Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings переглянуло оцінки вартості залізної руди, кольорових металів і вугілля на короткострокову і середньострокову перспективу, які воно використовує в прогнозах операційної діяльності та фінансових показників компаній галузі.
Підвищення прогнозів для цін на мідь зумовлене очікуваннями напруженої ситуації на світовому ринку. Відкриття економіки Китаю призведе до зростання попиту найближчим часом, оскільки на цю країну припадає близько 55% світового споживання рафінованої міді. Крім того, в середньо- і довгостроковій перспективі попит підтримуватиметься за рахунок енергопереходу. При цьому пропозиція металу може бути обмеженою через такі фактори, як погіршення продуктивності копалень у Чилі та політичні протести в Перу.
“Ми підвищили прогноз цін на залізну руду на 2023-2025 рр. у зв’язку з тим, що вищий попит з боку сталеливарного сектору Європи, Північної Америки та низки країн Азії компенсує поступове скорочення виробництва сталі в Китаї, – наголошується в повідомленні агентства. – Проблеми з поставками залізної руди в Бразилії, ПАР і Україні нададуть підтримку цінам у короткостроковій і середньостроковій перспективі”.
Аналітики Fitch зберегли оцінки для вартості алюмінію на колишньому рівні, за винятком 2025 року. “CRU прогнозує, що світові запаси алюмінію залишаться на рівні близько 50 днів найближчими роками, що вказує на рівновагу ринку”, – йдеться у звіті.
За даними CRU, відновлення попиту з боку Китаю на тлі зниження виробництва в Перу має скоротити профіцит цинку на світовому ринку до 100 тис. тонн у 2023 році з 420 тис. тонн минулого року. У результаті Fitch переглянуло прогноз цін на цей метал на поточний рік.
Підвищення оцінок вартості золота у 2023-2025 рр.. “відображає інвестиційний статус металу в світлі геополітичної напруженості, що зберігається, і побоювань з приводу економічного зростання, а також стійкість цін, незважаючи на підвищення процентних ставок”, повідомляється в огляді агентства.
Перегляд у бік збільшення прогнозу цін на нікель зумовлений, зокрема, відновленням виробництва нержавіючої сталі в КНР.
Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Кабінет Міністрів на засіданні в середу повністю заборонив експорт українського вугілля, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму Телеграм-каналі.
“Внесено зміни до обсягів квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, затверджених постановою Кабінету міністрів від 29 грудня 2021 року № 1424, щодо повної заборони експорту вугілля українського походження”, – написав Мельничук.
Раніше Кабінет міністрів постановою від 10 червня 2022 року №666 вніс аналогічні зміни до постанови від 29 грудня 2021 року № 1424, встановивши нульові квоти та заборонивши тим самим експорт природного газу, мазуту, а також вугілля кам’яного, антрациту, брикетів, окати аналогічних видів твердого палива, отриманих з кам’яного вугілля, крім коксівного вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля з початку 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Україна у січні-липні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 7 млн 367,3 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 308 5 тис. Тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортоване на $1 млрд 27,466 млн, що на 11,5% менше, ніж у січні-липні 2021-го ($1 млрд 160,575 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,589 млн (частка в імпорті 40,92%), США – на $277,972 млн (27,05%), Австралії – на $100,235 млн (9,76%), інших країн – на $228,67 млн ( 22,26%).
Експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн, у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн. У січні-липні-2021 експорт становив 0,2 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020-го ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
Україна у січні-червні 2022 року знизила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,4 рази (на 5 млн 853,1 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 4 млн 29 2 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $1 млрд 21,476 млн, що на 3,8% більше, ніж у січні-червні 2021 р. ($984,046 млн).
З РФ надійшло вугілля на $420,224 млн (частка в імпорті 41,14%), США – на $274,237 млн (26,85%), Австралії – на $100,235 млн (9,81%), інших країн – на $226,78 млн (22,2%).
Експорт Україною вугілля за шість місяців 2022 року становив 350,222 тис. тонн на $111,107 млн, зокрема до Словаччини – на $70,842 млн, Польщі – на $33,742 млн, Угорщини – на $3,958 млн, інших країн – на $2,565 млн. У січні-червні-2021 експорт становив 0,204 тис. тонн на $0,025 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту на 15,4% (на 2 млн 612,018 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 19 млн 563,048 тис. тонн.
Вугілля імпортовано на $2 млрд 488,696 млн, що на 47,2% більше, ніж 2020 р. ($1 млрд 690,541 млн). З РФ надійшло вугілля на $1 млрд 545,208 млн, США – на $494,636 млн, Казахстану – на $253,469 млн, інших країн – на $195,383 млн.
Запаси вугілля на складах теплоелектростанцій на початок опалювального сезону 2022-2023 років мають сягати від 2 млн тонн до 3 млн тонн, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“На початок ОЗП обсяги вугілля на складах розраховуємо довести щонайменше до 2 млн тонн. Це дасть змогу забезпечити стабільність постачань і для населення, і для бізнесу. Максимальний показник, який ми маємо намір накопичити, – близько 3 млн тонн вугілля на початок ОЗП. Таке завдання поставлено перед Міністерством енергетики”, – сказав Шмигаль під час засідання уряду у вівторок.
При цьому він зазначив, що видобуток вугілля на державних шахтах знизився приблизно на третину через окупацію частини об’єктів, але вказав на наявність альтернативних варіантів.
Водночас він звернув увагу на проблеми з підвезенням вугілля на деякі станції. “На частині наших станцій підвезення вугілля заблоковане через загрозу обстрілів, а також є логістичні проблеми та руйнування”, – зазначив глава уряду.
Водночас прем’єр наголосив на окупації низки генеруючих об’єктів: Запорізької атомної електростанції, Каховської гідроелектростанції, трьох ТЕС та близько 40% усіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Водночас прем’єр висловив думку, що з урахуванням падіння споживання електроенергії приблизно на 30% ресурсу, що генерується, вистачить і для забезпечення самої України, і для експорту до європейських країн.
“Потенціал – сотні мільйонів доларів прибутку щорічно та зменшення залежності країн Європи від російського газу”, – наголосив Шмигаль.
Як повідомлялося, уряд створив штаб із підготовки до опалювального сезону, який очолив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Уряд доручив “Нафтогазу” довести запаси газу на початок ОЗП щонайменше до 19 млрд куб. м.
За словами Шмигаля, підготовка до ОЗП є пріоритетним завданням для Міністерства енергетики та Міністерства розвитку громад та територій, про виконання заходів міністри мають звітувати кожні два тижні.
Станом на 1 вересня 2021 р. у ПСГ було накопичено 18,16 млрд куб. м газу, вугілля менше ніж 1 млн тонн – 738,3 тис. тонн
