Український союз промисловців і підприємців (УСПП) надіслав офіційного листа на адресу міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова та керівництва управління адміністративних будівель господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну, в якому заявив про неможливість виконати їхню вимогу і звільнити до 10 березня офіс у центрі Києва на Хрещатику, який союз займає 32 роки.
“Вважаємо неприпустимим вчинення будь-яких односторонніх обмежувальних кроків представниками управління, які блокуватимуть діяльність УСПП та його партнерів – національних об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців, учасників Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, які мають прямий стосунок до реалізації ініційованих президентом України та КМУ, зокрема “Зроблено в Україні”, – заявили в УСПП у понеділок.
У союзі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнили, що Секретаріат Кабміну ухвалив рішення не продовжувати розміщення УСПП на Хрещатику навіть на умовах оренди. В УСПП стверджують, що, тим не менш, перші поверхи будівлі зайняті комерційними структурами, з якими договори оренди були укладені.
Серед аргументів щодо неможливості виконати вимогу від 4 березня про звільнення зайнятих приміщень на Хрещатик, 34, до 10 березня, в УСПП називають проведення на цих площах 12 березня засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану за участю, зокрема, представників Кабміну, Верховної Ради та РНБО.
“Також у березні поточного року УСПП заплановано низку міжнародних заходів щодо залучення експертної допомоги та інвестиційних ресурсів іноземних партнерів для підтримки процесів відновлення економіки України”, – додають у спілці.
УСПП у листі за підписом очільника, експрем’єра Анатолія Кінаха, наголошує, що гарантує відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання приміщень, якими користується, та фактично наданих комунальних послуг, про що вже інформував урядові структури.
Зазначається, що станом на 11 березня за розпорядженням управління Секретаріату Кабміну вже було зроблено спробу перешкодити потраплянню працівників УСПП на їхні робочі місця, а в частині офісу відсутня електрика та інтернет-зв’язок.
Зазначається, що на підтримку УСПП уже виступили кілька десятків бізнес-асоціацій, серед яких ТПП України, Федерація роботодавців, Федерація профспілок, “Укрлегпром”, “Союз хіміків”, “Укрмашбуд”, Будівельна палата, “Укрметалургпром”, а також другий президент України Леонід Кучма, який свого часу очолював спілку, і Віктор Ющенко, який змінив його потім на чолі країни.
Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
