П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
У Лондоні 15-16 травня відбудеться конференція “Відновлення України: оновлення на базі досліджень”, співорганізатором якої виступає Фонд президента з підтримки освіти, науки і спорту, повідомляють на офіційному порталі президента України.
“Фонд президента України з підтримки освіти, науки і спорту спільно з Лондонським королівським товариством і Мережею університетів, що взаємодіють із політичними структурами (UPEN), організовують конференцію “Відновлення України: оновлення на базі досліджень”, – йдеться в повідомленні прес-служби в середу.
Як повідомляється, захід відбудеться 15-16 травня в Лондоні. Конференція спрямована на підтримку українських вчених, зміцнення та розвиток довгострокового співробітництва урядових та академічних інститутів України та Великої Британії.
“Уперше в історії незалежності України Лондонське королівське товариство підтримуватиме українських науковців у проведенні досліджень, що будуть покладені в основу розроблення політик у рамках програм відбудови нашої країни”, – зазначає прес-служба президента.
У роботі конференції візьме участь низка науковців з українських та британських університетів, профільні заступники міністрів, які презентують пріоритети для досліджень, що стануть підґрунтям для напрацювання рішень, пов’язаних з економічними викликами та потребами України під час і після війни у сфері здоров’я та добробуту населення, планування “зеленого” відновлення та розвитку людського потенціалу.
Від академічної спільноти України в конференції візьмуть участь представники Одеського національного медичного університету, Національного медичного університету ім. Богомольця, Українського католицького університету, Київського національного університету будівництва та архітектури, Київського національного університету ім. Шевченка, Американ Юніверсіті Київ.
“Оскільки рівень складності викликів та умов, у яких зараз розвивається Україна, перевищує всі типові завдання, нам справді потрібні найкращі уми та культура взаємодії. У майбутньому особливу роль у процесі відновлення України відіграватиме пул талантів та “економіка довіри”. Саме тому з нашого боку конференцію очолять міністерство освіти і науки та міністерство економіки”, – зазначила радник – уповноважений президента України з питань Фонду президента з підтримки освіти, науки і спорту Ольга Будник, яку цитує пресслужба.
Перший день конференції пройде у форматі панельних дискусій та обговорень, другий – у форматі круглих столів з експертами, які сформують подальший план спільних дій.
Захід фінансують Universities UK International, Research England та British Council за підтримки Академії медичних наук, Британської академії та Королівської інженерної академії.
Швейцарський Лугано, де в липні 2022 року відбулася Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2022) та було ухвалено відповідні Принципи Лугано, 11-12 травня прийме перший Lugano Business Forum.
“Форум об’єднає представників європейського бізнесу, передусім зі Швейцарії та України, асоціацій, організацій, урядовців та лідерів думок для обговорення актуальних питань участі приватного сектору в реальних проєктах післявоєнної відбудови України”, – зазначається в анонсі форуму.
Його організаторами виступають Україно-Швейцарська бізнес асоціація, Швейцарська торгова асоціація SGV і Блокчейн асоціація України.
Зазначається, що Lugano Business Forum офіційно визнано частиною URC2023 та етапом підготовки основної Конференції з відновлення України, що цьогоріч відбудеться 21-22 червня в Лондоні.
“Бізнес-форум Лугано проводиться для того, щоб надати іноземному бізнесу та капіталу доступ до найбільшого світового проєкту наступного десятиліття: відновлення та трансформації України”, – вказують організатори.
На форумі обговорюватимуть 7 ключових тем: енергоресурси, харчові технології, Digital, FinTech та ІТ, медицина та біотехнології, будівництво та промисловість, венчурний капітал і стартапи, а також видобуток сировини.
Серед промовців заявлені глави Мінвідновлення Олександр Кубраков, Мінприроди Роман Стрілець, Мінстратегпрому Олександр Камишин, Держгеонадр Роман Опімах, мер Житомира Сергій Сухомлин.
Бізнес представлятимуть, зокрема, голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, засновниця і керуюча партнерка TA Ventures Вікторія Тігіпко, голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі, CEO UMGI Андрій Горохов, співвласник HD Group і GFS Group Борис Шестопалов, гендиректорка Geo Alliance Людмила Кучменко, CEO і власник “АПК-Ресурс” Дар’я Дідковська, президент Ozdogu Мурат Кавак.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” має намір брати участь у післявоєнній відбудові України разом з українським урядом та італійським бізнесом, повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков на Конференції з відновлення України, яка відбулася 26 квітня в Римі за участю прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голови ради міністрів Італії Джорджі Мелоні.
Згідно з прес-релізом у п’ятницю, під час дискусії Денис Шмигаль зазначив, що Україна сподівається на участь Італії у спільних інфраструктурних, логістичних, виробничих і комерційних проєктах відновлення України від наслідків війни.
“Сотні італійських та українських компаній, бізнесів, асоціацій, які сьогодні тут, – це сигнал того, що в нас є спільна зацікавленість у проєктах відновлення, які, зокрема, сьогодні описав президент України. Запрошуємо італійські компанії інвестувати в Україну і реалізовувати проєкти відновлення вже сьогодні”, – сказав він.
Прем’єр-міністр додав, що Україна розраховує на 1 млрд євро від італійської агенції SACE для нагального фінансування відновлення енергетики, житла, гуманітарного розмінування, критичної та соціальної інфраструктури, підтримки малого та середнього бізнесу.
Зі свого боку Юрій Риженков на спеціалізованій металургійній панелі в рамках конференції зазначив, що “Метінвест” як потенційний постачальник сталі розглядає питання стратегічного партнерства з італійськими компаніями в Україні. Зокрема, йдеться про співпрацю у сфері транспортної інфраструктури (дороги, мости, морські порти), енергетичної інфраструктури (виробництво і постачання енергії), соціальної інфраструктури (школи, лікарні, інші громадські установи).
“Україна втратила виробництво рейок і слябів через зруйновані заводи в Маріуполі. З одного боку, це проблема, оскільки Італія була великим споживачем українських слябів. Але з іншого – можливість для відновлення України, оскільки це найочевидніші сфери, які потребують інвестицій. Один із перших проєктів плану відновлення України, опублікований торік, уже містить ініціативи, в яких італійський бізнес може взяти участь. І саме тут “Метінвест” готовий співпрацювати з ним для реалізації плану відновлення України”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Крім того, “Метінвест” у партнерстві з італійськими компаніями прагне поліпшити технологічний рівень металургійного виробництва в Україні та стати частиною процесу зеленої трансформації європейської промисловості. Зокрема, йдеться про розширення виробництва DR-окатишів, основної сировини для більш екологічного металургійного виробництва з використанням електродугових печей. “Метінвест” розглядає можливість партнерства з DRI d’Italia, спільним проектом InvItalia і CEIP Scarl, консорціумом виробників сталі в електродугових печах.
Однак участь у цих проєктах потребуватиме додаткових інвестицій у виробничі потужності. Наприклад, для модернізації частини підприємств і будівництва нових виробництв відповідно до цілей Національного плану з відновлення України, розробленого та презентованого в середині 2022 року, знадобиться близько $6 млрд. Перспективні інвестпроєкти передбачають модернізацію технології збагачення залізної руди та будівництво ліній з виробництва DR-окатишів, будівництво електросталеплавильних потужностей і нових прокатних виробництв.
У своєму виступі на конференції президент України Володимир Зеленський наголосив, що в України є значний потенціал для розвитку зеленої металургії. “Від залізної руди до літію та інших ресурсів, які максимально затребувані світом, – усе це Україна. Від природного газу до титану… Ми можемо дати – і дамо! – все це глобальним ринкам. Багато в чому зможемо замістити компанії з Росії – тих, хто вибрав роботу на війну, а не на глобальний розвиток”, – зазначив він.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який перебуває з офіційним візитом у Кувейті, провів переговори з керівником Кувейтського фонду арабського економічного розвитку Валідом Аль-Бахаром щодо проєктів із відновлення України.
“У Кувейті я зустрівся з Валідом Аль-Бахаром, виконувачем обов’язків директора Кувейтського фонду арабського економічного розвитку, щоб запросити Кувейт узяти участь у відновленні України. Ми обговорили соціальні та гуманітарні проєкти, зокрема, будівництво шкіл і лікарень”, – написав Кулеба у Twitter.
Як повідомляє пресслужба МЗС України, Валід Аль-Бахар повідомив, що його фонд готовий взяти участь у Міжнародній конференції з відновлення України, яка відбудеться наприкінці червня в Лондоні. Він також підкреслив, що взаємодія з Україною стане одним із пріоритетів діяльності фонду.
Співрозмовники приділили особливу увагу проєктам соціального спрямування, зокрема будівництву нових лікарень, шкіл і дитячих садочків в Україні, а також реалізації програм психологічної підтримки та реабілітації українців, які постраждали під час війни.
Міністр і керівник фонду домовилися організувати найближчим часом зустріч експертів України та Кувейту для детального обговорення перспектив співпраці.
Як зазначив Кулеба, що “в загальній перспективі післявоєнного відновлення Україна, ймовірно, стане найбільшим будівельним майданчиком у світі”.
Кувейтський фонд арабського економічного розвитку – це державна фінансова установа Кувейту, що бере участь у проєктах розвитку в 105 країнах світу на загальну суму $21,8 млрд.
Віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і старший заступник генерального директора Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) Хідея Кобаясі підписали угоду про виділення гранту від уряду Японії.
Як повідомила пресслужба Мінвідновлення, йдеться про виділення Україні гранту в 400 млн доларів, угоду про який було погоджено наприкінці березня 2023 року. Кошти буде виділено в межах Програми екстреного відновлення, спрямованої на критичну інфраструктуру.
“Це вже друга грантова угода, підписана з агентством міжнародного співробітництва JICA. Така підтримка дає нам змогу оперативно та якісно реалізовувати проєкти швидкого та гуманітарного відновлення. Насамперед ідеться про забезпечення базових потреб наших громадян і відновлення критичної інфраструктури”, – зазначив Кубраков.
Як зазначається у пресрелізі, кошти виділятимуться на покращення та підтримку таких напрямів: обладнання для гуманітарного розмінування; транспортне обслуговування; енергетичне обслуговування; управління відходами руйнувань; водопостачання; медичне обладнання; обладнання для надання освітніх послуг; аграрний сектор; сектор суспільного мовлення; сектор комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування.
“Крім того, уряд Японії виділить 70 мільйонів доларів грантової підтримки відновлення України через механізм Програми розвитку ООН. Загалом від початку року було досягнуто домовленості між Україною та Японією про виділення понад 600 мільйонів доларів на відновлення України”, – зазначили в Мінвідновлення.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) – це урядова організація з надання технічної, грантової (безоплатної) допомоги, виділення пільгових позик урядам іноземних країн. “Джайка” є однією з найбільших агенцій у світі, що надає допомогу більш ніж 150 країнам світу і є “єдиним вікном” у Японії, через яке надаються всі види допомоги з метою розвитку.
