагадали, що, експортуючи з України насіння соняшнику в достатніх для забезпечення потреб ЄС та інших країн обсягах, країна втрачає ринок збуту соняшникової олії та шроту в цих державах.
“Масовий експорт насіння олійних культур з України на світовий ринок призвів до різкого падіння цін, що викликало невдоволення у фермерів європейських країн. Як наслідок, масовий експорт насіння соняшнику з України призвів з боку деяких країн ЄС до заборони ввезення на їхню територію до середини вересня 2023 року, а можливо, і до 2024 року”, – зазначили в “Укроліяпром”.
В асоціації висловили впевненість, що цього не сталося б, якби було враховано неодноразові прохання асоціації “Укроліяпром” обмежити експорт насіння соняшнику, зокрема до країн ЄС, через запровадження додаткового збору та ліцензування.
В “Укроліяпром” очікують, що експорт соєвих бобів з України за підсумками 2022/23 МР перевищить 3,0 млн тонн, або зросте більш ніж утричі проти 2021/22 МР.
“Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалася не тільки стабільною, а й зростала”, – підкреслили експерти.
Найбільшого зростання виробництва у 2023/24 МР у галузевій асоціації очікують для соєвих бобів – на 12,2%, до 4,107 млн тонн. Це станеться, завдяки збільшенню на 20,5% посівних площ, які сягнули 1,84 млн га, проте врожайність олійної культури зросте лише на 0,4% – до 22,3 ц/га.
Виробництво соняшнику поточного сезону збільшиться на 6,5% порівняно з минулим роком до 11,813 млн тонн. Незважаючи на розширення площ під культурою на 7,7% – до 5,64 млн га, врожайність аналітики очікують на 3,3% нижчу за минулорічну -20,9 ц/га.
В “Укрполіяпромі” очікують збільшення на 9,1% валового збору ріпаку, який становитиме 3,318 млн тонн. Його буде зібрано з майже 1,35 млн га (+16,3%) за врожайності 26,5 ц/га (-9,3%).
“Водночас слід враховувати значно менші перехідні залишки олійних культур в Україні на початок 2023/24 МР проти початку попереднього сезону. Відповідно і пропозиція у 2023/24 МР буде меншою, що потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні зі створення умов для максимальної внутрішньої переробки та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю”, – резюмували в галузевій асоціації.
Низька середня врожайність ріпаку в 1,2-1,3 тонн/га не дасть змоги українським аграріям отримати високий вал олійної культури, показники врожайності надалі можуть вирівнятися, але рекордного врожаю не буде, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ціни на ріпак почали різке зростання, і цей тренд триватиме як в Україні, так і в світі”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, в малих річкових портах індикативні ціни на ріпак за тиждень зросли з 330 євро/тонна до 345 євро/тонна. Пропозиція українського ріпаку минулого тижня була низькою. Швидко ситуація не зміниться, оскільки жнива почалися нещодавно.
Аналітики очікують, що в малих портах ціни індикативно зростуть до 348 євро/тонна до кінця тижня, на умовах СРТ – до 355-360 євро/тонна вже найближчими тижнями.
Переробники озвучують закупівельні ціни на ріпак у широкому діапазоні, залежно від регіону – 12300-13200 грн/тонна, найнижчі позначки в Одеській області, констатували в “Пуск”.
Світові ціни на біодизель знову зростають, рослинні олії дорожчають, тому ріпак на біржах зростатиме в ціні. Але липень і початок серпня будуть несприятливими для реалізації під тиском збору нового врожаю, резюмували аналітики.
Орієнтовний валовий збір зернових, зернобобових і круп’яних культур в Україні, з урахуванням площ під озимими і посіяними ярими культурами, у 2023 році може скласти близько 49,6 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн роком раніше, повідомили в аналітичному агентстві “АПК-Інформ” із посиланням на Укргідрометеоцентр.
“Аналіз особливостей метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових і круп’яних культур, стану посівів, наявних запасів продуктивної вологи в ґрунті та агрометеорологічні розрахунки дають змогу очікувати у 2023 році врожайність озимої пшениці на рівні 4, 3 тонни/га, озимого жита – 3,2 тонни/га, озимого ячменю – 3,5 тонни/га, ярого ячменю – 3,2 тонни/га, ярої пшениці – 3,7 тонни/га, вівса – 2,5 тонни/га, гороху – 2,3 тонни/га, кукурудзи – 6,5 тонни/га, проса – 2,1 тонни/га, гречки – 1,1 тонни/га”, – вказано в повідомленні.
Згідно зі звітом, агрометеорологічні умови для формування врожаю зернових культур нинішнього року в Україні виявилися задовільними. Але протягом вегетації спостерігалися окремі несприятливі періоди, які могли негативно позначитися на врожайності. Унаслідок надмірних дощів у квітні на полях низки областей відмічалося перезволоження ґрунту, що створювало складні умови для проведення та завершення сівби ранніх ярих зернових і зернобобових культур в оптимальні строки.
Переважаюча в травні погода (часті дощі, зниження температури повітря, підвищення відносної вологості в денний час, хмарність і тривалі роси) змогли стримати розвиток посушливих явищ.
У червні в Україні погода була зі значними температурними контрастами (…), спостерігався дефіцит ефективних опадів у багатьох районах південних, центральних та північних областей, що призвело до скорочення періоду вегетації, передчасного та одночасного дозрівання зерна ранніх хлібів у центральних та південних областях, констатували в Укргідрометеоцентрі.
Як повідомлялося, Мінагрополітики 2023 року прогнозує врожай зернових і зернобобових на рівні 46 млн тонн, що на 10-15% менше, ніж роком раніше. Водночас, це у 2,5 раза більше за внутрішню потребу України. Будь-якого ризику дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні немає, зазначили в міністерстві.
